Постанова № 71243640, 30.11.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Справа №924/590/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ільчук Н,О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №2-319 від 26.12.2016р.)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №007.2Др-46-1117 від 24.11.2017р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року у справі №924/590/16 (судді Грамчук І.В., головуючий, ОСОБА_3Д, ОСОБА_4І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут"

про стягнення 8 233 935,03 грн., з яких 5 862 517,29 грн. - основного боргу, 1 009 059,54 грн. - пені, 1 257 736,15 грн. - штрафу, 73 032,65 грн. - 3% річних та 31 589,40 грн. - інфляційних втрат

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2017 року рішенням господарського суду Хмельницької області було частково задоволено позов ПАТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Хмельницькгаз збут" про стягнення 8 233 935,03 грн., з яких 5 862 517,29 грн. основного боргу, 1 009 059,54 грн. пені, 1 257 736,15 грн. штрафу, 73 032,65 грн. 3% річних та 31 589,40 грн. інфляційних втрат та стягнуто з відповідача на користь позивача 259668,57 грн. - пені, 37460,96 грн. - 3% річних, 4456,94 грн. - судового збору. Провадження в частині стягнення 5 862 517,29 грн. основного боргу - припинено. У позові щодо стягнення 749390,97 грн. - пені, 1 257 736,15 грн. - штрафу, 35571,69 грн. - 3% річних та 31 589,40 грн. - інфляційних втрат було відмовлено.

ПАТ "Укртрансгаз", не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови у стягненні 749 390,97 грн. пені, 1 257 736,15 грн. - штрафу, 35571,69 грн. - 3% річних та 31 589,40 грн. - інфляційних нарахувань, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в цій частині скасувати та прийняти нове, яким повністю задоволити вказані позовні вимоги вважаючи, що прийняті судом висновки з цього питання не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки місцевий господарський суд не врахував, що за п.11.2 Договору №1506000182/Н042 від 01 липня 2015 року усі зміни та доповнення до нього оформлюються сторонами письмово, а тому спільні протокольні рішення є такими, що не відносяться та не змінюють умови Договору, хоча і укладені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №20 "Про порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11 січня 2005 року.

Також, вважає, що наведені відповідачем ОСОБА_5 рішення жодним чином не змінюють та не припинють зобов'язань сторін за Договором, а лише вказують на те, що відповідачу було погоджено бюджетне фінансування оплати протранспортованого природного газу, але волевиявлення сторін щодо зменшення чи скасування передбачених Договором санкцій (пені), 3% річних та 7% штрафу вказані ОСОБА_5 рішення не містять.

Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних, господарський суд Хмельницької області виходив з нарахування таких санкцій на кошти, що не були предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями.

ТОВ "Хмельницькгаз збут" у своєму відзиві не погоджується з апеляційною скаргою повністю та прийнятим рішенням суду в частині часткового стянення 3% річних і пені, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при невідповідності висновкам суду дійсним обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, оскільки з метою оплати послуг транспортування природного газу за спірним Договором №1506000182/Н042 від 01 липня 2015 року, відповідно до вищевказаного Порядку, були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, за якими розрахунок за поставлений природний газ відбувся шляхом перерахування грошових коштів за рядом платіжних доручень.

Заборгованість товариства за спірним Договором за період, зазначений в позові складала 25 762 989,80 грн. і була погашена на підставі спільних протокольних рішень.

За умовами цих Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків передбачалось надання державою коштів на погашення заборгованості, укладених між ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів в Хмельницькій області, ТОВ "Хмельницькгаз збут", ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" і НАК "Нафтогаз України", також, змінювались строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000182/Н042 від 01 липня 2015 року.

Крім того, оскільки частина боргу за надані послуги по Договору в період з липня 2015 року по квітень 2016 року, яка не покривалась спільними протокольними рішеннями, була сплачена товариством шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, в межах строків оплати, визначених п.5.5. Договору №1506000182/Н042 від 01 липня 2015 року, то вважає, що господарський суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних.

30 жовтня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22 листопада 2017 року.

22 листопада 2017 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Саврія В.А., було проведено його автозаміну на суддю Огородніка К.М.

22 листопада 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду, у складі колегії ОСОБА_6, головуючий, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та її розгляд залишено на 22 листопада 2017 року.

22 листопада 2017 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 30 листопада 2017 року.

30 листопада 2017 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Огородніка К.М., було проведено його автозаміну на суддю Саврія В.А.

30 листопада 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було колегією суддів у новому складі було прийнято апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" до провадження, її розгляд залишено на 30 листопада 2017 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

01 липня 2015 року, між ПАТ "Укртрансгаз", як газотранспортним підприємством, та ТОВ "Хмельницькгаз збут", як замовником, було укладено Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000182/Н042, за умовами якого газотранспортне підприємство зобов'язалося надати замовнику послуги в період з 01 липня до 31 грудня 2015 року з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій в обсязі 173 197,000 тис. м3, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на умовах 100% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. (т.1 а.с.18-21)

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір підписаний і скріплений печатками сторін і вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.11.1 Договору).

За актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами:

- №07-15-1506000182/Н042 від 31 липня 2015 року на суму 1 229 104,45 грн.;

- №8-15-1506000182/Н042 від 31 серпня 2015 року на суму 1 002 460,72 грн.;

- №09-15-1506000182/Н042 від 30 вересня 2015 року на суму 1 092 998,59 грн.;

- №10-15-1506000182/Н042 від 31 жовтня 2015 року на суму 1 276 417, 31 грн.;

- №11-15-1506000182/Н042 від 30 листопада 2015 року на суму 2 851219,85 грн.;

- №12-15-1506000182/Н042 від 31 грудня 2015 року на суму 3 948396,66 грн.;

- №01-16-1506000182/Н042 від 31 січня 2016 року на суму 11 666 984,12 грн.;

- №02-16-1506000182/Н042 від 29 лютого 2016 року на суму 7 827807,90 грн.;

- №03-16-1506000182/Н042 від 31 березня 2016 року на суму 7 304843,50 грн.;

- №04-16-1506000182/Н042 від 30 квітня 2016 року на суму 2 146544,09 грн., а всього на загальну суму 40 346 777,19 грн. (т.1 а.с.22-31)

21 серпня 2015 року, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, як стороною №1, Департаментом фінансів Хмельницької обласної держадміністрації, як стороною №2, ТОВ "Хмельницькгаз збут", як стороною №3, ПАТ "Укртрансгаз", як стороною №4, та НАК "Нафтогаз України", як стороною останньою, було укладено Спільне протокольне рішення №1846/у про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, за умовами якої, у відповідності до "Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №20 від 11 січня 2005 року, визначено порядок проведення розрахунків, за яким Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні №1 у сумі 109 499,95 грн., яка в свою чергу перераховує дані кошти стороні №2, а та - стороні №3, для розрахунку зі стороною №4 за липень 2015 року згідно з Договором від 01 липня 2015 року №1506000182/Н042 із записом у графі "призначення платежу" "Постанова Уряду від 11.01.2005р. №20, дата і номер Спільного протокольного рішення за транспортування природного газу за 2015 рік, договір від 01.07.15р. №1506000182/Н042, у т.ч. ПДВ 18249,99 грн..

Сторона №4 перераховує останній стороні кошти в сумі 109 499,95 грн. у т.ч. ПДВ 18249,99грн. за природний газ 2014 року згідно з договором від 01 липня 2015 №1506000182/Н042 із записом у графі "призначення платежу" - "Постанова Уряду від 11.01.2005р. №20, дата і номер Спільного протокольного рішення за транспортування природного газу за 2015 рік, договір від 01.07.15р. №1506000182/Н042, в т.ч. ПДВ 18249,99 грн.", яка перераховує кошти в сумі 109 499,95 грн. до загального фонду Державного бюджету України у вигляді податків.

Спільне протокольне рішення набирало чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діяло до повного виконання сторонами зобовязань за цим рішенням.

Спільні протокольні рішення аналогічного змісту були укладені 21 вересня 2015 року за №2032/у на суму 186 758,94 грн., 19 жовтня 2015 року за №2132/у на суму 164 887,22 грн., 19 листопада 2015 року за № 2516/у на суму 500 326,40 грн., 18 грудня 2015 року за №3028/у на суму 1 000 000,00 грн., 20 січня 2016 року за №146/у на суму 1 200 000,00 грн., 18 лютого 2016 року за №604/у на суму 4 000 000,00 грн., 21 березня 2016 року за №1036/у на суму 2 700 000,00 грн., 19 квітня 2016 року за №1302/у на суму 3 000 000,00 грн., 19 квітня 2016 року за №1303/у на суму 5 000 000,00 грн., 19 травня 2016 року за №1549/у на суму 2 039 000,00 грн., 17 червня 2016 року за №1777/у на суму 2 000 000,00 грн., 24 червня 2016 року за №1809/у на суму 4 000 000,00 грн., 19 липня 2016 року за №1894/у на суму 600 000,00 грн. (т.1 а.с.85-108, 110-112, 116-121, 126-128, 132-134, 139-141, 151-153)

На виконання Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000182/Н042 та відповідно до спільних протокольних рішень, позивачу відповідачем було перераховано:

- платіжним дорученням №2 від 25 серпня 2015 року кошти в сумі 109 499,95 грн.;

- платіжним дорученням №9 від 22 вересня 2015 року кошти в сумі 186 758,94 грн.;

- платіжним дорученням №15 від 20 жовтня 2015 року кошти в сумі 164 887,22 грн.;

- платіжним дорученням №21 від 20 листопада 2015 року кошти в сумі 500 326,40 грн.;

- платіжним дорученням №30 від 21 грудня 2015 року кошти в сумі 1 000 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №2 від 22 січня 2016 року кошти в сумі 1 200 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №8 від 18 лютого 2016 року кошти в сумі 4 000 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №12 від 22 березня 2016 року кошти в сумі 2 700 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №14 від 20 квітня 2016 року кошти в сумі 3 000 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №15 від 20 квітня 2016 року кошти в сумі 5 000 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №19 від 20 травня 2016 року кошти в сумі 2 039 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №23 від 21 червня 2016 року кошти в сумі 2 000 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №24 від 29 червня 2016 року кошти в сумі 4 000 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №25 від 25 липня 2016 року кошти в сумі 600 000,00 грн., а всього на загальну суму 26 500 472,51 грн. (т.1 а.с.74-84)

Таким чином, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг та допустив заборгованість, яка на 15 червня 2016 року, момент звернення позивача до суду, становила 5 862 517,29 грн.

15 червня 2016 року, ПАТ "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Хмельницькгаз збут" про стягнення заборгованості щодо оплати послуг за Договором №1506000182/Н042 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі 8 233 935,03 грн., з яких 5 862 517,29 грн. - борг, 1 009 059,54 грн. - пеня, 1 257 736,15 грн. - штраф, 73 032,65 грн. - 3% річних та 31 589,40 грн. - інфляційні втрати. (т.1 а.с.2-6)

25 серпня 2016 року, позивачем було надано пояснення, в якому зазначено, що відповідачем повністю проведено розрахунок за надані послуги за рахунок коштів, отриманих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року на підставі укладених спільних протокольних рішень (24 червня 2016 року у розмірі 2 000 000,00 грн. та 29 червня 2016 року у розмірі 3862517,29 грн., а всього на суму 5 862 517,29 грн.). (т.1 а.с.200-204)

25 серпня 2016 року, у зв'язку із складністю справи, відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 46 ГПК України, п.3.1.6 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на підставі заяви судді Мухи М.Є подальший розгляд справи призначено у колегіальному складі суддів: Мухи М.Є., головуючого, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т.1 а.с.210)

18 жовтня 2016 року, рішенням господарського суду Хмельницької області, у справі №924/590/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року, було відмовлено ПАТ "Укртрансгаз" у позові про стягнення з ТОВ "Хмельницькгаз збут" 1 009 059, 54 грн. - пені, 1 257 736, 15 грн. - штрафу, 73 032, 65 грн. - 3% річних та 31 589,40 грн. - інфляційних втрат, а провадження у справі про стягнення 5 862 517, 29 грн. боргу - припинено. (т.2 а.с.15-18, 117-124)

25 квітня 2017 року, Вищим господарським судом України, у справі №924/590/16, було скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 18 жовтня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду, оскільки судами попередніх інстанцій належним чином не перевірено, яка сума заборгованості саме за Договором мала бути погашена відповідачем товариству на підставі підписаних сторонами спільних протокольних рішень. (т.2 а.с.152-158)

09 жовтня 2017 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було частково задоволено позов ПАТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Хмельницькгаз збут" про стягнення 8 233 935,03 грн., з яких 5 862 517,29 грн. - основного боргу, 1 009 059,54 грн. - пені, 1 257 736,15 грн. - штрафу, 73 032,65 грн. - 3% річних та 31 589,40 грн. - інфляційних втрат та стягнуто з відповідача на користь позивача 259 668,57 грн. - пені, 37460,96 грн. - 3% річних, 4456,94 грн. - судового збору. Провадження у справі про стягнення 5 862 517,29 грн. - основного боргу - припинено, а у позові про стягнення 749 390,97 грн. - пені, 1 257 736,15грн. - штрафу, 35 571,69 грн. - 3% річних та 31 589,40 грн. - інфляційних втрат - відмовлено. (т.3 а.с.156-162)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно з п.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами спору 01 липня 2015 року було укладено Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000182/Н042, за умовами якого позивач зобов'язався надати замовнику послуги в період з 01 липня до 31 грудня 2015 року з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій в обсязі 173 197,000 тис. м3, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на умовах 100% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. (т.1 а.с.18-21)

Як вбачається зі змісту договору, його предметом є надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Дані правовідносини регулюються не тільки укладеним договором, а і постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року, з наступними змінами, якою затверджено "Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій", який визначає, зокрема, механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу.

Крім того, на виконання даної постанови, 03 лютого 2009 року, спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного казначейства України №55/57/43 затверджено "Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №342/16358 від 15 квітня 2009 року (надалі - Порядок), врегульовано взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, головними фінансовими управліннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до "Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року.

Розрахунки, передбачені п.1.1 цього Порядку, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, за формою №1 у додатку, спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за формою №2 у додатку. Схеми розрахунків узгоджують відповідні головні фінансові управління спільно з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) та контролюють відповідні органи Державної казначейської служби України.

Відполвідно до п.п. 2.1.-2.3. Порядку, постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до "Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а у разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів і постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) та надаються Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, відповідним головним фінансовим управлінням, які узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20-го числа у формі узгоджених з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними реєстрами актів звіряння або договорами за підписами керівників Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідних головних фінансових управлінь та постачальників і транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) Державній казначейській службі України та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Такі документи подаються окремо щодо кожного постачальника та транспортувальника ресурсів (надавача товарів, послуг), який братиме участь у розрахунках.

Згідно п. 2.7 Порядку, розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг), відкриті в органах Державної казначейської служби України, а у разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.

Позивач, свої зобовязання за Договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу послуги з транспортування газу, згідно актів наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за: - №07-15-1506000182/Н042 від 31 липня 2015 року на суму 1 229 104,45 грн.; - №8-15-1506000182/Н042 від 31 серпня 2015 року на суму 1 002 460,72 грн.; - №09-15-1506000182/Н042 від 30 вересня 2015 року на суму 1 092 998,59 грн.; - №10-15-1506000182/Н042 від 31 жовтня 2015 року на суму 1 276 417,31 грн.; - №11-15-1506000182/Н042 від 30 листопада 2015 року на суму 2 851219,85 грн.; - №12-15-1506000182/Н042 від 31 грудня 2015 року на суму 3 948396,66 грн.; - №01-16-1506000182/Н042 від 31 січня 2016 року на суму 11 666 984,12 грн.; - №02-16-1506000182/Н042 від 29 лютого 2016 року на суму 7 827807,90 грн.; - №03-16-1506000182/Н042 від 31 березня 2016 року на суму 7 304843,50 грн.; - №04-16-1506000182/Н042 від 30 квітня 2016 року на суму 2 146544,09 грн., а всього на загальну суму 40 346 777,19 грн. (т.1 а.с.22-31)

Відповідач, в свою чергу, здійснював розрахунок за надані у звітному місяці послуги до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до актів наданих послуг власними коштами із поточного рахунку із спеціальним режимом використання. (т.1 а.с.33-38)

При цьому, залишок заборгованості за надані послуги відшкодовувався позивачу державою на підставі спільних протокольних рішень.

Так, з серпня 2015 року по серпень 2016 року, відповідно до "Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій" прийнятих постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької обласної держадміністрації, ТОВ "Хмельницькгаз збут", ПАТ "Укртрансгаз" та НАК "Нафтогаз України" було укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України:

- №1846/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 21 серпня 2015 року на суму 109 499,95 грн.;

- №2032/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 21 вересня 2015 року на суму 186 758,94 грн.;

- №2132/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 19 жовтня 2015 року на суму 164 887,22 грн.;

- №2516/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 19 листопада 2015 року на суму 500 326,40 грн.;

- №3028/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18 грудня 2015 року на суму 1 000 000,00 грн.;

- №6146/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20 січня 2016 року на суму 1 200 000,00 грн.;

- №604/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18 лютого 2016 року на суму 4 000 000,00 грн.;

- №1036/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 21 березня 2016 року на суму 2 700 000,00 грн.;

- №1303/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 19 квітня 2016 року на суму 5 000 000,00 грн.;

- №1549/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 19 травня 2016 року на суму 2 039 000,00 грн.;

- №1777/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 17 червня 2016 року на суму 2 000 000,00 грн.;

- №1809/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 24 червня 2016 року на суму 4 000 000,00 грн.;

- №1894/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 19 липня 2016 року на суму 600 000,00 грн., а всього на загальну суму 26500472,51 грн.

За даними протокольними рішеннями, Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету, зазначені в цих протокольних рішеннях, Департаменту фінансів Хмельницької обласної держадміністрації, яка в свою чергу перераховує дані кошти ТОВ "Хмельницькгаз збут", а та - стороні ПАТ "Укртрансгаз" для розрахунку з НАК "Нафтогаз України" згідно з Договором від 01 липня 2015 року. №1506000182/Н042 із записом у графі "призначення платежу" - Постанова Уряду від 11.01.2005р. №20, дата і номер Спільного протокольного рішення за транспортування природного газу, договір від 01.07.15р. №1506000182/Н042, у т.ч. ПДВ".

Відповідно до розділу 1, предметом цих спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 "Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

Згідно розділу 4 зазначених спільних протокольних рішень, сторони, які підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року та порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільним протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

Дані спільні протокольні рішення набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобовязань за цими спільними протокольними рішеннями (п. 5.2).

Вищий господарський суд України скасовуючи 25 квітня 2017 року рішення господарського суду Хмельницької області від 18 жовтня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року у даній справі і направляючи справу на новий розгляд до місцевого господарського суду зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що за спільним протокольним рішенням за №1304/у від 19 квітня 2016 року на суму 26 165 609,84 грн. та за спільним протокольним рішенням №1550/у від 19 травня 2016 року на суму 9 555 000 грн., відповідач зобов'язався перерахувати позивачу вказані кошти за Договором №2015-ХМ-Н (а.с.132-134), та не належним чином не перевірили яка сума заборгованості саме за Договором мала бути погашена ТОВ "Хмельницькгаз збут" позивачу на підставі підписаних сторонами спільних протокольних рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 11112 ГПК України, вказівки що містяться у постанові касаційної інстанції є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Виконуючи вказівки Вищого господарського суду, колегія суддів встановила, що зазначені спільні протокольні рішення стосуються Договору №2015-ХМ-Н від 25 червня 2016 року (т.1 а.с.132-134, 157-159), правовідносини по якому не є предметом даного спору, оскільки предметом даного спору є правовідносини, які виникли між сторонами з приводу надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000182/Н042 від 01 липня 2015 року.

На підставі зазначених протокольних рішень, позивачу було перераховано кошти платіжними дорученнями:

- №2 від 25 серпня 2015 року у розмірі 109 499,95 грн.;

- №9 від 22 вересня 2015 року у розмірі 186 758,94 грн.;

- №15 від 20 жовтня 2015 року у розмірі 164 887,22 грн.;

- №21 від 20 листопада 2015 року у розмірі 500 326,40 грн.;

- №30 від 21 грудня 2015 року у розмірі 1 000 000,00 грн.;

- №2 від 22 січня 2016 року кошти у розмірі 1 200 000,00 грн.;

- №8 від 18 лютого 2016 року у розмірі 4 000 000,00 грн.;

- №12 від 22 березня 2016 року у розмірі 2 700 000,00 грн.;

- №14 від 20 квітня 2016 року у розмірі 3 000 000,00 грн.;

- №15 від 20 квітня 2016 року у розмірі 5 000 000,00 грн.;

- №19 від 20 травня 2016 року у розмірі 2 039 000,00 грн.;

- №23 від 21 червня 2016 року у розмірі 2 000 000,00 грн.;

- №24 від 29 червня 2016 року у розмірі 4 000 000,00 грн.;

- №25 від 25 липня 2016 року у розмірі 600 000,00 грн., а всього на загальну суму 26 500 472,51 грн. (т.1 а.с.74-84)

Також, в ході судового розгляду справи було встановлено, що розрахунок за надані ПАТ "Укртрансгаз" послуги в сумі 40 346 777,19 грн. проводився з 21 серпня 2015 року по 25 липня 2016 року, де борг у розмірі 14 583 787,39 грн. відповідач оплатив за рахунок коштів підприємства шляхом перерахування коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, а борг у розмірі 25 762 989,80 грн. проводився за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

У зв'язку з чим, на 15 червня 2016 року, момент звернення позивача до суду, у ТОВ "Хмельницькгаз збут" виникла заборгованість, яка становила 5 862 517,29 грн.

Позивач, у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем коштів за надані послуги з транспортування газу, звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 5 862 517, 29 грн. - заборгованості, 1 009 059, 54 грн. - пені, 73 032, 65 грн. - 3% річних та 31 589, 40 грн. - інфляційних втрат, 1 257 736, 15 грн. - штрафу та судові витрати по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач повністю погасив існуючу заборгованість у 5 862 517,29 грн., що зазначається уточнюючим розрахунком позивача (т.1, а.с.204) та не заперечується сторонами по справі. При цьому, розрахунок за надані послуги проведений відповідачем за рахунок коштів, отриманих за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, отриманих відповідно до на підставі постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року, а тому на даний час в цій частині відсутній предмет спору.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тому, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 5862517,29 грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідачем в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції добровільно погашено вищенаведену заборгованість.

В своїй позовній заяві, ПАТ "Укртрансгаз" просить стягнути з відповідача на їх користь 1 009 059, 54 грн. - пені, 73 032, 65 грн. - 3% річних та 31 589, 40 грн. - інфляційних втрат, 1 257 736, 15 грн. - штрафу та судові витрати по справі.

Відповідно до 7.3 Договору №1506000192/Н042, сторони встановили, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 цього Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За приписами ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Статтями 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, укладаючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, сторони фактично погодились, що залишок оплати наданих послуг по Договору №1506000192/Н042, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного такого спільного протокольного рішення, тобто тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за поставлений природний газ за цим Договором, і тому підставами для стягнення пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат необхідно, щоб оплата за газ була здійснена поза межами порядку, встановленого спільними протокольними рішеннями.

При цьому, нарахування інфляційних втрат та річних повинно відбуватися у разі порушення стороною умов та обовязків спільних протокольних рішень, укладених на виконання Договору №1506000192/Н042, оскільки даними протокольними рішеннями змінюється порядок та строки проведення розрахунків за надані за даним Договором послуги.

Верховний Суд України у своїх постановах при розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах норми ч.2 ст. 625 ЦК України, та санкцій, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу (постанови у справі №902/1652/13 від 10 лютого 2016 року, у справі №924/1265/13 від 25 березня 2015 року), зазначив, що необхідною умовою для їх застосування є те, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи, і, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Укладенням договору про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом у постановах по справі №918/920/16 від 18 квітня 2017 року, по справі №906/10/16 від 09 листопада 2017 року, у справі №924/111/16 від 17серпня 2016 року.

Крім того, з огляду на особливості здійснення господарської діяльності між підприємствами ПЕК та законодавчо-обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що проводять господарську діяльність в енергетичній галузі, вбачається, що ТОВ "Хмельницькгаз збут" було позбавлено можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за поставлений природний газ, що в свою чергу свідчить про відсутність вини відповідача у простроченні платежів, а відтак в силу ст. 218 ГК України, ст. 614 ЦК України, виключає застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання.

Оскільки відповідачем чітко виконувались положення вищезазначених спільних протокольних рішень, то відсутні будь-які правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені та передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, 3% річних та інфляційних витрат, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ "Укртрансгаз" в частині стягнення 1 009 059, 54 грн. - пені, 73 032, 65 грн. - 3% річних та 31 589, 40 грн. - інфляційних втрат не підлягають до задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 259 668,57 грн. - пені, 37460,96 грн. - 3% річних скасуванню.

Щодо заявлених ПАТ "Укртрансгаз" позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 1 257 736,15 грн., на підставі ч.2 ст. 231 ГК України, то колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про їх безпідставність, оскільки даний штраф нарахований за прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, яке є грошовим зобов'язанням, а згідно розяснень п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року, штрафні санкції, передбачені абзацом 3 ч.2 ст. 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Інші заперечення апелянтів, викладені у апеляційних скаргах, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст. 101 та п.2 ст. 103 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний з доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та за результатами розгляду апеляційної скарги вправі скасувати частково рішення місцевого господарського та прийняти нове рішення.

Враховуючи зазначене, виходячи з встановлених обставин справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Укртрансгаз" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року у справі №924/590/16 слід скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 259 668,57 грн. - пені, 37460,96 грн. - 3% річних, в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в стягненні з ТОВ "Хмельницькгаз збут" користь ПАТ "Укртрансгаз" 259 668,57 грн. - пені, 37460,96 грн. - 3% річних, в решті рішення залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на ПАТ "Укртрансгаз", у звязку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року у справі №924/590/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року апеляційну скаргу у справі №924/590/16 в частині стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 259 668,57 грн. пені, 37460,96 грн. 3% річних скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення, яким у даній частині позову відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/590/16 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.