Постанова № 71243288, 14.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.12.2017 справа №908/1053/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання: за участю представників сторін: від позивача-1: від позивача-2: від відповідача-1: від відповідача-2: прокурор: ОСОБА_4 не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився без участі прокурорарозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Тур-АГ", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від31.07.2017 у справі№ 908/1053/17 (суддя Азізбекян Т.А.) за позовомВійськового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України, м. Київ 2. Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод"(військова частина А0652), м. Запоріжжя до1. Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Кирилівка Запорізької області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Тур-АГ", м. Запоріжжя провизнання договору оренди землі від 24.01.2007 р. №90 недійсним та повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) з позовною заявою до відповідачів: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Тур-АГ», якою просив: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007, реєстраційний №90, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ТОВ «Грін-Тур-АГ» щодо земельної ділянки площею 1 га, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип (кадастровий номер 2320355400:01:004:0037); зобовязати ТОВ «Грін-Тур-АГ» повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі земельну ділянку загальною площею 1 га (кадастровий номер 2320355400:01:004:0037), передану Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області за договором оренди земельної ділянки від 24.01.2007, реєстраційний №90.

У відзиві від 19.06.2017 відповідач-2 просив застосувати строк позовної давності.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.07.2017 у справі №908/1053/17 позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007р. реєстраційний №90, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін-Тур-АГ» щодо земельної ділянки площею 1,0 га, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип (кадастровий номер 2320355400:01:004:0037).

Зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін-Тур-АГ» повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі земельну ділянку площею 1,0 га (кадастровий номер 2320355400:01:004:0037), передану Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області за договором оренди земельної ділянки від 24.01.2007р. № 90.

Стягнуто з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 67, код ЄДРПОУ 25489968) на користь військової прокуратури Південного регіону України (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м.Київ, р/р 35216073082762) витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Тур-АГ» (69104, м. Запоріжжя, вул Малиновського, буд.16 кв.205, код ЄДРПОУ 33610446) на користь військової прокуратури Південного регіону України (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р 35216073082762) витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Тур-АГ", м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просило рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2017 року у справі №908/1053/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що розробником документації із землеустрою - ПП "НВФ "Кадастр" було виявлено помилки у координатах поворотних точок меж земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ "Грін-Тур-АГ". Також апелянт зазначає, що суд прийняв рішення, яке не відновило право позивачів, а лише надало їм додаткового права на надлишкову земельну ділянку площею 1,000 га комунальної власності в межах смт. Кирилівка і безпідставно позбавило відповідача-2 права оренди.

Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним зясуванням, недоведенням обставин, що мають значення для справи, які господарський суд Запорізької області визнав встановленими.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2017р. у справі №908/1053/17 (головуючий суддя Малашкевич С.А., судді Агапов О.Л., Будко Н.В.) апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі №908/1053/17 виправлено описку, допущену в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2017. Датою та часом слухання справи ухвалено вважати « 27.09.2017 о 10 год. 30 хв.».

У запереченнях №4786 вих-17 від 19.09.2017 на апеляційну скаргу Прокурор військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України зазначив про необгрунтованість апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції вважає таким, що ухвалено у відповідності до вимог законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, в якому вірно застосовано судом як норми процесуального, так і матеріального права; з повним зясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Просить рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2017 у справі №908/1053/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Грін-Тур-АГ» без задоволення.

У зв'язку зі звільненням у відставку судді Агапова О.Л., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2017 р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашкевич С.А., судді Будко Н.В., Сгара Е.В.

Розгляд справи відкладався.

У звязку зі звільненням у відставку судді Малашкевича С.А., який є головуючим колегії суддів у справі №908/1053/17, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2017 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Склярук О.І., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №908/1053/17 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Тур-АГ» б/н від 28.08.2017 на рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2017 у справі №908/1053/17, призначену до розгляду на 25.10.2017 о 10:15 год.

У звязку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Склярук О.І. на дату розгляду справи, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.11.2017 визначено судову колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Мартюхіна Н.О., Геза Т.Д.

Апелянт в клопотанні б/н від 27.11.2017 просив долучити до матеріалів справи технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, площею 4,0000 га, що надавалась у користування 402 воєнному заводу ГСП-161 (м. Запоріжжя) відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б №012923 від 1981 року та оригінал витягу №НВ-2303705362017 від 13.11.2017 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий №2320355400:01:004:0037 із зазначенням дати державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі 20.05.2016.

Ухвалами від 25.10.2017р. та від 28.11.2017р. розгляд апеляційної справи відкладався.

Від Прокурора по справі надійшло клопотання про розгляд справи №908/1053/17 без участі прокурора, у звязку із службовою завантаженістю та необхідністю прийняття участі в іншій справі. Проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2017 у справі №908/1053/17.

Від Міністерства оборони України надійшло клопотання б/н від 28.08.2017 (вх. №02-31/18800/17 від 14.12.2017) про відкладення розгляду справи №908/1053/17 на інший день, у звязку з неможливістю вчасно прибути в судове засідання.

Оскільки явка представників сторін не була визнана судом обовязковою, ухвалою суду учасників судового процесу було попереджено, що у разі неявки представників у судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними у справі матеріалами, клопотання про відкладення розгляду скарги було залишено судом без задоволення.

Інші учасники судового процесу не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення повноважних представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі державного акту на право користування землею серії Б №012923 від 1981 року 402 військовому заводу ГСП-161, м. Запоріжжя, правонаступником якого на даний час є Державне підприємство Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А0652), виконавчим комітетом Якимівської районної ради депутатів трудящих у 1981 році були надані у безстрокове та безоплатне користування земельні ділянки загальною площею 4 га, з яких 3 га надано для розміщення спортивного комплексу, 1 га для бази відпочинку.

21.01.2004 року Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області прийнято розпорядження №20 від 21.01.2004 року, згідно з яким: затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки ДП МОУ "ЗАРЗ" для розміщення бази відпочинку "Дельфін"; Державний акт серії Б №012923 від 1981 року скасовано; вилучено земельну ділянку площею 3 га та переведено її до земель запасу Кирилівської селищної ради; надано ДП МОУ "ЗАРЗ" земельну ділянку площею 1,24 га під розміщення бази відпочинку Дельфін в постійне користування.

Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №002959 від 19.03.2004 Державному підприємству Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А0652) надано у постійне користування 1,2436 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для розміщення бази відпочинку «Дельфін» відповідно до рішення Якимівської районної державної адміністрації № 20 від 21.01.2004.

Рішенням Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №16 від 26.12.2006 затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Грін-Тур-АГ» під розміщення майнового комплексу з надання готельних, торгових, розважальних послуг та розміщення підприємства громадського харчування, яка розташована в смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, Якимівського району Запорізької області.

Надано ТОВ «Грін-Тур-АГ» земельну ділянку 1,0 га пасовищ та земельну ділянку площею 1,0 га пасовищ під розміщення майнового комплексу з надання готельних, торгових, розважальних послуг та розміщення підприємства громадського харчування в довгострокову оренду на 49 років за рахунок земель житлової і громадської забудови Кирилівської селищної ради.

24.01.2007 р. між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (орендодавець, відповідач-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-АГ (орендар, відповідач-2) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п.1 якого орендодавець на підставі рішення №16 сьомої сесії пятого скликання Кирилівської селищної ради від 26.12.2006 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення майнового комплексу з надання готельних, торгових, розважальних послуг та розміщення підприємства громадського харчування, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, вул. Коса Пересип.

У п. 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0 га згідно з додатком, що є невідємною частиною цього договору.

Кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:01:004:0037(п.4 договору).

Договір укладено на 49 років і строк його дії закінчується 24.01.2056 р. (п. 5).

Договір зареєстровано у Якимівському районному відділі Державного підприємства Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.04.2007 р. за №040726400136.

Доказів припинення договору оренди сторони не надали, отже його умови є чинними на момент вирішення даної справи судом.

Розміри та місцезнаходження земельної ділянки показані на абрисі земельної ділянки згідно з актом про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 24.01.2007 р.

Передача земельної ділянки від орендодавця орендарю засвідчена актом від 24.01.2007 р. про передачу та прийом земельної ділянки в натурі.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.08.2013 р. №1236 земельна ділянка, передана в оренду ТОВ Грін-Тур-АГ, має кадастровий номер 2320355400:01:004:0037.

Прокурор вважає, що вищенаведений договір оренди земельної ділянки суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та іншим актам цивільного законодавства, оскільки земельну ділянку загальною площею 1,0 га незаконно передано в оренду ТОВ "Грін-Тур-АГ" за рахунок земель державної власності, які належать за цільовим призначенням до земель оборони, що встановлено рішеннями господарського суду Запорізької області у справах №908/2808/13 та 908/2846/13, що й стало підставою для звернення до суду першої інстанції із даним позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги ТОВ «Грін-Тур-АГ» виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" та п. 1 "Положення про Міністерство оборони України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №671, п. 44 "Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями" і "Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України", затверджених наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.1997 року, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке зокрема, здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил України, надає згоду на вилучення земельних ділянок, які не використовуються Збройними Силами України.

З огляду на наведене, Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Запорізький автомобільний ремонтний завод (військова частина А0652) є державним підприємством, заснованим на державній власності і підпорядкованим Міністерству оборони України в силу п. 1.1. його Статуту. Одночасно є самостійним господарюючим субєктом, який має право юридичної особи.

Оскільки, відповідних заходів з боку Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (ДП МОУ "ЗАРЗ", Позивач-2), як землекористувача за державним актом серії Б №012923 від 1981 року, щодо захисту інтересів держави на частину земель державного підприємства, розташованих на території смт. Кирилівка, не здійснювалося, Військовим прокурором Запорізького гарнізону Південного регіону України цілком обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А0652).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

За змістом ч. 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Згідно з приписами ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України (ст. 13 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", ст.ст. 9, 14 Закону України "Про збройні Сили України").

Згідно ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України "Про використання земель оборони" встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Згідно з п. 44, 45 чинного Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року №483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з ст. 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 у справі №908/2808/13 та рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2014 року у справі №908/2846/13, на які посилається прокурор, набрали чинності і прийняті за участю Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-АГ, які є сторонами у справі №908/1053/17, тому встановлені щодо них обставини у справах №908/2808/13 та №908/2846/13 не підлягають доведенню знову при розгляді справи №908/1053/17.

Як встановлено судовими рішеннями у справі №908/2808/13, у листопаді 2002 р. начальником Державного підприємства Міністерства оборони України Запорізький автомобільний ремонтний завод (військова частина А0652) надіслано на адресу Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області лист № 790, відповідно до якого керівництво підприємства не заперечувало проти передачі раніше відведеної земельної ділянки площею 3 га на користь ТОВ Лоно.

Зазначений лист Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А0652), як землекористувача за державним актом серії Б №012923 від 1981 року, не може розцінюватися ані як відмова від землекористування, ані як згода на вилучення земельної ділянки, оскільки ним керівництво ДП МОУ "ЗАРЗ" лише не заперечує проти передачі земельної ділянки площею 3,0 га в оренду.

З матеріалів справи вбачається, що згода Міністерства оборони України на передачу спірної земельної ділянки Якимівській районній державній адміністрації Запорізької області не надавалась.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у справі №908/2808/13 встановлено, що розпорядженням Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області №20 від 21.01.04. затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» під розміщення бази відпочинку «Дельфін»; Державний акт серії Б № 012923 від 1981 року скасовано, вилучено земельну ділянку площею 3 га та переведено її до земель запасу Кирилівської селищної ради; надано Державному підприємству земельну ділянку площею 1,24 га під розміщення бази відпочинку «Дельфін» в постійне користування. Даним розпорядженням земельна ділянка площею 3 га виведена з державної власності і виключена зі складу земель оборони та передана до комунальної власності.

Проте, зазначене розпорядження в частині пунктів 2 та 3 було визнано недійсним рішенням господарського суду Запорізької області від 20.02.2014 року у справі №908/2846/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2017 року.

26.12.2006 року рішенням Кирилівської селищної ради №16 затверджено проект землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площами по 1 га кожна, а всього 2 га (з числа раніше вилучених у ДП МОУ "ЗАРЗ") ТОВ "Грін-Тур-АГ" для розміщення майнового комплексу з надання готельних, торгових, розважальних послуг та розміщення підприємства громадського харчування; змінено їх цільове призначення на землі житлової та громадської забудови; надано дані земельні ділянки ТОВ "Грін-Тур-АГ" у довгострокову оренду на 49 років.

Вказане рішення селищної ради №16 від 26.12.2006 року визнано недійсним в судовому порядку рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року у справі 908/2808/13, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 року.

В подальшому ТОВ "Грін-Тур-АГ" зверталося до господарського суду Запорізької області із заявою про перегляд судового рішення від 27.01.2015 року у справі №908/2808/13 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що межі переданих рішенням Кирилівської селищної ради №16 від 26.12.2006 року в оренду ТОВ "Грін-Тур-АГ" земельних ділянок по 1 га кожна (кадастрові №№2320355400:01:004:0035; 23203355400:01:004:0037) внаслідок помилки розробника при розробленні відповідної технічної документації з землеустрою в частині визначення координат поворотних точок були невірно встановлені на місцевості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2017 року заяву ТОВ "Грін-Тур-АГ" про перегляд судового рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року у справі №908/2808/13 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року у справі №908/2808/13 залишено без змін.

Таким чином, рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року у справі №908/2808/13, яким встановлена недійсність рішення Кирилівської селищної ради від 26.12.2006 року №16, на підставі якого укладено спірний договір оренди земельної ділянки, не скасовано та є чинним.

Як вже зазначалось, на виконання рішення Кирилівської селищної ради від 26.12.2006 року №16 між селищною радою та ТОВ "Грін-Тур-АГ" 24.01.2007 року укладено договір оренди земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007 року (зареєстрований у ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України 23.04.2007 року за №040726400136, кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:01:004:0037), підписаний між Кирилівською селищною радою та ТОВ "Грін-Тур-АГ" є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Запорізької області від 20.02.2014 року у справі №908/2846/13 визнано недійсними пункти 2, 3 розпорядження Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області №20 від 21.01.2004 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації" про скасування державного акту на право постійного користування Б №01223 від 1981 року під розміщення бази відпочинку "Дельфін" та вилучення земельної ділянки площею 3,0 га та переведення її до земель запасу Кирилівської селищної ради.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року у справі №908/2808/13 визнано недійсним рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.12.2006 року №16 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення бази відпочинку "Дельфін" ТОВ "Грін-Тур-АГ".

Під час розгляду справи №908/2808/13 рішенням суду було встановлено, що спірні земельні ділянки (у т.ч. надані ТОВ "Грін-Тур-АГ") є землями оборони. Власником земельних ділянок, закріплених за суб'єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Виходячи з того, що землі оборони знаходяться у Міністерства оборони лише у користуванні, розпорядження ними здійснює Кабінет Міністрів України, який має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

Водночас, в судовому рішенні у справі №908/2846/13 було встановлено, що Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки п. 2 розпорядження Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, яким скасовано державний акт на право постійного користування серії Б №012923 від 1981 року, визнано недійсним в судовому порядку, а також з огляду на те, що земля за вказаним актом є державною власністю.

Тобто, спірний договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007 року (кадастровий номер 2320355400:01:004:0037) було укладено всупереч вимогам ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 20, ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про використання земель оборони", ст. 4 Закону України "Про оренду землі", ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України та повинен бути визнаним недійсним.

З огляду на наведене, правомірним є висновок суду першої інстанції про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.01.2007 року, реєстраційний номер 90, укладеного між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ТОВ "Грін-Тур-АГ" щодо земельної ділянки площею 1,0 га, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип (кадастровий номер 2320355400:01:004:0037).

Щодо позовної вимоги прокурора про зобовязання ТОВ "Грін-Тур-АГ" повернути земельну ділянку Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі, судова колегія вважає, що ця вимога також є обґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Під час розгляду даної справи судом було встановлено невідповідність укладеного між відповідачами договору оренди нормам чинного законодавства, насамперед, з огляду та те, що фактично за умовами договору було передано у користування ТОВ "Грін-Тур-АГ" земельну ділянку площею 1,0 га без дотримання вимог, встановлених діючим законодавством. Земельна ділянка була передана ТОВ "Грін-Тур-АГ" за відповідним актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки визнано недійсним, а спірна земельна ділянка віднесена до земель оборони, то вона підлягає поверненню від ТОВ "Грін-Тур-АГ" до Міністерства оборони України, як органу уповноваженого здійснювати управління землями державної власності на праві оперативного управління.

Що стосується строку позовної давності, то судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач-2 у відзиві на позов посилається на сплив позовної давності з огляду на те, що про час, коли військова прокуратура дізналася про порушене право Державного підприємства Міністерства Оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" щодо оренди частини земельної ділянки, свідчить позов який було розглянуто господарським судом Запорізької області (рішення від 20.02.2014 року у справі №908/2846/13) і встановлений Цивільним законодавством загальний строк позовної давності у три роки сплив щонайменше 20.02.2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом положень ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 4 та 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За загальним правилом, дійсність рішень органів місцевого самоврядування презюмується, доки судом не буде встановлено інше.

Оскільки рішення Кирилівської селищної ради від 26.12.2006 року №16, на виконання якого укладено спірний договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007 року між Кирилівською селищною радою та ТОВ "Грін-Тур-АГ", скасовано рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 року, то саме з цього моменту (набрання рішенням законної сили) слід обраховувати строк позовної давності, який у даному спорі не пропущено. Міністерство оборони України не знало та за всіма обставинами справи не могло знати, що розпорядження селищної ради від 26.12.2006 року №16, було незаконним та невідповідним вимогам чинного законодавства до прийняття та набрання законної сили рішення у справі №908/2808/13.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що доводи відповідача-2 стосовно застосування строку позовної давності є необґрунтованими з огляду на те, що відповідно до положень ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відтак, днем початку перебігу вказаного строку є дата набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано рішення селищної ради №16 від 26.12.2006 року, що було підставою для укладення спірної угоди (договору оренди земельної ділянки від 24.01.2007 року), а саме - 01.04.2015 року (момент набрання законної сили рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року у справі №908/2808/13), отже позовну заяву було подано до місцевого господарського суду 22.05.2017 року, в межах встановленого ст. 257 Цивільним кодексом України трирічного строку позовної давності про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Доводи апелянта, що межі переданих рішенням Кирилівської селищної ради №16 від 26.12.2006 року в оренду ТОВ "Грін-Тур-АГ" земельних ділянок по 1,0000 га кожна (кадастрові №№ 2320355400:01:004:0035; 23203355400:01:004:0037) внаслідок помилки розробника при розробленні відповідної технічної документації з землеустрою в частині визначення координат поворотних точок були невірно встановлені на місцевості, судова колегія вважає такими, що не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про землеустрій", зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою. Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Порядок погодження та затвердження документації із землеустрою визначений ст. 186 Земельного кодексу України.

Статтею 186-1 Земельного кодексу України визначено повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що в разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, апелянтом не надано доказів погодження зміни (виправлення) меж земельної ділянки із Кирилівською селищною радою.

В силу ст. 186 Земельного кодексу України та ст. 31 Закону України "Про землеустрій", у разі виявлення помилок у затвердженому рішенням органу місцевого самоврядування проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, їх виправлення здійснюється виключно рішенням органу місцевого самоврядування, який затвердив ці проекти.

Разом з тим, жодних рішень про внесення змін до проекту землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ "Грін-Тур-АГ" земельної ділянки площею 1,0 га Кирилівською селищною радою не приймалось, зміни до технічної документації із землеустрою у встановленому законом порядку внесено не було.

Крім того, відповідно до п.п. 7, 8, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №677, виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки. Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Згідно приписів ч. 2 ст. 55 Закону України "Про землеустрій", встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Колегія суддів не приймає до уваги та вважає необґрунтованими ТОВ "Грін-Тур-АГ" про те, що земельна ділянка (2320355400:01:004:0037), яка передавалась Кирилівською селищною радою, знаходиться зовсім в іншому місці ніж в передбаченою технічною документацією за 2006 рік, враховуючи наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що затверджений рішенням Кирилівської селищної ради №16 від 26.12.2006 року проект землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок ТОВ "Грін-Тур-АГ" містить конкретні текстові та графічні матеріали, які дозволяють чітко визначити місце знаходження та конфігурацію земельних ділянок.

Так, зокрема, у додатках до оспорюваного договору оренди (абрис) є посилання на конкретне місцезнаходження відведених земельних ділянок, а саме: розташування їх поряд (з одного боку) з земельною ділянкою ТОВ "Укрзапчасть" та напроти бази відпочинку "Жемчужина моря", яка є суміжною з базою відпочинку "Дельфін". Будь-яке інше місцезнаходження та суміжність земельної ділянки - договором не передбачено.

Невідємною частиною договору оренди від 24.01.2007 року є план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт про передачу та прийом обєкта оренди, кадастровий план та проект відведення земельної ділянки, з яких чітко вбачається місцезнаходження переданої в оренду ТОВ "Грін-Тур-АГ" земельної ділянки, її приналежність до земель ДП МОУ "ЗАРЗ".

В технічній документації ТОВ "Грін-Тур-АГ" на спірну земельну ділянку за 2006 рік, яка була первинно розроблена ПП "НВФ "Кадастр", містяться чіткі визначення поворотних кутів земельної ділянки (2320355400:01:004:0037), знаходження земельних ділянок переданих відповідачу-2 саме напроти бази відпочинку "Жемчужина моря" та суміжною базою відпочинку "Дельфін".

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що при виготовленні технічної документації у 2006 році розробником було допущено помилку в частині визначення поворотних кутів меж земельної ділянки та до уваги слід приймати нову технічну документацію із землеустрою, яка була виготовлена ПП "ПВФ "Еліта" на замовлення відповідача-2 у 2017 році, оскільки, по-перше: земельна ділянка надана ТОВ "Грін-Тур-АГ" на момент укладення оспорюваного правочину, а не станом на 2017 рік, містила чіткі визначення на території, в т.ч. суміжних землевласників, по-друге: в технічній документації 2017 року територія визначена без погодження її координат з суміжними землевласниками, зокрема Кирилівською селищною радою, ДП МОУ "ЗАРЗ" (Міноборони) та ТОВ "Укрзапчасть", що не може свідчити про її об'єктивність. В даному випадку ТОВ "Грін-Тур-АГ повинно було погоджувати та отримувати згоду суміжних землевласників, в т.ч. з Міністерством оборони України, як розпорядником землі.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем-2 було надано клопотання про долучення витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого станом на 13.11.2017 року з якого вбачається, що земельна ділянка (2320355400:01:004:0037) перебуває у комунальній власності. Проте, колегія суддів не приймає зазначені документи, оскільки вони є новими доказами по справі. Відповідно до приписів ст.101 ГПК України нові докази під час апеляційного провадження можуть бути прийняти апеляційним судом лише якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з підстав, що не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 80, т.1) до суду першої інстанції ТОВ "Грін-Тур-АГ" подано витяг станом на 19.06.2017 року в якому містяться відомості щодо державної форми власності спірної земельної ділянки.

Саме лише виявлення у червні 2017 року помилки при розробленні технічної документації із землеустрою щодо визначення координат поворотних точок переданих в оренду ТОВ "Грін-Тур-АГ" земельних ділянок та внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру України (в частині форми власності землі) не впливає на зміст договору оренди земельної ділянки від 24.01.2007 року, а може слугувати окремою підставою для врегулювання Кирилівською селищною радою питання щодо передання ТОВ "Грін-Тур-АГ" в оренду іншої земельної ділянки, яка не передавалась ДП МОЗ "ЗАРЗ", та встановлення її дійсних меж в натурі (на місцевості).

В той же час, скасування в судовому порядку рішення Кирилівської селищної ради від 26.12.2006 року, як такого, що прийнято за відсутності повноважень, є безумовною підставою для визнання, укладеного на його підставі договору оренди земельної ділянки, недійсним.

Скаржником не спростовано факту знаходження спірної земельної ділянки у державній власності та її віднесення до земель оборони саме на момент прийняття спірного рішення селищної ради та укладення оспорюваного правочину, як і не надано належних доказів в розумінні ст. 34 ГПК України, які б свідчили про відповідність спірного правочину умовам Закону.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника обґрунтованого висновку суду першої інстанцій не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судом першої інстанції оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судом попередньої інстанції.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у звязку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2017 у справі №908/1053/17.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-АГ, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2017 року у справі №908/1053/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2017 року у справі №908/1053/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяН.М. Дучал

Судді:Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 7 екз.:

2 - позивачам;

2 - відповідачам;

1 - прокурору

1 - у справу;

1 ГСЗО.