Рішення № 71239999, 18.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2, третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить стягнути податковий борг у розмірі 25000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на час звернення позивачем до суду за ОСОБА_2 обліковується податковий борг з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про відкладення спави не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Суд зазначає, що на момент розгляду справи в порядку письмового провадження 18.12.2017 року Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесето зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження керуючись КАС України в редакції від 15.12.2017 року.Враховуючи те, що сторони у судове засідання не зявились, справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Лівобережному ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

У власності відповідача перебуває легковий автомобіль Volkswagen Touareg об'ємом двигуна 2967 куб. см., 2014 року випуску, дата здійснення реєстраційної дії - 18.03.2014 року, номерний знак НОМЕР_1.

Згідно зі пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до пп.267.2.1 п. 267 ст. 267 ПК України обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно зі пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України база оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3252-08/4797-03 від 22.02.2016 року та інформації, розміщеної на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість легкового автомобіля, що перебуває у власності позивача, становить понад 1 033 500,00 грн

Дніпропетровською міською радою від 28.01.2015 року прийнято рішення № 7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори», установлено на території міста серед інших податків, також транспортних податок.

На підставі вищезазначеного, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 02.11.2016 року №13751-13, яким відповідачу визначена сума податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 25000,00 грн., яке направлено на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Податкове повідомлення-рішення повернуто до Лівобережної ОДПІ 15.12.2016 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 11).

В інтегрованій картці платника податків по транспортному податку з фізичних осіб станом на 29.06.2017 року по ОСОБА_2 обліковується податковий борг на суму 25000,00 грн. який виник в результаті несплати у встановлені терміни суми грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 02.11.2016 року №13751-13 в сумі 25000,00 грн., з граничним терміном сплати 31.03.2017 року (а.с. 13).

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податковим органом сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 11.04.2017 року № 3024-17/64 на суму 25000,00 грн. (а.с. 9).

При досліджені матеріалів справи на день розгляду справи судом, відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 25000,00 грн., оскільки доказів добровільного погашення сум заборгованості відповідачем не надано.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2, третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2) на користь державного бюджету суму податкового боргу в розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.