Постанова № 71243664, 13.12.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" грудня 2017 р. Справа № 924/635/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №08/17 від 01.08.2017р.);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 13.11.2017р.);

третьої особи - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Приватного підпри-ємства «Бондар» на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017р. у справі №924/635/17

за позовом Приватного підприємства «Кейт-К» м.Хмельницький

до Приватного підприємства «Бондар» м.Хмельницький

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-

Перший відділ Державної виконавчої служби Хмельницького

міськрайонного управління юстиції м.Хмельницький

про стягнення 70 637 грн. 10 коп. безпідставно отриманих коштів,-

Представникам розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського про-цесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу зая-влено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017р. у справі №924/635/17 (суддя Вибодовський О.Д.) частково задоволено позов Приватного підприємства «Кейт-К» (надалі в тексті ПП «Кейт-К») до Приватного підприємства «Бондар» (надалі в тексті ПП «Бондар»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Перший відділ Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (надалі в тексті Відділ ДВС) про стягнення 70 637 грн. 10 коп. безпідставно отриманих коштів.(арк.справи 105-107).

Рішення вмотивоване тим, що двома судовими рішеннями у господарських справах, які наб-рали законної сили, встановлено, що ПП «Кейт-К», станом на 25 грудня 2015 року, сплатило ПП «Бондар» кошти в сумі 64 978 грн. 03 коп. Крім того, в результаті дій державного виконавця, прове-дених на підставі скасованих в подальшому судових рішень, було здійснено стягнення та фактично проведено повторну сплату на користь ПП «Бондар» грошових коштів в сумі 64 978 грн. 03 коп. на виконання того ж самого виконавчого документа. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вис-новку, що у ПП «Бондар» існує зобовязання перед ПП «Кейт-К» з повернення безпідставно одер-жаних грошових коштів в сумі 64 978 грн. 03 коп. Разом з тим, відмовлено у задоволенні стягнення з Відповідача на користь Позивача 5 659 грн. 07 коп. процентів за користування його коштами, оскіль-ки норми ст.1048 Цивільного кодексу України, на яку спирається Позивач, передбачають нарахуван-ня проценти за договором позики, а в даному випадку відносини виникли у звязку з безпідставним отриманням чи збереженням майна.(арк.справи 106).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав скаргу до Рівненського апеля-ційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017р. у даній справі та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.(арк. справи 116-118).

Скаржник вважає, що місцевим господарським судом рішення прийняте з невірним застосу-ванням норм матеріального права і неповним зясуванням обставин справи, що призвело до невір-них висновків та є незаконним і необґрунтованим. На думку апелянта, суд не врахував, що прибут-кові касові ордери, які нібито підтверджують оплату ПП «Кейт-К» боргу є підробними і подвійної оплати не відбулося, тобто кошти зараховані на рахунок ПП «Бондар» лише один раз 01.09.2016р. внаслідок вчинення примусових дій Відділом ДВС.(арк.справи 117).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. апеляційну скар-гу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 114).

Розгляд апеляційної скарги відкладався з 14.11.2017р. до 28.11.2017р. При цьому, Рівненсь-кий апеляційний господарський суд витребував у Позивача для огляду в судовому засіданні (і на-лежним чином завірені копії) оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів №7 від 17.12. 2015р. на суму 4 978,03грн.; №8 від 18.12.2015р. на суму 10 000 грн.; №9 від 21.12.2015р. на суму 10 000 грн.; №10 від 22.12.2015р. на суму 10 000 грн.; №11 від 23.12.2015р. на суму 10 000 грн.; № 12 від 24.12.2015р. на суму 10 000 грн.; №13 від 25.12.2015р. на суму 10 000 грн. на загальну суму 64 978,03 грн., а у Відповідача оригінали висновків експерта від 23.06.2016р. №2351/16-26 та № 2352/2323/16-26 для огляду в судовому засіданні і належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи.(арк.справи 138-139).

Ухвалою від 28.11.2017р. продовжено строк, відкладено розгляд апеляційної скарги і пов-торно витребувано у Позивача оригінали для огляду в судовому засіданні квитанцій до прибуткових касових ордерів.(арк.справи 189-190).

07.11.2017р. на адресу апеляційного суду надійшов відзив Позивача, у якому просить відмо-вити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.(арк. справи 130-133). На електронну адресу суду 15.11.2017р. та 30.11.2017р. поштою надійшли пояснен-ня Третьої особи на апеляційну скаргу.(арк.справи 140-141, 194-195).

Вбачається, що на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2017р. від Відповідача поштою на-дійшло клопотання про долучення до матеріалів справи, зокрема, заяви ПП «Бондар» до Відділу ДВС від 22.12.2015р. про поновлення виконавчого провадження щодо стягнення з ПП «Кейт-К» за-боргованості; завірені копії висновків експерта від 23.06.2016р. №2351/16-26 та №2352/2323/16-26. (арк.справи 151-177). На електронну адресу суду 27.11.2017р. та 28.11.2017р. через канцелярію су-ду Відповідач подав додаткові пояснення, у яких наголошує, що подвійного стягнення з ПП «Кейт-К» на користь ПП «Бондар» не відбулося, оскільки готівкові кошти від ПП «Кейт-К» не отримува-лись.(арк.справи 178-181).

Натомість представник Позивача в судовому засіданні 28.11.2017р. завірив підписом і подав фотокопії квитанцій до спірних прибуткових касових ордерів.(арк.справи 182-184).

Також, у день судового засідання 13.12.2017р. Позивач подав через канцелярію суду додат-кові пояснення, у яких зазначає, що оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів долучені до кримінальної справи та копію листа начальнику слідчого відділу щодо отримання оригіналів кви-танцій до прибуткових касових ордерів.(арк.справи 203-204).

В судових засіданнях апеляційної інстанції 14.11.2017р., 28.11.2017р. та 13.12.2017р. предс-тавники Відповідача підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надали пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представник Позивача заперечив проти доводів і вимог апеляційної скарги та надав свої пояснення.

Третя особа не забезпечила явку свого представника у призначені судові засідання, хоч про час та місце розгляду скарги була повідомлена у встановленому порядку. Проте, така неявка не пе-решкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обовязко-вою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, на-явні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріаль-ного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/949/15 від 14.07.2015р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.12. 2015р., частково задоволено позов ПП «Бондар» до ПП «Кейт-К» та присуджено до стягнення за-боргованість в сумі 31 883 грн. 85 коп., 11 883 грн. 48 коп. пені, 18 628 грн. 28 коп. втрат від інфля-ції, 1 035 грн. 13 коп. -3% річних, та 1 547 грн. 29 коп. судового збору.(арк.справи 14-16).

На підставі рішення, 06.10.2015р. господарський суд Хмельницької області видав наказ №9 24/949/15 про стягнення з ПП «Бондар» до ПП «Кейт-К» 64 978 грн. 03 коп. основного боргу, пені, річних, інфляційних втрат та судового збору.

Згідно заяви стягувача-ПП «Бондар» від 07.10.2015р. державним виконавцем Відділу ДВС 09.10.2015р. відкрито виконавче провадження №48970402 з примусового виконання наказу №924/ 949/15 від 06.10.2015р.(арк.справи 17).

Матеріалами справи стверджено, що на підставі заяви Позивача з повідомленням про повне виконання судового рішення №924/949/15 оплатою готівкою згідно квитанцій до прибуткових касо-вих ордерів: №7 від 17.12.2015р., №8 від 18.12.2015р., №9 від 21.12.2015, №10 від 22.12.2015, №11 від 23.12.2015, №12 від 24.12.2015, №13 від 25.12.2015р. Відділом ДВС винесено 28.12.2015р. пос-танову про закінчення виконавчого провадження №48970402 у відповідності до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».(арк.справи 17).

Однак, зазначена постанова Відділу ДВС була оскаржена Відповідачем у судовому порядку. Вбачається, що ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі №924/949/15 від 23.05. 2016р., залишеною без змін постановою РАГС від 21.07.2016р., скаргу ПП «Бондар» на дії Відділу ДВС задоволено та визнано незаконними дії останнього щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №48970402 від 28.12.2015р. і визнана зазначену постанову недійс-ною.(арк.справи 18-23).

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2016р. скасовано постано-ву РАГС від 21.07.2016р. та ухвалу господарського суду першої інстанції від 23.05.2016р. у справі №924/949/15, прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарги ПП «Бондар» відмовлено.(арк.спра-ви 24-26).

Матеріалами справи стверджено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.11.2016р. у справі №924/871/16 частково задоволено позов ПП «Бондар» до ПП «Кейт-К» та присуджено до стягнення 505 грн. 32 коп. -3% річних та 364 грн. 73 коп. інфляційних втрат, в решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.(арк.справи 27-29).

Матеріали справи також свідчать, що на підставі заяви ПП «Бондар» від 22.12.2015р. Відді-лом ДВС поновлено виконавче провадження про стягнення коштів з ПП «Кейт-К» і видано платіж-не доручення №48970402, відповідно до якого 19.08.2016р. з належного останньому рахунку в ПАТ «ПУМБ» кошти в сумі 64 978 грн. 03 коп. стягнуто на депозитний рахунок Відділу ДВС. Надалі платіжним дорученням №3577 від 31.08.2016р. зазначена сума з призначенням платежу: «Згідно на-казу від 06.10.2015 №924/949/15 стягнення з ПП «Кейт-К», без ПДВ» перерахована з депозитного рахунку Відділу ДВС і 01.09.2016р. зарахована на поточний рахунок ПП «Бондар».(арк.справи 33, 34, 160).

Як вбачається з матеріалів справи, пропозицію сплатити 64 978 грн. 03 коп. безпідставно от-риманих грошових коштів, яка вбачається з претензії ПП «Кейт-К» від 21.11.2016р. №291/11-2016 ПП «Бондар» відхилило, вважаючи її безпідставною, про що свідчить лист останнього №355 від 30.11.2016р.(арк.справи 30-32).

Матеріали справи також містять, подані до суду апеляційної інстанції, фотокопії квитанцій до прибуткових касових ордерів: №7 від 17.12.2015р., №8 від 18.12.2015р., №9 від 21.12.2015, №10 від 22.12.2015, №11 від 23.12.2015, №12 від 24.12.2015, №13 від 25.12.2015р. на двух аркушах, які скріплені рукописним написом представника: «Згідно з оригіналом».(арк.справи 183-184), а також висновки експерта від 23.06.2016р. №2351/16-26 та №2352/2323/16-26.(арк.справи 70-86) та ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 29.07.2016р. у кримінальній справі №686/ 14783/16-к про скасування постанови слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій об-ласті про закриття кримінального провадження №12016240010000689 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.(арк.справи 87-88).

Вважаючи своє право порушеним бездіяльністю ПП «Бондар» щодо неповернення 64 978 грн. 03 коп. безпідставно отриманих коштів, ПП «Кейт-К» звернулося до суду із вимогою про стяг-нення зазначеної суми, а також на підставі ст.ст.536, 1048, ч.2 ст.1214 ЦК України, нарахувало 5 659 грн. 07 коп. процентів за користування чужими коштами.(арк.справи 8-11, 35).

Як вже зазначалось вище, господарський суд Хмельницької області рішенням від 25.09.2017 року частково задоволив позов, присудивши до стягнення з Відповідача 64 978 грн. 03 коп. на ко-ристь Позивача.(арк.справи 105-107).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволен-ню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України), обєкта-ми цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріаль-ні і нематеріальні блага.

Законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.(ст.192 ЦК України).

Предметом даного спору є стягнення безпідставно набутих коштів.

Відповідно до статтей 1212 та 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте ма-йно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалеж-но від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача мa-йна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до ви-мог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чу-жого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні; відшкодуван-ня шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможли-вості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Обовязок доказування і подання доказів встановлений статтею 33 ГПК України.

Посилаючись на судові рішення у справах №924/949/15 та №924/871/16 Позивач зазначає, що оплатив кошти в сумі 64 978 грн. 03 коп. готівкою, про що зокрема свідчать квитанції до при-буткових касових ордерів: №7 від 17.12.2015р., №8 від 18.12.2015р., №9 від 21.12.2015, №10 від 22.12.2015, №11 від 23.12.2015, №12 від 24.12.2015, №13 від 25.12.2015р. Разом з тим, Відділ ДВС повторно стягнув з рахунку Позивача та перерахував 01.09.2016р. на рахунок Відповідача зазначе-ну суму, а тому відбулося подвійне стягнення.

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів зазначає, що в силу статтей 32 та 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у виз-наченому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються ви-моги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та ін-ших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до зако-нодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів, звертає увагу, що матеріали справи містять докази, а Відповідач не запере-чує факту отримання коштів 01.09.2016р. в сумі 64 978 грн. 03 коп., які перераховано з депозитного рахунку Відділу ДВС на поточний рахунок ПП «Бондар» з призначенням платежу: «Згідно наказу від 06.10.2015 №924/949/15 стягнення з ПП «Кейт-К», без ПДВ».

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що факт отримання Відповідачем 01.09.2016р. коштів на виконання рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/949/15 від 14.07.2015р. стверджується матеріалами справи.

Разом з тим, як на докази погашення в добровільному порядку боргу, шляхом внесення до каси ПП «Бондар» 64 978 грн. 03 коп. готівкових коштів Позивач посилається на квитанції до при-буткових касових ордерів: №7 від 17.12.2015р., №8 від 18.12.2015р., №9 від 21.12.2015р., №10 від 22.12.2015р., №11 від 23.12.2015р., №12 від 24.12.2015р., №13 від 25.12.2015р.(арк.справи 183-184). При цьому, вказує, що постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2016р. у справі №924/949/15 та рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.11.2016р. у справі № 924/871/16 стверджено внесення готівкових коштів в касу Відповідача, а тому відбулося подвійне зарахування, тому, на думку Позивача, з підстав ст.35 ГПК України зазначені обставини не потребу-ють доказування при розгляді даної справи.(арк.справи 9, 18-26, 27-29).

Проте, колегія суддів не погоджується із таким твердженням Позивача, оскільки в постанові від 04.10.2016р. у справі №924/949/15 Вищий господарський суд України відмовив в задоволенні скарги на дії Відділу ДВС, проте не досліджував та не надавав оцінки жодним доказам. Постанова ВГСУ не містить посилання на огляд, дослідження чи наявність в матеріалах справи оригіналів кви-танцій до прибуткових касових ордерів: №7 від 17.12.2015р., №8 від 18.12.2015р., №9 від 21.12. 2015р., №10 від 22.12.2015р., №11 від 23.12.2015р., №12 від 24.12.2015р., №13 від 25.12.2015р.

В свою чергу, рішення господарського суду Хмельницької області від 03.11.2016р. у справі №924/871/16 в частині відмови ПП «Бондар» у позові вмотивовано лише на основі відмови ВГСУ в задоволенні скарги на дії Відділу ДВС від 04.10.2016р. по справі №924/949/15. Рішення не містить посилання на огляд чи дослідження спірних оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Відтак, обставини сплати Позивачем боргу шляхом внесення готівкових коштів є такими, що потребують доказування при розгляді даної справи.

Проте, і твердження Позивача про сплату готівкових коштів у грудні 2015р. не є безспірним, позаяк в судових засіданнях апеляційної інстанції представники ПП «Бондар» заперечували як фак-ти отримання готівкових коштів від ПП «Кейт-К», так і факти видачі останньому в грудні 2015р. квитанцій до прибуткових касових ордерів: №7 від 17.12.2015р., №8 від 18.12.2015р., №9 від 21.12. 2015р., №10 від 22.12.2015р., №11 від 23.12.2015р., №12 від 24.12.2015р., №13 від 25.12.2015р. При цьому, матеріали справи не містять, а Позивач не надав на вимогу апеляційного суду оригіналів кви-танцій до прибуткових касових ордерів: №7 від 17.12.2015р., №8 від 18.12.2015р., №9 від 21.12. 2015р., №10 від 22.12.2015р., №11 від 23.12.2015р., №12 від 24.12. 2015р., №13 від 25.12.2015р. Не надав Позивач суду і письмового підтвердження правоохоронного органу щодо наявності в остан-нього зазначених оригіналів квитанцій або вмотивованої відмови у видачі Позивачеві зазначених доказів.

Враховуючи, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої си-ли, колегія суддів не приймає до уваги посилання Позивача на розрахунок із Відповідачем шляхом внесення готівкових коштів в касу, оскільки апеляційному суду для встановлення факту подвійного стягнення 64 978 грн. 03 коп. не було надано оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів, а лише фотокопії, завірені представником Позивача в судовому засіданні 28.11.2017р., які не мо-жуть вважатися належними доказами отримання Відповідачем коштів за умови заперечення справ-жності їх оригіналів. Крім того, відсутність оригіналів позбавляє суд можливості призначити судо-ву експертизу з метою дослідження спірних квитанції для підтвердження доводів Позивача та спро-стування заперечень Відповідача, що не було враховано судом першої інстанції.

З вищезазначених мотивів колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстан-ції щодо обґрунтованості обставин подвійного стягнення з Позивача 64 978 грн. 03 коп., тому з під-став ст.33 ГПК України, в частині стягнення основного боргу в позову належить відмовити. Крім то-го, через безпідставність основної вимоги не підлягає задоволенню і додаткова вимога про стяг-нення 5 659 грн. 07 коп. процентів за користування коштами.

Із зазначених мотивів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ПП «Бондар» на користь ПП «Кейт-К» 64 978 грн. 03 коп. безпідставно отриманих кош-тів, а тому в задоволенні позову належить відмовити за безпідставністю в повному обсязі, а рішен-ня суду першої інстанції скасувати як незаконне.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.104 ГПК України через неповне зясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом пер-шої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення не-законного судового рішення.

Задоволення апеляційної скарги, зумовлює, згідно ч.2 ст.49 ГПК України, перерозподіл вит-рат зі сплати судового збору. Враховуючи безпідставність позовних вимог та задоволення апеляцій-ної скарги повному обсязі з Приватного підприємства «Кейт-К» належить стягнути на користь При-ватного підприємства «Бондар» 1 760 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 83, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бондар» на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017р. у справі №924/635/17 задоволити.

2. Рішення суду першої інстанції скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмо-вити в повному обсязі.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Кейт-К» (ідентифікаційний код юридичної особи 38045467; 29000, Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул.Вайсера, будинок 12/1) на користь Прива-ватного підприємства «Бондар» (ідентифікаційний код юридичної особи 32995097; 29000, АДРЕСА_1) 1 760 грн. витрат зі сплати судо-вого збору за подання апеляційної скарги.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №924/635/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.