Ухвала суду № 71237473, 21.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 440/1090/17 Головуючий у 1 інстанції: Мельник С.Р.

Провадження № 11-кп/783/1142/17 Доповідач: Партика І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої-судді ОСОБА_1,

суддів: Гончарук Л.Я., Макойди З.М.,

при секретарі Проворній Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Пуківського Б.В. на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 04.10.2017р. щодо ОСОБА_2, 20.03.1995р. народження, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у кримінальному провадженні № 12017140170000311 від 24.05.2017р.

за участю: прокурора Яворського С.М.,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 04.10.2017р. закрито кримінальне провадження щодо вчинення у стані неосудності ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння кваліфікованого за ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, до суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2 з якого вбачається, що він 23.05.2017р., перебуваючи по вул. Промисловій у с. Ожидів Буського району Львівської області, неподалік місця свого проживання, під час раптово виниклого конфлікту, підійшовши до ОСОБА_3 ззаду, умисно наніс йому один удар деревяною палицею у ділянку голови з правої сторони, у результаті чого заподіяв потерпілому одне садно у правій висковій ділянці із переходом на праву виличну ділянку, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись із даною ухвалою заступник прокурора Львівської області Пуківський Б.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 надійшло до суду із клопотанням про застосування до останнього примусових заходів медичного характеру, оскільки ОСОБА_2 у стані неосудності вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Зазначає, що судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру проводиться за правилами ст.ст. 512, 513 КПК України і завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру, або про відмову у застосуванні таких. Всупереч даним нормам закону, суд першої інстанції судовий розгляд за клопотанням про застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру не проводив та не прийняв за його результатами рішення, передбаченого ст. 513 КПК України. Звертає увагу, що ОСОБА_2 вчинено не кримінальне правопорушення, а суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, а отже на нього поширюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений главою 39 КПК України. Зазначає, що особа, яка вчинила злочин у стані неосудності, відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України, взагалі не підлягає кримінальній відповідальності, що виключає можливість відмови від обвинувачення щодо неї.

Захисник ОСОБА_4 надіслав до апеляційного суду заяву, у якій просить проводити апеляційний розгляд за його відсутності, у звязку із занятістю у іншому процесі, зазначивши, що у прийнятті рішення у даному провадженні покладається на розсуд суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора у підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали не дотримані.

Так, у провадженні суду першої інстанції перебувало кримінальне провадження із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2 за вчинення ним у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється у порядку глави 39 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 512 КПК Українисудовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється одноособово суддею у судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу та завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову у їх застосуванні.

За змістом ст. 513 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру закривається судом у випадках постановлення ухвали про відмову у застосуванні примусових заходів медичного характеру, або якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоровя відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, якщо неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не була встановлена, а так само у разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу.

Разом з тим, суд першої інстанції, закрив кримінальне провадження про застосування примусових заходів медичного характеру щодо вчинення у стані неосудності ОСОБА_2 суспільно небезпечного діяння кваліфікованого за ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора про те, що ОСОБА_2 вчинено не кримінальне правопорушення, а суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, а отже на нього поширюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений главою 39 КПК України, і особа, яка вчинила злочин у стані неосудності, відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України, взагалі не підлягає кримінальній відповідальності, що виключає можливість відмови від обвинувачення щодо неї.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції про закриття кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру щодо вчинення у стані неосудності ОСОБА_2 суспільно небезпечного діяння кваліфікованого за ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а тому оскаржувана ухвала відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що судом першої інстанції докази у даному кримінальному провадженні не досліджувались, судовий розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2 у порядку, передбаченому ст.ст. 512, 513 КПК України, не проводився, апеляційний суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України позбавлений можливості досліджувати докази та питання, передбачені ст. 513 КПК України, у ході апеляційного розгляду та ухвалити рішення по суті, колегія суддів вважає, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України у кримінальному провадження про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2 слід призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 415, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Пуківського Б.В. задоволити.

Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 04.10.2017р. про закриття кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру щодо вчинення у стані неосудності ОСОБА_2 суспільно небезпечного діяння кваліфікованого за ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення скасувати.

Призначити у даному кримінальному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.

С у д д і

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6