Постанова № 71243632, 21.12.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2017 р. Справа № 920/752/17

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шутенко І.А.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – ОСОБА_1- за довіреністю від 30.06.2017р. №0-18.06-8270/2-17; (повноваження представника відповідача у залі судового засідання господарського суду Сумської області перевірені секретарем судового засідання Галашан І.В.);

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “КАРЛА МАРКСА-2”, Сумська область, с. Мінакове,

на рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2017р. (суддя Левченко П.І.), ухвалене у м. Суми, повний текст якого складений 04.10.2017р.,

у справі № 920/752/17

за позовом: Приватного підприємства “КАРЛА МАРКСА-2”, Сумська область, с. Мінакове,

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,

про поновлення договору оренди,

ВСТАНОВИЛА:

08.08.2017р. ПП “КАРЛА МАРКСА-2” звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим на тих самих умовах на наступні сім років строком до 01.04.2024р. договору оренди землі, а саме: договору від 24.03.2010р. щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5923882300:09:001:0023, площа 12,9556га.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.09.2017р. у справі №920/758/17 в позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статтю 33 Закону України «Про оренду землі» мотивоване тим, що за відсутності юридичного факту укладення сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 24.03.2010р. відсутні правові підстави для визнання поновленим договору оренди землі. Крім того, вказує на те, що відповідач не порушував права позивача, оскільки останній не звертався до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, які були передбачені договором, і не надсилав відповідачеві проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 24.03.2010р. б/н на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Приватне підприємство «КАРЛА МАРКСА-2» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2017р. у справі №920/752/17 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, які встановлені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов’язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди. Крім того, вказує на те, що він скористався переважним правом на поновлення договору оренди, оскільки більш ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору направив до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом з проектом відповідної додаткової угоди та іншими документами, що свідчить про виконання вимог частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі». Також скаржник вважає, що оскільки нормативно грошова оцінка землі є основою для визначення розміру орендної плати, то її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження орендарем всіх істотних умов договору, а не підставою для відмови в поновленні договору оренди.

Відзивом від 09.11.2017р. Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення господарського суду Полтавської області від 27.09.2017р. у справі №917/752/17 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. При цьому зазначає, що поновлення договору оренди земельної ділянки у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки. Також, вказує на те, що пролонгація договору відбувається не автоматично, а в силу приписів частин 7-9 статті 33 Закону України «Про оренду землі» у місячний строк обов’язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору. Крім того, вказує на те, що вимога позивача про поновлення договору оренди на підставі частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» не відповідає способу захисту прав, передбачених Цивільним кодексом України.

У додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу, які надійшли до суду 19.12.2017р., відповідач зазначає, що для поновлення договору оренди землі необхідні наступні документи: лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі; проект додаткової угоди до договору оренди землі. Відповідач вважає, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а в разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2017р. у зв’язку з відпусткою судді судді Камишевої Л.М. для розгляду справи №920/752/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шутенко І.А.

Судове засідання, 21.12.2017р., з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства “КАРЛА МАРКСА-2” відбулося за участю представника відповідача в режимі відеоконференції на підставі ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р., якою задоволено клопотання відповідача про його участь в режимі відеоконференції (а.с.97,99).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2017р. у справі №920/752/17 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Позивач у справі належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні (а.с.104).

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

24.03.2010р. між Путивльською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Приватним підприємством “КАРЛА МАРКСА-2” (орендарем) укладений договір оренди землі, який зареєстрований в державному реєстрі земель 01.04.2010р. за №041063300536, п.1.1 якого встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, за рахунок земель державної власності В’язенської сільської ради, земельну ділянку сільськогосподарського призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Сумська область, Путивльський район, В’язенська сільська рада (а.с.10-14).

Згідно з пунктом 2 договору оренди земельної ділянки від 24.03.2010р. в оренду, за рахунок земель державної власності, надається земельна ділянка загальною площею - 12,9556га, у тому числі 12,9556га – рілля.

Відповідно до пункту 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3,1 відсотки від грошової оцінки, що складає 3024грн. 70 коп., щорічно.

Пунктом 8 цього договору встановлено, що він укладений строком на сім років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації ( п.41 договору).

На виконання умов договору оренди земельної ділянки від 24.03.2010р. Путивльською районною державною адміністрацією передано, а Приватним підприємством «КАРЛА МАРКСА-2» прийнято земельну ділянку загальною площею 12,9556га, у тому числі рілля - 12,9556га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на сім років, що підтверджується актом прийму-передачі (а.с.15).

31.01.2017р. ПП «КАРЛА МАРКСА-2» звернулось до Головного управління Держземагенства у Сумській області з листом-повідомленням, у якому просило надати згоду на пролонгацію договору оренди землі (запасу з резервного фонду) площею 12,9556га (рілля) кадастровий номер 59238823600:09:001:0023, та той самий строк на умовах, викладених у проекті додаткової угоди (а.с.23).

Крім того, до вказаного листа орендарем додано проект додаткової угоди до договору оренди землі від 24.03.2010р., пунктом 2.2.2 якої встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів станом на 01.01.2017р. становить 241128,07грн. (18611,88грн. за 1га). У п.2.3.2 цієї додаткової угоди встановлено, що орендар зобов’язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди землі за 90 днів до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди.

Відповідно до п.2.4.1 цієї додаткової угоди річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря та становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 19290,25грн. (а.с.24-27).

Листом від 16.03.2017р. №28-18-0.6-3924/2-17 Головне управління Держгеокадастру в Сумській області повідомило ПП«КАРЛА МАРКСА-2», що в поданих до розгляду документах відсутній Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності. Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області також було зазначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (а.с.21,22).

08.08.2017р. ПП «КАРЛА МАРКСА-2» звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про визнання поновленим на тих самих умовах на наступні сім років, строком до 01.04.2024р., договір оренди землі від 24.03.2010р. щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5923882300:09:001:0023, площею 12,9556га (а.с.3,4). В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вимогами чинного законодавства не передбачено обов’язку орендаря здійснювати нормативно грошову оцінку землі. Також вказує на те, що відповідач протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі не повідомив орендодавця про заперечення в його поновленні, а отже, на думку позивача, з урахуванням вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» договір є поновленим.

В судовому засіданні місцевого господарського суду, 08.09.2017р., розпочато розгляд справи по суті заявлених позовних вимог та оголошено перерву до 27.09.2017р. (а.с.52,53).

27.09.2017р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати поновленим договір оренди землі від 24.03.2010р., вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк, 7 років, на тих самих умовах в редакції, зазначеній у цій заяві (а.с.54,55).

Рішенням місцевого господарського суду від 27.09.2017р. в задоволенні позову відмовлено з підстав, зазначених вище (а.с.66-74).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 24.03.2010р. на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Спірні правовідносини регулюються умовами даного договору, нормами ЦК і ГК України з урахуванням особливостей, встановлених Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 4 статті 122 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №15, встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 6 від 03.03.2015р. “Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області” повноваження Головного управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У статті 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У частині 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до частин 2-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо будь-якої з істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015р. №6-219цс-14.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 8 договору оренди землі від 24.03.2010р., який зареєстрований 01.04.2010р., встановлено, що після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, за змістом умов договору оренди земельної ділянки від 24.03.2010р. та у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини, орендар ПП «КАРЛА МАРКСА-2» зобов’язаний був письмово повідомити орендодавця про бажання продовжити дію договору оренди земельної ділянки на новий термін.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «КАРЛА МАРКСА-2» скористалось своїм правом та звернулось до орендодавця з листом-повідомленням, у якому просило надати згоду на пролонгацію договору оренди землі від 24.03.2010р. на той самий строк на умовах, викладених у доданій в проекті додаткової угоди (а.с.23).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст проекту додаткової угоди до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) б/н від 24.03.2010р. (державна реєстрація від 01.04.2010р. №041063300536), а також зміст договору оренди землі від 24.03.2010р., встановив, що їх умови не є тотожними. Так, зокрема, у додатковій угоді визначений інший розмір орендної плати та наявні інші умови, які не містяться у договорі.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, позивач скористався своїм переважним правом, визначеним частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», та надіслав лист з додатковою угодою про поновлення договору оренди землі, у якому просив змінити істотну умову договору оренди земельної ділянки - розмір орендної плати.

Листом від 16.03.2017р. №28-18-0.6-3924/2-17, тобто до закінчення строку дії договору, Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, повідомило ПП«КАРЛА МАРКСА-2», що в поданих до розгляду документах відсутній Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності. Крім того, у листі зазначено, що Головне управління Держгеокадастру в Сумській області не вважає за можливе поновити договір оренди землі від 24.03.2010р. та заперечує проти поновлення договору (а.с.21,22).

З наведеного вбачається, що відповідач висловив своє ставлення до запропонованих умов додаткової угоди позивача та зазначив про неможливість поновлення договору, а отже сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору оренди землі і, відповідно до частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Пунктом 34 договору оренди землі від 24.03.2010р. встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв’язується в судовому порядку.

Відповідно до частини 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2017р. позивач звернувся з позовом до господарського суду Сумської області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 24.03.2010р., зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 01.04.2010р. за №041063300536, на тих самих умовах. При цьому, свої позовні вимоги ПП«КАРЛА МАРКСА-2», з посиланням на статтю 33 Закону України «Про оренду землі», обґрунтовував тим, що ні протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі, ні до моменту звернення до суду відповідач не повідомляв орендаря про заперечення у поновленні договору оренди землі (а.с.3,4).

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Таким чином, стаття 33 Закону України «Про оренду землі» у частинах 1-5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині 6 - підстави поновлення договору оренди у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Верховний Суд України у постанові від 13.04.2016р. зазначив, що для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Як зазначалось вище, позивач звертався до відповідача з заявою та додатковою угодою, у якій визначені інші умови ніж ті, що встановлені договором оренди землі від 24.03.2010р., та до закінчення строку дії договору отримав відповідь про відмову в поновленні договору. Тоді як, до суду позивачем подано позов про поновлення договору оренди на тих самих умовах, за відсутності звернення ПП «ОСОБА_2 – 2» у місячний строк до закінчення строку дії договору оренди землі від 24.03.2010р. до Головного управління Держгеокадастру в порядку частини 6 статті 33 вказаного Закону, тобто на той самий строк і на тих самих умовах з відповідним проектом додаткової угоди. Таким чином, продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем за відсутності повідомлення відповідача про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди в порядку статті 33 Закону України «Про оренду землі» на тих самих умовах і на той самий строк та отримання позивачем до закінчення строку дії цього договору, 29.03.2017р., листа орендодавця від 16.03.2017р., у якому він заперечує щодо поновлення договору оренди, у сукупності свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову з підстав, визначених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Також, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про розгляд позовних вимог без урахування заяви про уточнення позовних вимог , яка подана позивачем 27.09.2017р., з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП “ОСОБА_2 – 2” звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 08.08.2017р., в якому просило визнати поновленим на тих самих умовах на наступні 7 років, строком до 01.04.2024р. договір оренди землі від 24.03.2010р. щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5923882300:09:001:0023, площа 12,9556га.

27.09.2017р. позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 24.03.2010р. (зареєстровано за №1127246859238 від 01.04.2010р., внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.12.2016р. №18200019), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк, 7 років, та на тих самих умовах в редакції, наведеній позивачем у вказаній заяві (а.с.54,55).

Згідно приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу ( п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ПП “Карла Маркса-2” просило визнати поновленим договір оренди землі від 24.03.2010р. на тих самих умовах на наступні сім років. Тоді як в заяві про уточнення позовних вимог від 27.09.2017р. позивач просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 24.03.2010р., вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк, 7 років, в редакції, наведеній у вказаній заяві. При цьому, запропонована редакція додаткової угоди оренди землі від 2017 року містить, зокрема, іншу нормативну грошову оцінку землі та розмір орендної плати, ніж ті, які визначені у договорі від 24.03.2010р., тобто інші умови.

З протоколу судового засідання від 08.09.2017р. вбачається, що сторонам було роз’яснено, зокрема, вимоги статті 22 ГПК України та розпочато розгляд справи по суті, позивач просив визнати поновленим договір оренди землі від 24.03.2010р. на тих самих умовах на наступні 7 років, строком до 01.04.2024р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0023, площею 12,9556га; відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог.

З наведеного вбачається, що розгляд справи по суті розпочався ще в судовому засіданні 08.09.2017р., тобто до подання заяви про уточнення позовних вимог від 27.09.2017р., що свідчить про зміну предмету позову позивачем після початку розгляду справи по суті, а отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття заяви про уточнення позовних вимог від 27.09.2017р., оскільки вона подана з порушенням вимог процесуального законодавства.

Відповідно до статті 74 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017р.)

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо встановлення всіх фактичних обставин справи та правильно застосував норми процесуального права, у зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2017р. у справі № 920/752/17 - без змін.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги – Приватне підприємство “КАРЛА МАРКСА-2”.

Керуючись ст.ст. 233, 269, 273, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “КАРЛА МАРКСА-2” залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2017р. у справі №920/752/17 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника апеляційної скарги – Приватне підприємство “КАРЛА МАРКСА-2”.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 26.12.2017р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Шутенко І.А.