Постанова № 71243715, 19.12.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року Справа № 902/835/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Маціщук А.В.,

судді Петухов М.Г.

судді Гудак А.В.

секретар судового засідання - Харитонюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - пред-ків ОСОБА_1 (дов. на а.с. 9 у т.2), ОСОБА_2 (пост.дов. № 02-1-727 від 04.07.2017 р.)

відповідача - ОСОБА_3 (пост.дов. № 02-1278 від 07.11.2017 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 міської ради

на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2017 р.

у справі № 902/835/17

за позовом ОСОБА_4 міської ради

до ОСОБА_4 центральної районної лікарні

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2017 р. у справі № 902/835/17 (суддя Матвійчук В.В.) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 міської ради до ОСОБА_4 центральної районної лікарні про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач ОСОБА_4 міська рада подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2017 р. у справі № 902/835/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати бездіяльність ОСОБА_4 центральної районної лікарні неправомірною та зобов'язати ОСОБА_4 центральну районну лікарню вчинити дії.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з підстав неповного дослідження доказів та порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_4 міською радою на підтвердження місцезнаходження ОСОБА_4 центральної районної лікарні у м. Калинівка, по вул. Чкалова, 6 суду першої інстанції надано DVD диск з фото та відеоматеріалами, проте судом першої інстанції такі докази не взято до уваги як неналежні.

Посилаючись на ст. 64 Бюджетного кодексу України, листи фіскальної служби та пояснення працівника ГУ ДФС у Вінницькій області, скаржник зазначає, що податок з доходів фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Оскільки відповідач не сплачує до бюджету м.Калинівки податку з доходів фізичних осіб всупереч положенням Бюджетного кодексу України, скаржник ОСОБА_4 міська рада просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2017 р. у справі № 902/835/17 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_4 центральна районна лікарня подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідач перебуває у спільній власності територіальних громад Калинівського району та обслуговує жителів усього району. Заборгованості по сплаті усіх обов`язкових податкових платежах в органах ДФС України за ОСОБА_4 центральною районною лікарнею не рахується та відповідач не має жодних фінансових зобов`язань перед ОСОБА_4 міською радою.

Просить рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2017 р. у справі № 902/835/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що належними доказами щодо підтвердження місцезнаходження ОСОБА_4 центральної районної лікарні у м. Калинівка, по вул. Чкалова, 6 є DVD диск з фото та відеоматеріалами, та лист ОСОБА_4 центральної районної лікарні, на бланку якого зазначена юридична адреса Вінницька область, с.Корделівка, вул. Київська, 19-А, фактична адреса Вінницька область, м. Калинівка, вул. Чкалова, 6. Вважають вірним обраний спосіб захисту своїх прав. Пояснили, що позивач реалізовує повноваження ради з контролю за дохідною частиною бюджету та вважає,що питання полягає саме в правильності сплати податку з доходів фізичних осіб за місцезнаходженням (розташуванням).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що заборгованості по сплаті усіх обов`язкових податкових платежах в органах ДФС України за ОСОБА_4 центральною районною лікарнею не рахується. Зазначив, що ОСОБА_4 центральна районна лікарня зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проте, медичну практику лікарня здійснює за адресою: Вінницька область, м.Калинівка, вул. Чкалова, 6.

В судових дебатах представники позивача вважають рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2017 р. у справі № 902/835/17 незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а тому просять апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача вважає рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2017 р. у справі № 902/835/17 законним та обґрунтованим, тому просить рішення господарського суду Житомирської області у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.

Відповідно до рішення ОСОБА_4 районної ради 7 сесії 7 скликання № 168 від 25.11.2016 р. «Про затвердження статуту ОСОБА_4 центральної районної лікарні в новій редакції» затверджено Статут ОСОБА_4 центральної районної лікарні в новій редакції. /а.с. 18 у т.1/.

У відповідності до п. 1.4. Статуту місцезнаходження ОСОБА_4 центральної районної лікарні: 22445, Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, вул. Київська, 19а /а.с.159 163 у т.1/.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 центральна районна лікарня розташована на території та фактично здійснює свою діяльність за адресою: м. Калинівка, вул. Чкалова, буд. 6, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ВН № 32 від 21.03.2000 р., довідкою ОСОБА_4 міської ради від 04.08.2017 р. № 4464 та ліцензією на медичну практику серії АГ № 602742 виданою Міністерством охорони здоровя України 06.09.2011 р. /а.с. 13 16 у т.1/.

Місцезнаходження та фактичне здійснення медичної практики за адресою: м. Калинівка, вул. Чкалова, буд. 6 не заперечується відповідачем ОСОБА_4 центральною районною лікарнею.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 міська рада звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4 центральної районної лікарні, до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 районна рада з позовом про:

- визнання протиправними дій ОСОБА_4 центральної районної лікарні та стягнути на користь ОСОБА_4 міської ради 1506893,14 грн. як суму заборгованості по перерахуванню податку на доходи фізичних осіб;

- визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції та зобов'язання відповідно до Податкового кодексу України стягнути суму штрафних санкцій з ОСОБА_4 центральної районної лікарні за порушення правил перерахування податку на доходи фізичних осіб.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 р. у справі 802/610/17-а закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 міської ради до ОСОБА_4 центральної районної лікарні в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ОСОБА_4 районної центральної районної лікарні та стягнення на користь ОСОБА_4 міської ради 1506893,14 грн. як суму заборгованості по перерахуванню податку на доходи фізичних осіб з підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 р. у справі 802/610/17-а роз'яснено, що спір підлягає вирішенню в порядку цивільної (господарської) юрисдикції /а.с. 102 106 у т.1/.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 р. у справі 802/610/17-а відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 міської ради до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції та зобов'язання відповідно до Податкового кодексу України стягнути суму штрафних санкцій з ОСОБА_4 центральної районної лікарні за порушення правил перерахування податку на доходи фізичних осіб /а.с. 55 59 у т.1/.

У постанові від 15.05.2017 р. у справі 802/610/17-а Вінницький окружний адміністративний суд зазначив, що податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб'єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб'єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів. У разі зміни місцезнаходження, пов'язаного зі зміною адміністративного району, суб'єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року сплачує податок на доходи фізичних осіб та подає податковий розрахунок за ф. № 1ДФ за попереднім місцезнаходженням.

Звертаючись з позовом до господарського суду позивач зазначає, що ОСОБА_4 центральна районна лікарня всупереч нормам ст. 168 Податкового кодексу України не сплачує до міського бюджету податок на доходи фізичних осіб з грудня 2016 року по даний час. ОСОБА_4 міська рада здійснює контроль надходжень до місцевого бюджету і доводить, що порушення ОСОБА_4 центральною районною лікарнею податкового законодавства призводить до значних втрат міського бюджету, що в свою чергу ставить під загрозу фінансування соціальних виплат та заробітної плати працівникам бюджетної сфери міста та може призвести до соціальної напруги у суспільстві.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу України, згідно якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. №2456-VІ із змінами та доповненнями.

У відповідності до пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи фізичних осіб, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Згідно з пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок на доходи фізичних осіб відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податоку на доходи фізичних осіб на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Згідно зі ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Відповідно до пп. 7.1 п. 7 Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 р. за № 503/25280 якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Відповідно до пп. 10.13 п. 10 Порядку обліку платників податків і зборів, у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

З наведеного слідує, що податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті ОСОБА_4 центральною районною лікарнею до місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель), в яких працюють наймані працівники ОСОБА_4 центральної районної лікарні, тобто до бюджету м. Калинівки.

ОСОБА_4 міська рада звернулась до господарського суду з позовом до ОСОБА_4 центральної районної лікарні провизнання бездіяльності ОСОБА_4 центральної районної лікарні щодо несплати ПДФО до міського бюджету ОСОБА_4 міської ради неправомірною та про зобов'язання ОСОБА_4 центральної районної лікарні сплачувати ПДФО, утриманий з доходів працівників, які працюють у приміщеннях лікарні, розташованих на території м. Калинівка Вінницької області, з грудня 2016 року до міського бюджету ОСОБА_4 міської ради.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України та статтею 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Обраний позивачем спосіб захисту має бути ефективним відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Засіб захисту має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_1 проти України" від 05.04.2005 р. заява №38722/02.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

ОСОБА_4 міська рада, звертаючись до суду, доводить, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 центральної районної лікарні щодо несплати ПДФО до міського бюджету ОСОБА_4 міської ради міський бюджет недоотримує кошти з грудня 2016 року по даний час. Конкретна сума недоотриманого ПДФО до міського бюджету ОСОБА_4 міської ради позивачем не визначена.

Відповідно до норм ст. ст. 12, 21 Господарського процесуального кодексу України спір в даній справі, як за предметом спору, так і за субєктним складом підлягає розгляду в господарських судах.

Елементами позову, які сукупно визначають його зміст і направлені на індивідуалізацію позовної вимоги, є предмет позову і підстави позову. Визнання бездіяльності ОСОБА_4 центральної районної лікарні щодо несплати ПДФО до міського бюджету ОСОБА_4 міської ради неправомірною з урахуванням вищенаведених норм Цивільного та Господарського кодексів має доводитись як підстава позовної вимоги, направленої на відновлення права. Одночасно вимога про зобов'язання відповідача сплачувати до міського бюджету ОСОБА_4 міської ради ПДФО, утриманий з доходів працівників, які працюють у приміщеннях лікарні, розташованих на території м. Калинівка Вінницької області, з грудня 2016 року не має конкретного виразу.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки фактично не призводить до відновлення його порушених прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірною відмову у задоволенні позову господарським судом першої інстанції у зв`язку із неефективністю обраного способу захисту порушеного права та законного інтересу.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2017 р. у справі № 902/835/17 (прийняте в приміщенні Господарського суду Вінницької області 09.11.2017 р. о 12:45 год.) відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 міської ради залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2017 р. у справі № 902/835/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Матеріали справи № 902/835/17 повернути Господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.