Ухвала суду № 71242645, 20.12.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.12.2017 р. Справа № 914/405/17

місто Львів

За позовом: Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні, м. Львів,до відповідача:Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів,за участю: третьої особи 1:Львівської міської ради, м. Львів,третьої особи 2:Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів,третьої особи 3:товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок", м. Львів,про:скасування рішення про державну реєстрацію і запису про проведену державну реєстрацію права власності.Суддя Рим Т.Я. Секретар судового засідання Бурак М.П.Представники:позивача:ОСОБА_1 – представник (довіреність № 369 від 16.03.2017),відповідача:ОСОБА_2 - представник (довіреність №01-15/516-11 від 15.08.2017),третьої особи 1:не з’явився,третьої особи 2:не з’явився,третьої особи 3:ОСОБА_3 – представник (договір про надання правової допомоги № 29/09/17 від 29.09.2017).

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію і запису про проведену державну реєстрацію права власності. Ухвалою суду від 20.03.2017 до участі у справі залучено:

1) Львівську міську раду третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача;

2) Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації" третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача;

3) товариство з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок" без самостійних вимог на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2017 позов задоволено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2017 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2017 справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 06.12.2017. В судовому засіданні 06.12.2017 розгляд справи відкладено на 20.12.2017 з огляду на неприбуття в судове засідання представника позивача. В судовому засіданні 20.12.2017 суд ухвалив продовжувати розгляд справи на стадії підготовчого провадження загального позовного провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок” заявлено клопотання про припинення провадження у справі з огляду на те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Клопотання мотивовано тим, що позивач не звернувся до суду за захистом порушеного права цивільного.

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок” 27.11.2017 заявлено клопотання про залучення до участі у справі іншим відповідачем. Розгляд зазначеного клопотання в судовому засіданні 06.12.2017 не відбувся з огляду на неприбуття в судове засідання представника позивача та відсутності будь-якої правової позиції стосовно поданого клопотання. Клопотання аналогічного змісту подано до суду 11.12.2017.

Подане товариством з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок" клопотання мотивовано таким. Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію і записів про проведену державну реєстрацію права власності, зареєстрованого за товариством. Наслідком задоволення позову є нелегітимність документу (витяг про державну реєстрацію), який належить товариству, з відповідними правовими наслідками. Натомість позовні вимоги звернуто до особи, яка виконувала у спірних правовідносинах функції з юридичного оформлення та видачі правопідтверджуючих документів.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2017 повністю заперечив проти поданого клопотання. При цьому звернуто увагу суду та сторін на ту обставину, що нормами статті 48 Господарського процесуального кодексу України, чинної на час розгляду клопотання редакції, передбачено можливість залучення до участі у справі особи співвідповідачем лише за клопотанням позивача.

Відповідач підтримав клопотання третьої особи 3 про залучення її до участі у справі співвідповідачем.

При вирішенні клопотання про припинення провадження у справі суд узяв до уваги наступне.

В першу чергу суд звертає увагу на те, що клопотання про припинення провадження у справі подано до суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, який діяв в редакції до 15.12.2017. З огляду на це в клопотанні застосовано термін “припинення провадження”, який за своєю суттю відповідає терміну “закриття провадження”, що вживається у Господарському процесуальному кодексі чинної редакції. Надалі суд буде оперувати терміном, що застосовується чинним нормативно-правовим актом.

Позивач уже звертався до адміністративного суду з аналогічним предметом позову. Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2016 у справі за №К/800/25736/16 провадження у справі закрите у зв’язку з тим, що спір не має публічно-правового характеру і не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Окрім того, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 01.11.2017 у цій справі зазначив, що вважає доводи касаційної скарги про непідвідомчість справи господарському суду необґрунтованими, а розгляд справи господарським судом у цьому спорі – таким, що відповідає нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини (том 2, а.с. 30).

Враховуючи наведені вище доводи, а також з метою недопущення правової ситуації, коли позивач не може реалізувати своє право, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (адже суди адміністративної юрисдикції визнали спір між сторонами таким, що не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства), суд вважає за необхідне відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

При вирішенні клопотання про залучення до участі у справі іншим відповідачем, суд узяв до уваги таке.

Відповідно до статті 23 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно. Згідно з частиною 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

З 15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", відповідно до положень якого Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції. Згідно з частиною 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Таким чином, залучення до участі у справі співвідповідачем за правилами нового Господарського процесуального кодексу України можлива лише на підставі клопотання позивача.

Отже, правила залучення до участі у справі іншого відповідача за кодексом попередньої редакції та чинної редакції суттєво різняться.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїх численних рішеннях Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності (пункт 46 рішення у справі “Устименко проти України” (заява №32053/13), пункти 42-44 рішення у справі “Желтяков проти України” (заява №4994/04), пункт 61 рішення “Брумареску проти Румунії” (заява №28342/95).

У широкому розумінні принцип правової (юридичної) визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового становища. Досягнення стабільності та передбачуваності цивільних правовідносин є одним із основних завдань цього принципу.

У справі, яка розглядається судом, виникла ситуація, коли заявник, який подав відповідну заяву, вправі був розраховувати на її розгляд за правилами, які діяли станом на час подання такої заяви. Однак судове засідання відбувається за правилами, які вступили в силу після набрання законної сили новою редакцією кодексу.

З аналогічних підстав Європейський суд з прав людини висловився у рішенні "Мельник проти України" (заява №23436/03). Так, ретроспективність цивільного законодавства категорично не заборонено нормами Конвенції. Тим не менше, коли питання стосується ефективного засобу правового захисту, цей засіб правового захисту має існувати з достатньою мірою певності. У зв'язку з цим Суд дотримується думки, що застосування зворотнього в часі цивільного процесуального законодавства порушуватиме принцип юридичної визначеності і буде несумісним з нормами закону, якщо він позбавляє особу доступу до засобів правового захисту, які мали б бути ефективними згідно з положеннями пункту 1 статті 35 Конвенції (пункт 30 рішення).

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість обмеження прав третьої особи при вирішенні питання про залучення співвідповідачем у справі.

Крім того, згідно з постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2017 №914/405/17 при новому розгляді справи суду слід більш ретельно з’ясувати правову природу та характер спірних правовідносин, а також процесуальний статус у цьому спорі товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок", адже позовні вимоги позивача свідчать про те, що ним оспорюється момент виникнення права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок" на приміщення, стосовно яких було прийнято рішення та внесено запис про державну реєстрацію права власності. Суд вищої інстанції дійшов висновку про те, що спір щодо права цивільного існує між позивачем та третьою особою 3.

Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Аналогічною за змістом була норма статті 11112 Господарського процесуального кодексу України попередньої редакції.

За таких обставин, на виконання вказівок суду касаційної інстанції, з метою з’ясування правової природи та характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність залучення за власною ініціативою до участі у справі співвідповідачем товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок".

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 8, 129 Конституції України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статтями 23, 48, 177, 231, 232, 234, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

2. Залучити до участі у справі співвідповідачем товариство з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок".

Повний текст ухвали складено та підписано 26.12.2017.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Рим Т.Я.