Постанова № 71240200, 11.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року 810/3758/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Сквирського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Київській області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сквирського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Київській області, в якому просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Сквирського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Київській області щодо не оформлення паспорту громадянина України неповнолітній ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки;

- зобов'язати Сквирський районний сектор Управління державної міграційної служби України в Київській області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої по АДРЕСА_1, у формі паспортної книжечки без реєстрації в Єдиному державному демографічному реєстрі.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони, як законні представники неповнолітньої доньки ОСОБА_3, звернулись до Сквирського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Київській області із заявою про видачу ОСОБА_3 бланку паспорту громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки, а не у формі пластикової карти типу ID-1, оскільки їхня донька не має наміру оформляти паспорт з електронним безконтактним носієм та чіпом на підставі релігійних переконань.

Однак, Сквирським районним сектором Управління державної міграційної служби України в Київській області не було оформлено ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки з посиланням на наявність у Сквирському РС УДМС України в Київській області обладнання для оформлення паспорта громадянина України у формі картки після досягнення 14-річного віку громадян, які зареєстровані на території м.Сквира та Сквирського району.

Позивачі не погоджуються з бездіяльністю відповідача щодо невидачі ОСОБА_3 паспорту громадянина України у формі книжечки, оскільки вимогами чинного законодавства встановлено одночасно дві форми паспорта громадянина України, а саме: книжечка та картка.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. При цьому, відповідач зазначив, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", припиняється з 1 листопада 2016 року. Також відповідач зауважив, що станом на 01.03.2017 Сквирський РС УДМС в Київській області забезпечено у повному обсязі матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорту громадянина України у формі картки, а тому, на думку відповідача, його дії щодо невидачі ОСОБА_4 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідають вимогам чинного законодавства.

У судове засідання з'явились позивач ОСОБА_1 та представник відповідача.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, натомість подав до суду клопотання, в якому просив суд розглядати справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити. Додатково зазначила, що у зв'язку із релігійними переконаннями неповнолітня донька ОСОБА_3 не бажає отримувати паспорт у вигляді ІD-картки, оскільки чинним законодавством передбачено можливість отримання паспорту у вигляді книжечки.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмових поясненнях. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 19.06.2001 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Відділу державної реєстрації Сквирської міської ради Київської області про реєстрацію місця проживання особи від 19.10.2017 №730.

29 серпня 2017 року неповнолітня ОСОБА_3 та її батьки ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись до Сквирського районного відділу ДМС із заявою про видачу ОСОБА_3 бланку паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки, форма якої не заборонена чинним законодавством України, а не у формі пластикової карти типу ID-1, форма якої не є паспортом та не є його єдиним зразком.

За результатами розгляду вказаної заяви Сквирський районний сектор Управління державної міграційної служби України в Київській області листом від 16.09.2017 №602 повідомив ОСОБА_2 про те, що прийом документів для оформлення паспорта громадянина України у формі картки для досягнення 14-річного віку громадян, які зареєстровані на території м. Сквири та Сквирському районі здійснюється виключно у формі картки із внесенням інформації до Єдиного інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами з 01.03.2017, у зв'язку із встановленням в Сквирському РС УДМС України в Київській області відповідного обладнання.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивачі звернулись з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-ХІІ).

Відповідно до п.п. 1, 2 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з п. 3 Положення №2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Положення №2503-ХІІ паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав (п. 9 Положення №2503-ХІІ).

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначені Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI).

Відповідно до ст. 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення включають, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону №5492-VI документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Частиною 4 статті 21 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Таким чином, законодавством встановлено, що паспорт громадянина України виготовляється лише у формі картки.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону №5492-VI кожен громадянин України незалежно від віку зобов'язаний отримати паспорт громадянина України у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу та інших уповноважених суб'єктів.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.03.2015 №302 "Про затвердження бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №302).

Пунктом 2 Постанови №302 встановлено запровадити із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;

з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

При цьому, пунктом 3 Постанови №302 визначено, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України оформляється з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.

Отже, з вищенаведених норм законодавства слідує, що паспорт громадянина України виготовляється лише у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

При цьому, кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України у порядку, визначеному чинним законодавством.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в силу положень Постанови №302 оформлення паспорту громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки здійснюється виключно до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі картки.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, ТОВ "Компанія "Версія" було змонтовано у Сквирському районному секторі Управління державної міграційної служби України у Київській області обладнання, а саме: робочу станцію для оформлення та видачі документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус з комплектом обладнання для зняття біометричних даних (параметрів) і реєстрації/зняття з реєстрації місць проживання/перебування громадян України, іноземців та осіб громадянства, що підтверджується актом приймання-передачі змонтованого обладнання від 01.12.2016 б/н.

Також з матеріалів справи слідує, що уповноваженим представником ТОВ "Компанія "Версія" проведено інструктаж фахівців ДМС України, зокрема, Сквирського РС УДМС, що підтверджується відомістю інструктажу фахівців від 01.12.2016.

Отже, судом встановлено, що Сквирський районний сектор Управління державної міграційної служби України в Київській області забезпечений робочою станцією для оформлення паспорта громадянина України у вигляді картки.

У запереченнях проти позову відповідач зазначив, що станом на 01.03.2017 Сквирський РС УДМС в Київській області було у повному обсязі забезпечено матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорту громадянина України у формі картки.

Отже, з цього часу відповідач зобов'язаний забезпечувати оформлення та видачу паспортів громадянам України на території м. Сквира та Сквирського району Київської області відповідно до вимог чинного законодавства, а саме здійснювати видачу паспортів у вигляді картки.

З матеріалів справи встановлено, що бажання неповнолітньої дочки позивачів отримати паспорт, який би не містив безконтактного електронного носія обумовлене релігійними переконаннями заявника.

Відповідно до ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 №987-XII в Україні усі правовідносини, пов'язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Як зазначено в ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Отже, з огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" кожен громадян України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України, то неповнолітня дочка позивачів ОСОБА_3 не може відмовитись від виконання обов'язку отримати паспорт, посилаючись на релігійні переконання. Жодних виключень з цього обов'язку ані ст. 35 Конституції України, ані ст.21 зазначеного Закону не містять.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку щодо відсутності у відповідача обов'язку оформити та видати ОСОБА_3 паспорту громадянина України у вигляді книжечки, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 грудня 2017 р.