Постанова № 712364, 01.06.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/1846а

"01" червня 2007 р., 12 год. 50 хв. м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.

при секретарі: Волна С.В. за участю представників сторін:

позивача: Литвиненко І.М. – за довіреністю ;

відповідача: Устименко П.І. - за довіреністю;

третя особа: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області про визнання дій неправомірними та про стягнення 2 494,11 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про визнання дій відповідача неправомірними по видачі довідок колишньому працівнику відповідача - Бушміній Т.О. із зазначенням премії без права на її врахування для перерахунку пенсії за січень 2006 року та про стягнення з відповідача шкоди у вигляді суми переплачено пенсії Бушміній Т.О. в сумі 2 494,11 грн. за період січня-листопада 2006 року на підставі ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об’ємі.

Представники відповідача заперечив проти позовних вимог повністю, оскільки на його думку премії виплачені правомірно, а вина у виниклій ситуації повністю лягає на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. яке спочатку дало дозвіл на нарахування і виплату премії, а потім його скасувало, а відповідач крім того вчасно не міг отримати роз"яснення щодо нарахування премій.

Третя особа в засідання не з'явилася, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року ( далі Закон), за цим законом призначаються трудові та соціальні пенсії. У відповідності до ст. 3 Закону, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

У відповідності до ст. 8,10 Закону, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

З наявних у справі документів вбачається, що третя особа Бушміна Т.О. отримує пенсію державного службовця і займала посаду начальника відділу Державного управління екології та природних ресурсів в Черкаській області.

У відповідності до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року ( далі Закон 1), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України через Пенсійний Фонд.

У відповідності до ст. 37-1 Закону 1, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( далі Закон 1058), страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року, структура заробітної плати є такою:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З вищевикладеного випливає, що якщо призначення пенсій залежить від сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України ( ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення") від 05.11.1991 року, а перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то премія може бути врахована для перерахунку за обов'язкової умови нарахування на неї страхових внесків, оскільки згідно п.6 ст. 19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій ст. 19, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

13 грудня 1999 р. було прийнято Постанову КМУ N 2288 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", у відповідності до якої було затверджено схеми посадових окладів держслужбовців різних категорій та надано право керівникам органів в межах установленого фонду оплати праці установлювати посадові оклади та здійснювати преміювання працівників ( п. 1,2).

09.03.2006 року було прийнято постанову КМУ № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", якою визначено, що Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 р. N 2288 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" втрачає чинність стосовно працівників, схеми посадових окладів яких затверджені цією постановою ( п. 16 Переліку до постанови).

У відповідності до частини 2) п. 2 постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", в межах затвердженого фонду оплати праці керівникам було надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2006 року за № 1768/03 третій особі по справі Бушміній Т.О. було видано довідку для перерахунку пенсії з посиланням на Постанову КМУ № 268 від 09.03.2006 року з вказівкою про те, що премія у складі заробітної плати по посаді, з якої вона вийшла на пенсію складає 191,35 грн. і встановлена з 01.01.2006 року.

На вимогу суду надати накази, якими було призначено преміювання, відповідач надав наказ по управлінню від 31.01.2006 року № 14-О ( а.с.59) та від 28.02.2006 року № 28-О (а.с. 63) про преміювання надбавки за січень і за лютий 2006 року, які видані на підставі постанови КМУ № 228, а не Постанови КМУ № 268.

Також відповідачем надано копію наказу від 14.06.2006 року № 74-О, яким призупинено з 03.01.2006 року встановлення надбавок та премій і наказано вважати такими, що з 03.01.2006 року втратили чинність накази по управлінню про встановлення надбавок № 14-О від 31.01.2006 року та № 28-О від 28.02.2006 року.

Таким чином, на думку суду відповідач не видавав наказів про преміювання на підставі Постанови КМУ № 268 і посилання на неї у довідці третій особі Бушміній Т.О. для перерахунку пенсії було безпідставним.

Суд критично оцінює наданий відповідачем наказ від 30.03.2006 року № 41-О щодо введення нового штатного розпису та нових посадових окладів, пунктом 2 якого було внесено зміни до наказів від 31.01.2006 року № 14-О та від 28.02.2006 року № 28-О, в яких посилання на постанову КМУ № 2288 замінено на Постанову КМУ № 268, оскільки даний наказ відповідач надав лише після того, як суд почав вимагати надати наказ про преміювання на підставі постанови № 268, а за доводами позивача цей наказ не пред'являвся на час проведення перевірки правильності видачі довідок на перерахування пенсії Бушміній Т.О.

Згідно довідки відповідача від 30.05.2007 року № 2138/03 ( а.с. 61), в січні 2006 року премії та надбавки по управлінню виплачувалися згідно постанови КМУ № 2288, а перерахунок по постанові КМУ № 268 не проводився, оскільки різниці в сумах при обрахунку премії по цих двох постановах не було б.

Суд вважає неправомірними доводи відповідача про те, що якщо розмір премії по постановах КМУ № 2288 і 268 не відрізняється, то не має значення яка видавалася довідка для перерахунку премії, оскільки застосуванню підлягає лише одна з цих постанов, в силу того, що постанова КМУ № 268 відміняє дію постанови КМУ № 2288 по одних і тих же посадах. Крім того, ці постанови видані в різні роки і поширюються на різні періоди.

В будь-якому випадку, якщо відповідач видав довідку на перерахування пенсії третій особі Бушміній Т.О. з посиланням на постанову КМУ № 268, то слід перевіряти всі акти відповідача, які видані саме на підставі цієї постанови.

Незважаючи на те, що відповідач надав суду суперечливі первинні документи, суд приходить до висновку, що якщо премія нараховувалася і виплачувалася за січень 2006 року, то вона виплачувалася відповідачем саме на підставі постанови КМУ № 2288, а тому довідка від 03.05.2006 року № 1768/03 є недостовірною.

Крім того, відповідач надав суду наказ від 14.06.2006 року № 74-О ( а.с. 60), яким скасовано накази про встановлення надбавок за січень і лютий 2006 року. Накази про преміювання за січень і лютий 2006 року відповідач переробив з посиланням на постанову КМУ № 268 і сам їх скасував наказом від 14.06.20056 року, що також доводить, що премія за січень 2006 року на підставі КМУ № 268 відповідачем не нараховувалася і не виплачувалася.

В подальшому, відповідач видав довідку від вересня 2006 року № 4226/03 третій особі Бушміній Т.О. для перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ № 268 вже без вказівки про премію, що свідчить про визнання відповідачем факту неправомірності видачі першої довідки від травня 2006 року.

Актом перевірки достовірності видачі довідок про заробітну плату від 08.11.2006 року, складеним позивачем, було встановлено, що премія для працівників відповідача була встановлена згідно наказу № 14-О від 31.01.2006 року, а виплата їх призупинена згідно наказу № 74-О від 14.06.2006 року.

За доводами позивача, після з'ясування питання про неправомірність довідки з приводу премії за січень 2006 року, пенсія третій особі Бушміній Т.О. була перерахована на підставі довідки відповідача ( а.с. 8), яка видана на підставі Постанови КМУ № 2288 і заперечень у позивача з приводу сум, виплачених третій особі на підставі цієї довідки немає. Застосування відповідачем в даному разі постанови КМУ № 2288 виключає можливість застосування Постанови № 268.

У відповідності до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" -- органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

За доводами позивача, на підставі недостовірної довідки відповідача про нарахування премії за січень 2006 року, яка була використана для перерахунку пенсії Бушміної Т.О., за період січня - листопада 2006 року третій особі було надміру виплачено коштів у загальній сумі 2 494,11 грн. , що вбачається з такого розрахунку :

Пенсія на підставі недостовірної довідки відповідача від травня 2006 року була нарахована у розмірі 1 491,88 грн. (розпорядження а.с. 67), а після перерахунку у жовтні 2006 року пенсія становить лише 1 237,20 грн. ( а.с. 69). Різниця складає 254,69 грн. на місяць ( 1491,88-1237,20).

За доводами позивача, в жовтні 2006 року робився і перерахунок, по якому пенсія була визначена у розмірі 1 184,40 грн. ( а.с. 68), а потім збільшена до 1 237,20 грн. Різниця за 1 місяць склала 52,79 грн. ( 1237,20-1184,40). Спору з приводу неправомірності виплати цієї суми у сторін немає.

Таким чином, третій особі було неправомірно виплачено :

254,69 грн. х 10 місяців 2006 року - 52,79 грн. = 2 494,11 грн.

Виплата пенсій третій особі за період січня-листопада 2006 року підтверджується довідкою філії Приватбанку від 24.05.2007 року № 20-18/2481 ( а.с. 51). Отримання спірної пенсії третя особа суду не заперечила.

Таким чином, відповідачем шляхом видачі недостовірної довідки було завдано шкоди Пенсійному Фонду України на загальну суму 2 494,11 грн. , яка підлягає до повного стягнення з відповідача по справі.

Дії відповідача по видачі Бушміній Т.О. довідки від 03.05.2006 року № 1768/03 є неправомірними, оскільки за січень 2006 року премія на підставі Постанови КМУ № 268 не нараховувалася і не виплачувалася по управлінню, оскільки Управлінням для преміювання застосовувалася Постанова КМУ № 2288, а в подальшому накази про преміювання (перероблені з посиланням на постанову КМУ № 268) було взагалі скасовано у червні 2006 року.

Відповідач видавав довідки третій особі і на підставі застосування Постанови КМУ № 2288 і Постанови КМУ № 268, в той час як застосуванню може підлягати лише одна з цих постанов, бо вони стосуються одних і тих же категорій працівників.

Відповідач по справі визначений правильно, оскільки у відповідності до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

На підставі статті 89,94 КАС України з відповідача на користь державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 24,95 грн.

Керуючись статтями 89,94, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області Управління ветеринарної медицини в Черкаській області по видачі довідки від 03.05.2006 року № 1768/03, яка видана Бушміній Тамарі Олександрівні для перерахунку пенсії з включенням премії.

3. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, ідентифікаційний код 21368342, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17:

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, ідентифікаційний код 21366934, м.Черкаси, вул. Г. Сталінграду, 10, рахунок № 2560650041731 в Черкаському обласному управлінні ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 354507 -- шкоду в розмірі 2 494,11 грн.

- в доход Державного бюджету України через місцеві органи ДПІ – 24,95 грн. судового збору;

Виконавчий документ видати.

Постанова набуває чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

СУДДЯ Н.М. Спаських