Постанова № 71240061, 13.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р. справа № 804/6700/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Павловського Д.П., суддів - Горбалінського В.В., Жукової Є.О., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

17 жовтня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 16.08.2017 року № 87917/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 26.07.2017 року, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та зобов'язати орган Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 26.07.2017 року, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 87-93).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було складено податкову накладну № 5 від 26.07.2017 року та направлено 28.07.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно інформації зазначеної у отриманій квитанції № НОМЕР_2 від 28.07.2017 року, направленої Державною фіскальною службою України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.14.0" на адресу позивача, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам з УКТ ЗЕД 1001 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього Наказу. Таким чином, позивач зазначає, що фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції № 1 про зупинення реєстрації податкової накладної чітко вказати на конкретний вид критерію, який прописаний пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567. На адресу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем були надані усі належні документи, що відповідають підпунктам 1, 2 пункту 6 Критеріїв, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по відмовленій податковій накладній по взаємовідносинам фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою Відповідальністю "Рантьє", а саме, відповідні договори укладені щодо поставок ФОП ОСОБА_1 зернових культур, зокрема пшениці, що передбачено затвердженими видами економічної діяльності. Проте, наданні документи не були взяті контролюючим органом до уваги та 16.08.2017 року Комісією Державної фіскальної служби України прийнято Рішення № 87917/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 26.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач наголошує, що вказаний перелік є вичерпним та не містить такого способу податкового контролю як відмова у реєстрації податкових накладних. На підставі викладеного, у зв'язку з порушенням пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства Фінансів України № 567 від 13.06.2017 року, пункту 13 Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України № 485 від 04.07.2017 року, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вищезазначене рішення, та зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 5 від 26.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).

У судове засідання 13.12.2017 року позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, до суду не прибули.

28.11.2017 р. позивач через канцелярію суду надав письмове клопотання про розгляд адміністративної справи без його участі, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, щодо розгляду справи у письмовому провадженні не заперечує (а.с. 139).

17.11.2017 року через канцелярію суду представником Державної фіскальної служби України було подано письмове клопотання, в якому представник просив суд здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 128).

Також, 17.11.2017 представником відповідача було подано письмові заперечення проти позову, в яких Державна фіскальна служба України проти задоволення позовних вимог заперечує, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та зазначає, що Комісією Державної фіскальної служби України було прийнято Рішення реєстрації від 26.07.2017 року, № 87917/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 26.07.2017 року, оскільки надані платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Державної фіскальної служби України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Щодо вимоги позивача про зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 5 від 26.07.2017 року, відповідач зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, тому, позовна вимога про зобов'язання зареєструвати податкову накладну є також необгрунтованою, оскільки за рахунок такої вимоги, позивач намагається не добросовісно скористатись належним йому правом на захист.

Керуючись приписами статей 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у адміністративному позові та подані письмові докази, позицію відповідача, викладену у письмових запереченнях, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1В.) перебуває на обліку у Камянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та зареєстрований за юридичною/податковою адресою: 52171, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Грушуватка, вулиця Степова, будинок 19-А. Згідно реєстраційних даних, видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є: код КВЕД 01.46 Розведення свиней; код КВЕД 01.47 Розведення свійської птиці; код КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; код КВЕД 01.63 Після урожайна діяльність (основний); код КВЕД 01.64 Оброблення насіння для відтворення; код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; код КВЕД 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 82-85).

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 було складено податкову накладну № 5 від 26.07.2017 року та направлено 28.07.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 року (далі -Порядок № 1246), податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПКУ.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що у квитанції № НОМЕР_2 від 28.07.2017 року, направленої Державною фіскальною службою України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.14.0" на адресу позивача, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, враховуючи, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 567).

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам з УКТ ЗЕД 1001 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього Наказу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пункту 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування," яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними п.п. 215.3.1 та 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 розділу VI ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, контролюючий орган зобов'язаний у квитанції № 1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем було надано усі належні документи, що відповідають підпунктам 1, 2 пункту 6 Критеріїв, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по відмовленій податковій накладній по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою Відповідальністю "Рантьє", а саме: копія договору № К137 від 20.10.2016 року; копія договору № 1/02.8 від 17.07.2017 року; копія податкової накладної № 5 від 26.07.2017 року; копія видаткової накладної № 5 від 26.07.2017 року; копія технічного паспорту зерноскладу № 1; копія технічного паспорту зерноскладу № 2; копія технічного паспорту зерноскладу № 3; копія платіжного доручення № 79598 від 08.08.2017 року; копія платіжного доручення № 78510 від 05.07.2017 року; копія видаткової накладної № 87 від 19.07.2017 року; копія видаткової накладної № 88 від 20.07.2017 року; копія платіжного доручення № 44 від 24.07.2017 року; копія платіжного доручення № 50 від 09.08.2017 року; копія акту прийому пшениці № 1049 від 26.07.2017 року; копія технічного паспорту на автомобіль; копія витягу з реєстру платників єдиного податку по ФОП ОСОБА_2; копія рахунку № 1 від 24.07.2017 року; копія товарно-транспортної накладної № 5 від 20.07.2017 року; копія товарно-транспортної накладної № 40 від 26.07.2017 року; копія товарно-транспортної накладної № 4 від 19.07.2017 року.

Також, судом встановлено, що до органів Державної фіскальної служби було надано пояснення, щодо підтвердження здійснення господарської операції по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою Відповідальністю "Рантьє", відповідні договори укладені щодо поставок ФОП ОСОБА_1 зернових культур, зокрема пшениці, що передбачено затвердженими видами економічної діяльності, а саме, предметом договору № 1/02.8 від 17 липня 2017 року укладеного між контрагентом ФОП ОСОБА_2 - платником єдиного податку 3-ї групи (без сплати ПДВ) та ФОН ОСОБА_1, є поставка пшениці загальною кількістю 100 т. Товар, перелік, найменування та вартість якого зазначаються у видаткових накладних № 87 від 19.07.2017 року на поставку 20,08 т пшениці, у видатковій накладній № 88 від 20.07.2017 року на поставку 16,56 т пшениці та у платіжних дорученнях № 44 від 24.07.2017 р. та № 50 від 09.08.2017 року . Предметом договору № К137 від 26 жовтня 2016 року є те, що постачальник ФОП ОСОБА_1 зобов'язується передати покупцю ТОВ «Рантьє» зернові культури, зокрема пшеницю, товар, асортимент, кількість і ціна товару вказується у видатковій накладній № 5 від 26.07.2017 року на поставку 29,99 т пшениці, перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями № 78510 від 05.07.2017 року та № 79598 від 08.08.2017 року.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 використовує у своїй господарській діяльності власні зерносклади: № 1 за адресою: Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Грушуватка, вул. Степова 19-А, № 2 за адресою Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Грушуватка, вул. Степова 19-Б, та № 3 за адресою Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Грушуватка, вул. Степова 132, на яких зберігаються зернові культури. Для перевезення зернових культур ФОП ОСОБА_1 використовує власний автотранспорт: автомобіль МАЗ бортовий вантажний, що підтверджується копіями документів, підтверджуючих право власності на автомобіль, та на ФОП ОСОБА_1 працює найманий працівник у кількості однієї особи.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом пяти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що всі вищевказані документи були надані згідно вичерпного переліку документів, що надаються платником податку в разі зупинення реєстрації податкової накладної наведений наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, наданні документи не були взяті контролюючим органом до уваги та 16.08.2017 року, тому, Комісією ДФС України було прийнято Рішення № 87917/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 26.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, вказане рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Органами ДФС невірно обрано спосіб реалізації покладених на них завдань та функцій.

Відповідно до приписів пункту 61.1. статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В свою чергу, згідно пункту 62.1. статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносичя; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до ст. 39 цього Кодексу.

14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.17 № 485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних..

Скарги подаються платником податку на додану вартість до Державної фіскальної служби протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії Державної фіскальної служби; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії Державної фіскальної служби без змін.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 22.08.2017 року до Державної фіскальної служби України було направлено скаргу на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за податковою накладною № 5 від 26.07.2017 року, із наданням усіх відповідних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції по відмовленій податковій накладній (а.с. 102).

Відповідно до пункту 15 Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності - на податкову адресу платника податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що відповідачем в оскарженому рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення такого рішення: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також, податковим органом не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної, взагалі не міститься посилань на дослідження обставин справи та доказів, зібраних саме органами Державної фіскальної служби, а також, саме рішення містить тільки загальний висновок щодо фактичного невиконання позивачем свого обов'язку по доведенню своєї позиції.

01.09.2017 року Комісією з питань розгляду скарг ДФС України було направено Рішення № 4547/НОМЕР_1, з результатами розгляду скарги (а.с. 99).

Відповідно до пункту 13 Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, за результатами розгляду скарги Комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії Державної фіскальної служби; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії Державної фіскальної служби без змін.

У вищезазначеному рішенні Комісії не міститься конкретна інформація щодо причин і підстав для прийняття такого рішення.

Таким чином, рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 16.08.2017 року № 87917/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 26.07.2017 року, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки воно винесено відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішенння є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 26.07.2017 року, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 №1486/12/13-13, у відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обовязком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обовязку кореспондує обовязок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розвязанні спорів, повязаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобовязань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Як визначено положеннями пункту 201.16.4. статті 201.16 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність поновлення прав позивача, шляхом зобовязання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 26.07.2017 року, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, тому, суд вважає ці позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для повного встановлення обставин справи щодо ухвалення законного судового рішення, яким позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 1600,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 85 від 12.10.2017 р. (а.с. 3).

Отже, судовий збір у сумі 1600,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 16.08.2017 року № 87917/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 26.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 26.07.2017 року, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) документально підтверджені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Копію постанови направити всім сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5