Рішення № 71242174, 14.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/19560/17

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1простягнення 99510,03 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники учасників процесу: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» 99510,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №096525 від 17.06.2015 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Hyundai, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_2, водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/19560/17, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначено розгляд справи на 30.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 розгляд справи було відкладено на 14.12.2017. При цьому, в судовому засіданні 30.11.2017 розглянуто та задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

13.12.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та звертає увагу, що страхова сума (граничний ліміт відповідальності) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4526647 за шкоду, заподіяну майну, становить 50000,00 грн, а франшиза - 500,00 грн.

В судове засідання, призначене на 14.12.2017, представники сторін не з'явилися.

Третя особа представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.

Оскільки про час та місце судового засідання учасники процесу були належним чином повідомлені, справа розглядається за наявними в ній документами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.06.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (страховик) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №096525 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, в тому числі автомобілем Hyundai, державний номер НОМЕР_1 (згідно додатку №1 до Договору), на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

16.07.2015 о 09 год. 20 хв. в місті Києві сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Toyota, державний номер НОМЕР_2, не врахувала дорожню обстановку та не дотрималася безпечної дистанції та допустила зіткнення з автомобілем Hyundai, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 10.2, 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 18.09.2015 у справі №755/15791/15-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акта №UA2015071600001/L06/01 від 04.08.2015, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП у розмірі 99510,03 грн шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця ремонтних робіт - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком Кузовний Ремонт», що підтверджується платіжним дорученням №34645 від 05.08.2015.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 99510,03 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 18.09.2015 у справі №755/15791/15-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Toyota, державний номер НОМЕР_2, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Hyundai, державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Toyota, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_2, станом на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4526647.

Вказаним договором (полісом) №АІ/4526647 передбачено, що франшиза становить 500,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З наявного в матеріалах справи звіту №PZU1339/15 від 29.07.2015, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» в особі оцінювача ОСОБА_2, вбачається, що вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу - автомобіля Hyundai, державний номер НОМЕР_1, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу при спірному ДТП складає 65882,13 грн.

В той же час, суд відзначає, що у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальних норм ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, та в межах обумовленої договором страхування страхової суми (ліміту відповідальності).

Крім того, в силу ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, враховуючи визначені полісом №АІ/4526647 розміри лімітів відповідальності та франшизи, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 49500,00 грн (50000,00 грн (ліміт відповідальності страховика) мінус 500,00 грн франшизи за полісом).

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 49500,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Наявності підстав для стягнення з відповідача решти заявленої до стягнення суми відшкодування - у розмірі 50010,03 грн, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, а тому в цій частині позовні вимоги залишаються судом без задоволення.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» (01033, м.Київ, вулиця Саксаганського, будинок 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40, ідентифікаційний код 20782312) суму страхового відшкодування у розмірі 49500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн 84 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.12.2017

Суддя Ю.М. Смирнова