Рішення № 71238364, 26.12.2017, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/882/17

Провадження № 2/670/447/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Волкової О.М.

з участю секретаря Павлішена Ю.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Майданоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог -- ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати за нею в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_5, який був власником житлового будинку в АДРЕСА_1, та земельної частки (пай) 1,42 в умовних кадастрових гектарах. ОСОБА_2 до дня його смерті була зареєстрована та проживала разом із ним, прийняла спадщину вступивши в оперативне управління майном, та оформила частину спадково майна. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок. Тому ОСОБА_2 позбавлена можливості реалізувати своє спадкове право, і це право підлягає захисту в судовому порядку.

У судове засідання 22.12.2017 року позивач та треті особи, будучи повідомленими належним чином про місце, дату та час розгляду справи, не з'явились.

Позивач ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву, у якій просила справу розглянути без її участі та задовольнити позовні вимоги.

Треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також надали до суду письмові заяви, в яких не заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2, та просили справу розглянути за їх відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача -- Майданоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, сільський голова ОСОБА_1 позов ОСОБА_2 визнала повністю.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, враховуючи, що представник відповідача визнав позовні вимоги, які обґрунтовані та підтверджуються належними доказами, що не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Майдан Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області помер чоловік позивача ОСОБА_5, який був власником житлового будинку із надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, та земельної частки (пай) розміром 1,42 в умовних кадастрових гектарах із земель КСП ім. Щорса на території Майданоолександрівської сільської ради.

На вказане майно після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина. Спадщину прийняла спадкоємець за законом - дружина ОСОБА_2, вступивши в оперативне управління майном, та оформила частину спадкового майна на своє ім`я.

Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_1; свідоцтвом про одруження НОМЕР_2, згідно якого ОСОБА_5 одружився із ОСОБА_6, і прізвище дружини «ОСОБА_2»; випискою з погосподарських книг Майданоолександрівської сільської ради № 647 від 30.10.2017 року, згідно якої головою двору в АДРЕСА_1, був ОСОБА_5; довідкою Майданоолександрівської сільської ради № 643 від 30.10.2017 року, згідно якої ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала разом із чоловіком ОСОБА_5 в АДРЕСА_1, до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року; матеріалами спадкової справи № 362, наданої Хмельницький обласним державним нотаріальним архівом на запит суду.

Згідно з довідками КП «БТІ» Віньковецької районної ради Хмельницької області від 31.10.2017 року № 1-772 та № 1-767, свідоцтво про право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1, не видавалось, та дійсна вартість домоволодіння становить 43770,00 гривень.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. ст. 524, 529 ЦК України (1963 року), який діяв на момент виникнення даних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно до ст. 549 цього Кодексу , спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як встановлено судом, позивач є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за законом, прийняла спадщину, та оформила частину спадкового майна. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає.

Однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове домоволодіння, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, що підтверджується постановою державного нотаріуса Віньковецької державної нотаріальної контори Макарової Н.В про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.11.2017 року, якою відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння в АДРЕСА_1, у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на домоволодіння відсутній.

При вирішенні розглядуваного спору суд бере до уваги, що згідно вимог Закону «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 02.06.1968 року, кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім`ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Проте, у період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась у сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Оцінивши надані позивачем докази, суд доходить висновку, що спадкодавець ОСОБА_5 за життя набув право власності на житловий будинок, однак не оформив це майно на своє ім'я, та у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів позивач не має змоги реалізувати свої спадкові права, через що виник спір, та його вирішення можливе лише в судовому порядку.

Визнання права власності за позивачем на спадковий житловий будинок визнається відповідачем, не порушує прав чи інтересів інших осіб,тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно.

Керуючись ст. 15, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 524 - 527, ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 10-13, ст. 17, ст. ст. 258-259, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розміщений в АДРЕСА_1, Віньковецького району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2017 року.

Суддя О.М.Волкова