Постанова № 71239092, 07.09.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11893/17

ПОСТАНОВА

07 вересня 2017 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Продан Б.Г. розглянувши в порядку скороченого провадження в залі суду в місті Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради

про зобов’язання до вчинення певних дій

встановив:

21 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про зобов’язання до вчинення певних дій, мотивуючи свої вимоги тим, що вона як внутрішньо переміщена особа, яка взята на облік має право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505.

Вказує, що квітні 2017 року звернулась із заявою про призначення адресної допомоги, однак отримала повідомлення про відмову в наданні допомоги фізичним особам, які надають соціальні послуги, згідно якого адресна допомога не призначена у зв'язку із наявністю депозиту та неповернутих сум надміру перерахованих коштів. Таку відмову вважає неправомірною, оскільки на момент подачі заяви про призначення адресної допомоги, депозитного вкладу в неї немає, а наявність неповернутих сум надміру сплачених коштів в якості підстави для відмови у призначенні адресної допомоги вищезазначеними нормами Порядку взагалі не передбачено.

Тому просить визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення про відмову у виплаті адресної соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення здійснити виплату адресної допомоги ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеній особі.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення, повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі за позовом ОСОБА_1, отримав копію ухвали провідкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, однак у визначений законом строк не надав свої заперечення проти позову чи заяву про визнання позову. За таких обставин суддя вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч. 4ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

З урахуванням того, що у справі наявні достатні докази, суддя приходить до висновку про можливість ухвалення судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч. 4ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа. (довідка від 19.01.2015р. №6825800457).

В квітні 2017 року ОСОБА_1 подала заяву до Управління праці та соціального населення Хмельницької міської ради про призначення щомісячної адресної допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг.

При цьому подала довідку з банку, що кошти на депозитному банківському рахунку, що перевищує 10 кратний розмір прожиткового мінімуму, відсутні.

Однак, отримала повідомлення Управління праці та соціального населення Хмельницької міської ради про відмову в наданні адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно якого адресна допомога не призначена у зв'язку із наявністю депозиту та неповернутих сум надміру перерахованих коштів.

Така відмова не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України від 28.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод тимчасово переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до норм ч.ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

На момент звернення позивача до відповідача механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначено Порядком, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Відповідно до пункту 2 Порядку (на момент виникнення правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.(пункт 3 Порядку).

Для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку (пункт 5 Порядку).

Згідно п. 6 означеного Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється (п. 7 Порядку).

Нормами п. 7 Порядку встановлений вичерпний перелік підстав припинення виплати допомоги на наступний термін, серед яких наявність депозиту та неповернутих сум надміру перерахованих коштів не передбачено. Крім того, зазначені норми стосуються осіб працездатного віку.

Згідно з п. 10 Порядку № 505 Уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Відповідно до п. 12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги. Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Суд не вбачає жодної правової підстави на яких було відмовлено позивачу у призначенні та виплаті адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, втому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Так, станом на квітень 2017 року, на момент подачі позивачем заяви про призначення адресної допомоги, коштів у неї на депозитному рахунку, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, не було, що вбачається із довідок банку. До того ж, позивач подавала відповідачу довідку з банку, проте така не прийнята до уваги, а відповідач не позбавлений був можливості перевірити таку інформацію.

Відповідно до довідки ПАТ Державний ощадний банк України від 18.04.2017р. позивач мала відкритий депозитний рахунок, який був закритий 25.08.2016р.

При цьому, наявність неповернутих сум надміру сплачених коштів в якості підстави для відмови у призначенні адресної допомоги вищезазначеними нормами Порядку не передбачено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно відмовив у виплаті ОСОБА_1 адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, втому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ст. 71 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі сторони відповідача не надано до суду доказів правомірності прийняття свого рішення.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 17, 18, 69, 71, 159, 160-163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення про відмову у виплаті адресної соціальної допомоги ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеній особі.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення здійснити виплату адресної допомоги ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеній особі.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя