Постанова № 71240383, 19.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 р. № 820/3992/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кабанова Д.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Головного державного ревізора - інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії головного державного ревізора - інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників податків управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 при здійсненні наміру провести виїзну позапланову документальну перевірку позивача;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 4395 від 29.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.08.2017 року Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято наказ № 4395 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" (податковий номер 30590731). Позивач вважає спірний наказ безпідставним та незаконним. Вказане слугувало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, просив суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.26-31) вказав, що спірний наказ на проведення перевірки ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" виданий на підставі та в межах норм чинного законодавства України, органами ДФС надсилався на адресу підприємства запит про надання інформації, однак позивачем відповіді надано не було. За таких підстав представник відповідача у судовому засіданні просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач Головний державний ревізор - інспектор відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового засідання повідомлена судом належним чином.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 27.06.2017 року на адресу ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ", Головним управлінням ДФС у Харківській області направлено запит про надання інформації (пояснень та її документального підтвердження) №8130/10/20-40-14-21-16.

У зв'язку з ненаданням відповіді від ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області від 27.06.2017 р. №8130/10/20-40-14-21-16 протягом 15 робочих днів з дня його отримання, та керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято наказ від 29.08.2017 року №4395 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкового кредиту, що міститься у податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ "Преміум Проджет" на суму 192200, 00 грн. за березень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ "Грант Стрім" на суму 137600, 00 грн. податкового зобов'язання по ланцюгу постачання. (а.с. 14).

Згідно наказу №4395 від 29.08.2017 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" (податковий номер 30590731)" було визначено термін проведення перевірки 5 робочих днів, починаючи з 29.08.2017 року.

Судом також встановлено, що на підставі вказаного наказу головному державному ревізора - інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3, видано направлення на перевірку від 29.08.2017 року № 6513 (а.с.69).

У судовому засіданні відповідач, зазначив, що 30.08.2017 року державний ревізор здійснив вихід за адресою ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ", вручили під розписку представнику підприємства копію спірного наказу на проведення перевірки, проте представник товариства не допустив фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, про що вони склали акт №2417/20-40-14-2 від 30.08.2017 року. (а.с.15-16).

Суд вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України (п.20.1.4. Податкового кодексу України).

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обовязкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

У п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 вказано, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, ГУ ДФС у Харківській області направлявся запит на адресу позивача №8130/10/20-40-14-21-16 від 27.06.2017 року.

Підставою для направлення такого запиту слугувало виявлення податковим органом фактів, які свідчать про допущення ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" порушення норм п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення за звітний період декларування, що міститься у податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ "Преміум Проджет" на суму 192200, 00 грн. за березень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ "Грант Стрім" на суму 137600, 00 грн. податкового зобов'язання по ланцюгу постачання.

В запиті відображено, що ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" у січні та березні 2017 року придбано товар, а саме: етикетку, голографічний ярлик, інструкція, стікер вугілля у контрагентів постачальників . з ТОВ "Преміум Проджет", з ТОВ "Грант Стрім" походження якого, згідно даних ЄРПН не встановлено (не ідентифіковано) по ланцюгу постачання до виробника або імпортера.

У зв'язку з цим та керуючись нормами пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, : 1.20.1.2 п.20.1 ст.20, пунктів 1 і 3 абзацу третього п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.4 п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, п.14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації значеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 податковий орган просив протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та документальне підтвердження) з приводу наведених вище фактів. При цьому, необхідно обов'язково надати засвідчені підписом посадової особи ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" та скріплені печаткою (за наявності), копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх зображення в обліку і звітності) із постачальниками та покупцями у період з 01.01.2017 по 31.01.2017 та з 01.03.2017 по 31.03.2017, а також інформацію щодо використання у власній господарській діяльності товарів, придбання яких оформлено у відносинах з контрагентами-покупцями за вказаний період.

Також, у запиті попереджено позивача, що у разі ненадання пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підстави, визначені п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, для проведення документальної позапланової перевірки.

06.07.2017 року уповноважена особа ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" отримала вказаний запит, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.68), але відповіді на нього відповідачу не надав.

Згідно п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п.п.20.1.6 та п.п.20.1.23 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно вимог п.п. 78.1.4 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, крім іншого, виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку у податкового органу при направлені запиту були підстави вважати, що інформація, відображена підприємством позивача в декларації з ПДВ за січень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ "Преміум Проджет" на суму 192200, 00 грн. за березень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ "Грант Стрім" на суму 137600, 00 грн., є недостатньою, оскільки податковим органом отримано податкову інформацію згідно якої встановлена нереальність угод між позивачем та ТОВ "Преміум Проджет", ТОВ "Грант Стрім".

Для зясування фактичних обставин та встановлення істини Податковий кодекс України наділяє Державну фінансову інспекцію направляти відповідні запити до платника податків, що і було зроблено в даному випадку.

Запит Головного управління ДФС у Харківській області №8130/10/20-40-14-21-16 від 27.06.2017 року відповідає вимогам п.п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, тому відповідь на нього була обовязковою.

Однак, підприємство не надала жодної відповіді та відповідних документів в підтвердженні необхідної інформації, тому у податкового органу виникли підстави для проведення перевірки згідно вимог п.п. 78.1.4 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно наказ Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №4395 від 29.08.2017 року прийнято правомірно.

Крім того суд зазначає, як встановлено під час розгляду справи, позивач не допустив перевіряючих до проведення перевірки, чим фактично реалізував своє право на захист, а тому, на даний час, наказ №4395 від 29.08.2017 року вже вичерпав свою дію та жодним чином не порушує прав суб'єкта господарювання.

При розгляді вказаної справи судом було враховано позицію ВАС України, викладену в постанові від 15.10.2015 у справі К/800/63711/14, стосовно того, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Отже, предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути лише рішення або фактично вчинені дії суб'єкта владних повноважень, або не вчинені дії за наявності обов'язку їх вчинення, що безпосередньо вплинули на права чи на обов'язки позивача у справі.

Наведені обставини свідчать про відсутність порушення контролюючим органом прав та інтересів позивача на момент звернення з позовом до суду, оскільки оскаржуваний наказ фактично виконаний не був, перевірка за ним проведена не була, а сам наказ вичерпав термін своєї дії.

Також, суд зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії головного державного ревізора - інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників податків управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 при здійсненні наміру провести виїзну позапланову документальну перевірку позивача - задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів у підтвердження того, що інспекторами контролюючого органу порушено вимоги податкового законодавства під час виходу на юридичну адресу позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Головного державного ревізора - інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування наказу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26.12.2017 року.

Суддя О.М. Тітов