Рішення № 71242410, 14.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/20193/17

За позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з

обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліал-Інжиніринг»

про стягнення 324.300,13 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліал-Інжиніринг» про стягнення 324.300,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.05.2017 між сторонами укладено договір підряду № 139, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати обсяг робіт з проектування та монтажу холодильної камери в складському комплексу СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» за адресою: Житомирська обл., с. Оліївка, вул. Садова, 4. Пунктом 1.2. договору сторони встановили,що замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи. Сторони домовились, що загальна кошторисна вартість робіт становить 1.124.600, 35 грн. (п. 2.1. договору). Відповідно до п. 4.1. договору сторони погодили, що загальна тривалість робіт, які виконуються підрядником становить 30 календарних днів з дати отримання підрядником авансу, передбаченого п. 3.1.1. даного договору. Датою завершення робіт вважається дата підписання акту здачі-приймання виконаних робіт замовником. Виконання робіт, відповідальність за якість і строки виконання робіт в повному обсязі покладаються на підрядника (п. 6.1. договору). Свої обов'язки за договором СП «Оптіма-Фарм, ЛТД», виконано належним чином, та 15.05.2017 відповідно до платіжного доручення № 142215 перераховано відповідачу аванс, визначений п. 3.1.1. договору в розмірі 1.048.900,48 грн. Однак, незважаючи на взяті на себе зобов'язання, відповідачем договір не виконано. Роботи після отримання авансу постійно виконувались з порушенням строків та в повному обсязі не виконані. 30.10.2017 позивачем було направлено відповідачу повідомлення про розірвання договору та повернення невикористаної частини сплаченого авансу. Відповідачем не виконано роботи на суму 324.300,13 грн. та кошти у зазначеному розмірі не повернуто, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 порушено провадження у справі № 910/20193/17 та призначено справу до розгляду на 07.12.2017.

Відповідачем 07.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення посилаючись на те, що відповідач отримав лише копію ухвали суду від 21.11.2017, а копію позовної заяви не отримував.

Суд розглянувши дане клопотання відмовив в його задоволенні оскільки

Позивачем, на виконання вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України подані належні докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме фіскальний чек № 2239 від 13.11.2017 та опис вкладення у цінний лист від 13.11.2017.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено надання доказів отримання кореспонденції, а лише докази надіслання.

Крім того, відповідач отримавши 24.11.2017 (повідомлення по вручення поштового відправлення № 0103043667231) ухвалу суду про порушення провадження у справі від 21.11.2017, мав достатньо часу скористатись правами, наданими сторонам у справі згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії…

В судовому засіданні 07.12.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.12.2017.

Відповідач у поданому 12.12.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивач як замовник, під час укладення договору так і під час його виконання, дозвільні документи (дозвіл, паспорт, погодження) не отримав. Враховуючи відсутність дозвільних документів відповідач, як підрядник, після чисельних попереджень вимушене було зупинити роботи. У зв'язку з істотним порушенням позивачем умов договору відповідачем ініціював розірвання договору та направив позивачу акти здачі-приймання виконаних робіт на суму 1.054.300,87 грн. для підписання. Позивач підписаний акт або зауваження на нього відповідачу досі не надав. Отже, оскільки укладеним договором було чітко передбачено процедуру прийняття робіт, яку відповідач дотримався і надав позивачу акти приймання-передачі робіт, а позивач в свою чергу допустив істотне порушення умов договору та не отримав дозвільної документації та ухиляється від прийняття робіт, на думку відповідача позивач втрачає право на заявлення претензій до відповідача щодо виконання робіт. З огляду на викладене, відповідач просить в позові відмовити повністю.

Відповідачем 12.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для з'ясування чи СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» замовило у відповідача здійснення реконструкції об'єкту та чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об'єкта обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва.

В судовому засіданні 12.12.2017 відповідно до ст. 77 господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 14.12.2017.

Позивач в судове засідання 14.12.2017 не з'явився.

Відповідач в судове засідання 14.12.2017 не з'явився.

Позивач і відповідач належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Згідно абз. 2 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Протокол судового засідання від 12.12.2017 свідчить про те, що представник позивача Яковенко Д.М. згідно довіреності № 20/02 від 20.02.2017 та представник відповідача Ільяшов Б.М. згідно довіреності № б/н від 01.03.2017 були присутніми в цьому засіданні та повідомлені про те, що наступне судове засідання відбудеться 14.12.2017.

Більше того в матеріалах справи наявна розписка від 12.12.2017 представників позивача Яковенко Д.М. та відповідача Ільяшов Б.М. про те, що останнім повідомлено судом про дату та місце проведення наступного засідання у справі № 910/20193/17.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників сторін.

В судовому засіданні 14.12.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.05.2017 між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліал-Інжиніринг» (далі - підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 139 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати на свій ризик весь обсяг робіт з проектування та монтажу холодильної камери в складському комплексі СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» адресою: Житомирська обл., с. Оліївка, пул. Садова, 4 відповідно до умов даного договору, додатку № 3 «Технічне завдання» від 12.05.2017 до даного договору (далі - Технічне завдання), а також проектної документації, яка буде розроблена ТОВ «Поліал-Інжиніринг» згідно Технічного завдання та погоджена із замовником (далі - Проектна документація). Проектна документація повинна бути розроблена з дотриманням усіх діючих законодавчих актів України, державних будівельних норм і інших нормативних документів, що регламентують процес проектування й будівництва на території України.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору роботи у повному обсязі не виконав, а отже має повернути позивачу суму сплаченого авансу в розмірі 324.300,13 грн. (на яку роботи не виконано).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 11.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої зобов'язання відповідно до договору.

Відповідно до п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 2.1 договору сторони домовились, що загальна кошторисна вартість робіт становить 1.124.600,35 грн.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунок за виконані роботи проводиться по наступному графіку:

3.1.1. Замовник сплачує підряднику аванс за матеріали та обладнання у розмірі 1.048.900,48 грн.

3.1.2. Оплата решти суми за фактично виконані підрядником роботи здійснюється замовником протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

Як вбачається з платіжного доручення № 142215 від 15.05.2017 та не заперечується відповідачем, позивачем було у відповідності до умов п. 3.1.1 договору перераховано позивачу суму авансу в розмірі 1.048.900,48 грн.

Згідно з п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або окремих її етапів встановлюються у договорі.

Відповідно до п. 4.1 договору загальна тривалість робіт, які виконуються підрядником становить 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання підрядником авансу передбаченого п. 3.1.1 даного договору, згідно з додатком № 4 «Графік виконання робіт» від 12.05.2017. Датою завершення робіт вважається дата підписання акту здачі-приймання виконаних робіт замовником.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.

Відповідно до п. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з п. 4.2 договору у випадку несвоєчасного початку підрядником виконання робіт, прострочення виконання підрядником окремих робіт замовник має право відмовитись від договору шляхом письмового повідомлення підрядника. У випадку такої відмови замовника, підрядник зобов'язаний протягом 1-го (одного) робочого дня повернути замовнику отриману суму передоплати, за вирахуванням вартості фактично виконаних робіт.

Згідно з п. 10.2. договору замовник має право розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику у разі якщо підрядник допустив відставання від темпів виконання робіт від передбачених графіком на 3 (три) робочі дні.

Позивач вказує на те, що роботи після отримання авансу постійно виконувались з порушенням строків та в повному обсязі не виконані.

Доказів того, що відповідач своєчасно розпочав виконання робіт та відповідно виконав їх у встановлений договором строк не подано.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, у зв'язку з тим, що роботи належним чином не виконуються, що призводить до порушення погоджених строків виконання робіт, 30.10.2017 направив відповідачу повідомлення від 23.10.2017 про розірвання договору підряду № 139 від 12.05.2017 та зазначив про обов'язок повернення сплаченого позивачем авансу.

Також в матеріалах справи наявний лист відповідача № 1-27/11 від 27.11.2017, який направлено позивачу 28.11.2017 (підтверджується фіскальним чеком № 0848 та описом вкладення у цінний лист від 28.11.2017) про розірвання договору разом з актом здачі-приймання виконаних робіт на суму 1.054.300,87 грн. В обґрунтування розірвання договору відповідач зазначив, що позивачем істотно порушено умови договору, оскільки у замовника відсутні дозвільні документи.

Посилання відповідача на відсутність у позивача дозвільної документації не приймається судом до уваги, оскільки в п. 1.5 договору підрядник підтвердив наявність на момент підписання договору і впродовж всього строку його дії всіх необхідних допусків, дозволів та ліцензій на право виконання робіт, згідно чинного законодавства України.

З урахуванням норм чинного законодавства та положень договору суд приходить до висновку, що договір є розірваним за вимогою позивача з 30.10.2017.

Відповідно до п. 8.1 договору підрядник зобов'язаний письмово за 5 (п'ять) календарних днів до завершення робіт повідомити замовника про закінчення робіт і готовності до проведення випробувань і здачі робіт замовнику у відповідності до підготовлених й переданих замовнику актів та надіслати акти виконаних робіт, реєстр виконавчої документації по виконаним роботам, виконавчі схеми по виконаним роботам з розрахунком обсягів виконаних робіт, наданих у електронному вигляді у редагованому форматі та на паперових носіях, розрахунок норм витрат на використані матеріали. Інструкції з використання по змонтованому обладнання, паспорта на використані матеріали та обладнання, сертифікати відповідності, акти випробувань, акт монтажу та акт введення в експлуатацію для змонтованого обладнання. Підрядник видає замовникові проектну документацію у 4-х екземплярах на паперових носіях та в електронному вигляді.

Згідно з п. 8.2 договору замовник протягом 20-ти календарних днів з дати отримання від підрядника актів приймання-передачі виконаних робіт організовує приймання виконаних робіт й здійснює:

- Перевірку відповідності виконаних робіт Технічному завданню, нормативній документації і правилам виконання робіт із проведенням у необхідних випадках контрольних випробувань конструкцій;

- Перевірку виконавчої документації, актів проміжних перевірок і випробувань, документів які підтверджують якість використовуваних при будівництві матеріалів, акти на приховані роботи;

- Перевірку окремих конструкцій і вузлів;

- Інші випробування і перевірки, необхідні для визначення готовності робіт до гарантійної експлуатації.

Відповідно до п. 8.3 договору замовник, не пізніше 20-ти денного строку, передбаченого п. 8.2 договору зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи, оформити й повернути підряднику відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт в обсягах, передбачених даним договором або ж в разі виявлення замовником недоробок чи дефектів у роботах підрядника, які сталися з його вини скласти акт із переліком таких недоробок чи дефектів, які підрядник зобов'язується усунути в найкоротші строки (протягом строку дії робочої комісії).

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Позивач вказує на те, що роботи виконано на суму 724.600,35 грн. (1.048.900,48 грн. сплаченого авансу - 324.300,13 грн. пред'явлена сума вартості невиконаних робіт).

В свою чергу відповідач вказує на те, що ним 28.11.2017 було направлено позивачу на підпис акти здачі-приймання виконаних робіт на суму 1.054.300,87 грн.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Жодною із сторін не подано належних та допустимих доказів в підтвердження виконання робіт на зазначені вище суми. Сторонами взагалі не подано жодних доказів виконання будь-яких робіт на будь-яку суму.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для призначення будівельно-технічної експертизи, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, позовні вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» не обґрунтовані, документально не підтверджені та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 22.12.2017.

Суддя В.В.Сівакова