Рішення № 71240318, 18.12.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року о 13 год. 00 хв.Справа № 808/2963/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Асоціації фермерських господарств «Агро» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Асоціація фермерських господарств «Агро» (далі іменується - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 14.07.2017 №0002134004.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АФГ «Агро» були повністю виконані вимоги п.9 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та подані до органів ДФС належно оформлені ОСОБА_1 інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року, тому визначений обсяг залишків пального мав бути врахований у Формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 ПК України. У відповідності до норм п. 231.5, 231.6 та 232.3 АФГ «Агро» складало та проводило всі необхідні дії задля своєчасної реєстрації акцизних накладних в системі електронного адміністрування реалізації пального ( далі - СЕАРП). Але акцизні накладні не були зареєстровані підприємство отримувало відмову у реєстрації. Причиною відмови вказувалось «Порушено вимоги п. 232.3 ст. 232 ПК України, а саме: обсяг пального за кодом «___» товарної під категорії згідно з УКТЗЕД в документі (____) не може перевищувати залишок (___) продавця». Обсяги залишку пального АФГ «Агро» станом на 01.03.2016 почали враховуватись у формулі, визначеній п. 232.3 тільки з 06.09.2016. Таким чином, позивач вважає, що не мав можливості зареєструвати акцизні накладні, вказані в акті перевірки та виписані з 11.05.2016 по 21.08.2016 з причини невиконання податковими органами прямих норм п. 9 Підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Позивач у позові на підставі наведеного зазначає, що оскільки АФГ «Агро» та його посадові особи не допускали порушень діючого законодавства України, належно та своєчасно вживали всіх заходів щодо визначення обсягів залишку пального та реєстрації акцизних накладних, а недоліки в роботі СЕАРП не залежать від дій позивача, то відсутні правові підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу.

Клопотанням від 18.12.2017 представник позивача просить суд розглянути справу без його участі. Позовні вимоги, підтримує повністю.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях вх. №36001 від 18.12.2017 посилається на те, що згідно з проведеною контролюючим органом камеральною перевіркою встановлено порушення платником податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування в єдиному реєстрі акцизних накладних. За результатами перевірки складено акт та ППР, які направлені позивачу. У звязку з виявленими порушеннями до позивача застосовані фінансові санкції та прийнято ППР №0002134004 від 14.07.2017 року. Таким чином, відповідач вважає, що діяв правомірно та в межах чинного законодавства та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав, вказаних у письмових запереченнях.

За приписами ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, що набрала чинності 15.12.2017, далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на таке, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі пп.19-1.1.1 п.19-1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних АФГ «Агро» за період 11.05.2016-21.08.2016 про що складено акт №000158/08-01-40-04/22136898 від 29.06.2017.

Перевіркою встановлено порушення АФГ «Агро» граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних , встановлених статтею 231 ПК України.

14.07.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до АФГ «Агро» застосовано штрафні санкції в сумі 260 264,41 грн. за платежем «Пальне».

Підприємство оскаржило податкове повідомлення-рішення №0002134004 до ДФС України, проте, рішенням ДФС України № 18032/6/99-99-11-03-01-25 від 16.08.2017 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002134004 від 14.07.2017 - без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0002134004 від 14.07.2017, АФГ «Агро» звернулось до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 58 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909-VIII від 24.12.2015 Податковий кодекс України доповнено статтею 231 (Акцизна накладна) та статтею 232 (Електронне адміністрування реалізації пального).

Згідно з п.1 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909-VIII від 24.12.2015, вказані доповнення до Податкового кодексу України набрали чинності з 01.03.2016.

Згідно п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПК України, облік обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального ведеться за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Ведення обліку обсягів пального у системі електронного адміністрування реалізації пального здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вищенаведених положень Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №113 від 24.02.2016 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального», якою затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі - Порядок).

Згідно п. 1 Порядку, Система електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) запроваджується з 1 березня 2016 року.

Відповідно п. 31 Порядку, протягом 20 календарних днів починаючи з 1 березня 2016 року платник податку зобов'язаний подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, у яких зберігаються обсяги залишку пального, з їх технічними параметрами (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючі документи на відповідні об'єкти та документи, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів.

Форма акта проведення інвентаризації затверджується наказом Мінфіну.

Дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дати його подання.

Зазначені в акті інвентаризації обсяги залишку пального у розрізі кодів згідно з УКТЗЕД одноразово збільшують показник (еАНакл) за відповідними кодами згідно з УКТЗЕД як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Як було встановлено під час судового розгляду справи, позивач на виконання вказаних положень Порядку подав в електронному вигляді ОСОБА_1 інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016 (т.1 а.с. 39-44).

Вказаний акт доставлено до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 18.03.2016 та зареєстровано під номером НОМЕР_2, що підтверджується копією квитанції № 2 (т.1 а.с.44)

Однак, інформація з ОСОБА_1 інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016 позивача так і не була відображена в базі даних, а відтак не відбулося одноразового збільшення показників (еАНакл) за відповідними кодами згідно з УКТЗЕД як обсягу, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПК України, платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (п. 231.5 ст. 231 ПК України).

У відповідності до положень п. 231.6 ст. 231 ПК України, реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу.

Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу, є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов'язаний перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, позивачем на протязі травня - серпня 2016 року (спірний період) вчинялись дії щодо реєстрації акцизних накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями з відмітками про неприйняття документів (акцизних накладних), при цьому причиною неприйняття документа зазначено порушення вимог п. 232.3 ст. 232 ПК України, а саме: обсяг пального за відповідними кодами товарної під категорії згідно з УКТЗЕД в документах не може перевищувати залишок продавця. При цьому такий залишок у квитанціях зазначений з відємним значенням. Також позивачем протягом травня-серпня 2016 робились витяги щодо обсягу пального, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН станом на дату виписки акцизних накладних.

За змістом вищевказаних квитанцій, вказаних виписок можна зробити висновок, що протягом спірного періоду, інформація за актом інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016 позивача не була відображена в базі даних з причин, які не залежать від позивача.

Тобто, товариство просто фізично не мало змоги у звязку із відсутністю в базі даних інформації зазначеної в акті обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016, здійснити реєстрацію акцизних накладних у визначені ПК України строки.

Натомість, залишки пального Позивача станом на 01.03.2016 були включені до СЕАРП та почали відображатись у Витягах лише 06.09.2016, про що свідчать дані наявних в матеріалах справи Витягів за 05.09.2016 та 06.09.2016.

Із наведеної в акті камеральної перевірки таблиці видно, що лише з 08.09.2016 АФГ «Агро» почало реєструвати акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних, але з причин, що не залежали від позивача.

Отже, позивачем на виконання вимог закону вчинялись необхідні дії щодо реєстрації накладних у визначений законом строк, проте через не відображення в Єдиному реєстрі акцизних накладних ліміту пального товариства відповідно до акту інвентаризації від 18.03.2016, підприємство фактично було позбавлено можливості своєчасно зареєструвати акцизні накладні, перелік яких наведений у таблиці акту камеральної перевірки (т. 1 а.с. 29-38).

Згідно з п.120-2.1 ст. 120-2 ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідальність за бездіяльність можлива лише у тому випадку, якщо на субєкта покладався обовязок діяти у певній ситуації у визначений спосіб.

Тому, на думку суду, для притягнення до відповідальності платника за пунктом 120-2.1 ст.120-2 ПК України необхідна наявність протиправної бездіяльності у вигляді утримання від вчинення дій направлених на реєстрацію податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що акцизні накладні, наведені в акті камеральної перевірки, дійсно були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних з порушеннями термінів, встановлених п.231.6ст.231 ПК України.

Оскільки платником податку в даному випадку було вчинено всі можливі і допустимі заходи для недопущення порушення законодавства при реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних, належно та своєчасно вживали всіх заходів щодо визначення обсягів залишку пального та реєстрації акцизних накладних, а недоліки в роботі СЕАРП не залежать від дій позивача, то відсутні правові підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості..

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, адміністративний позов суд задовольняє.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Асоціації фермерських господарств «Агро» (71112, Запорізька область, Бердянський район, с.Червоне поле, вул.Горького, 28, код ЄДРПОУ 22136898) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.07.2017 №0002134004.

Присудити на користь Асоціації фермерських господарств «Агро» (71112, Запорізька область, Бердянський район, с. Червоне поле, вул. Горького, 28, код ЄДРПОУ 22136898) 3903,97 грн. (три тисячі дев'ятсот три гривні 97 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 20.12.2017.

Суддя М.С. Лазаренко