Ухвала суду № 71243214, 26.12.2017, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 грудня 2017 року

м. Чернігів

справа № 927/1145/17

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Шморгун В.В., розглянувши матеріали позовної заяви № 6339-17 від 24.11.17

За позовом: Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури,

вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 в інтересах держави в особі:

Позивача: 4 Державного пожежно-рятувального загону управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 38189181, вул. Студенська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до відповідача: Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України,

код ЄДРПОУ 009526348, провул. Урожайний, 16, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення заборгованості у розмірі 134239,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 4 Державного пожежно-рятувального загону управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі – 4 ДПРЗ УДСНС) подано позов до Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (далі – ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів»), у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 134239,04 грн, з яких 12180,48 грн основного боргу за неналежне виконання зобов’язань за договором №28 від 31.05.2013, 2050,38 грн пені та 120008,18 грн штрафу, нарахованих за порушення строків оплати.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, зокрема, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Як зазначає Конституційний суд України у своєму рішенні від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 (далі – Рішення від 08.04.1999 № 3-рп/99), прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 встановлено, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі 4 Державного пожежно-рятувального загону управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області.

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, прокурором зазначено, що 4 ДПРЗ УДСНС згідно з положенням здійснює реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; є юридичною особою, наділяється відповідно до законів власними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Як вказує прокурор, в особі держави виступає Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, яке згідно з Положенням, затвердженого наказом Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) від 04.02.2013 №3, є територіальним органом ДСНС, уповноваженим, у тому числі на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і території від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню. Також ним здійснюється державний нагляд (контроль) за виконанням вимог законодавства у сферах цивільного захисту на відповідній території.

Проте, як вбачається з матеріалів позову, спірні відносини виникли лише між 4 ДПРЗ УДСНС та ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів». Доказів безпосередньої участі саме Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції, у цих відносинах прокурором суду не надано.

Прокурором у позовній заяві не наведено жодних обґрунтувань, що 4 ДПРЗ УДСНС є суб’єктом владних повноважень, зокрема органом державної влади, та не додано жодних доказів на підтвердження цього, у тому числі і Положення про 4 ДПРЗ УДСНС.

Проте, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 4 Державний пожежно-рятувальний загін управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області є державною організацією (установою, закладом).

Не зважаючи на те, що 4 ДПРЗ УДСНС є підпорядкованим підрозділом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, вони є самостійними юридичними особами, кожна з яких наділена відповідною цивільною дієздатністю у межах діючого законодавства. 4 ДПРЗ УДСНС у підпорядкуванні Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області не свідчить, що він також є органом державної влади, оскільки будь-який орган виконавчої влади може мати у своїй системі не тільки структурні або територіальні підрозділи, які за своїм статусом є органами виконавчої влади нижчого рівня, а й певні підприємства, установи, організації, які за своїм статусом такими органами не є.

Крім того, у порушення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором жодним чином не обґрунтовано факт нездійснення або неналежним чином здійснення 4 ДПРЗ УДСНС захисту порушених інтересів держави у спірних відносинах.

Таким чином, прокурором не обґрунтовано наявність підстав здійснення такого представництва у даному спорі від імені 4 ДПРЗ УДСНС саме як від органу державної влади.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги прокурора ґрунтуються на тому, що у відповідача внаслідок неналежного виконання своїх зобов’язань за надані послуги згідно з договором №28 на постійне та обов’язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об’єктів та окремих територій від 31.05.2013 виникла заборгованість перед 4 ДПРЗ УДСНС у розмірі 12180,48 грн та за прострочення оплати за договором нараховано 2050,38 грн пені , а також 120008,18 грн штрафу.

Належних обґрунтувань та доказів, що позивач здійснює конкретну діяльність у відповідних правовідносинах, спрямовану на захист інтересів держави, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а не лише надає притаманні йому певні послуги, прокурором суду не надано.

Тобто, взаємовідносини між ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» та 4 ДПРЗ УДСНС є лише цивільними правовідносинами саме між двома підприємствами при здійсненні ними своєї господарської діяльності (надання певних послуг) і направленні на досягнення лише майнового інтересу юридичної особи, а не здійсненням загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність у державної установи певних функцій, спрямованих на захист загальнодержавних інтересів (наприклад, у сфері захисту населення від надзвичайних ситуацій), не свідчить, що усі дії такої установи направлені саме на реалізацію загальнодержавних функцій, а не лише на отримання певних доходів від особистих господарських операцій.

Отже, суд вважає, що прокурором у позовній заяві не обґрунтовано, у чому полягає порушення інтересів держави чи у чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, суд зазначає, що 4 ДПРЗ УДСНС не позбавлене права самостійно звернутись до суду за захистом своїх майнових інтересів.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 р. “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Оскільки наведена постанова не втратила свою чинність, суд має враховувати її відповідні положення, але виключно з урахуванням нової редакції Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України

суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи

За наведених підстав у їх сукупності, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток на 28 арк., у т.ч. оригінал платіжного доручення №3323 від 05.12.2017.

Суддя Шморгун В.В.