Постанова № 71243368, 18.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2017 р. Справа№ 910/8518/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Леонов Ю.М. за довіреністю від 16.10.2017;;

від відповідача : Чирський Ю.В. за довіреністю від 30.05.2015;

від третьої особи 1: Мідляр В.В. за довіреністю від 01.03.2016;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мілай Олександра Олексійовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2017

у справі № 910/8518/17 (головуючий суддя Трофименко Т.Ю.)

За позовом К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро"

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо"

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Коваленко Олександр Володимирович

Третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Мілай Олександр Олексійович

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 у справі №910/8518/17 позовні вимоги К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (далі - позивач) задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (далі - відповідач) від 14.02.2012р., які оформлені протоколом №237 від 14.02.2012р.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Мілай Олександр Олексійович подав апеляційну скаргу, у якій просить апеляційний господарський суд скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки висновок суду про те, що представники К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД не мали права передати у заставу майно ТОВ "Лотуре-Агро", вартість якого перевищує суму позики, не відповідає змісту довіреності від 07.02.2017, зміст правочину і його тлумачення повинні здійснюватись відповідно до законодавства Республіки Кіпр, суд помилково відмовив у клопотанні третьої особи про залишення позову без розгляду, також судом порушено принцип змагальності судового процесу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 02.10.2017.

14.09.2017 від ліквідатора відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення.

26.09.2017 від представника третьої особи 3 надійшла довідка про зарахування судового збору.

02.10.2017 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 відкладено розгляд справи на 23.10.2017.

17.10.2017 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо обставин справи, у яких він просить врахувати висновки судів у інших спорах між сторонами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 розгляд справи призначено на 06.11.2017 у зв'язку із проходженням головуючим суддею (суддею-доповідачем) Зеленіним В.О. 23.10.2017 первинного кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.11.2017 р., у зв'язку із участю судді Ткаченка Б.О. у підготовці для підвищення кваліфікації, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/8518/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 відкладено розгляд справи на 20.11.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 відкладено розгляд справи на 18.12.2017.

14.12.2017 від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких він вказує, що до тлумачення змісту довіреності №49883/12 щодо договорів застави/іпотеки застосовується виключно право України.

18.12.2017 від представника третьої особи 3 (апелянта) електронною поштою надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Треті особи 2, 3 явку представників у судове засідання не забезпечили. Про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Неявка у судове засідання представників третіх осіб 2, 3 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представник третьої особи 1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, в також права та обов'язки їх учасників та засновників регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законом України "Про господарські товариства".

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України та ч. 1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

У відповідності до вимог ст. 87, 91, 92 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення з дня її державної реєстрації і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна дієздатність юридичної особи визначається моментом набуття цивільних прав та обов'язків, які юридична особа здійснює через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

28.04.2006 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" з ідентифікаційним кодом 34287465.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до ст. 143 ЦК України, ст. 4, 51 Закону є Статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права та обов'язки учасників товариства.

За змістом ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.58 Закону України "Про господарські товариства", ст.145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ч.1 ст.98 ЦК України).

Виходячи зі змісту приписів ст.ст.41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання.

Зі змісту п.6.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів, яке оформлено протоколом №233 від 28.11.2011р.) у статутному капіталі товариства частки учасників складають - K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED 285 000 000 грн., що відповідає 100% статутного капіталу товариства.

Пунктом 5.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасники товариства мають право, в тому числі, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному цим статутом, призначати представників для участі у загальних зборах учасників товариства та відкликати їх.

Згідно п.п.9.1, 9.2 статуту відповідача управління товариством здійснюється загальними зборами учасників (вищий орган) та дирекцією (виконавчий орган). Вищим органом товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі у будь-який час змінити свого представника на загальних зборах учасників, оповістивши про це інших учасників. Учасник товариства вправі передати свої повноваження на загальних зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Згідно з п.9.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" кількість голосів кожного з учасників на загальних зборах визначається пропорційно розміру частки учасника у статутному капіталі відповідно до квоти один голос - одна частка. Про проведення загальних зборів товариства учасники письмово повідомляються із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів. Вказані повідомлення, а також інші запити, претензії, вимоги тощо надсилаються учасникам товариства за їх місцезнаходженням, вказаним у п. 5.1 цього Статуту. Позачергові загальні збори учасників скликаються генеральним директором (головою дирекції) товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Позачергові загальні збори учасників повинні скликатись також на вимогу дирекції.

Загальні збори відповідно до п.9.4 статуту можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.

Відповідно до п.9.4.23.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" до виключної компетенції загальних зборів учасників належить попереднє погодження правочинів, що передбачають передання товариством активів у заставу, іпотеку або інше обтяження активів товариства з метою забезпечення боргу товариства на суму, що перевищує 2 000 000,00 доларів США (якщо це не було вже прямо погоджено у затвердженому Бізнес плані товариства та/або бюджеті товариства на поточний період) і незалежно від того чи передання активів в обтяження здійснюється з метою забезпечення існуючого чи нового (додаткового) боргу товариства.

З питань, зазначених у пунктах 9.4.1, 9.4.2, 9.4.12 рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної сукупності голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Відповідно до п. 9.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" загальні збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік.

Пунктом 9.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, 14.02.2012р. було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро", результати яких оформлено протоколом №237 від 14.02.2012р.

Згідно змісту протоколу №237 від 14.02.2012р. до порядку денного віднесено питання про:

- клопотання перед Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" у м. Києві щодо укладення кредитного договору на суму 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США терміном до 31 січня 2013р., за ставкою 17% річних, з виплатою інших погоджених з банком комісій та платежів, із забезпеченням кредитних зобов'язань заставою товарів в обігу, балансовою вартістю 9 057 981,63 (дев'ять мільйонів п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня 63 копійки) гривня та технікою, оціночною вартістю 7 548 131,00 (сім мільйонів п'ятсот сорок вісім тисяч сто тридцять одна гривня 00 копійок);

- про надання повноважень на укладення від імені Товариства з Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" відповідних договорів та будь яких додаткових угод до них.

Згідно вказаного протоколу загальними зборами прийнято наступні рішення:

- клопотати перед Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" у м. Києві щодо укладення кредитного договору на суму 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США терміном до 31 січня 2013р., за ставкою 17% річних, з виплатою інших погоджених з банком комісій та платежів, із забезпеченням кредитних зобов'язань заставою товарів в обігу, балансовою вартістю 9 057 981,63 (дев'ять мільйонів п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня 63 копійки) гривня та технікою, оціночною вартістю 7 548 131,00 (сім мільйонів п'ятсот сорок вісім тисяч сто тридцять одна гривня 00 копійок);

- надати повноваження на укладення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" за Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" у місті Києві відповідних договорів та будь -яких додаткових угод до них Генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" - Дубіні Раїсі Олексіївні, з визначенням усіх істотних умов таких договорів на її розсуд.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що вказані рішення загальних зборів прийнято з порушенням положень чинного законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро", оскільки представники, які від імені К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) діяли на підставі довіреності, не мали права приймати від імені заявника наведених вище рішень. Вказані обставини, на думку позивача, вказують на наявність підстав для визнання рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро", які оформлено протоколом №237 від 14.02.2012р. недійсними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що вони є обґрунтованими, доведеними та правомірними.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, у рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004р. (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права місцевий господарський суд вірно зазначив, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р. визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно п.2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 26.02.2016р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" рішення загальних зборів учасників товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У п.2.13 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України вказано, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальінстю (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"). Аналогічні підстави, що безумно ви для визнання недійсним рішення загальних зборів наведено у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Таким чином, чинним законодавством України учасникам надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує їх права та охоронювані законом інтереси, у випадку, зокрема, недотримання встановленої процедури їх скликання та прийняття рішення без необхідного кворуму.

Підставою визнання рішень загальних зборів недійсними позивачем визначено, зокрема, порушення вимог законодавства та статуту відповідача стосовно участі представників учасника на загальних зборах, а саме відсутність у осіб, які приймали участь спірних зборах вищого органу управління відповідача, повноважень на прийняття рішень щодо надання згоди на укладання правочинів, сума яких перевищує 2 000 000 доларів США від імені К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED).

Відповідно до ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 ЦК України та статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено право учасників господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Пунктом 9.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" визначено, що кількість голосів кожного з учасників на загальних зборах визначається пропорційно розміру частки учасника у статутному капіталі відповідно до квоти один голос - одна частка. Про проведення загальних зборів товариства учасники письмово повідомляються із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів. Вказані повідомлення, а також інші запити, претензії, вимоги тощо надсилаються учасникам товариства за їх місцезнаходженням, вказаним у п. 5.1 цього Статуту. Позачергові загальні збори учасників скликаються генеральним директором (головою дирекції) товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Позачергові загальні збори учасників повинні скликатись також на вимогу дирекції.

Загальні збори відповідно до п.9.4 статуту можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.

Відповідно до п.9.4.23.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" до виключної компетенції загальних зборів учасників належить попереднє погодження правочинів, що передбачають передання товариством активів у заставу, іпотеку або інше обтяження активів товариства з метою забезпечення боргу товариства на суму, що перевищує 2 000 000,00 доларів США (якщо це не було вже прямо погоджено у затвердженому Бізнес плані товариства та/або бюджеті товариства на поточний період) і незалежно від того чи передання активів в обтяження здійснюється з метою забезпечення існуючого чи нового (додаткового) боргу товариства.

З питань, зазначених у пунктах 9.4.1, 9.4.2, 9.4.12 рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної сукупності голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Зі змісту п.6.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (в редакції затвердженій рішенням загальних зборів, яке оформлено протоколом №233 від 28.11.2011р.) у статутному капіталі товариства частки учасників складають - K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED 285 000 000 грн., що відповідає 100% статутного капіталу товариства.

Таким чином, станом на момент проведення спірних загальних зборів, а саме 14.02.2012р. єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" був позивач - К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED).

Зі змісту протоколу №237 від 14.02.2012р. вбачається, що на загальних зборах були присутні представники К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) Олександр Мілай (третя особа 3, апелянт) та Олександр Коваленко (третя особа 2), що діяли на підставі довіреності від 07.02.2012р., апостиль: офіційний документ був підписаний НІКОС ПАПАДОПУЛОС, особою яка діє в якості Окружного Уповноваженого підтверджено у м. Нікосія 10 лютого 2012 р. А. Константіну за номером 49883/12.

Згідно довіреності №49883/12 від 07.02.2012р. О. Мілаю та О. Коваленко були надані повноваження представляти довірителя у зв'язку з усіма питаннями, пов'язаними із отриманням Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" кредитів, кредитних коштів, укладенням, погодженням кредитних договорів, додатків, доповнень, додаткових угод і та ін., передачі в заставу/іпотеку в якості забезпечення виконання товариством зобов'язань активів товариства, укладенням, погодженням договорів застави/іпотеки, з усіма додатками, доповненнями, додатковими угодами, вартість кожного з яких як не перевищує 2 мільйонів доларів США, так і вартість кожного з яких є більшою ніж 2 мільйони доларів США, в наступних банках: Публічне акціонерне товариство "Камбіо", Публічне акціонерне товариство "Кредит-Дніпро", Публічне акціонерне товариство "Петрокомерцбанк" та Публічне акціонерне товариство "Апекс" (не більше ніж дана сума загалом може бути запозичена та ін. у кожного банку за даною довіреністю) в тому числі, але не обмежуючись (для цілей одержання даних кредитів та ін.).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з системного аналізу змісту означеної довіреності полягає, що відповідно до довіреності № 49883/12 О. Мілаю та О. Коваленко були надані повноваження щодо отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" кредитів, кредитних коштів та передачі в заставу/іпотеку активів Товариства в якості забезпечення виконання Товариством зобов'язань. О. Мілаю та О. Коваленко були надані повноваження щодо отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" кредитів, кредитних коштів та передачі в заставу/іпотеку активів Товариства в якості забезпечення виконання Товариством зобов'язань. При цьому, вартість договорів застави/іпотеки могла бути не більше ніж сума запозичення у кожного банку за даною довіреністю, для цілей одержання даних кредитів та інше.

Відповідно до ст. 35 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 75 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017) також визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, господарськими судами розглядалась справа №910/28431/15 за позовом К.М. Лотуре Агро Холдинг Лімітед до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 283 від 19.06.2013 року.

Судовими рішеннями у вказані справі (рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2015 року, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 року та постановою Вищого господарського суду від 13.06.2017р.), було встановлено, що відповідно до довіреності від 07.02.2012 апостиль від 10.02.2012 за № 49883/12 О. Мілаю та О. Коваленко були надані повноваження щодо отримання ТОВ "Лотуре-Агро" кредитів, кредитних коштів та передачі в заставу/іпотеку активів Товариства в якості забезпечення виконання зобов'язань саме ТОВ "Лотуре-Агро", а не третіх осіб. При цьому, вартість договорів застави/іпотеки могла бути не більше ніж сума запозичення у кожного банку за даною довіреністю, для цілей одержання даних кредитів та інше. Крім того, довіреність від 07.02.2012 апостиль від 10.02.2012 за № 49883/12 не містить будь-яких повноважень для представників щодо прийняття рішень виступати ТОВ "Лотуре-Агро" майновим поручителем за зобов'язаннями третіх осіб.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, на спірних загальних зборах було прийнято рішення про погодження та надання директору товариства повноважень на укладення кредитного договору на суму 1 000 000,00 доларів США терміном до 31 січня 2013р., за ставкою 17% річних, з виплатою інших погоджених з банком комісій та платежів, із забезпеченням кредитних зобов'язань заставою товарів в обігу, балансовою вартістю 9 057 981,63 гр. та технікою, оціночною вартістю 7 548 131,00 (сім мільйонів п'ятсот сорок вісім тисяч сто тридцять одна гривня 00 копійок).

За даними офіційного сайту Національного банку України, станом на момент проведення спірних загальних зборів офіційний курс гривні до долару США становив 798,9700 грн.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що представники О. Мілай та О. Коваленко на підставі довіреності №49883/12 від 07.02.2012р. не мали повноважень від імені К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) приймати на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" рішення про погодження та уповноваження директора товариства на вчинення правочину щодо передання в заставу товарів в обігу та техніки на загальну суму, що перевищує 2 000 000 доларів США, в якості забезпечення виконання кредитного зобов'язання на суму 1 000 000 доларів США. Тобто, фактично було прийнято рішення щодо передання в заставу для цілей отримання кредиту майна товариства вартістю, що перевищує суму запозичення.

При цьому колегією суддів відхиляються доводи скаржника щодо необхідності додаткового тлумачення змісту довіреності відповідно до законодавства Республіки Кіпр, оскільки вказані обставини вже встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили.

За встановлених обставин, стосовно відсутності у третіх осіб 2 та 3 повноважень на прийняття від імені К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) під час проведення зборів вищого органу управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" спірних рішень, загальні збори 14.02.2012р., результати яких оформлено протоколом №237 від 14.02.2012р., було проведено за відсутності визначеного чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та умов статуту відповідача кворуму, що у відповідності до позиції Пленуму Вищого господарського суду України та Пленуму Верховного Суду України є безумною підставою для визнання відповідних рішень недійсними.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог К.М. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" від 14.02.2012р., які оформлені протоколом №237 від 14.02.2012р.

Також місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив клопотання скаржника про залишення позову без розгляду, оскільки позовна заява підписана особою, яка має на це відповідні повноваження, а саме: Ю.Леоновим, повноваження якого підтверджувались довіреністю від 15.10.2015.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції принципу змагальності судового процесу відхиляються колегією суддів, оскільки вони є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи №4 і №7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи №2 і №11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі із застереженнями.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах (п.56), та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах.

Місцевим господарським судом, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини, при розгляді даної справи враховані висновки, наведені в судових рішеннях у справі №910/28431/15, у яких була надана оцінка доводам скаржника щодо обсягу повноважень за довіреністю від 07.02.2012 за №49883/12.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 статті 89 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 у справі № 910/8518/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Мілай Олександра Олексійовича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 у справі №910/8518/17 - без змін.

2. Матеріали справи №910/8518/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.12.2017.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк