Постанова № 71237552, 19.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/4703/14 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/783/6729/17 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретар Бохонко Е.Р.,

з участю представника ПАТ «Універсал Банк» - Бучковського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

20.08.2013 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки, який переданий в іпотеку згідно договору від 27 червня 2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3837 з подальшими змінами та доповненнями, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва НОМЕР_3 про право власності на індивідуальний житловий будинок, виданий Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 25.02.2008 р., та земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0937 га, кадастровий номер НОМЕР_1 належної ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого Управлінням земельних ресурсів у м. Львові 18.04.2008 р., шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення грошових вимог ПАТ «Універсал Банк», яка виникла за кредитним договором, а саме: 795 072,66 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.08.2013 р. становить 6 355 015,75 грн., з яких: 294 312,11 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15.08.2013 р. становить 2 352 436,66 грн. - заборгованість за додатком №1 до додаткової угоди №16 від 31 березня 2011 р. до кредитного договору, в тому числі: 236 971,32 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15.08.2013 р. становить 1 894 111,76 грн. - заборгованість по сумі кредиту, 57 340,79 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15.08.2013 р. становить 438 324,90 грн. - підвищені проценти за користування кредитом; 500 760,55 дол. США, що за курсом НБУ на 15.08.2013 р. становить 4 002 579,09 грн. - заборгованість за додатком №2 до додаткової угоди №16 від 31.03.2011 р., в тому числі: 399 085 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15.08.2013 р. становить 3 189 686,416 грн. заборгованість по сумі кредиту; 101 675,55 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15.08.2013 р. становить 812 692,68 грн. - підвищені проценти за користування кредитом. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 25 червня 2008 р. між третьою особою ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» (79034, Львівська область, м. Львів, вул. Литвиненка,3; код ЄДРПОУ 20815632) та ВАТ «Універсал Банк» (правонаступник останнього - ПАТ «Універсал Банк») укладено кредитний договір №166/08. Пунктом 1.1 кредитного договору встановлено, що банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку строковий кредит в іноземній валюті, що дорівнює 800 000 доларів США у порядку та на умовах, визначених цим договором. Банк надає позичальнику кредит згідно умов кредитного договору на підставі укладеної між сторонами відповідної додаткової угоди до кредитного договору, в якій зазначаються термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту та процентів за користування кредитом. Підставою для надання банком кредиту позичальнику є укладена між сторонами така додаткова угода до кредитного договору. Пунктом 1.2.2 кредитного договору встановлено строк повернення кредиту не пізніше 24.06.2013 р. 27 червня 2008 р. між позичальником та банком укладена додаткова угода №1 до кредитного договору, згідно якої позичальнику наданий транш у розмірі 300 000 дол. США та строком повернення траншу не пізніше 24.06.2013 р. Факт надання траншу підтверджується меморіальним валютним ордером №015WCL3081790002 від 27.06.2008 р. на суму 300 000 дол. США. 27 червня 2008 р. між позичальником та банком укладена додаткова угода №2 до кредитного договору, згідно якої позичальнику наданий транш у розмірі 10 000 дол. США та строком повернення траншу не пізніше 24.06.2013 р. Факт надання траншу підтверджується меморіальним валютним ордером №015WCL3081790003 від 27.06.2008 р. на суму 10 000 дол. США. 2 липня 2008 р. між позичальником та банком укладена додаткова угода №3 до кредитного договору, згідно якої позичальнику наданий транш у розмірі 140 000 дол. США та строком повернення траншу не пізніше 24.06.2013 р. Факт надання траншу підтверджується меморіальним валютним ордером №015WCL3081840001 від 02.07.2008 р. на суму 140 000 дол. США. 16 липня 2008 р. між позичальником та банком укладена додаткова угода №4 до кредитного договору, згідно якої позичальнику наданий транш у розмірі 10 000 дол. США та строком повернення траншу не пізніше 24.06.2013 р. Факт надання траншу підтверджується меморіальним валютним ордером №015WCL3081980001 від 16.07.2008 р. на суму 10 000 дол. США. 21 липня 2008 р. між позичальником та банком укладена додаткова угода №5 до кредитного договору, згідно якої позичальнику наданий транш у розмірі 27 600 дол. США та строком повернення траншу не пізніше 24.06.2013 р. Факт надання траншу підтверджується меморіальним валютним ордером №015WCL3082030001 від 21.07.2008 р. на суму 27 600 дол. США. 29 липня 2008 р. між позичальником та банком укладена додаткова угода №6 до кредитного договору, згідно якої позичальнику наданий транш у розмірі 112 400 дол. США та строком повернення траншу не пізніше 24.06.2013 р. Факт надання траншу підтверджується меморіальним валютним ордером №015WCL3082110001 від 29.07.2008 р. на суму 112 400 дол. США. 8 вересня 2008 р. між позичальником та банком укладена додаткова угода №7 до кредитного договору, згідно якої позичальнику наданий транш у розмірі 100 000 дол. США та строком повернення траншу не пізніше 24.06.2013 р. Факт надання траншу підтверджується меморіальним валютним ордером №015WCL3082520001/101339 від 08.09.2008 р. на суму 100 000 дол. США. Пунктом 1.3.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами, наданимиу формі траншу, відповідач сплачує позивачу проценти в розмірі 12 mnth Libor + 8,88 процентів річних, якщо згідно з умовами кредитного договору не встановлений інший розмір процентної ставки. Відповідно до п.1.3.2 кредитного договору за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений кредитним договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів, у разі наявності такого графіку) встановлюється нова процентна ставка 12 mnth Libor + 17,88 процентів річних за кредитом в доларах США. Такий розмір підвищеної процентної ставки підлягає застосуванню до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за кредитним договором. Додатковими угодами №№8-14 від 30 травня 2009 р. сторони підтвердили прийняті на себе зобов'язання та встановили наступний порядок користування кредитними коштами, виданими позичальнику у формі траншів на підставі додаткових угод №№1-7, а саме: починаючи з 30 березня 2009 р. позичальник сплачує банку проценти за користування траншами у розмірі 3 mnth Libor + 12,48 річних; за користування траншами понад встановлений відповідними додатковими угодами до кредитного договору строк встановлюється процентна ставка у розмірі 3 mnth Libor + 21,48% річних; встановлено нові графіки погашення кредитних коштів. 28 грудня 2009 р. позичальником та банком укладена додаткова угода №15 до кредитного договору, згідно якої встановлено новий графік погашення кредитної заборгованості по наданим позичальнику траншам на підставі додаткових угод №№1-7. 31 березня 2011 р. між позичальником та банком укладена додаткова угода №16 до кредитного договору, згідно якої встановлено новий графік погашення кредитної заборгованості по наданим позичальнику траншам на підставі додаткових угод №№1-7.

Ухвалою суду від 21.01.2014 року залучено ОСОБА_4 як співвідповідача по справі.

Ухвалою суду від 17.06.2016 року виключено третю особу ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» з числа осіб, які беруть участь у справі, у зв`язку із державною реєстрацією припинення юридичної особи.

Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк».

В апеляційній скарзі стверджує, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Універсал Банк» має право звернутись до відповідача з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Посилається на те, що на поточний момент заборгованість позичальника за кредитним договором не погашена. Стверджує, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що на момент ухвалення рішення припинення діяльності ТОВ «Підприємство Мальви Лтд» оскаржувалось в касаційному порядку. Крім цього, звертає увагу на те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Універсал Банк» - Бучковського С.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено такі обставини.

25 червня 2008 р. між позивачем по справі (правонаступник останнього - ПАТ «Універсал Банк») та третьою особою ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» укладено кредитний договір №166/08, з додатковими угодами №1 від 27.06.2008 р., №2 від 27.06.2008 р., №3 від 02.07.2008 р., №4 від 16.07.2008 р., №5 від 21.07.2008 р., №6 від 29.07.2008 р., №7 від 08.09.2008 р., №№8-14 від 30.05.2009 р., №16 від 28.12.2009 р., №16 від 31.03.2011 р., згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в іноземній валюті в розмірі 800 000 доларів США, а позичальник зобов'язувався повертати кредит та сплачувати проценти в порядку, визначеному договором.

27 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки (нерухомого майна), який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3837 (том 1, а.с.109-112) з подальшими змінами та доповненнями (том 1, а.с.113-115). Відповідно до умов договору іпотеки відповідач з метою забезпечення зобов'язань, що випливають з кредитного договору №166/08 від 25.06.2008 року, укладений між Іпотекодержателем - ВАТ «Універсал Банк» та Боржником - ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 20815632), передав в іпотеку: житловий будинок АДРЕСА_1 що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва НОМЕР_3 про право власності на індивідуальний житловий будинок, виданий Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 25.02.2008 р., та земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0937 га, кадастровий номер НОМЕР_1 належної ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого Управлінням земельних ресурсів у м. Львові 18.04.2008 р.

Відповідно до ст.ст. 546, 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що, в свою чергу, є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання. Так, у ст.1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Дане положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку»: Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Представником відповідача ОСОБА_3 додано до матеріалів справи докази, які підтверджують ліквідацію Боржника ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 20815632) у порядку передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.11.15 р. (том 3, а.с. 16-23) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 20815632).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року (том 3, а.с. 24-29) апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено повністю, Ухвалу господарського суду Львівської області від 19.11.2015 року у справі №914/687/15 скасовано. Матеріали справи передано на розгляд в господарський суд Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.03.2016 року (том 3, а.с.30 -51) у справі №914/687/15 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.04.2016 року) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 20815632). Встановлено, що вимоги всіх кредиторів до банкрута, в тому числі, що заявлені у даній справі, зокрема вимоги ПАТ «Універсал Банк» на суму 22886835,57 грн., а також ті вимоги, що не заявлені взагалі по даній справі, вважаються погашеними. Зобов`язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» (вул. Литвиненка, буд. 3, м. Львів, 79034; код ЄДРПОУ 20815632) та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД».

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року у справі №914/687/15 ухвалу господарського суду Львівської області від 25.03.2016 року у справі №914/687/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» - без задоволення.

Судом отримано наступну інформацію щодо ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» (вул. Литвиненка, буд. 3, м. Львів, 79034; код ЄДРПОУ 20815632) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату розгляду справи: здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи, номер запису 14151170017002653, дата запису 27.11.2015. Також даний витяг з реєстру міститься в матеріалах справи (а.с. 52-55 том 3).

Згідно ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. На підставі вищенаведеного ухвалою суду від 17.06.2016 року виключено третю особу ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» з числа осіб, які беруть участь у справі, у зв'язку із державною реєстрацією припинення юридичної особи.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відсутні підстави для задоволенні позову, оскільки відсутній факт заборгованості боржника за цим договором.

Висновки суду достатньо мотивовані та відповідають встановленим обставинам.

Посилання в апеляційній скарзі на Постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10.02.2016 року у справі №6-216цс14 є безпідставним.

Зміст правової позиції, викладеної у вказаній постанові, є таким. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов'язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилось невиконаним. За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки. Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки)), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРЮО та ФОП. Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором. Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави. Таким чином, слід дійти висновку, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням та його виключення з ЄДРЮО та ФОП не тягнуть за собою припинення зобов'язання, адже до цього іпотекодержателем було пред'явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні про звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки він неналежним чином виконував взяте на себе зобов'язання по погашенню боргу.

А відтак, оскільки Верховний Суд України дійшов висновку, що аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником, тобто, крім ліквідації боржника, визначальним є наявність заборгованості боржника за договором, однак Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.03.2016 року у справі №914/687/15, встановлено, що вважаються погашеними вимоги ПАТ«Універсал Банк» до боржника ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» (вул. Литвиненка, буд. 3, м. Львів, 79034; код ЄДРПОУ 20815632) на суму 22886835,57 грн. (в тому числі ті, які виникли з кредитного договору №166/08 від 25.06.2008 року), а також ті вимоги, що не заявлені взагалі по даній справі, відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки лише на підставі лише факту ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи.

Також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на те, що на поточний момент заборгованість позичальника за кредитним договором не погашена, оскільки таке спростовується вищенаведеним.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що на момент ухвалення рішення припинення діяльності ТОВ «Підприємство Мальви Лтд» оскаржувалось в касаційному порядку, не може прийматись до уваги, оскільки вказане судове рішення набрало законної сили і на час апеляційного розгляду суду не подано доказів про скасування такого.

А відтак колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки є правильними та ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів, а тому колегією суддів до уваги не приймаються.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.381 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.