Постанова № 71243576, 19.12.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2017 р.

Справа № 916/1286/17

м. Одеса, просп. Шевченка, 29.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Аленіна О.Ю. Лашина В.В.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

Учасники справи у судове засідання не з’явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай»

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017

головуючий суддя - Літвінов С.В., судді: Д’яченко Т.Г., Никифорчук М.І.,

Час і місце ухвалення: 12:00 год.; м. Одеса, просп. Шевченка, 29.

Дата складання повного тексту 18.09.2017

у справі № 916/1286/17

за позовом Приватної виробничо-торгівельної фірми «Кріоліт-Дніпро»

до відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУЛКІН»

про стягнення 217 815,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватна виробничо-торгівельна фірма «Кріоліт-Дніпро» звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вх. 2-4632 від 05.09.2017) до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» (далі – ТОВ «Одеський коровай», відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУЛКІН» (далі – ТОВ «Торговий дім «БУЛКІН», відповідач - 2) про стягнення з ТОВ «Одеський коровай» суми основного боргу у розмірі 138860,00 грн., пені у розмірі 19796,62 грн., штраф за ухилення від оплати товару у розмірі 30172грн., 3% річних у розмірі 2516,02 грн. та стягнути солідарно з ТОВ «Одеський коровай» та ТОВ «Торговий дім «БУЛКІН» суму основного боргу у розмірі 10742,40 грн., пеню у розмірі 1425,06 грн., штраф за ухилення від оплати товару у розмірі 2148,48 грн., 3% річних у розмірі 155,40 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Одеський коровай» на користь Приватної виробничо-торгівельної фірми «Кріоліт-Дніпро» суму основного боргу у розмірі 138860,00 грн., пеню у розмірі 19796,62 грн., штраф за ухилення від оплати товару у розмірі 30172грн., 3% річних у розмірі 2516,02 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2870,17 грн.

Стягнути солідарно з ТОВ «Одеський коровай» та ТОВ «Торговий дім «БУЛКІН» суму основного боргу у розмірі 10742,40 грн., пеню у розмірі 1425,06 грн., штраф за ухилення від оплати товару у розмірі 2148,48 грн., 3% річних у розмірі 155,40 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 397,07 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Одеський коровай» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2017, в частині стягнення солідарно з ТОВ «Одеський коровай» та ТОВ «ТД «Булкін» суму основного боргу у розмірі 10 742,40 грн., пеню у розмірі 1425,06 грн., штраф 2148,48 грн., 3% річних у розмрі 155,40 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 397,07 грн.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що відповідно до договору поруки укладеного між ТОВ «ТД « Булкін», ТОВ «Одеський коровай» та ПВТФ «Кріоліт-Дніпро» 23.09.2016 № 43-сн, встановлено, що відповідно до положень п.3.1. Договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання Боржником забезпеченого зобов’язання. Однак, згідно резолютивної частини рішення від 12.09.2017 Господарський суд Одеської області двічі стягнув з ТОВ «Одеський коровай» суми грошових коштів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя – Філінюк І.Г., судді – Лавриненко Л.В., Лашин В.В. ) від 06.10.2017 апеляційну скаргу ТОВ «Одеський коровай» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2017 об 11:00.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.11.2017 об 11:30 год.

06.11.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить залишити рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 916/1286/17 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У зв’язку із перебуванням судді Лавриненко Л.В. у відпустці з 29.11.2017 по 30.11.2017, розпорядженням керівника апарату №1335 від 29.11.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1286/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2017 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Аленін О.Ю., Лашин В.В. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 прийнято справу № 916/1286/17 до провадження новим складом суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.12.2017 о 10:00 годині.

У судове засідання 19.12.2017 представники сторін не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до Закону України № 2147-VII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням приписів частини 1 статті 270 та частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України апеляційний розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей передбачених у Главі «Апеляційний розгляд». При цьому, до апеляційного розгляду застосовуються положення загального позовного провадження з питань, не врегульованих у Главах «Апеляційний розгляд» і «Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження».

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.01.16 між позивачем - Приватною виробничо-торгівельною фірмою «Кріоліт-Дніпро» та ТОВ «Одеський коровай» укладено договір поставки №23 (далі по тексту договір) про постачання харчових домішок (далі по тексту товар).

Відповідно до умов даного договору позивач (постачальник) прийняв на себе зобов'язання поставити товар узгодженими партіями відповідно до специфікацій та видаткових накладних, а ТОВ «Одеський коровай» прийняти і вчасно оплатити отриманий Товар.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Позивач виконав свої зобов'язання, поставивши відповідачу-1 товар згідно видаткових накладних: видаткова накладна №КД-0012901 03.10.2016 на суму 259020,00 грн.; видаткова накладна №КД-0015172 від 16.11.2016 на суму 10742,40 грн.; видаткова накладна №КД-0001178 від 30.01.2017 на суму 21480,00 грн.;

Відповідач– 1 прийняв вищевказаний товар за довіреностями №1351 від 30.09.2016, №168 від 30.01.2017.

Згідно умов п. 2.3. Договору оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару (з дати, зазначеної у відповідній , підписаній сторонами видатковій накладній щодо передачі партії товару).

Отже, кінцевий термін оплати товару за видатковою накладною №КД- 0012901 від 03.10.2016 - 17.10.2016, за видатковою накладною №КД-0015172 від 16.11.2016 - 30.11.2016, за видатковою накладною №КД-0001178 від 30.01.2017 - 13.02.2017.

Відповідач-1 порушив умови договору про своєчасну оплату отриманого товару, частково оплатив товар, отриманий за видатковою накладною №КД-0012901 03.10.2016, оплату по іншим накладним оплату не здійснив.

Відповідно до п. 4. 4. Договору (з урахуванням положень п. 6 протоколу розбіжностей від 25.01.2016) за прострочення здійснення розрахунку за Товар Покупець зобов'язаний виплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого Товару за кожний день прострочення платежу у випадку порушення термінів оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення платежів”.

Пунктом 4.6. договору (з урахуванням положень п. 6 протоколу розбіжностей від 25.01.2016) сторони встановили, що покупець за ухилення від оплати кожної партії Товару зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20% суми, від оплати якої він ухиляється. Ухиленням від оплати кожної партії Товару вважається порушення строку оплати партії Товару Покупцем на 30 календарних днів від передбаченого цим Договором строку оплати кожної партії Товару. При цьому, пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань належить до сплати незалежно від оплати зазначеного штрафу.

23.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУЛКІН» (Поручитель) та Приватною виробничо-торгівельною фірмою «Кріоліт-Дніпро» (Кредитор) укладено Договір поруки № 43-сн про забезпечення виконання зобов’язань за Договором №23 від 25.01.2016 порукою, відповідно до п.1.1 якого Поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання зобов’язань ТОВ «Одеський коровай» (далі «Боржник»), а саме щодо оплати грошових коштів за поставлений товар, що виникли з Договору №23 від 26.01.2016 (далі «Основний Договір»), який був укладений між Кредитором та Боржником .

Відповідно до положень п.3.1. договору поруки поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за неналежне виконання Боржником забезпеченого зобов’язання. Але в любому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов’язання, зазначеного в п. 4 цього Договору.

Відповідно до положень п.3.2. договору поруки Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов’язання по оплаті грошових коштів за Основним Договором в повному обсязі.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язання Боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює вартості всього отриманого Боржником (Покупцем) від Кредитора (Постачальника) Товару на протязі 2016 року.

Відповідно до положень п.7.1. договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії Основного Договору.

Враховуючи невиконання ТОВ «Одеський коровай» взятого на себе за договором обов’язку щодо повної оплати товару, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову та зазначає наступне.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

За приписами даної норми, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, а отже згода боржника на його укладання не вимагається.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки, № 43-сн від 23.09.2016 поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язання Боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює вартості всього отриманого Боржником (покупцем)від Кредитора (Посточальника) товару на протязі 2016 року, отже за виконання зобов’язань ТОВ «Одеський коровай» за поставку товару за видаткова накладної №КД-0001178 від 30.01.2017 на суму 21480,00 ТОВ «Торговий дім «БУЛКІН» не відповідає.

Так, місцевим господарським судом вірно встановлено існування заборгованості відповідача-1 по поставці товару, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «Одеський коровай» суму основного боргу у розмірі 138860,00 грн. та щодо стягнення солідарно з ТОВ «Одеський коровай» та ТОВ «Торговий дім «БУЛКІН» суму основного боргу у розмірі 10742,40 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу, пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4. 4. Договору (з урахуванням положень п. 6 протоколу розбіжностей від 25.01.2016) за прострочення здійснення розрахунку за Товар Покупець зобов'язаний виплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого Товару за кожний день прострочення платежу у випадку порушення термінів оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення платежів”.

Пунктом 4.6. договору (з урахуванням положень п. 6 протоколу розбіжностей від 25.01.2016) сторони встановили, що покупець за ухилення від оплати кожної партії Товару зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20% суми, від оплати якої він ухиляється. Ухиленням від оплати кожної партії Товару вважається порушення строку оплати партії Товару Покупцем на 30 календарних днів від передбаченого цим Договором строку оплати кожної партії Товару. При цьому, пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань належить до сплати незалежно від оплати зазначеного штрафу.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Одеський коровай» пені в розмірі 19796,62 грн., штрафу в розмірі 30172грн. та про солідарне стягнення з ТОВ «Одеський коровай» та ТОВ «Торговий дім «БУЛКІН» пені в розмірі 1425,06грн., штрафу в розмірі 2148,48грн. є обґрунтованими, а отже колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду з врахуванням розрахунку суми позову якій міститься в матеріалах справі (а.с. 73-76).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України позивачем вірно нараховано 3% річних, які підлягають стягненню з ТОВ «Одеський коровай» в розмірі 2516,02 грн. та солідарн з ТОВ «Одеський коровай» та ТОВ «Торговий дім «БУЛКІН» 3% річних в розмірі 155,40грн.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції неправомірно в регулятивній частині двічі стягнуто з ТОВ «Одеський коровай» грошові кошти, не приймаються колегією суддів, оскільки відповідно до п. 4.1 договору поруки, № 43-сн від 23.09.2016 поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язання боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює вартості всього отриманого Боржником (покупцем)від Кредитора (Посточальника) товару на протязі 2016 року, отже за виконання зобов’язань ТОВ «Одеський коровай» за поставку товару за видаткова накладної №КД-0001178 від 30.01.2017 на суму 21480,00 ТОВ «Торговий дім «БУЛКІН» не відповідає, саме з цих підстав за зазначеною накладною суму боргу стягнуто саме з ТОВ «Одеський коровай».

Відповідно до п. 4.1 договору поруки, № 43-сн від 23.09.2016 поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язання Боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює вартості всього отриманого Боржником (покупцем)від Кредитора (Посточальника) товару на протязі 2016 року, отже за виконання зобов’язань ТОВ «Одеський коровай» за поставку товару за видаткова накладної №КД-0001178 від 30.01.2017 на суму 21480,00 ТОВ «Торговий дім «БУЛКІН» не відповідає.

При цьому, заперечень відповідача щодо правомірності нарахування платежів в порядку ст. 625 ЦК України та штрафних санкцій апеляційна скарга не містить.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 по справі № 916/1286/17 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з’ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281- 283

Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 916/1286/17 – залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 26.12.2017.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.В. Лашин