Постанова № 71243156, 19.12.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 року Справа № 904/6805/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В.

суддів: Кузнецова В.О., Науменка І.М.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

За участю сторін:

від відповідача: Василенко Н.І., довіреність №1 від 27.10.2017 р., представник;

представник позивача у судове засідання двічі не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово - будівельного кооперативу №369, м.Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.17р. у справі №904/6805/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь", м.Дніпро

до Житлово - будівельного кооперативу № 369, м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших житлово - комунальних послуг від 01.02.2015 у розмірі 33 147 грн. 79 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.07.2017), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Житлово - будівельного кооперативу № 369 (далі - відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших житлово - комунальних послуг від 01.02.2015 у розмірі 33147,79 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.07.2017).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.17р. у даній справі (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Житлово - будівельного кооперативу № 369 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" 33 147 грн. 79 коп. - основного боргу, 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших житлово - комунальних послуг від 01.02.2015, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

У спірному періоді відповідач не звертався до позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача. Доказів звернення споживача до суду для доведення факту ненадання йому житлово-комунальних послуг за умовами спірного договору відповідачем в матеріали справи не надано.

Факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 33 147 грн. 79 коп. належним чином доведений, документально підтверджений, а отже, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 33 147 грн. 79 коп. визнано судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з вказаним рішення господарського суду, Житлово - будівельним кооперативом №369 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне встановлення всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, неправильну оцінку судом встановлених обставин, у зв'язку з чим просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Так, скаржник посилається на не укладання з позивачем будь-яких договорів і, зокрема, договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших житлово - комунальних послуг від 01.02.2015.

Як зауважено скаржником, спірний договір зі сторони ЖБК №369 підписано неуповноваженою особою, в матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, що підтверджують надання послуг, складених за участю скаржника.

Крім того, скаржником зазначено про неналежне повідомлення останнього про розгляд апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи таке.

01.02.2015 між Житлово-будівельним кооперативом № 369 (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" (далі - виконавець) було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших житлово - комунальних послуг (далі - договір, а.с.11-12), відповідно до умов якого виконавець забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та надання інших житлово-комунальних послуг у житловому будинку №80 п.3, 4 по Запорізькому шосе у м. Дніпропетровську (п.1.1. договору).

Замовник забезпечує своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені договором (пункт 1.2. договору).

Відповідно до п.1.3. договору виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.

Якщо тариф на житлово-комунальні послуги, які надаються за цим договором, не затверджені рішенням органу місцевого самоврядування, ціна таких житлово-комунальних послуг затверджується за домовленістю сторін цього договору (п.1.4. договору).

У пункті 1.5. договору сторони погодили, що розмір щомісячної плати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на дату укладання цього договору становить 1 поверх - 1 грн. 12 коп., 2-9 поверх - 1 грн. 58 коп.

У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідності його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим (пункт 7.2 договору).

За твердженням позивача, останній виконує обов'язки з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій у повному обсязі, відповідач, в ствою чергу, свої зобов'язання за договором у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем зі сплати наданих послуг за період з травня 2015 року по грудень 2016 року на суму 33 147 грн. 79 коп., що і є причиною спору.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Чинним законодавством не передбачено будь-яких типових документів для оформлення операцій із надання/отримання послуг. У загальноприйнятій практиці документом, що оформляє господарські операції з надання/отримання послуг, є акт.

Факт надання послуг повинен бути підтверджений первинними документами. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів підписання між сторонами акту про надання послуг.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем до позовної заяви зведені зворотно-сальдові відомості за 2015-2017 роки, довідка про наявність заборгованість станом на 01.06.2017 не можуть бути прийняті судом як доказ надання послуг, оскільки ці докази не підтверджують надання послуг позивачем та отримання їх відповідачем.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач належними доказами не довів факт надання послуг відповідачу.

Згідно наданих позивачем до додаткових поясненнях до позовної заяви документів (а.с.94-204, т.1) оплату наданих позивачем комунальних послуг за період з лютого 2015 року по грудень 2016 року здійснювали безпосередньо квартиронаймачі. Зокрема, надані позивачем квитанції, як доказ інформування про перелік та вартість послуг, адресовані не відповідачу, а квартировласникам і реквізити вказані ті, на які безпосередньо квартировласники, а не відповідач здійснювали оплату послуг, за які позивач виставляв квитанції.

Як зазначено позивачем у додаткових поясненнях до позовної заяви, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 19.01.2015 проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи - ТОВ "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь". Позивач не є правонаступником будь-якої юридичної особи, у тому числі Обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "ТОПОЛЬ"".

01.02.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір №б/н про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг.

Також позивачем було зазначено, що до 01.02.2015р. відповідні договори на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій були укладені між мешканцями під'їздів 3,4 будинку №80 по Запорізькому шосе у м.Дніпрі, в якому створений ЖБК №369, та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "ТОПОЛЬ".

Після укладання договору від 01.02.2015 послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг в будинку надаються виконавцем - позивачем, який не укладав окремих договорів з мешканцями будинку.

Вказане обумовило укладення між позивачем та відповідачем договору №б/н від 01.02.2015, у зв'язку з чим послуги надавались позивачем саме на виконання цього договору. Позивач вказує, що послуги надаються у строгій відповідності до договору та вимог чинного законодавства України. В той же час, позивач не надав суду доказів того, що квартиронаймачі, які фактично сплачують за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позивачу обізнані про укладення спірного договору між позивачем та відповідачем.

Крім того, колегією суддів враховано наданий договір від 19.02.2015, укладений між кредитором товариством з обмеженою відповідальністю "Ліфтреммонтаж Сервіс", первісним боржником - Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь"" та новим боржником - товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" про заміну боржника (переведення боргу) (а.с.40-43, т.2).

Докази переходу обов'язку з оплати боргу та послуг від квартиронаймачів до відповідача не надано.

З огляду на викладене, встановивши наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів враховує, що задоволення позовних вимог призведе до подвійного стягнення заборгованості за надані позивачем комунальні послуги за період з лютого 2015 року по грудень 2016 року, які фактично сплачувались квартиронаймачами.

Стосовно посилань скаржника відносно підписання спірного договору слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших житлово - комунальних послуг від 01.02.15р. зі сторони Житлово - будівельного кооперативу №369 підписано головою правління ОСОБА_2 (а.с.11,12, т.1). Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Житлово - будівельного кооперативу №369 з 27.04.09 є - Грановський А.М. (а.с.76,77, т.1).

Враховуючи межі апеляційного перегляду, слід зазначити, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено повноваження ОСОБА_2 на підписання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших житлово - комунальних послуг від 01.02.15р.

Доводи скаржника на неналежне повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, а саме поштовими відправленнями на адресу відповідача, які повернуто з зазначенням "Причина повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.85-86, 211,212, т.1).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду не можна визнати таким, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово - будівельного кооперативу №369, м.Дніпро - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.17р. у справі №904/6805/17 - скасувати.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений 22.12.2017р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко