Постанова № 71243838, 21.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1866/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Мельничука В.П.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) за розглядом клопотання Державного підприємства «Укрветсанзавод» про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Державного підприємства «Укрветсанзавод» в особі Ковельської філії державного підприємства «Укрветсанзавод» про стягнення заборгованості у розмірі 132 807,17 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року, Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Укрветсанзавод» в особі Ковельської філії державного підприємства «Укрветсанзавод» про стягнення заборгованості у розмірі 132 807,17 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 лютого 2017 року відкрито скрочене провадження у справі.

03.03.2017 представником Державного підприємства «Укрветсанзавод» до суду подано клопотання про закриття провадження у справі.

Вказане клопотання обґрунтоване порушенням Господарським судом м. Києва провадження у справі про банкрутство за заявою Публічного акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз Україна» до Державного підприємства «Укрветсанзавод», справа №910/6968/16, а тому, на підставі ч. 4 ст. 10, ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідач вважає, що справа № 826/1866/17 підлягає закриттю, оскільки стосується справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2017 року клопотання представника Державного підприємства «Укрветсанзавод» про закриття провадження у справі задоволено.

Закрито провадження у справі № 826/1866/17 за позовом Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Державного підприємства «Укрветсанзавод» в особі Ковельської філії державного підприємства «Укрветсанзавод» про стягнення заборгованості у розмірі 132 807,17 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задоволи адміністративний позов та направити для продовження розгляду.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення клопотання представника Державного підприємства «Укрветсанзавод» про закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось з позовом до Державного підприємства «Укрветсанзавод» в особі Ковельської філії державного підприємства «Укрветсанзавод» про стягнення заборгованості у розмірі 132 807,17 грн.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо посилання на те, що розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених органом Пенсійного фонду України до юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство повинен здійснюватись господарським судом, колегія суддів ззначажє наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України (в редакції станом на час ухвалення оскаржуваного рішення)

юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 4-1 ГПК України (в редакції станом на час ухвалення оскаржуваного рішення) передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (в редакції станом на час ухвалення оскаржуваного рішення) визначено, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) (в редакції станом на час ухвалення оскаржуваного рішення) справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу, а положення ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон № 2343-XII) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною 8 ст. 23 Закону № 2343-XII передбачено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритетне значення у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

При цьому, розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених органом Пенсійного фонду України до юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватись господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.04.2017 р. по справі № 820/6673/15.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі про банкрутство від 15.06.2016 у справі № 910/6968/16 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Укрветсанзавод» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38519326); визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Державного підприємства «Укрветсанзавод» в розмірі 4 478 872, 95 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства «Укрветсанзавод» (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326); ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Укрветсанзавод» (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326), текст якого додається; призначено розпорядником майна Державного підприємства «Укрветсанзавод» (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича (свідоцтво №26 від 08.02.2013); встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Талана Л.Г. (розпорядника майна) в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника (ініціюючого кредитора); заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; зобов'язано розпорядника майна у строк до 04.08.2016 р. подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстр заборон щодо майна боржника, фінансовий звіт підприємства боржника, довідки від державної податкової інспекції, Головного управління статистики; УДАІ МВС України в м. Києві; Київської міської інспекції державного технічного нагляду; Головного управління земельних ресурсів КМДА управління земельного кадастру, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; державних реєстраторів заборон рухомого та нерухомого майна Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; Державного департаменту інтелектуальної власності, тощо), а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), докази повідомлення кредиторів щодо розгляду їх вимог, а також повідомлення про дату проведення попереднього засідання суду; зобов'язано розпорядника майна у строк до 04.08.2016 р. скласти реєстр вимог кредиторів відповідно до норм ст.ст. 13, 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» від 02.07.2010 р. № 788 та подати його на затвердження до господарського суду; зобов'язано розпорядника майна у строк до 15.08.2016 р. провести інвентаризацію майна боржника; зобов'язано Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Колегіясуддів зазначає, що 02.02.2017 позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення з Державного підприємства «Укрветсанзавод» в особі Ковельської філії державного підприємства «Укрветсанзавод» заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з березня 2016 року по січень 2017 року в сумі 132 807, 17 грн.

Тобто, на момент звернення позивача до суду з позовом у цій справі у провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа №910/6968/16 про банкрутство відповідача, а отже й заявлені у даній справі № 826/1866/17 позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Укрветсанзавод» в особі Ковельської філії державного підприємства «Укрветсанзавод» заборгованості підсудні Господарському суду м. Києва і не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (в редакції станом на час ухвалення оскаржуваного рішення) встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про необхідність закриття провадження у справі № 826/1866/17.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017), ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня складання повного судового рішення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 26 грудня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді: