Рішення № 71237185, 29.11.2017, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/267/17

провадження №2/457/195/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Болонна І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Трускавецької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що Трускавецькою міською радою було прийнято рішення №513 від 24.12.2009 року «Про вилучення та надання земельних ділянок», згідно якого ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку по вул. ОСОБА_2 б/н площею 0, 0054 га. Рішенням Трускавецької міської ради №572 від 27.05.2010 року «Про поновлення термінів оренди земельних ділянок» термін дії договору оренди поновлено. 05.07.2010 року між ОСОБА_1 та Трускавецькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,054 га терміном на три роки. Цільове призначення земельної ділянки несільського господарського призначення – для іншої комерційної діяльності (влаштування автозупинки з торговим кіоском). Договір оренди зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №041044600054. 05 лютого 2014 року на підставі рішення Трускавецької міської ради №558 від 15.08.2013 року «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок» було укладено додаткову угоду №98, якою поновлено термін дії договору оренди до 05.07.2017 року. Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди на земельну ділянку ОСОБА_1 зареєстровано за №4656286. Кадастровий номер земельної ділянки 4611500000:07003:0061, площа 0,0054 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. ОСОБА_1 за власні кошти на орендованій земельній ділянці збудовано нежитлову будівлю площею 43,2 кв.м. Згідно технічного паспорта рік побудови 2015. Фундаменти монолітні стрічкові. Водопровід, каналізація, газопровід відсутні. Опалення електричне. Площа забудови – 48,3 кв.м. ОСОБА_1 також облаштовано поруч з нежитловою будівлею автозупинку для потреб мешканців міста з легких металевих конструкцій на вільній від забудови земельній ділянці відповідно до вимог та цільового призначення землі. В технічному паспорті зазначено, що нежитлова будівля зведена самовільно. Згідно Звіту про проведення технічного обстеження, розробленого експертом (інженером) з технічного обстеження ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат АЕ №002323) встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації, відповідність нежитлової будівлі архітектурно-будівельним, протипожежним і санітарним нормативним вимогам. Об’єкт будівництва є 11 категорії складності. Проте ОСОБА_1 здійснила будівництво нежитлової будівлі без дозволу на початок будівельних робіт (декларації), а отже самочинно. Проте забудова земельної ділянки по вул. Мазепи здійснена в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Таким чином ОСОБА_1 на земельній ділянці, користувачем якої вона являється згідно укладеного з органом місцевого самоврядування Договору оренди землі здійснено самочинне будівництво нежитлової будівлі в межах цільового призначення земельної ділянки за відсутності документу, який дає право виконувати такі будівельні роботи. Враховуючи те, що позивачем здійснено будівництво нежитлової будівлі самочинно, вона у встановленому порядку не може зареєструвати за собою право власності на дане майно. Тому вирішила звернутися до суду з даною позовною заявою.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити.

Представник Трускавецької міської ради в судове засідання не з‘явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, при винесенні рішення просить враховувати подане до суду заперечення

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи із наступних підстав.

Відовідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

05.07.2010 року між ОСОБА_1 та Трускавецькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,054 га терміном на три роки. Цільове призначення земельної ділянки несільського господарського призначення – для іншої комерційної діяльності (влаштування автозупинки з торговим кіоском). Договір оренди зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №041044600054.

05 лютого 2014 року на підставі рішення Трускавецької міської ради №558 від 15.08.2013 року «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок» було укладено додаткову угоду №98, якою поновлено термін дії договору оренди до 05.07.2017 року.

Згідно додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 05.07.2010 року, укладеної 10.11.2017 року між Трускавецькою міською радою та ОСОБА_1, договір оренди земельної ділянки поновлено на 3 роки.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди на земельну ділянку ОСОБА_1 зареєстровано за №4656286. Кадастровий номер земельної ділянки 4611500000:07003:0061, площа 0,0054 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 за власні кошти на орендованій земельній ділянці збудовано нежитлову будівлю площею 43,2 кв.м. Згідно технічного паспорта рік побудови 2015. Фундаменти монолітні стрічкові. Водопровід, каналізація, газопровід відсутні. Опалення електричне. Площа забудови – 48,3 кв.м.

ОСОБА_1 також облаштовано поруч з нежитловою будівлею автозупинку для потреб мешканців міста з легких металевих конструкцій на вільній від забудови земельній ділянці відповідно до вимог та цільового призначення землі. В технічному паспорті зазначено, що нежитлова будівля зведена самовільно.

Згідно ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Зокрема, згідно із нормою частини 5 статті 376 ЦК України, яка регламентує порядок визнання права власності на майно, що виникло внаслідок самочинного будівництва, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до Постанови №6 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» (далі за текстом Постанова №6) вказано:

Будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

Під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки (стаття 19 ЗК, Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548), зазначений у рішенні відповідного компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України № 3038-VI дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі. Порядок забудови земельних ділянок регулюється нормами Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Зокрема право на виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах, що належать до I-III категорій складності після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Проте ОСОБА_1 дійсно здійснила будівництво нежитлової будівлі без дозволу на початок будівельних робіт (декларації) а отже самочинно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради Львівської області з декларацією про готовність до експлуатації об‘єкта будівництва, однак відділом державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради Львівської області зареєстровано відмову реєстрації декларації про готовність до експлуатації вищевказаного об‘єкта будівництва, підтвердженням чого є лист відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради Львівської області №67 від 20.11.2017 року. Отже, судом встановлено, що позивач звертався до компетентного органу із питанням узаконення самочинного будівництва, однак їй було відмовлено у вирішенні даного питання.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Проте забудова земельної ділянки по вул. Мазепи здійснена в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Цільове призначення наданої ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки – для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Згідно Звіту про проведення технічного обстеження, розробленого експертом (інженером) з технічного обстеження ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат АЕ №002323) встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації, відповідність нежитлової будівлі архітектурно-будівельним, протипожежним і санітарним нормативним вимогам. Об’єкт будівництва є 11 категорії складності.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається за підставами, що незаборонені законом, зокрема із правочинів, ч. 2 цієї статті, передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Беручи до уваги вищенаведене, зокрема те, що самочинне будівництво спірного нерухомого майна здійснено без порушення будівельних і технічних норм, а також те, що судом не здобуто доказів того, що таке будівництво суперечить суспільним інтересам чи порушує права інших осіб та що таким будівництвом порушені санітарно-технічні вимоги чи правила експлуатації, суд не вбачає перешкод для задоволення позову, а вважає, що є достатньо підстав для задоволення такого і визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, с у д,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю загальною площею 43,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_2, б/н у м. Трускавець, Львівської області на земельній ділянці з кадстровим номером 4611500000:07003:0061.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.