Рішення № 71242750, 12.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2017 р. справа № 916/2357/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря Бачур А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 916/2357/17

за позовом: заступника керівника Одеської міської прокуратури № 2 в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2»

про розірвання договору, витребування майна та стягнення 104259,15 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1, за посвідченням;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність у матеріалах справи;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність у матеріалах справи.

СУТЬ СПОРУ: заступником керівника Одеської міської прокуратури № 2 в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області заявлені вимоги про стягнення з відповідача по справі товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» 104259,15 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.07.2004, укладеного між позивачем по справі регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (РВ ФДМ по Одеській області) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (ТОВ «Мрія-2»), розірвання вказаного договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та зобовязання ТОВ «Мрія-2» повернути РВ ФДМ по Одеській області цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21.

Відповідач по справі проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Відповідачем по справі заявлялось клопотання про зупинення провадження в порядку ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України у справі № 916/2357/17 до вирішення повязаною з нею справи № 916/2470/17 за позовом ТОВ «Мрія-2» до РВ ФДМ по Одеській області про визнання недійсним договору в певній частині.

В обґрунтування заявленого клопотання про зупинення провадження у справі відповідач вказував на оспорювання у справі № 916/2470/17 положень п. 10.13. розділу 10 договору, вказаного в позові. Прокурор і позивач у справі заперечували проти задоволення такого клопотання. Вказували, що заявлений до стягнення розмір орендної плати встановлений на підставі рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2015 у справі № 916/1579/15-г, яким були змінені положень п. 3.1., 3.2. договору від 19.07.2004 та доповнено його п. 10.13. Також вказували на систематичну несвоєчасну та неповну оплату орендної плати відповідачем, що є підставою для задоволення заявлених позовних вимог у справі № 916/2357/17.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто підставою для зупинення провадження у справі згідно з вказаною нормою є наявність одночасно двох обставин: пов'язаність відповідних справ та неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18).

Не заперечуючи факту повязаності справ № 916/2470/17 та 916/2357/17, прокурор та позивач вказували на можливість самостійного розгляду справи № 916/2357/17, з чим і погодився господарський суд Одеської області, відмовивши в судовому засіданні 12.12.2017 у задоволенні заявленого клопотання про зупинення провадження у справі. Подання позову у справі № 916/2470/17 є спробою ревізувати висновки, викладені в рішенні господарського суду Одеської області по справі № 916/1579/15-г від 21.08.2015, яке залишено в силі постановами Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та Вищого господарського суду України від 22.12.2015.

За клопотанням сторін строк розгляду справи продовжувався на 15 днів до 12.12.2017.

Прокурор та позивач по справі просили задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечував і просив відмовити у його задоволенні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

19.07.2004 між РВ ФДМУ по Одеській області (орендодавець) та ТОВ "Мрія-2" (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства "Нефон" №728 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства "Нефон", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. В.Терешкової, 21, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства "Нефон", складеного станом на 31.05.2004 та затвердженого наказом РВ ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004 №526 (основні засоби, усього: 3939,7 тис. грн.; знос основних засобів: 1721,6 тис. грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу: 625,6 тис. грн.; вартість майна, що передається в оренду 625,6 тис. грн.).

Сторони у п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору встановили, що орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі підприємства. Передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником підприємства залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеного за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України (КМУ).

Пунктами 3.1 та 3.3 договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786, зі змінами внесеними постановою КМУ від 18.05.1998 №699, постановою КМУ від 19.01.2000 №75 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2004р.) 2099,93 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктами 3.2, 3.4. договору сторони визначили, що орендна плата за перший місяць оренди липень 2004 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць червень 2004 р. на індекс інфляції за липень місяць 2004 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря, надсилається орендодавцю.

Положеннями п. 3.5 договору сторони погодили, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

У п. 3.6 договору сторони обумовили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Стягнення заборгованості з орендної плати вирішуються у судовому порядку.

Пунктом 3.8 договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості з орендної плати, що виникла у минулий період, встановлюється наступний порядок погашення заборгованості за договором оренди: поточні платежі, які сплачені за оренду державного нерухомого майна, насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім - у рахунок поточних платежів.

Наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає у встановленому порядку поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів (п. 3.9 договору).

Згідно п. 3.10 договору зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді авансової сплати в розмірі орендної плати за один місяць (2099,93 грн.), що здійснюється у щотижневий термін з моменту укладання цього договору.

Пунктом 3.11 договору сторони визначили, що при розірванні або припиненні договору оренди орендна плата сплачується орендарем до моменту підписання акта приймання-передачі (повернення) державного майна.

У подальшому до зазначеного договору вносились зміни додатковими угодами, у тому числі договором про внесення змін від 02.06.2008, яким договір від 19.07.2004 №728 викладено в новій редакції, зокрема, внесені зміни до розрахунку орендної плати та продовжено термін дії договору до 19.07.2018. Так, п.3.1 договору викладено у наступній редакції «орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786, (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27.12.2006 №1846) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2007р.) 4195,67 грн.».

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2015 по справі № 916/1579/15-г, яке залишено в силі постановами Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та Вищого господарського суду України від 22.12.2015 задоволено позов прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі РВ ФДМ по Одеській області до ТОВ «Мрія-2» про внесення змін до договору оренди: внесені зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 21028008) від 19.07.2004 №728 зі змінами та доповненнями, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 20984091) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 32895136): викладено пункт 3.1. розділу 3 договору, в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством; викладено пункт 3.2. розділу 3 договору, в наступній редакції: «Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно»; розділ 10 договору, доповнити пунктом 10.13.: «Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004р.».

Положеннями п. 5.3. договору встановлено, що орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

Однак, за твердженням прокурора та РВ ФДМУ по Одеській області ТОВ «Мрія-2» не сплачувало орендну плату відповідно до вимог рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2015 по справі № 916/1579/15-г, що призвело до виникнення заборгованості за період з 01.10.2016 по 31.03.2017 у розмірі 55408,48 грн., про що 04.05.2017 РВ ФДМУ по Одеській області ТОВ «Мрія-2» було направлено претензію за № 11-05-02145, яка залишена без відповіді і задоволення.

Положеннями ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар за користування обєктом оренди вносить оренду плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 286 Господарського кодексу (ГК) України орендна плата визначена як фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Положеннями п. 10.3. договору сторони погодили, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Стаття 782 Цивільного кодексу (ЦК) України визначає право наймодавця відмовитися від договору найма і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Невиконання орендарем вимог договору щодо своєчасного внесення орендної плати в установленому договором розмірі та невжиття заходів щодо стягнення заборгованості органом держави, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, змусило прокурора в інтересах РВ ФДМУ по Одеській області звернутися до господарського суду Одеської області з позовом (вх. № 2487/17 від 27.09.2017) про стягнення з орендаря заборгованості з орендної плати в сумі 104259,15 грн. (за період з жовтня 2016 по серпень 2017 року), розірвання договору оренди нерухомого майна від 19.07.2004, укладеного між РВ ФДМУ по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» та зобовязання ТОВ «Мрія-2» повернути РВ ФДМУ по Одеській області цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21.

Свої вимоги прокурор обґрунтовував посиланням на положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 5, 17, 18, 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 612, 759, 762, 763, 782, 785 Цивільного кодексу України.

Позивач по справі в обґрунтування заявлених вимог вказував, що на підставі рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2015 у справі № 915/1579/15-г змінено орендну ставку в укладеному між сторонами договорі з 22.04.2012 (на 10%), проте, відповідач продовжує сплачувати орендну плату за раніше встановленою орендною ставкою (6%). Обставини щодо обовязку сплачувати орендну плату за ставкою, визначеною рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2015 у справі № 915/1579/15-г були предметом дослідження під час розгляду справи № 916/3078/16. Рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2017 по справі № 916/3078/16, яке залишено без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 та Вищого господарського суду України від 02.10.2017 з ТОВ «Мрія-2» стягнуто заборгованості за договором від 19.07.2004 в розмірі 354944,45 грн., відмовлено у задоволенні вимог про розірвання укладеного договору та повернення орендованого державного майна. Враховуючи положення п. 3.8. укладеного між сторонами договору, за умовами яких поточні платежі, які сплачені за оренду державного нерухомого майна, насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім - у рахунок поточних платежів на дату подачі позову до суд у ТОВ «Мрія-2» наявна заборгованість у розмірі 104259,15 грн., що, за твердженням позивача дає підставі для застосування положень ст.ст. 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 612, 759, 762, 763, 782, 785 Цивільного кодексу України і задоволення заявлених вимог у повному обсязі.

У відзиві на позов ТОВ «Мрія-2» заперечувало проти його задоволення.

При цьому відповідачем конкретизовано розмір заявленої до стягнення заборгованості по орендній платі і зазначено, що така заборгованість за заявлений період (з 01.10.2016 по 31.08.2017) становить 94398,17 грн. і вона була 12.12.2017 перерахована до державного бюджету платіжним доручення № 124.

З посиланням на положення ст. 291 Господарського кодексу України, ст. 651, 782, 783 Цивільного кодексу України ТОВ «Мрія-2» вказало на відсутність несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд, оскільки відповідач допускає внесення орендної плати лише в неповному розмірі, за ставкою (6%, яка діяла до винесення рішення по справі № 915/1579/15-г, а не 10%, як встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2015 у справі № 915/1579/15-г).

Під час розгляду справи сторони звіряли розрахунки за період з 22.04.2012 по 30.09.2017 з урахуванням орендної ставки 10%. Вказана звірка виявила неповну оплату орендної плати у розмірі, встановленому рішенням господарського суду від 21.08.2015 у справі № 916/1579/15-г по серпень 2017 року включно, що не заперечувалось відповідачем в судових засіданнях. Недоплачений розмір орендної плати до державного бюджету за даними РВ ФДМУ по Одеській області станом на 12.12.2017 становив 94388,58 грн.

Протягом розгляду справи № 916/2357/17 між позивачем та відповідачем продовжувалось листування щодо сплати орендної плати за укладеним договором. Зокрема, листом РВ ФДМУ по Одеській області від 26.10.2017 № 11-05-05260 повідомлено ТОВ «Мрія-2» про накопичення заборгованості у звязку з несплатою орендної плати за орендною ставкою 10% згідно рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2015 у справі № 916/1579/15-г та про зарахування сплаченої згідно платіжного доручення № 124 від 12.10.2017 суми у розмірі 94398,17 грн. в погашення заборгованості, що виникла у період з 22.04.2012 згідно положень п. 3.8. договору.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог прокурора, керуючись наступним:

19.07.2004 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір №728 оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства "Нефон".

Мета використання об'єкту оренди - здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту орендаря.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ №786 від 04 жовтня 1995 року, зі змінами, внесеними Постановою КМУ №699 від 18.05.1998, Постановою КМУ №75 від 19.01.2000, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2004 року) 2099,93 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 3.2 договору оренди передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди липень 2004 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць червень 2004 року на індекс інфляції за липень місяць 2004 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря, надсилається орендодавцю (3.4 договору).

При цьому, в п. 3.6 договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Стягнення заборгованості з орендної плати вирішуються у судовому порядку.

Пунктом 3.8 договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості з орендної плати, що виникла у минулий період, встановлюється наступний порядок погашення заборгованості за договором оренди: поточні платежі, які сплачені за оренду державного нерухомого майна, насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім - у рахунок поточних платежів.

Сторонами неодноразово вносились зміни до вищевказаного договору оренди, зокрема, щодо визначення розміру орендної плати, оскільки приймались відповідні зміни до нормативно-правових актів, що регулюють порядок розрахунку плати за оренду державного майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2015 по справі № 916/1579/15-г, яке залишено в силі постановами Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та Вищого господарського суду України від 22.12.2015 задоволено позов прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі РВ ФДМ по Одеській області до ТОВ «Мрія-2» про внесення змін до договору оренди: внесені зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» (65078, м.Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 21028008) від 19.07.2004 №728 зі змінами та доповненнями, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м.Одеса, вул. В.Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 20984091) та товариством з обмеженою відповідальністю «МРІЯ-2» (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 32895136): викладено пункт 3.1. розділу 3 договору, в наступній редакції: «Орендна плата визначається на затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, розрахунку серпень 2011 року 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством; викладено пункт 3.2. розділу 3 договору, в наступній редакції: «Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно»; розділ 10 договору, доповнити пунктом 10.13.: «Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004р.».

Як закріплено в ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У даному випадку на спірні правовідносини також поширюються приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки орендоване майно перебуває в державній власності.

Приписами даного закону (а саме: ч. 3 ст. 18) основним обовязком орендаря є внесення орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

За правилами ч. 3 ст. 26 закону договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Також положеннями ст. 19 вказаного закону передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

За правилами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2015 по справі № 916/1579/15-г від 21.08.2015 р. у справі №915/1579/15-г змінено орендну ставку в укладеному між сторонами договорі з 22.04.2012 р. з 6% до 10%, проте, відповідач продовжував сплачувати орендну плату за раніше встановленою орендною ставкою, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 354 944 грн. 45 коп., яка стягнута рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2017 по справі № 916/3078/16, яке залишено без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 та Вищого господарського суду України від 02.10.2017.

Лише з серпня 2017 року відповідач почав сплачувати орендну плату з урахуванням орендної ставки 10%, що підтверджується відповідним платіжним дорученням і не заперечується сторонами, а до того часу відповідач сплачував орендну плату за раніше встановленою ставкою у розмірі 6%, що також не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Одночасно, ч. 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

При цьому, як зазначено в ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Оскільки рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2017 по справі № 916/3078/16 набрало законної сили, а за правилами п. 3.8. укладеного між сторонами договору визначено порядок розподілу орендних платежів у разі наявної заборгованості, позивач цілком правомірно зарахував сплачені 94398,17 грн. згідно платіжного доручення № 124 від 12.10.2017 в погашення заборгованості, що виникла з 22.04.2012.

Ігнорування відповідачем обставин, встановлених у двох рішеннях господарського суду Одеської області, що набрали законної сили в тому числі й щодо розміру орендної ставки, додатково засвідчують неналежне ставлення орендаря до виконання умов договору, а, відтак, і не спростовують встановлених судом обставин справи та встановлених підстав для розірвання договору, який не виконується належним чином відповідачем.

Суд зазначає, що за частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За приписами частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Встановлені судом обставини систематичної неналежної оплати орендних платежів та обставини порушення відповідачем умов договору вказують на передбачене законодавством право орендаря на звернення з вимогою про розірвання договору оренди та наявності підстав для задоволення таких вимог.

Окрім викладеного, суд зазначає, що до спірних правовідносин оренди державного майна переважному застосуванню перед статтями 782 та 783 ЦК України підлягає ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», як норма спеціального закону, згідно якої підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому, вказаною диспозитивною нормою, на відміну від ст.783 ЦК України, не визначено вичерпний перелік договірних зобов'язань, порушення яких орендарем тягне за собою розірвання договору оренди державного майна. Пріоритетність застосування судом ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підтверджується також приписами ч.2 ст.9 ЦК України, згідно з якою законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Таким чином, в силу приписів ч.2 ст.9 ЦК України спеціальна норма ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» як така, що встановлює особливості регулювання майнових (в даному випадку орендних) відносин суб'єктів господарювання, пов'язаних з достроковим розірванням договору оренди державного майна, підлягає переважному застосуванню перед нормами ст.ст.782,783 ЦК України, які відповідно містять загальне регулювання спірних правовідносин.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів про розірвання договорів оренди державного та комунального майна (постанова ВСУ від 08.05.2012 у справі №5021/966/2011 та інші).

З огляду на це, суд не приймає до уваги недоречні посилання відповідача на необхідність переважного застосування перед ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" норми ст.782 ЦК України.

Судом достеменно встановлено та відповідачем не спростовано факт систематичного порушення ним обов'язку щодо внесення орендної плати у встановленому у договорі розмірі, внаслідок чого станом на дату подання позову виникла заборгованість з орендної плати.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Однак, визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас, орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з ч.3 ст.26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Право орендодавця вимагати повернення речі у разі припинення або розірвання договору оренди передбачено статтею 785 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, порушення орендарем такого обов'язку за договором оренди державного (комунального) майна, як своєчасне внесення орендної плати у повному обсязі, в розумінні ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю.

За обставин доведеності факту систематичного невиконання орендарем обов'язку щодо внесення орендної плати у повному обсязі та у встановлений термін, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди від 19.07.2004 та зобовязання відповідача повернути орендодавцеві орендоване майно.

Системний аналіз положень укладеного між сторонами по справі договору оренди державного майна та положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна України» дає суду підстави дійти висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог про стягнення у розмірі 94388,58 грн., так і задоволення заявлених вимог про розірвання укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна від 19.07.2004, а також зобовязання повернути орендоване майно.

При цьому слід зазначити, що розглядаючи вимоги про зобовязання повернути орендоване майно суд виходив виключно з заявлених позовних вимог і розглянув вимоги щодо повернення майна за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21, оскільки такі вимоги заявлені прокурором в інтересах позивача. При цьому суд звертає увагу, що згідно акту приймання-передачі до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004 окрім майна за адресою: м. Одеса, вул. В.Терешкової, 21 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області передано також майно за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 33 та основні засоби житлового фонду у виді 5-ти поверхового холостяцького гуртожитку № 2 за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 65, однак позовні вимоги щодо вказаного майна суду не заявлялися.

Розмір ставок судового збору визначається за приписами п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

В силу положень ст. 55 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно визначає ціну позову в позовній заяві, а господарський суд лише перевіряє правильністю сплати судового збору.

В позовній заяві прокурора заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.07.2004 у розмірі 104259,15 грн., розірвання вказаного договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та зобовязання ТОВ «Мрія-2» повернути РВ ФДМ по Одеській області цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21. Ціну позову вказано 729859,15 грн. (625600,00 грн. загальна вартість орендованого державного майна та 104259,15 грн. заборгованість по сплаті орендної плати). З урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» прокурор, звертаючись з такою заявою до суду, повинен був сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, що становить 1600,00 грн. за позовну вимогу немайнового характеру (про розірвання договору оренди нерухомого майна) та 1,5 ? за позовні вимоги майнового характеру (про стягнення 1600 грн. та про зобовязання повернути орендоване майно 9384,00 грн.), всього 12584,00 грн., тоді як згідно платіжного доручення № 1534 від 18.09.2017 сплачено 12547,88 грн. Недоплачена суму судового збору у розмірі 36,12 грн. підлягає стягненню до Державного бюджету України з відповідача згідно положень Закону України «Про судовий збір».

Судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог згідно положень ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (65078, м. Одеса, вул. В.Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 32895136) на користь Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Одесі Одеської області, код класифікації доходів бюджетів 22080200, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, р/р 31117093700007, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016923) 94388 (девяносто чотири тисячі триста вісімдесят вісім) грн. 58 коп. заборгованості з орендної плати.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна від 19.07.2004, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ - 20984091) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (65078, м. Одеса, вул. В.Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 32895136).

4. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (65078, м. Одеса, вул. В.Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 32895136) повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ - 20984091) цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (65078, м. Одеса, вул. В.Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 32895136) на користь Державного бюджету України (одержувач УК у м. Одесі/Приморський район, р/р 31210206783008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016923) 36 (тридцять шість) грн. 12 коп. судового збору.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (65078, м. Одеса, вул. В.Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 32895136) на користь прокуратури Одеської області судовий збір у розмірі (65026 м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, неприбуткова організація, р/р 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03528552) 12432 (дванадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 48 коп.

7. В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні 12.12.2017 було оголошено, що повне рішення буде складено 18.12.2017, однак у звязку з перебуванням судді Петренко Н.Д. з 18.11.2017 на лікарняному, повне рішення складено після виходу судді з лікарняного 26 грудня 2017 р.

Суддя Н.Д. Петренко