Постанова № 71243372, 21.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2017 р. Справа№ 910/14944/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Іващенко О.В. (довіреність №17072008 від 20.07.2017 р.), Гаркавенко С.В. (довіреність №17072013 від 20.07.2017 р.)

від відповідача - Кравчук А.С. (довіреність б/н від 23.06.2017 р.)

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Екіп Буд»

на рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р.

у справі №910/14944/13 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» (дочірнє підприємство «Екіп Буд»)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ед-Ворлд»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» (дочірнє підприємство «Екіп Буд») про стягнення нарахування за самовільно спожиту електроенергію у розмірі 2688865,70 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.09.2017 р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2688865,70 грн. за самовільно спожиту електроенергію та 53777,31 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права.

В ході розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Рекламне агентство «Ед-Ворлд».

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити. Вказував, що передав приміщення в яких виявлене самовільне підключення, у користування третій особі на підставі відповідного договору, тому саме третя особа має відповідати за самовільне підключення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 273 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника третьої особи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду по даній справі явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 178 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без дозволу, без оплати та без укладення договору енергопостачання споживав електроенергію. Про що позивачем було складено акт порушень ПКЕЕ № 15280 від 07.02.2013 р. за участю ТОВ Рекламне агентство «Ед-Ворлд». Власником об'єкта на якому виявлено порушення є відповідач. На підставі рішення комісії з розгляду актів порушень ПКЕЕ від 20.02.2013 р. було проведено нарахування по акту, за спожиту відповідачем без укладення договору, електроенергію в сумі 2688865,70 грн., але дану заборгованість відповідач не сплатив.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2008 р. по справі № 23/295 зобов'язано ТОВ «Рекламне агентство «Ед-Ворлд» повернути відповідачу частину будівлі-складу генпідрядника площею 320 кв.м. (в осях 6-15), що становить 9/14 частин всієї будівлі; майданчик з бетонним покриттям для складування матеріалів, що прилягає до складу площею 4800 кв.м.; металевий вагончик (контора прораба) у кількості 2 шт.

На підставі договору оренди від 01.01.2012 р. та акта приймання-передачі від 01.01.2012 р. відповідачем було передано в оренду ТОВ «Рекламне агентство «Ед-Ворлд» нежитлове приміщення площею 320 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 1, разом з земельною ділянкою, на якій знаходиться вказаний об'єкт площею 1 га.

Уповноваженими представниками позивача було зафіксовано порушення ПКЕЕ відповідачем (як власником), а саме порушення ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, і було встановлено самовільне підключення струмоприймачів до електричних мереж позивача, без дозволу, без оплати та без укладання договору про постачання електричної енергії, за адресою: вул. Ревуцького, проммайданчик біля районної котельні «Позняки» (нежитлове приміщення, типографія) у м. Києві, про що було складено відповідний акт порушень ПКЕЕ № 15280 від 07.02.2013 р. та направлено його відповідачу (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці зокрема є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

За приписами п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

20.02.2013 р. за відсутності уповноваженого представника споживача (відповідач на виклик телеграмою у засідання не з'явився), у відповідності до вищезазначених вимог ПКЕЕ, відбулось засідання комісії, що супроводжувалось веденням протоколу № 387, на якому комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕ прийнято рішення провести нарахування за актом, згідно п. 2.6 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 14.10.2010 № 1338 за дванадцять місяців, тобто за період з 08.02.2012 р. по дату усунення порушення 08.02.2013 р. (відключення від електромережі згідно наряду-заявки №110 від 07.02.2012 р.).

За розраховану потужність прийнято потужність, згідно паспортних даних силового трансформатора TM3-630/6, Р = 540,54 кВт. (струм на стороні низької напруги Імах=910А.), режим роботи 7 днів на тиждень, 12 годин на добу, коефіцієнт використання стумопримачів-1, і відтак, згідно з виконаними Позивачем та перевіреними судом розрахунками, вартість електроенергії спожитої без обліку (договору) до акту складає 2688865,70 грн. (з ПДВ).

21.02.2013 р. цінним листом з описом вкладення на юридичну адресу відповідача позивачем було направлено лист-вимогу від 20.02.2013 р. № 030/31-1-1040 з долученими копіями вищезазначених акта, протокола засідання комісії з його розгляду та розрахунку за актом, а також рахунку для сплати нарахування на підставі акта.

Згідно п. 6.43 ПКЕЕ, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем оспорювались в судовому порядку, питання щодо неналежного складання позивачем акта, винесення рішення оформленого протоколом засідання комісії № 387 від 20.02.2013 р., питання визначення розміру коштів, належних до оплати.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Так, за приписами ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки відповідач не є енергопостачальною організацією, то він не має можливості повернути позивачу електричну енергію в натурі, яку спожив без договору, та отже він має відшкодувати її вартість.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу вартості електроенергії, спожитої без обліку, в розмірі 2688865,70 грн. (з ПДВ).

Зі змісту вищевказаних правових норм вбачається, що для нарахування споживачу суми електроенергії, визначальним є саме факт порушення ПКЕЕ, який може доводитися, в тому числі, але не виключно, актом.

Посилання відповідача на відсутність його вини оцінюються колегією суддів критично, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує (рівно, як і зобов'язують інші речові права щодо майна, як це має місце у даному випадку), а в ст. 322 ЦК України вказано, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (норми даної статті поширюються не лише на власника, а й на особу, яка наділена майновими правами щодо нього у найбільшому обсязі).

Згідно ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, відповідач не спростував, доказів зворотного не надав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2017 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Екіп Буд» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. у справі №910/14944/13 залишити без змін.

Справу №910/14944/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець