Вирок № 71238303, 26.12.2017, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Єдиний унікальний номер № 670/354/16-к

Провадження № 1-кп/670/2/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Волкової О.М.

з участю секретаря Сікорської В.О.

прокурорів Ворощука Т.О., Брезіцької М.Л., Козел Н.О.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_4

представника цивільного відповідача, ПАТ «Хмельницькобленерго» -- ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці кримінальне провадження № 12015240100000368, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 21.12.2015 року, про обвинувачення

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, працюючого головним інженером Віньковецького РЕМ, на військовому обліку не перебуває, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 21.12. 2015 року близько 11 год. 35 хв. на 22 км + 200 м автодороги «Солобківці-Віньківці-Нова Ушиця», поблизу Ярмолинецького лісового цеху, керуючи автомобілем НОМЕР_1 з несправною робочою гальмівною системою, що заключалась в розтріскуванні гальмівних шлангів передніх коліс автомобіля, рухаючись зі сторони смт. Віньківці в напрямку до с. Зіньків Віньковецького району, не врахував дорожньої обстановки та стан транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух, не обрав безпечної швидкості руху та під час проїзду лівого повороту не впорався з керуванням автомобіля, внаслідок чого перетнув вузьку суцільну лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати забороняється, виїхав на смугу зустрічного руху, та допустив дотичне зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Форд Ескорт», д.н.з. 129-41 XI під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми грудної клітини, хребетного стовпа, тазу, органів черевної порожнини у вигляді переломів 5, 6, 7, 8 ребер правої половини грудної клітини, крововиливів в легені, розриву легеневої тканини в ділянці нижньої долі правої легені, черезкапсулярного розриву паренхіми селезінки по діафрагмальній поверхні, розриву лобкового симфізу, обох клубово-крижових з'єднань, перелому правої лобкової кістки, розривів брижі тонкого та товстого кишківника, крововиливів в брижу та стінки тонкої та товстої кишки, перелому задньої дужки 2 шийного хребця справа, крововиливів в скелетні м'язи шиї на рівні 1, 2, 3 шийних хребців по задній поверхні і потиличної області, крововиливів в зв'язки на рівні 1, 2, 3 шийних хребців по задній поверхні, крововиливів в праву плевральну порожнину, черевну порожнину, в хребетний канал, яка супроводжувалась нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, набряком головного мозку, інтерстиціальним набряком легенів, помірним набряком спинного мозку в шийному відділі, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті на місці події.

Пасажир автомобіля «Форд Ескорт», державний номерний знак 129-41 XI ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки зі зміщенням уламків та скалкові переломи головки правої плечової кістки, що на момент проведення комісійної судово-медичної експертизи 20.06.2017 року не загоїлися та ускладнилися деструкцією головки плечової кістки з порушенням функції правої верхньої кінцівки, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але в своєму клінічному перебігу спричинили стійку втрату працездатності не менш ніж на одну третину, а також тілесні ушкодження у вигляді рани лівої скроневої ділянки голови з переходом на ліву виличну ділянку та з частковим відривом лівої вушної мушлі, передньої поверхні шиї, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та забій нирки, який проявився наявністю крові в сечі на першу та на третю добу після дорожньо-трансортної пригоди, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мали незначні скороминущі наслідки.

Пасажир автомобіля «Форд Ескорт», державний номерний знак 129-41 XI ОСОБА_9 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а водій цього ж автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді саднених ран обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги п.п. 8.4 а), 10.1, 12.1, 31.4 а), 34.1 Правил дорожнього руху України та лінії горизонтальної розмітки 1.1, а саме:

п.8.4. а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.31.4. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;

34. Дорожня розмітка.

1. Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей; лінію 1.1. перетинати забороняється.

Вищезазначені порушення ОСОБА_6 правил безпеки дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - спричинені смерті потерпілому ОСОБА_8 та заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 і тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_9

Таким чином, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіянні потерпілим тяжких тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджень середньої тяжкості, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому злочині за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та розкаявся.

Підтвердив вищезазначені обставини та детально і послідовно показав, що дійсно 21.12.2015 року він супроводжував інспектора Головдерженергонагляду Короля А.В., який того дня приїхав у Віньковецький РЕМ перевіряти виконання припису. Близько 11 год. ОСОБА_6 власним автомобілем «ЗАЗ Славута» разом із ОСОБА_8 виїхали в сторону с. Зіньків. ОСОБА_8 сидів на передньому пасажирському місці. Оскільки дорога була слизька, то він їхав зі швидкістю приблизно 60 км/год. На повороті у лісництві автомобіль почало носити, тому ОСОБА_6 попробував його вирівняти, а що відбувалось далі, не пам`ятає нічого. Також зазначив, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорює. Усім потерпілим, крім ОСОБА_2, він повністю відшкодував заподіяну злочином шкоду. Водночас, на користь потерпілого ОСОБА_2 він повністю відшкодував матеріальну шкоду, а цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 300000 гривень визнає частково, лише на суму 20000 гривень, вимоги щодо стягнення неотриманих доходів у сумі 39204 гривні, 1750 гривень на лікування зубів та 11600 гривень на протезування, не визнає зовсім.

Із показів потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що ближче до обіду 21.12.2015 року він їхав за кермом автомобіля «Форд Ескорт», рухаючись по правій стороні дороги зі швидкістю 80-90 км/год в сторону смт. Віньківці. Разом з ним в автомобілі їхали його брат ОСОБА_2 і племінник ОСОБА_9. В районі лісодільниці потерпілий побачив на дорозі зустрічний автомобіль «ЗАЗ Славута» сірого кольору, але сам момент ДТП не памятає. До пам`яті прийшов ввечері у лікарні. Майнову і моральну шкоду обвинувачений на його користь відшкодував повністю, тому жодних претензій він до нього не має.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що 21.12.2015 року разом із своїм сином ОСОБА_9 їхав в автомобілі «Форд Ескорт», яким керував ОСОБА_3, в напрямку смт. Віньківці. Потерпілий сидів на передньому пасажирському місці. Біля лісодільниці він бачив зустрічний автомобіль «ЗАЗ Славута», але після удару втратив свідомість, і більше нічого не пам`ятає. Прийшов до тями у кареті швидкої допомоги. Після ДТП тривалий час лікувався, переніс кілька операцій, працездатність не відновив. Цивільний позов із врахуванням збільшених позовних вимог, а саме стягнення солідарно із ОСОБА_6, ПАТ «Хмельницькобленерго», та ОСОБА_10 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» неотриманих доходів у сумі 39204 гривень, 1750 гривень на лікування зубів, 11600 гривень на протезування, та 300000 гривень моральної шкоди підтримує повністю.

Згідно показань свідка, фельдшера Віньковецького пункту екстреної медицини катастроф ОСОБА_11, за викликом він приїхав на місце ДТП та транспортував до лікарні потерпілого ОСОБА_2, у якого була травма грудної клітини та плечового суглобу.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_12, водія Віньковецького пункту екстреної медичної допомоги, в день ДТП він чергував, та був за кермом автомобіля під час виїзду на місце події разом із фельдшером ОСОБА_11 Пам`ятає, що це було до обіду, та дорога була слизька, бо в його автомобілі був включений передній міст.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він працює на посаді начальника Віньковецького дорожнього ремонтного пункту № 3 Летичівського ДЕД. На місце події його викликали працівники поліції, та в силу своїх службових обовязків він складав акт обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги. Вказав, що на місці ДТП іде поворот радіусом 500 м, та був встановлений знак «Ожеледиця» та «Слизька дорога» протяжністю 5 кілометрів. Дорожнє покриття було мокре.

За показами свідка ОСОБА_14 він був залученим як понятий при огляді місця події. Асфальтобетонне покриття було мокре та слизьке, а на місці ДТП знаходились пошкоджені два транспортні засоби - «ЗАЗ Славута» та «Форд Ескорт».

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що він привіз на місце ДТП брата обвинуваченого, та в подальшому працівники поліції залучили його як понятого. При огляді покриття дороги він звернув увагу на те, що на дорозі лід та слизько. На узбіччі дороги, де виїзд із лісу, знаходився труп чоловіка, а потерпілих на місці уже не було.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.12.2015 року зі схемою та фотоілюстраціями, подія мала місце на 22 км автодороги Солобківці-Віньківці-Нова Ушиця. На місці ДТП проїзна частина горизонтального профілю, асфальтобетонне покриття двох напрямків шириною 7,9 м, в мокрому стані, на покритті маються уламки скла та пластмаси від обох автомобілів. На проїзній частині виявлено два сліди гальмування автомобіля Форд довжиною 9,3 м та довжиною 3,3 м. Автомобіль Форд д.н.з. НОМЕР_3 розташований на проїзній частині під кутом, його праве переднє колесо розташоване на відстані 0,2 м від краю проїзної частини, праве заднє колесо - на відстані 2,0 м від краю проїзної частини. Автомобіль ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_4 розташований частково на проїзній частині так, що його ліве переднє колесо розташоване на відстані 1,7 м від краю проїзної частини, ліве заднє колесо - на відстані 0,3 м від краю проїзної частини.

За даними протоколу огляду місця події від 21.12.2015 року, на місці ДТП ногами до автодороги розташований труп чоловічої статі, громадянина ОСОБА_8.

Згідно висновку експерта № 157 від 21.01.2016 року, на підставі даних судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_8, в нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран, синців, саден та крововиливів голови, лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, тильної поверхні правої кисті, лобкової ділянки, передньої поверхні правої гомілки, правого колінного суглобу, лівої гомілки, лівого колінного суглобу, розриви брижі тонкого кишківника, розрив брижі поперечної ободової кишки, розрив брижі сигмоподібної ободової кишки, чисельні крововиливи в брижу тонкого та товстого кишківника, чисельні крововиливи в передню стінку сигмоподібної ободової кишки, в стінку нисхідної ободовох кишки, поперечної ободової кишки, тонкої кишки, крововиливи під очеревину в ділянці тазу, легені, розрив легеневої тканини нижньої долі правої легені по передній поверхні, крововиливи під епікард серця, під серозну оболонку судин біля основи серця, розрив паренхіми селезінки, крововиливи в м`які тканини в ділянці судинної ніжки обох нирок, перелом 5, 6, 7, 8 ребер правої половини грудної клітини, повний розрив правого клубово-крижового з`єднання, поперечний перелом куприкової кістки в нижній частині, крововиливи під мякі мозкові оболонки в ділянці обох лобних доль, правої скроневої долі, випуклій поверхні тім`яних доль в передній частині, закритий косо-поперечний перелом лівої великогомілкової кістки в нижній третині, перелом лівої малогомілкової кістки.

Вказані тілесні ушкодження могли утворитись при зміщенні по інерції вперед потерпілого при співударі головою, грудною клітиною, животом, тазовою ділянкою верхніми та нижніми кінцівками об тупу тверду поверхню частин і деталей салону автомобіля під час зіткнення автомобілів, тобто 21.12.2015 року під час ДТП.

Причиною смерті ОСОБА_8 є тупа поєднана травма грудної клітини, хребетного стовпа, тазу, органів черевної порожнини у вигляді переломів 5, 6, 7, 8 ребер правої половини грудної клітини, крововиливів у легені, розриву легеневої тканини в ділянці нижньої долі правої легені, черезкапсулярного розриву паренхіми селезінки по діафрагмальній поверхні, розриву лобкового симфізу, обох клубово-крижових з`єднань, перелому правої лобкової кістки, розривів брижі тонкого та товстого кишківника, крововиливів в брижу та стінки тонкої та товстої кишки, перелому задньої дужки 2 шийного хребця справа, крововиливів в скелетні м`язи шиї на рівні 1, 2, 3 шийних хребців по задній поверхні і потиличної області, крововиливів в звязки на рівні 1, 2, 3 шийних хребців по задній поверхні, крововиливів в праву, плевральну порожнину, черевну порожнину, в хребетний канал, яка супроводжувалась нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, набряком головного мозку, інтерстиціальним набряком легенів, помірним набряком спинного мозку в шийному відділі.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи від 20.06.2017 року, у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки зі зміщенням уламків та скалкові переломи головки правої плечової кістки, що на момент проведення комісійної судово-медичної експертизи 20.06.2017 року не загоїлися та ускладнилися деструкцією головки плечової кістки з порушенням функції правої верхньої кінцівки, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але в своєму клінічному перебігу спричинили стійку втрату працездатності не менш ніж на одну третину, а також тілесні ушкодження у вигляді рани лівої скроневої ділянки голови з переходом на ліву виличну ділянку та з частковим відривом лівої вушної мушлі, передньої поверхні шиї, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та забій нирки, який проявився наявністю крові в сечі на першу та на третю добу після дорожньо-транспортної пригоди, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мали незначні скороминущі наслідки. Повільноконсолідуючий перелом правої плечової кістки, що в клінічному перебігу ускладнився асептичним некрозом головки правої плечової кістки з порушенням функції суглоба ІІІ ступені та привідною контрактурою правого плечового суглоба у ОСОБА_2 на момент проведення даної комісійної судово-медичної експертизи становить 55 % втрати професійної працездатності.

З висновку судової автотехнічної експертизи № 28А від 31.03.2016 року вбачається, що на момент огляду рульове керування та робоча гальмова автомобіля НОМЕР_5 перебували в несправному стані. Несправність рульового керування носить аварійний характер та виникла внаслідок дії ударного навантаження під час розвитку ДТП. Встановити стан рульового керування до моменту ДТП не видалось за можливе. Несправність робочої гальмової системи носить експлуатаційний характер, мала місце до ДТП, однак не впливала на працездатність даної системи. Під час дослідження ознак, які б свідчили про непрацездатність робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля «ЗАЗ Славута» до моменту ДТП не встановлено.

Згідно висновку експерта № 41-А від 04.02.2016 року зіткнення автомобіля НОМЕР_6 та автомобіля Форд Ескорт, р.н. НОМЕР_3 мало місце на правій стороні (смузі) проїзної частини в напрямку смт. Віньківці, смуга руху автомобіля Форд Ескорт, р.н. НОМЕР_3. В даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_6 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 і вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, а водій автомобіля Форд Ескорт, р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно з вимогами п. п. 12.6(г), 12.3 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній обстановці водій автомобіля Форд Ескорт, р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти зіткненню із зустрічним автомобілем НОМЕР_6 шляхом екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху. В даній дорожній обстановці причиною ДТП, з технічної точки зору стало невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_6 вимог п.10.1 ПДР України.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6, що виразилось у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіянні потерпілим тяжких тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджень середньої тяжкості, мало місце і містить склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

Обвинувачений ОСОБА_6 винний у скоєнні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання, відповідно до положень ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, суд повинен виходити із всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Так, обвинувачений у скоєному щиро розкаявся, що виразилось у повному визнанні ним своєї вини у вчиненому, критичному відношенні до скоєного, готовності нести покарання, добровільно відшкодував завдану злочином шкоду на користь потерпілих, крім ОСОБА_2, у судовому засіданні попросив вибачення за скоєне, вчинив злочин вперше, з необережності.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд також бере до уваги, що за місцем проживання та місцем роботи обвинувачений характеризується виключно позитивно; має на утриманні неповнолітню дитину; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_6 покарання ближче до мінімального, що передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Крім того, вирішуючи питання доцільності призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України як альтернативне, суд поряд з вищезазначеною сукупністю обставин, з урахуванням того, що злочин, вчинений обвинуваченим, відноситься до злочинів, вчинених з необережності, враховує поряд з цим, наслідки, що настали від вчиненого у вигляді настання таких суспільно-небезпечних наслідків як смерть потерпілого, а тому вважає за необхідне призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим обвинувачений у суді заявив, що бажає, щоб до нього застосували акт амністії та надав письмову заяву про звільнення від покарання на підставі Закону України « Про амністію у 2016 році» у звязку з тим, що в нього перебуває на утриманні неповнолітній син ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Прокурор та інші учасники кримінального провадження не заперечували проти звільнення обвинуваченого від покарання по амністії.

За положеннями ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році», дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільняються від відбування покарання особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Судом встановлено, що в обвинуваченого ОСОБА_6 на утриманні є неповнолітній син ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4.

За таких обставин, суд доходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання за цим вироком на підставі пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» від 22.12.2016 року.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_2, суд доходить такого.

Позивач ОСОБА_2 просив солідарно стягнути на його користь із обвинуваченого ОСОБА_6, ПАТ «Хмельницькобленерго», та ОСОБА_10 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 39204 гривень неотриманих доходів у звязку з втратою працездатності, 1750 гривень на лікування зубів, 11600 гривень на протезування, та 300000 гривень моральної шкоди.

Частиною 2 ст. 127 КПК України визначено, що шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє в ньому.

Ухвалою суду від 26.12.2016 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», було залучено до участі у кримінальному провадженні як цивільний співвідповідач у цивільному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_6 та Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 300000 гривень визнав частково, лише на суму 20000 гривень, вимоги щодо стягнення неотриманих доходів у сумі 39204 гривень, 1750 гривень на лікування зубів та 11600 гривень на протезування, не визнав.

Крім того, подав заперечення на позов, у яких вказав, що позивач ОСОБА_2 не надав належних і допустимих доказів в обґрунтування стягнення компенсації за моральну шкоду та витрат на лікування зубів, а після ДТП він не працював, оскільки 31.10.2015 року звільнився з роботи за власним бажанням.

Представник відповідача, ПАТ «Хмельницькобленерго» ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити.

Директор Віньковецького РЕМ ОСОБА_17, діючи за дорученням ПАТ «Хмельницькобленерго» від 30.12.2016 року № 215, надав на позов відзив. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 знаходиться у трудових відносинах із ПАТ «Хмельницькобленерго» та працює на посаді головного інженера Віньковецького РЕМ. Автомобіль «ЗАЗ Славута», номерний знак НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_6 під час ДТП, належить йому. Відповідно до розпорядження № 143 від 06.12.2005 року ВАТ «Енергопостачальної компанії «Хмельницькобленерго» « Про управління транспортними засобами в умовах їх зимової експлуатації», заборонено працівникам відокремлених підрозділів компанії використовувати власні транспортні засоби в справах виробництва, із яким обвинувачений був ознайомлений під розписку, про що свідчить його підпис у журналі вхідної кореспонденції. Отже, ОСОБА_6, знаючи про вимоги цього розпорядження, не мав права використовувати власний транспортний засіб у справах виробництва, швидше із власних потреб та міркувань.

Представник співвідповідача, ОСОБА_10 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», за довіреністю ОСОБА_18, у наданих на позовну заяву запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині його вимог до АТ «СГ «ТАС» матеріальної та моральної шкоди за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог. Вказав, що позивач не подав до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування встановленого зразка. Витрати, понесені позивачем у звязку з лікуванням, повинні бути підтверджені документально. Крім того, згідно законодавства страховик відшкодовує 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, після звернення позивача в установленому законом порядку.

Статтями 1166, 1167 ЦК України визначено загальні підстави відшкодування майнової та моральної шкоди.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 3 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 за станом на час вчинення ДТП, тобто 21.12.2015 року і на теперішній час перебуває на посаді головного інженера відокремленого підрозділу ПАТ «Хмельницькобленерго» -- Віньковецького РЕМ. Однак, враховуючи, що обвинувачений керував власним автомобілем «ЗАЗ Славута» хоч і в робочий час, але за власною ініціативою, що він і не заперечував у суді, та він був обізнаний із розпорядженням про заборону використання власних транспортних засобів в справах виробництва, то правових підстав для стягнення моральної та майнової шкоди із ПАТ «Хмельницькобленерго» як відповідача не вбачається.

Водночас у судовому засіданні встановлено, що на час скоєння ДТП, тобто 21.12.2015 року, цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу, ЗАЗ 110307, тип В1, номерний знак НОМЕР_4 була застрахована у ОСОБА_10 акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» Хмельницька філія із страховою сумою за шкоду, заподіяну майну на суму 50000 гривень, та за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 100000 гривень, що підтверджується ксерокопією полісу АІ/8373938 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.12.2015 року.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В силу п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом у порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Згідно розписок потерпілого ОСОБА_2 від 18.01.2016 року та 14.08.2016 року він отримав від обвинуваченого ОСОБА_6 в рахунок повного відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної йому внаслідок ДТП від 21.12.2015 року, а саме 33122 гривні, потрачених на лікування. Розмір вказаної шкоди підтверджено відповідними чеками, довідками, поясненнями свідка, лікаря-травматолога Віньковецької ЦРЛ ОСОБА_19, та учасниками кримінального провадження не оспорювалась.

Згідно вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі ч. 1 і ч. 2 п. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно із ст. 26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру заподіяння моральної шкоди, характеру і об'єму моральних страждань позивача ОСОБА_2 розмір відшкодування йому моральної шкоди необхідно визначити у розмірі 150000 гривень.

ОСОБА_10 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 1656 грн. 10 коп. (5 % від 33122 гривні (страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка мала б бути стягнута із страхової компанії у разі невідшкодування її у добровільному порядку обвинуваченим).

Решту суми 148 343 грн 90 коп. належить стягнути із обвинуваченого ОСОБА_6 як володільця транспортного засобу.

Відповідно до ст. ст. 81, 80 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У судовому засіданні позивачем ОСОБА_2 не доведені понесені ним витрати у сумі 1750 гривень на лікування зубів та 11600 гривень на протезування, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Із матеріалів кримінального провадження вбачаєься, що на момент ДТП і до теперішнього часу потерпілий ОСОБА_2 не працює, а згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 20.06.2017 року, повільноконсолідуючий перелом правої плечової кістки, що в клінічному перебігу ускладнився асептичним некрозом головки правої плечової кістки з порушенням функції суглоба ІІІ ступені та привідною контрактурою правого плечового суглоба у ОСОБА_2 на момент проведення вказаної експертизи становить 55 % втрати професійної працездатності. Прогноз для одужання та відновлення функції правої верхньої кінцівки у потерпілого ОСОБА_2 сумнівний.

Мінімальна заробітна плата в Україні становила: у 2016 році із січня по квітень - 1378 гривень, з травня по листопад - 1450 гривень, з грудня - 1600 гривень, із січня 2017 року - 3200 гривень.

Тому вимоги позивача про стягнення недоотриманих доходів у розмірі 39204 гривень підлягають задоволенню повністю, і вказану суму належить стягнути із обвинуваченого ОСОБА_6

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, що складають витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 1801,20 гривень необхідно стягнути із обвинуваченого на користь Державного бюджету, оскільки вони зумовлені вчиненим ним злочином.

Питання про речові докази належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, та з огляду на те, що підстав, передбачених ст. 96-1 та ст. 96-2 КК України для застосуванння спеціальної конфіскації майна та конфіскації у звязку з призначенням покарання немає, а згідно змісту ухвали слідчого судді Віньковецького районного суду від 23.12.2015 року власником автомобіля марки «Форд Ескорт», державний номерний знак НОМЕР_3 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ХМС 253152 є ОСОБА_20, та згідно змісту ухвали слідчого судді Віньковецького районного суду від 23.12.2015 року власником автомобіля марки «ЗАЗ Славута», державний номерний знак НОМЕР_4 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АСС 056245 є ОСОБА_21, суд згідно з вимогами ст. 174 КПК України вважає за необхідне вирішити питання про скасування арешту майна, та повернути вказані автомобілі власникам.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на два роки.

Звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного за цим вироком покарання на підставі пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Державного бюджету 1801,20 гривень (одна тисяча вісімсот одна гривня 20 копійок) як витрат за проведення судових експертиз.

Арешт, який був накладений ухвалами слідчого судді Віньковецького районного суду від 23.12.2015 року скасувати, та автомобілі марки «Форд Ескорт», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «ЗАЗ Славута», державний номерний знак НОМЕР_4, які зберігаються на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Віньковецького ВП Ярмолинецького ВП ГУНП у Хмельницькій області, повернути власникам, відповідно ОСОБА_20 та ОСОБА_21.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 39204 гривень (тридцять дев`ять тисяч двісті чотири гривні) як втраченого заробітку (доходу) та 148343 грн. 90 коп. (сто сорок вісім тисяч триста сорок три гривні 90 коп.) на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_10 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», 03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. № 65, код ЄДРПОУ 30115243, МФО 320649, р/р 26503057000133 у філії Розрахунковий центр ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 1656 грн. 10 коп. (одна тисяча шістсот пятдесят шість гривень 10 коп.) на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, та в позові ОСОБА_2 до ПАТ «Хмельницькобленерго» відмовити.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Розяснити обвинуваченому, його захиснику, потерпілим право подати клопотання про помилування, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя О.М.Волкова