Ухвала суду № 71239973, 26.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

26 грудня 2017 року м. ЛуцькСправа № 803/1944/17

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф., вивчивши позовну заяву Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Регіональний сервісний центр МВС у Волинській області звернувся з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу ВП №54712622 від 16.11.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом розгляду цивільної справи 13.09.2017 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист №159/2138/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного консультанта-адміністратора територіального сервісного центру №0742 РСЦ МВС у Волинській області з 01.06.2017 року.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДФС ГТУЮ у Волинській області ВП №54712622 від 15.09.2017 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №159/2138/17.

У зв'язку із невиконанням 16.11.2017 року постановою державного виконавця ВП №54712622 за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5 100 грн., у зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Відповідно до статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З положень наведеної норми процесуального закону чітко слідує, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності іншого судового порядку оскарження.

Дана норма за своєю суттю є бланкетною (відсилочною) і передбачає розгляд позовної заяви про оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби в порядку адміністративного судочинства, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2016 року №808/3666/15.

Тому, наявність іншого судового порядку унеможливлює розгляд цієї справи за правилами ст. 287 КАС України.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Системний аналіз положень наведених вище норм закону дає можливість зробити суду висновок про те, що розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акту, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення по справі та видав виконавчий лист. Виходячи із суб'єктивного складу сторін та предмету спору, даний спір, який виник між стороною виконавчого провадження та управлінням ДВС не належить до юрисдикції адміністративного суду, та такий спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов суду у цивільних справах.

За приписами частини першої статті 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином правила статті 447 ЦПК України встановлюють інший порядок судового оскарження дій або бездіяльності державного виконавця при виконанні рішення суду, прийнятого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно частини першої статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, за загальним правилом, сторони виконавчого провадження, їхні представники можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист, і лише інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до адміністративного суду.

Таким чином, постанова державного виконавця, прийнята в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду по цивільній справі повинна бути оскаржена стороною виконавчого провадження шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 року в справі №876/9833/17.

Наявність в матеріалах позову копії ухвали Ковельського міськрайонного суду від 14.12.2017 року у цивільній справі №159/2138/17 про закриття провадження в справі як такої що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за позовом Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу, не змінює порядку оскарження рішень державної виконавчої служби, оскільки з 06.10.2016 року діє нова редакція Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, яка по іншому регулює питання оскарження рішень ДВС порівняно з Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року, який втратив чинність з 05.10.2016 року та Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу.

Роз'яснити Регіональному сервісному центру МВС у Волинській області, що розгляд та вирішення даної справи віднесено до юрисдикції Ковельського міськрайонного суду Волинської області в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України та з врахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя С.Ф. Костюкевич