Рішення № 71236404, 26.12.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6793/17>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого – судді Юрківа О.Р.,

секретаря Кузьми Д.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці державної фіскальної Служби України про визнання незаконною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до ЛМ ДФС про визнання незаконною та скасування постнови, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Оскаржуваною постановою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою з огляду на те, що ввезений ним на територію України транспортний засіб є комерційного призначення, а відтак, зазначений автомобіль було ввезено в режимі тимчасового ввезення з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того, вважає, що митним органом винесено постанову про порушення митних правил з пропуском строків передбачених частиною 1 статті 467 МК України. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС від 25.09.2017 року у справі про порушення митних правил №4490/20900/17 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовні заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До суду надійшли письмові заперечення представника Львівської митниці ДФС.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою в.о. заступника начальника митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 від 25.09.2017 року в справі про порушення митних правил №4490/20900/17 (а.с.5) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн.

Вказану вище постанову винесено на підставі протоколу про порушення митних правил №4490/20900/17 від 31.08.2017 року (а.с.3).

Справи про порушення митних правил, передбачені ст.470 МК України, розглядаються митними органами, що передбачено ч.1 ст.522 МК України.

Оскаржуваною постановою встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 через пункт пропуску Чернігівської митниці ДФС в митному режимі «транзит» 21.08.2016 року ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «VW BORA» реєстраційний номер JHK042, VIN – код WVWZZZ1JZ4W067679, країна реєстрації – Литва.

Так, об’єктивною стороною порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України є, зокрема, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб.

Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Главою 55 Розділу ХІІ МК України передбачено, що переміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжується обов’язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу, виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмового зобов’язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо).

У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — п’ять діб.

Відповідно до частини 1 статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Одночасно слід зазначити, що стаття 467 МК України не містить переліку триваючих правопорушень.

Так, триваючими визначаються правопорушення, які розпочавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно, шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активні дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Відтак, вчинене позивачем правопорушення є триваючим, а його доводи викладені у позовній заяві з даного приводу не відповідають розумінню норм передбачених МК України.

Таким чином, вказане вище правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 470 МК України, є триваючим правопорушенням, яке розпочалося 31.08.2017 року та тривало до моменту його виявлення 31.08.2017 року під час перевірки баз даних ЄАІС ДФС України.

Оскільки у справі відсутні будь-які інші дані щодо більш раннього виявлення вчиненого позивачем правопорушення, саме з цієї дати слід починати відлік шестимісячного строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, оскільки з моменту виявлення відповідачем вчинення правопорушення до моменту притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил оскаржуваною постановою не пройшло 6 місяців, підстави для скасування оскаржуваної постанови з цих мотивів відсутні.

Поряд з тим, не відповідає вимогам МК України покликання позивача на те, що ввезений ним на територію України автомобіль не є предметом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України з огляду на наступне.

Частина 3 статті 470 МК України передбачає настання адміністративної відповідальності за перевищення встановленого статтею 95 цього кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Транспортний засіб марки «VW BORA» реєстраційний номер JHK042, VIN – код WVWZZZ1JZ4W067679, країна реєстрації – Литва, що був ввезений позивачем на митну територію України, не є транспортним засобом комерційного призначення, але на нього поширюється регулювання ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергію, що переміщується лініями електропередачі, вживається термін “товар”. Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що рухомими речима є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Таким чином, поняття “транспортний засіб комерційного призначення”, є «товаром» і є предметом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

Частиною 2 статті 379 МК України «Умови тимчасового ввезення та ввезення з метою транзиту товарів на митну територію України громадянами» визначено, що пропуск через митний кордон України всіх товарів, окрім транспортних засобів особистого користування, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують 500 Євро та/або 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України тимчасово або з метою транзиту, здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств, під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення (транзит).

Відповідно до ч.1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Як встановлено матеріалами справи, транспортний засіб марки «VW BORA» реєстраційний номер JHK042, VIN – код WVWZZZ1JZ4W067679, країна реєстрації – Литва, був пропущений на митну територію України у митному режимі «транзит», що підтверджується витягом із АСМО «Інспектор – 2006», і мав бути доставлений до митного органу призначення у встановлений статтею 95 МК України строк.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, у відповідності до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 160, 161, 162, 167 КАС України, ст.ст. 4, 95, 110, 381, 470, 522, Главою 55 Розділу ХІІ МК України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці державної фіскальної Служби України про визнання незаконною та скасування постанови – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Р. Юрків