Постанова № 71243784, 20.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2017 рокусправа № 804/15266/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Кругового О.О. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року (суддя Чорна В.В.) в адміністративній справі № 804/15266/15 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову від 23 листопада 2015 року, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 вересня 2015 року № 0000264801, № 00002844801, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (т.1 а.с. 3-10, т.15 а.с. 42-84).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000264801 від 16 вересня 2015 року в частині визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 835418,61грн., в т.ч. за основним платежем - в розмірі 556945,74грн., за штрафними санкціями - 278472,87грн.; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000284801 від 16 вересня 2015 року.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволені адміністративного позову, просить скасувати оскаржену постанову в цій частині, задовольнивши позов у повному обсязі. Апелянт стверджує, що подані ним письмові докази підтверджують реальне здійснення господарських операцій, тому висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Наявними у справі належними та допустимими письмовими доказами підтверджуються обставини того, що, в період з 31 липня 2015 року по 20 серпня 2015 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Придніпровська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати на додану вартість до бюджету за період з 01 грудня 2014 року по 30 квітня 2015 року, податку на прибуток за 2014 рік за результатами якої 31 серпня 2015 року складений акт №81/28-01-48-03-01073828 (т.1 а.с.47-119). Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 506162,94грн., в тому числі за 2014 рік - податок на прибуток (рядок 11 податкової декларації з податку на прибуток) в сумі 506162,94грн., а також порушення п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 1006071,32грн., в тому числі по періодам: грудень 2014 року - на суму 466275,90грн., лютий 2015 року - на суму 39841,59грн., березень 2015 року - на суму 299359,33грн., квітень 2015 року - на суму 200594,50грн. На підставі вищезазначеного акту перевірки, 16 вересня 2015 року винесені податкові повідомлення-рішення: №0000264801, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1590106,98грн., в т.ч. за основним платежем - в розмірі 1006071,32грн., за штрафними санкціями - в розмірі 503035,66грн., та №0000284801, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1160632,70грн., в т.ч. за основним платежем - в розмірі 773755,14грн., за штрафними санкціями - в розмірі 386877,57грн. (т.1 а.с. 12-15).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що за результатами розгляду даної справи документально не підтверджено факт придбання позивачем ТМЦ у ТОВ "Група Індастріал", ТОВ "Вторінвест Т", ТОВ "Маден-Днепр", що призвело до безпідставного формування позивачем податкового кредиту на суму 449 125,58 грн.

Апелянт вказує на те, що окремі недоліки в оформленні первинних бухгалтерських документах не є свідченням нереальності господарських операцій.

Судом першої інстанції під час розгляду справи досліджені надані позивачем в якості доказів первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Група Індастріал», ТОВ «Вторінвест Т» та ТОВ «Маден-Дніпро».

Оскаржена постанова суду першої інстанції містить детальний аналіз змісту цих документів, який дав підстави для висновку, що наявність розбіжностей у первинних документах, які є істотними, свідчить про не підтвердження позивачем правомірності включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість за березень 2015 року - у розмірі 189013,69грн., та за квітень 2015 року - у розмірі 177927,5 грн. по ТОВ «Група Індастріал», за квітень 2015 року суму 10390,91грн. По ТОВ "Маден-Дніпро", за березень 2015 року суму 71793,48грн. по ТОВ «Вторінвест».

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що формування податкових зобов'язань має здійснюватись на підставі первинних бухгалтерських документів, оформлених за вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тому доводи апелянта про те, що певні недоліки в таких документах не впливають на правильність формування, у тому числі, податкового кредиту, колегія суддів вважає неспроможними.

Статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року у справі № 804/15266/15 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 26 грудня 2017 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук