Рішення № 71239885, 20.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Масюк А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Дошкільного навчального закладу №32 про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - УДСНС України у Волинській області) звернулося з адміністративним позовом до Дошкільного навчального закладу №32 (далі – ДНЗ №32) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання Дошкільним навчальним закладом №32 (Волинська обл., м. Луцьк, просп. Перемоги, 13а) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки складено акт № 133 від 17 жовтня 2017 року, яким зафіксовано ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417. Примірник акта 17 жовтня 2017 року вручено завідувачу ДНЗ №32 ОСОБА_3 Зауважень (заперечень) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб’єкта господарювання не надходило.

Оскільки, за результатами перевірки було виявлено, що при експлуатації ДНЗ №32 грубо порушуються вимоги пожежної та техногенної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі, травмування та загибелі людей, майнових втрат і негативних екологічних наслідків, також тяжкої ліквідації пожежі та складного проведення евакуаційних заходів у зв’язку з відсутністю відповідних умов, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров’ю людей, тому позивач відповідно до частини п’ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 67 КЦЗ України просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації вказаного об’єкта до повного усунення виявлених порушень.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 17 листопада 2017 року (а.с. 55-56), від 20 грудня 2017 року (а.с. 74-76) відповідач його вимог не визнав, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що переважна більшість виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті № 133 від 17 жовтня 2017 року, ДНЗ №32 усунуто, що підтверджується актом № 235 від 20 грудня 2017 року, а в бюджетний запит на 2018 рік включено питання щодо фінансування обладнання приміщення системою протипожежного захисту.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані позивачем та відповідачем письмові докази, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на виконання наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 509 від 22 вересня 2017 року (з основної діяльності) "Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 року № 643-р "Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки", Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (а.с. 9); наказу Луцького міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Волинській області № 26 від 27 вересня 2017 року (з основної діяльності) "Про проведення позапланових перевірок", додатку №1 до наказу № 26 від 27 вересня 2017 року (а.с. 10-16); на підставі посвідчення на проведення перевірки № 133 від 11 жовтня 2017 року, виданого головному інспектору Луцького міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Волинській області ОСОБА_4 (а.с. 17), УДСНС України у Волинській області проведено позапланову перевірку щодо додержання суб’єктом господарювання – ДНЗ №32 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт № 133 від 17 жовтня 2017 року (а.с. 18-32).

Вказаний акт містить сімнадцять порушень вимог законодавства, виявлених позивачем під час здійснення перевірки, а саме: глави 16 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 - керівник та посадові особи не пройшли навчання з питань пожежної безпеки; пункту 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту; глави 8 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 - територія об’єктів, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки; пункту 1.24 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 - незаповнений отвір в протипожежній перешкоді, який відокремлює електрощитові від коридору, а саме не встановлено протипожежні двері в електрощитові; пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не укомплектовано всі наявні пожежні крани пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом; пункту 2.1 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - протягом року не проведено випробування на тиск та витрату води зовнішнього протипожежного водопроводу з оформленням акта; пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - протягом року не проводилось технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води пожежних кранів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - на шляхах евакуації застосовуються будівельні матеріали з невизначеними показниками пожежної небезпеки; пункту 1.17 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 - допускається використання вимикачів, розеток які встановлені на горючий матеріал; пункту 2.22 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - будинок не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби; пунктів 2.37, 2.33 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - знято двері, які виходять безпосередньо на сходову клітку та відокремлюють сходову клітку від коридорів 1, 2 поверху, відокремлюють сходові клітки одна від одної та вихід з підвалу; пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - під час перебування дітей у приміщенні ДНЗ другі евакуаційні виходи закрито на запори, забито цвяхами тощо і не відкриваються; пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - зменшено висоту евакуаційного виходу (головний вхід в будівлю); пункту 2.34 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - на випадок відключення електроенергії обслуговуючий персонал не забезпечено електричними ліхтарями; пункту 1.18 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 - світильники в підвальному приміщені підвішені безпосередньо на струмопровідний провід; пункту 1.6 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 - з’єднання електропроводів в підвальному приміщені проведено скруткою; пункту 1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 - під час ремонту даху порушено систему блискавкозахисту будівлі.

У зв’язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в акті № 133 від 17 жовтня 2017 року, УДСНС України у Волинській області на підставі КЦЗ України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 27 жовтня 2017 року звернулось з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації будівлі ДНЗ №32 до повного усунення виявлених порушень.

20 грудня 2017 року позивачем проведено повторну позапланову перевірку щодо додержання ДНЗ №32 (Волинська обл., м. Луцьк, просп. Перемоги, 13а) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №235 (а.с.80-86). Відповідно до вказаного акта неусунутими залишились лише п’ять з сімнадцяти порушень, а саме: пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту; пункт 1.24 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 - незаповнений отвір в протипожежній перешкоді, який відокремлює електрощитові від коридору, а саме не встановлено протипожежні двері в електрощитові; пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - на шляхах евакуації застосовуються будівельні матеріали з невизначеними показниками пожежної небезпеки; пункти 2.37, 2.33 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - знято двері, які виходять безпосередньо на сходову клітку та відокремлюють сходову клітку від коридорів 1, 2 поверху, відокремлюють сходові клітки одна від одної та вихід з підвалу; пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - зменшено висоту евакуаційного виходу (головний вхід в будівлю).

Таким чином, відповідачем станом на 20 грудня 2017 року, було повністю усунуто дванадцять з сімнадцяти порушень виявлених під час перевірки з 12 по 17 жовтня 2017 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) – заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до частин четвертої, п’ятої статті 4 цього ж Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

При цьому, вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Нормами Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (пункт 12 частини першої статті 67 КЦЗ України).

Згідно з частиною 2 статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

В свою чергу, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з Указом Президента України "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" від 16 січня 2013 року №20/2013, здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

З аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров'ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов'язковою умовою для застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Щодо суті виявлених порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що чинне законодавство не відносить обставини щодо необладнання приміщення системами протипожежного захисту; зняття дверей, які виходять безпосередньо на сходову клітку та відокремлюють сходову клітку від коридорів 1, 2 поверху, відокремлюють сходові клітки одна від одної та вихід з підвалу; зменшення висоти евакуаційного виходу (головного входу в будівлю) до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (вихованцям, працівникам та відвідувачам дошкільного навчального закладу).

Зокрема, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Обладнання приміщення ДНЗ системою протипожежного захисту передбачене з метою вчасного виявлення займання, тобто вже існуючої пожежі. Очевидно, що наявність або відсутність в приміщенні системи протипожежного захисту не є причиною займання та розповсюдження вогню.

Крім того, судом встановлено, що обладнання приміщення ДНЗ системою протипожежного захисту є високовартісним заходом, витрати на який (100 000 грн) відповідачем включено в бюджетний запит на 2018 рік (а.с. 67-68). Суд звертає увагу, що ДНЗ є неприбутковою організацією та фінансується з місцевого бюджету м. Луцька, а отже, встановлення системи протипожежного захисту можливе лише після виділення коштів у встановленому законом порядку.

Також відповідачем надано суду договір купівлі-продажу товарів № 151, укладений між Волинським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт і управлінням освіти Луцької міської ради, предметом якого є придбання протипожежних дверей для ДНЗ № 32; докази оплати придбаного товару (а.с. 78-79). Наведене свідчить про усунення відповідачем порушення пункту 1.24 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 щодо встановлення протипожежних дверей в електрощитові.

Щодо виявленого за результатами перевірок УДСНС України у Волинській області порушення відповідачем пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 – застосування будівельних матеріалів з невизначеними показниками пожежної небезпеки на шляхах евакуації суд звертає увагу, що позивачем при цьому не визначено небезпечність таких матеріалів. Водночас, демонтаж і заміну в коридорі ДНЗ будівельних матеріалів з невизначеними показниками пожежної безпеки заплановано відповідачем провести в літній період 2018 року, оскільки проведення такої заміни передбачає масштабні будівельні роботи в значний проміжок часу.

Двері, які виходять безпосередньо на сходову клітку, відповідачем було знято (встановлене порушення пунктів 2.37, 2.33 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014) з метою створення безпечних умов для вихованців дитячого садка.

Щодо порушення пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 – зменшення висоти евакуаційного виходу (головного входу в будівлю), то з пояснень представника відповідача слідує, що евакуаційний вихід, висота якого становить 1,97 м, не є головним виходом з будівлі, при цьому в ДНЗ наявні інші виходи, які відповідають вимогам безпеки.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність висновків УДСНС у Волинській області про реальну загрозу життю та здоров'ю людей під час експлуатації ДНЗ №32 у зв’язку з виявленими порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Так, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67, статті 68 Кодексу цивільного захисту України заходи реагування на порушення можуть включати як повне, так і часткове зупинення роботи підприємства, а також можуть стосуватися лише щодо окремих виробничих вузлів (окремих виробництв, виробничих дільниць, будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць).

Також суд зауважує, що відповідно до статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Очевидно, що наведеними правовими нормами передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи підприємства є крайнім заходом.

Отже, чинним законодавством України передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій за порушення вимог законодавства у разі їх застосування із обов’язковим врахуванням принципу пропорційності порушення і покарання.

У рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Враховуючи, що переважна більшість порушень, які зазначені в актах № 133 від 17 жовтня 2017 року, № 235 від 20 грудня 2017 року відповідачем усунута, а отже, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а усунення решти не пов'язано зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей; враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосовувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме - повного зупинення роботи ДНЗ №32 до повного усунення виявлених порушень.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи ту обставину, що застосування до суб'єкта господарювання такого засобу реагування як повне зупинення роботи ДНЗ №32 тягне за собою негативні наслідки як для працівників, так і для вихованців установи, при цьому позивачем не доведено наявність загрози життю та здоров'ю людей у зв’язку із виявленими порушеннями вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу цивільного захисту, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Дошкільного навчального закладу №32 про застосування заходів реагування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_5 Димарчук

Повний текст судового рішення складений 22 грудня 2017 року