Постанова № 71243453, 18.12.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2017 р. Справа № 914/1633/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі:

головуючого судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Л.С. Данко

- ОСОБА_1

секретаря судового засідання: Кострик К.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Зеленбуд

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2016

у справі № 914/1633/16

за позовом: Приватного акціонерного товариства Зеленбуд

до відповідача: Львівської міської ради

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівське комунальне підприємство Агенція з підготовки подій

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області

про: визнання частково недійсною ухвалу Львівської міської ради та припинення дій, що порушують право

З участю представників :

від позивача ОСОБА_2 представник (довіреність №01/02-16 від 01.02.2016р.)

від відповідача ОСОБА_3 представник (довіреність №2901-вих.124 від 19.01.2017р.)

від третьої особи ЛКП «Львівське конференц-бюро» - правонаступник Львівського комунального підприємства Агенція з підготовки подій - ОСОБА_4 представник (довіреність №б/н від 30.08.2017р.)

від третьої особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не зявився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.09.2016р., головуючий суддя Галамай О.З., судді: Юркевич М.В., Король М.Р., в задоволенні позову ПАТ Зеленбуд було відмовлено.

З даним рішенням не погодилося ПАТ Зеленбуд і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017р. було призначено по даній справі судову земельно-технічну експертизу. Проведення експертизи було доручено Львівському НДІ судових експертиз. Апеляційне провадження по справі було зупинено до завершення судової експертизи. Справа була відправлена до Львівського НДІ судових експертиз.

14.11.2017р. матеріали справи №914/1633/16 надійшли на адресу Львівського апеляційного господарського суду з повідомленням експерта №1156 від 06.11.2017р. про неможливість дати висновок судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2017р. було поновлено провадження по справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. було зобовязано відповідача - Львівську міську раду та третю особу - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати суду необхідні документи (докази), вказані у клопотанні позивача від 09.12.2016р. або письмові пояснення щодо неможливості їх надання.

Вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. відповідач - Львівська міська рада та третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не виконали. При цьому представник Львівської міської ради усно повідомив апеляційний суд про відсутність у них документів, які просив витребувати позивач.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Львівської області від 14.09.2016р. у справі №914/1633/16 скасувати в частині відмови в позовних вимогах у визнанні частково недійсною ухвали Львівської міської ради, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення є неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконкому Львівської обласної ОСОБА_5 депутатів трудящих від 05.04.1968р. №233 було вирішено відвести в постійне користування Львівському обласному підрядному спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінню зеленого будівництва 139,9 га земель, а також просити ОСОБА_5 УРСР затвердити це рішення. (Том 1, а.с. 22-23).

Рішенням виконкому Пустомитівської районної ОСОБА_5 депутатів трудящих від 05.09.1968р. №535 затверджено межі та розміри землекористування Ремонтно-будівельного управління зеленого будівництва і вирішено видати останньому акт на право користування землею на площі 141,5 га земель. (Том 1, а.с. 24).

ОСОБА_6 наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області №551 від 18.03.1996 р. Львівське обласне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне правління зеленого будівництва перетворене у Відкрите акціонерне товариство Зеленбуд.(Том 1, а.с. 20).

ОСОБА_6 №1 від листопада 1999 р. на виконання рішення Львівської міської адміністрації №380 від 07.05.93 представником ВАТ «Зеленбуд» та представником Львівського міського управління земельних ресурсів було проведено встановлення на місцевості межі між земельними ділянками ВАТ «Зеленбуд» та землями резервного міськземфонду. (Том 1, а.с. 44).

ОСОБА_6 №2,3,4,5,6 за 1999 р. на виконання рішення Львівської міської адміністрації №380 від 07.05.93 представником ВАТ «Зеленбуд» та суміжними землекористувачами було погоджено межі земельної ділянки позивача (Том 1, а.с. 46-54).

07.05.2003р. було видано свідоцтво про державну перереєстрацію. (Том 1, а.с. 21).

ОСОБА_6 довідки Львівського міського центру Державного земельного кадастру від 28.01.2003р. земельні ділянки, які знаходяться за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 195, 129 та перебувають в користуванні ВАТ «Зеленбуд» внесені в державний земельний кадастр з присвоєнням справі кадастрового номеру. (Том 1, а.с. 68).

ОСОБА_6 від 23.01.2006р.та ОСОБА_6 від 27.12.2005р. на виконання рішення Львівської міської адміністрації №370 від 07.05.93 представником ВАТ «Зеленбуд» та суміжними землекористувачами було встановлено та погоджено межі землекористування на місцевості (Том. 1, а.с. 69-77).

ОСОБА_6 від 07.12.2001р. між позивачем та суміжними землекористувачами було встановлено і показано межі Львівським міським відділом ЛРФ ДП «Центр ДЗК» (том 1 а.с. 82-87).

ОСОБА_6 довідки №40/01-15/3409 від 16.08.2010р. Управління Держкомзему у місті Львів, на підставі земельно-кадастрових даних, в користуванні Львівського ремонтно-будівельного управління зеленого будівництва (правонаступником якого є ВАТ «Зеленбуд» відповідно до долученого до звернення Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області №551 від 18.03.1996р.) на вул.. Стрийській, 195 ( у зверненні вказано адресу вул.. Стрийська, 129 у м. Львові) відповідно до списку землевласників та землекористувачів Франківського району м. Львова затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради №51 від 06.02.1998р. «Про інвентаризацію земель м. Львова) та ухвали Львівської міської ради №1150 від 25.10.2007р. якою припинено фактичне користування Львівським ремонтно-будівельним управлінням зеленого будівництва земельною ділянкою площею 24,3226 га, знаходиться земельна ділянка площею 26,2794 га. За категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (Том 1, а.с. 88).

29.12.2009р. ВАТ «Зеленбуд» було видано свідоцтва про право власності на нерухомі обєкти на вул. Стрийській, 129. (Том 1, а.с. 100-103).

07.09.2015р. Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради було направлено позивачу лист №2403-вих-875, де було зазначено, що «відповідно до даних державного земельного кадастру земельна ділянка на вул. Стрийській, 195, знаходиться у користуванні Львівського ремонтно-будівельного управління зеленого будівництва без належно оформлених правовстановлюючих документів на землекористування. З метою подальшої реалізації проекту просило розглянути питання надання згоди на вилучення земельної ділянки на вул.. Стрийській, 195».

На дане звернення ВАТ «Зеленбуд» направило відповідь Управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин від 29.09.2015 за вих.. №29/09-15, в якому заперечило можливість надання добровільної згоди на вилучення земельної ділянки на вул.. Стрийській (т.1,а.с.109).

30.12.2015 року Львівською міською радою на пленарному засіданні 1-ої сесії 7-го скликання прийнято ухвалу № 97 Про надання ЛКП Агенція з підготовки подій дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Стрийській-кільцевій дорозі (А) та вул. Стрийській-кільцевій дорозі (Б). Відповідно до п.1.1. вказаної Ухвали припинено право користування Львівському ремонтно-будівельному управлінню зеленого будівництва земельною ділянкою площею 7,5578 га на вул. Стрийській, 195 та відповідно до п.2.2. цієї Ухвали надано Львівському комунальному підприємству Агенція з підготовки подій дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для будівництва багатофункціонального комплексу (конференц-центру та виставкового залу) за рахунок земель сільськогосподарського призначення: орієнтовною площею 7,5578 га на вул. Стрийській-кільцевій дорозі (А). (Том 2, а.с. 42).

В звязку з цим до Господарського суду Львівської області було подано позов Приватного акціонерного товариства Зеленбуд про визнання частково недійсною ухвали Львівської міської ради № 97 від 30.12.2015 та припинення дій, що порушують право.

Судом першої інстанції було відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом власності українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

ОСОБА_6 положень ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

ОСОБА_6 зі ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України слідує, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК(в редакції чинній до 15.12.2017) підвідомчі господарським судам.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ст. 92 ЗК України, в редакції станом на 19.12.2006р., право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

ОСОБА_6 пункту 1 Розділу X (Перехідні положення) Земельного кодексу України, рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Рішення Львівської обласної та Пустомитівської районної рад, прийняті в 1968 році про надання в користування Львівському ремонтно-будівельному управлінню зеленого будівництва земельноі ділянки пл. 141,5 га на вул. Стрийській - вул. Кільцевій у м. Львові є чинними на даний час.

ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (від 18.12.1990) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 27 Земельного кодексу (в редакції, що діяла як на час перереєстрації Львівського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного правління зеленого будівництва у Відкрите акціонерне товариство Зеленбуд) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється, зокрема, у разі

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною ОСОБА_5 народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_5 народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням ОСОБА_5 народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

Стаття 37 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час перетворення ПАТ «Зеленбуд») встановлювала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Таким чином, діюче на той час законодавство передбачало, що юридична особа припинялася лише у випадках або ліквідації або у разі злиття, поділу або приєднання. Відповідно до ч.7 ст.34 чинного на той час Закону України "Про підприємства в Україні" при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Відповідно до п. 6 (в редакції Закону №2059-ІУ від 06.10.2004) Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005.

При цьому, відповідно до абзацу 11 п. 5.3 цього рішення стаття 92 Земельного кодексу не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених законодавчих приписів, слід дійти висновку, що набуття права постійного землекористування і існування (дія) такого права на момент введення в дію з 01.01.2002 нового Земельного кодексу є різними правовими поняттями.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, яке за новим Земельним кодексом не може набувати права постійного землекористуванні, а зберігається за ним до приведення прав і обовязків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано Державний акт на право постійного землекористування (аналогічний висновок міститься в постанові Верховного суду України від 26.09.2011 у цивільній справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Чинадіївської селищної ради).

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в постанові від 17.03.2015р. по справі №924/1180/14.

Отже, позивач - ПАТ «Зеленбуд» є належним користувачем земельної ділянки на вул. Стрийській, 195(129), що було визнано самим відповідачем, зокрема в рішенні виконкому Львівської міської ради №51 від 06.02.1998р. «Про інвентаризацію земель м. Львова». А тому висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довів суду законного права користування земельною ділянкою та порушення цього права з боку відповідача не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно ч.2 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

ОСОБА_6 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За умовами ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів -ЗК України, зокрема про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства та спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

Необхідною умовою задоволення позову про визнання акту недійсним є порушення внаслідок його прийняття прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Позивач-апелянт, як на підставу своїх позовних вимог, посилається на порушення його права користування земельною ділянкою, вилученням без його згоди частини земельної ділянки ухвалою Львівської міської ради №97 від 30.12.2015р.

Як вбачається із матеріалів справи, листом ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» №600 від 11.08.2016р. повідомило ПАТ «Зеленбуд», що Львівським філіалом «Укрземпроект» було виготовлено матеріали встановлення межі міста Львова у 1975 році, які були затверджені. В подальшому проектні документації розроблялись, але затверджень органами державної влади не було (Том ІІ, а.с. 94).

Листом заступника завідувача секретаріату Комітету Верховної ОСОБА_5 України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, що був надісланий на запит ПАТ «Зеленбуд» щодо надання назви, реквізитів та змісту документів Верховної ОСОБА_5 України та Верховної ОСОБА_5 Української РСР у період 1965-2015 років стосовно зміни і встановлення меж міста Львова Львівської області, було повідомлено наступні дані:

«Відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_5 Української РСР від 27.04.1978 року №3308-ІХ «Про розширення меж міста Львова» в межі міста Львова включено: землі промислової зони площею 1266,8 гектара; село Білогорщу Водянської сільради і земельну площу в кількості 790,8 гектара з Нестеровського, Пустомитівського і Яворівського районів, яку за генеральним планом розвитку міста передбачається використати під промислове і житлове будівництво.

ОСОБА_6 з Указом Президії Верховної ОСОБА_5 Української РСР від 9 березня 1988 року №5541-ХІ «про розширення» меж міста Львова» в межі міста Львова включено село Рясне Рясненської сільради Яворівського району загальною площею 477 гектарів.» (Том ІІ, а.с. 96).

Копії вказаних Указів Президії Верховної ОСОБА_5 Української РСР долучено до матеріалів справи (Том ІІ, а.с. 98-101).

Ухвалою Львівської міської ради №4968 від 14.07.2015р. було погоджено проектні межі м. Львова.

Рішенням сесії Пустомитівської районної ради Львівської області №81 від 22.04.2016 було затверджено проект землеустрою щодо зміни межі с. Сокільники Сокільницької сільської ради Пустомитівського району, що передбачає включення в межі с. Сокільники земель площею 392,7028 га.

Інформація, що викладена в зазначених документах, вказує на відсутність у відповідача правових підстав та повноважень для розпорядження спірними земельними ділянками, оскільки немає жодних документів, які б підтверджували перебування спірних земель у межах міста Львова. Відповідно, Львівська міська рада не є власником земельних ділянок, вказаних в оскаржуваній ухвалі, а відтак відповідач не мав права приймати будь-які рішення щодо розпорядження такими земельними ділянками.

Львівською міською радою не доведено належними та допустимими доказами перебування спірної земельної ділянки у межах м. Львова та законних прав на розпорядження нею шляхом винесення оскаржуваної ухвали. Відповідно апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття Львівською міською радою будь-яких ріщень щодо розпорядження земельними ділянками, що перебувають у користуванні ПрАТ «Зеленбуд», або перебували у користуванні його правопопередника - Львівського ремонтно-будівельного управління зеленого будівництва, а тому ухвалу Львівської міської ради №97 від 30.12.2015р. в частині вилучення земельної ділянки слід визнати недійсною.

Разом з тим, позовні вимоги щодо зобовязання Львівської міської ради припинити дії, що порушують або створюють загрозу порушення прав ПрАТ «Зеленбуд» на земельні ділянки, що знаходяться за адресами: м. Львів, вул.. Стрийська, 195, м. Львів, вул.. Стрийська, 129 та м. Львів, вул.. Стрийська кільцева дорога, не відповідають способу захисту прав передбачених ст.. 16 ЦК України, їх реальне існування не доведене позивачем, а тому в задоволенні таких вимог правомірно відмовлено судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 14.09.2016р. по справі №914/1633/16 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною ухвали Львівської міської ради №97 від 30.12.2015р., підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення в цій частині, яким визнає недійсною ухвалу Львівської міської ради №97 від 30.12.2015р. в частині припинення права користування Львівському ремонтно-будівельному управлінню зеленого будівництва земельною ділянкою площею 7,5578 га на вул.. Стрийській, 195 та в частині надання Львівському комунальному підприємству «Агенція з підготовки подій» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для будівництва багатофункціонального комплексу (конференц-центру та виставкового залу) за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281, 282, 283 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ПАТ «Зеленбуд» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 14.09.2016 року у справі №914/1633/16 скасувати частково.

Постановити нове рішення, яким позов ПАТ «Зеленбуд» задовольнити частково. Визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради №97 від 30.12.2015р. в частині припинення права користування Львівському ремонтно-будівельному управлінню зеленого будівництва земельною ділянкою площею 7,5578 га на вул.. Стрийській, 195 та в частині надання Львівському комунальному підприємству «Агенція з підготовки подій» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для будівництва багатофункціонального комплексу (конференц-центру та виставкового залу) за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 14.09.2016 року у справі №914/1633/16 суду залишити без змін.

Постанова набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку.

ОСОБА_7 Мирутенко

Судді: Л.С. Данко

ОСОБА_1

«Повний текст постанови виготовлено 22.12.2017р.»