Постанова № 71240478, 28.11.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 року Справа № 814/2050/17

м. Миколаїв.

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Мирко О.С.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3;

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ДИСТРИБЬЮШН", вул. Київська, 245/1, кімн.12, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

доГоловного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.17 № 00031971402, №00031991402, №000332001402, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІК ДИСТРИБЬЮШН" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 27.09.2017 року № 00031971402;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 27.09.2017 року № 00031991402;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 27.09.2017 року № 00032001402 в частині визначення податкового зобов'язання на суму 503 380 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 125 844,75 гривень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог пояснив, що правовідносини ТОВ ПІК Дистрибьюшн" з різними контрагентами (визначеними в акті перевірки як правопорушення) є правомірними, що підтверджується відповідними документами, які надавались на вимогу відповідача під час перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, позивач як платник податку, при виборі контрагента має у розпорядженні лише офіційну інформацію, яка сформована державними органами. Обовязок перевіряти контрагента законодавством України не передбачений і за умови дотримання розумної обачності платник податків не повинен відповідати за податкові порушення своїх контрагентів. Висновки відповідача, визначені в акті перевірки є безпідставними та такими, що суперечать закону, чим порушується конституційний принцип верховенства права, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав до суду заперечення проти позову, та зазначив, що за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність реальності придбання товарів (робіт і послуг) із зазначеними в акті перевірки контрагентами з урахуванням всіх обставин та наявної інформації, що призвели до заниження податку на додану вартість та завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту. Отже, порушення вказані в акті перевірки є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно. В задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити повністю.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 14.07.2017р. №1152, повідомлення від 14.07.2017 року №309/14-29-03-67, направлень на перевірку від 31.07.2017 року №№1571/14-29-03-43, 1572/14-29-03-43, 1573/14-29-03-43, від 04.08.2017 року №№1616/14-29-03-43, 11617/14-29-03-43 у період з 31.07.2017 року по 28.08.2017 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ПІК ДИСТРИБЬЮШН" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.11.2014 р. по 31.03.2017 р., валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 07.11.2014р. по 31.03.2017р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 07.11.2014р. по 31.03.2017р..

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 04.09.2017р. №1207/14-29-14-02/39478265 (далі - ОСОБА_2).

Позивачем відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі ПК України) були надані заперечення до ОСОБА_2 перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Миколаївській області не було внесено змін до матеріалів перевірки.

Виходячи з викладеного, на підставі ОСОБА_2 перевірки від 04.09.2017р. №1207/14-29-14-02/39478265 відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

від 27.09.2017 року № 00031971402 про застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних на суму 47440 грн.;

від 27.09.2017 року № 00031991402 про зменшення суми відємного значенняз ПДВ на суму 95616 грн.;

від 27.09.2017 року № 00032001402 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 508349,00 грн. за податковим зобовязанням та 127087,00 грн. за штрафними санкціями.

Визначення грошових зобовязань та застосування штрафних санкцій вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відбулось за результатом правовідносин позивача з наступними контрагентами: правовідносини з ТОВ «ОСОБА_5 КИЇВ», ТОВ «АРДІС», ТОВ ФІРМА «ТАВРІЯ» ЛТД, ТОВ «ТРАСТ КАРГО».

Перевіркою встановлено порушення щодо не нарахування та не декларування ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШ» в податковій звітності з податку на додану вартість сум податкових зобовязань по отриманій від постачальника товарів ТОВ «ОСОБА_5 КИЇВ» бонусній винагороді на загальну суму 94881 грн. Також перевіркою було зроблено висновок про відсутність реєстрації податкових накладних за фактами отримання бонусної винагороди.

Так, 30.06.2015 року між ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШ» (Покупець) та ТОВ «ОСОБА_5 КИЇВ» (Постачальник) укладено договір поставки готової продукції та додаткові договори №1, №2 про умови нарахування та виплати бонусної винагороди. Відповідно до п.1.1 Додаткового договору №1 до Договору поставки від 30.06.2015р. № 330, Покупець зобовязується виконувати передбачені Додатковим договором умови, а Постачальник зобовязується у разі належного виконання Покупцем зазначених умов надати Покупцю знижки та виплатити бонусну винагороду у розмірах та на умовах, передбачених цим Додатковим договором. Таким чином, Сторони передбачили можливість надання Покупцю знижок та окремо виплати Постачальником бонусної винагороди.

Водночас, до Додаткового договору № 1 не було включено умови, при належному виконанні яких Постачальник надасть Покупцеві знижки на продукцію, тобто Сторони не передбачили випадки зміни суми компенсації вартості поставлених товарів, що виключає необхідність коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту по поставці товару, як того вимагає п.192.1 ст.192 ПК України.

Щодо бонусної винагороди, то згідно п. 2.1 Додаткового договору №1 Покупець зобовязується дотримуватись визначених Сторонами умов, а Постачальник за це нараховує та виплачує бонусну винагороду; п.2.2 Додаткового договору №1 визначає умови, виконання яких є підставою для виплати Покупцеві бонусної винагороди - це виконання плану закупівлі певної групи товарів, дотримання рекомендованих цін та надання переваги продукції постачальника.

За період з 01.07.2015 р.по 31.03.2016р. Сторони не погодили та не підписали жодного плану закупівель. У результаті протягом вказаного періоду Постачальник на власний розсуд та без документального обґрунтування з посиланням виключно на період, за який здійснюється виплата, сплачував Покупцеві бонусну винагороду, що підтверджується лише платіжними дорученнями про отримання ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» відповідних сум.

28.10.2015 року Сторонами був підписаний наданий Постачальником акт про нарахування та виплату бонусів за вересень місяць 2015 року на загальну суму 50417,52 грн., але у звязку з відсутністю підписаного Сторонами плану закупівель продукції ОСОБА_5 даний акт не відповідає встановленим чинним законодавством України вимогам про форму та зміст первинного документу, на підставі якого здійснюється відображення господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку Сторін. За інші періоди (липень, серпень, жовтень-грудень 2015 року, січень-лютий 2016 роки) відповідні акти ТОВ «ОСОБА_5 КИЇВ» не надавались.

Ситуація з бонусною винагородою по Додатковому договору №2 є аналогічною.

Факт відсутності актів по нарахованим та сплаченим бонусним винагородам підтверджено ОСОБА_2 перевірки.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, керуючись ст.213 ЦК України, ст.44 ПК України, отримані від ТОВ «ОСОБА_5 КИЇВ» в період з 01.07.2015р. по 31.03.2017р. бонусні винагороди відображено у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» як безповоротна фінансова допомога. Так, у бухгалтерському обліку отримання на розрахунковий рахунок бонусних винагород відображено як інші доходи; з метою оподаткування податком на прибуток отримані бонусні винагороди у загальній сумі 484724,17 грн. включені до доходу відповідних декларацій; бонуси як безповоротна фінансова допомога не є обєктом оподаткування податком на додану вартість та не підлягають декларуванню в податковій звітності з ПДВ.

Як зазначив позивач, під час проведення перевірки будь-яких письмових пояснень з питань співпраці з ТОВ «ОСОБА_5 КИЇВ» ревізори-інспектори від платника податків не запитували, усні пояснення генерального директора ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН», яка в період з 01.07.2015р. по 31.03.2016р. була головним бухгалтером та відповідала за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів), ревізорами-інспекторами не враховані та не відображені в ОСОБА_2 перевірки.

В акті перевірки відсутнє посилання на будь-який документ, який підтверджує, що сторони ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» та ТОВ «ОСОБА_5 КИЇВ» домовлялися про надання якихось послуг. В акті перевірки не розкрито в чому полягала суть цих послуг. В той же час аналіз документів, наданих до перевірки свідчить про те, що предметом договору поставки № 330 від 30.05.2015 р. була оплатна передача майна у власність на умовах 100% передоплати, а предметом додаткового договору № 1 ВІД 30.06.2015 р. були умови, при яких виплачується бонусна винагорода.

Договірні відносини між ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» та ТОВ «АРДІС» існували у серпні 2015 року відповідно до договору поставки № 53/08-2015 від 07.08.2015 року. Поставка товару за вказаним договором, а саме зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника податків, були відображені у бухгалтерському обліку ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» на підставі первинних документів.

Формування податкового кредиту за операцією з поставки велосипедів від ТОВ «АРДІС» здійснювалось ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» відповідно до вимог ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення господарської операції).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Надані до перевірки податкові накладні відповідають всім вимогам, які предявляються до них відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України.

Згідно ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто платник податків не повинен нести відповідальність безпосередньо за своїх контрагентів (постанова Верховного Суду України від 13.01.2009р. по справі №21-1578во08, постанова Верховного Суду України від 31.01.2011р. по справі №21-47а10, рішення Європейського Суду з прав Людини (далі - ЄСПЛ) від 09.01.2007 по справі «Інтерсплав» проти України, рішення ЄСПЛ від 18.03.2010 по справі Бізнес СепортСентре проти Болгарії, рішення ЄСПЛ від 22.01.2009 у справі «Булвест» АД проти Болгарії тощо).

За період, що підлягав перевірці, господарські операції між ТОВ "ПІК ДИСТРИБЬЮШН" (Покупець) та ТОВ ФІРМА «ТАВРІЯ» ЛТД (Продавець) здійснювались двічі: у вересні 2016 (поставка побутового посуду) та у березні 2017 року (поставка підгузників та прального порошку).

Вказані операції, а саме зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника податків, були відображені у бухгалтерському обліку ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» на підставі первинних документів відповідно до Закону України від 16.07.1999 N996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та П(С)БО (стор. 39-40 ОСОБА_2).

ОСОБА_6 перевірки можна зробити висновок про те, що сумніви щодо реальності здійснення господарських операцій між субєктами господарювання ґрунтуються виключно на неможливості відповідача проаналізувати джерело походження товару, яке реалізовано контрагентом, та невизначеності щодо спроможності Продавця виконувати подібні господарські операції (з огляду на кількість працюючих, перелік основних та орендованих основних фондів, баланс придбаних та реалізованих товарів тощо).

Як зазначалось вище, відповідно до наданих чинним законодавством повноважень платнику податку, а саме - ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН», при виборі контрагента позивач має у своєму розпорядженні лише офіційну інформацію, яка сформована державними органами. Обовязок перевіряти контрагента законодавством України не передбачений і за умови дотримання розумної обачності платник податків не повинен відповідати за податкові порушення своїх контрагентів. За практикою ЄСПЛ помилки держави не можуть виправлятись за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ від 02.10.2011р. по справі Рисовський проти України, заява №29979/04).

Як зазначалось вище, згідно ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, і платник податків не повинен нести відповідальність за своїх контрагентів. Наприклад, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016р. у справі № 815/528/16, містить висновок, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Період договірних відносини між позивачем та ТОВ «ТРАСТ КАРГО» становить з 03.08.2015 р. по 31.03.2017р. (кінець періоду, що перевірявся). Договірні та первинні бухгалтерські документи за господарськими операціями були надані перевіряючим для здійснення контрольних функцій, але в ОСОБА_6 перевірки відповідачем про такі правовідносини нічого не зазначено.

Визнання наданих під час перевірки актів наданих послуг дефектними, як зазначив відповідач в ОСОБА_6 перевірки, також слід вважати безпідставним, оскільки сутність господарської операції з надання навантажувально-розвантажувальних послуг розкрито та підтверджено первинними документами (калькуляції, заявки тощо), зміни у капіталі позивача, що підтверджено платіжними дорученнями на оплату договірних послуг та податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 15.12.2016 року по справі №К/800/15642/14, зроблено висновок, що наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

ОСОБА_6 доводи сторін та докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що під час проведення перевірки позивачем на вимогу перевіряючих надавалися всі необхідні документи, які підтверджують правомірність відносин позивача з його контрагентами.

Таким чином, зважаючи на наявність у ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН», передбачених законодавством документів та фактів дотримання платником податків вимог податкового законодавства, які свідчать про проведення ним різних господарських операцій з контрагентами, можна зробити висновок про обґрунтованість позовних вимог, а прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач вважає, що він діяв в межах норм визначених чинним законодавством, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК ДИСТРИБЬЮШН», є такими, що задоволенню не підлягають.

Отже, заслухавши пояснення сторін та проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 року №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин суд, оцінивши в сукупності надані докази, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідльністю "ПІК ДИСТРИБЬЮШН" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 27.09.2017 року № 00031971402.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 27.09.2017 року № 00031991402

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 27.09.2017 року № 00032001402 в частині визначення податкового зобов'язання на суму 503 380 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 125 844,75 гривень.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідльністю "ПІК ДИСТРИБЬЮШН" (ЄДРПОУ 39478265) судовий збір в сумі 11677,39 грн., сплачений платіжним дорученням № 3010 від 05.10.2017 року, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Повний текст постанови буде складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов