Рішення № 71236302, 22.12.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5703/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М.,розглянувши у скороченому провадженні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного об»єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій незаконними та зобов’язання до вчинення дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.12.2017 р. звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправними дії щодо відмови Залізничного об»єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за ОСОБА_2 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах протиправними та зобов’язати Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за ОСОБА_2 №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 06.05.2017р. та зобов’язати зарахувати до пільгового стажу періоди його роботи з 05.08.1986р. по 17.02.1992р. в ВАТ «Спецбудмонтаж». Свої вимоги мотивує тим, що 21.07.2017 р. він звернувся до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до п. 2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», долучивши до такої всі необхідні документи, однак листом від 23.11.2017р. №11162/04-17 отримав відмову з посиланням на те, що подані документи не підтверджують виконання робіт, передбачених ОСОБА_2 №2, неможливо підтвердити первинними документами умови, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах по ОСОБА_2 №2 за період його роботи з 05.08.1986р. по 17.02.1992р. в ВАТ «Спецбудмонтаж». Таку відмову відповідача вважає незаконною, та такою, що порушує його права.

Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова подало до суду заперечення, в якому проти заявленого позову заперечило з підстав викладених у такому. Просить в позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що 21.07.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення” та відповідно до п.2 Розділу ХV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Також судом встановлено, що відповідач листом від 23.11.2017р. відмовив позивачу в призначенні пенсії згідно п.«б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з посиланням на те, що на дату звернення ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи можливо зарахувати лише період роботи з 11.03.1982 р. по 09.05.1985р. - (3 роки 1 місяць 29 днів) в ПАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №1; з 19.08.1985р. по 16.07.1986р. (0 років 10 місяців 28 днів) в ВАТ «Пасавтопром»; з 02.03.1992р. по 16.07.1996р. (3 роки 7 місяців 6 днів) - стаж роботи врахований згідно довідки про фактично відпрацьовані дні виданої ВАТ «Пасавтопром», №08 від 30.04.2017р. Період роботи з 05.08.1986 р. по 17.02.1992 р. у ВАТ «Спецбудмонтаж» не зарахований до пільгового стажу через недотримання та неможливість підтвердження первинними документами умов, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах по ОСОБА_2 №2, виходячи з вимог чинного пенсійного законодавства, не вбачається законних підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на даний час.

Як вбачається, з долученої до матеріалів справи копії трудової книжки, наказом № 31-к від 15.03.1982 р. позивач 11.03.1982 р. прийнятий на роботу електрозварником 3 розряду в арматурний цех ГП ВО «Львівзалізобетон». Наказом № 603 від 23.12.1983 р. йому присвоєно четвертий розряд електрозварника. Наказом №130-к від 05.08.1985р. позивач звільнений з роботи за власним бажанням. Наказом №911 від 12.08.1985р. з 19.08.1985 р. ОСОБА_1 прийнятий електрозварником 4 розряду в ДП «Львівський автобусний завод» (ВАТ «Пасавтопром»), 16.07.1986р. звільнений з заводу за власним бажанням, на підставі наказу №878 від 16.07.1986р. Наказом №49-к від 05.08.1986р. з 05.08.1986 прийнятий на роботу електрозварником 4 розряду у ВАТ «Спецбудмонтаж». Наказом №38 від 26.05.1987р. з 01.06.1987р. позивачу встановлений третій розряд електрозварника, а наказом №59 від 21.03.1989р. з 03.04.1989 присвоєний четвертий розряд електрозварника. Наказом №8-к від 18.02.1992р. з 17.02.1992р. він звільнений по ст.38 КЗпП УРСР за власним бажанням. Наказом №204 від 02.03.1992р. з 02.03.1992р. ОСОБА_1 прийнятий електрозварником ручного зварювання у ВО «Львівський автобусний завод» (ПАТ «Пасавтопром»). Наказом №60 від 31.05.1994р. з 01.06.1994р. позивачу присвоєно п’ятий розряд електрозварника ручного зварювання. Наказом №130-ВК від 31.07.1996. з 16.07.1996 звільнений по ст.40 КЗпПП України /а.с.12-15/.

З листа Головного управління статистики у Львівській області № 03.2-09/279/21-17 від 17.07.2017р. вбачається, що ВАТ «СПЕЦБУДМОНТАЖ» з 23.12.2008р. вилучено з ЄДРПОУ /а.с.19/.

З архівних довідок № 736/у-2 від 11.05.2017р. вбачається, що в документах Українського управління «Рембудмонтаж», дільниця № 2 в особових рахунках нарахування заробітної плати значиться, що ОСОБА_1 працював електрозварником та отримував заробітну плату з серпня 1986р. по лютий 1992р. /а.с.21, 24-26/.

Згідно довідки № 18 від 10.05.2017р. вбачається, що накозом № 212 від 01.08.1989 р. ГП ВО «Львівзалізобетон» реорганізовано на Львівський завод Залізобетонних виробів № 1 ТБО «Львівбуд»; наказом № 131 від 01.04.1994р. "Львівський завод Залізобетонних виробів № 1" реорганізовано на ВАТ «Львівський завод Залізобетонних виробів № 1»; наказом № 57 від 15.12.2011р. ВАТ «Львівський завод Залізобетонних виробів № 1» реорганізовано на ПАТ «Львівський завод Залізобетонних виробів № 1» /а.с.28/.

В довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 30.05.2017р. №21 виданої ПАТ «Львівський завод Залізобетонних виробів № 1» міститься інформація про те, що за період з 11.03.1982р. по 09.08.1985 р. ОСОБА_1 виконував роботи пов»язані з електрозварюванням за посадою електрозварника 3-го розряду повний робочий день та, що дана посада відноситься до посад передбачених ОСОБА_2 № 2, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 р. /а.с.27/.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 30.04.2017р. № 09, виданою ПАТ «ПАСАВТОПРОМ» вбачається, що позивач працював повний робочий день в виробництві металообробки на Львівському автобусному заводі з 19.08.1985 р. по 16.07.1986р. виконував електрозварювальні роботи по зварюванню дрібних детелай для кузова автобуса, та що дана посада відноситься до посад, передбачених ОСОБА_2 № 2, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 р. З 02.03.1992р. по 16.07.1996р. працював електрозварником ручного зварювання та, що дана посада відноситься до посад, передбачених ОСОБА_2 № 2, затвердженого ОСОБА_3 КМУ № 162 від 11.03.1994р. /а.с.34/.

Згідно п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-У1, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення".

На підставі п. «б» ч.1 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За змістом цієї норми вбачається, що існує дві безумовні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах за п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення:

-наявність посади, передбаченої ОСОБА_2 № 2;

-атестація робочих місць.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку застосування ОСОБА_2 №1 і ОСОБА_2 №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18 листопада 2005 року, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються ОСОБА_2, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умовами підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Пунктом 10 даного Наказу передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637 (далі Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Частина 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить у залежність особу щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та призначення пенсії.

В Україні визнається та діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на які надана Верховною ОСОБА_3, є частиною національного законодавства України.

За наведеного, суд не погоджується з доводами відповідача на те, що до пільгового стажу роботи не можливо зарахувати період роботи позивача з 05.08.1986р. по 17.02.1992р. в ВАТ «Спецбудмонтаж», оскільки подані документи не підтверджують виконання робіт, передбачених ОСОБА_2 №2, так, як неможливо підтвердити первинними документами умови, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах по ОСОБА_2 №2 за вказаний період роботи позивача, і що ОСОБА_2 №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162, у розділі XXXIII «Загальні професії», передбачені електрозварники ручного зварювання, а тому право на пенсію за віком на пільгових умовах по ОСОБА_2 №2 до 1992 року мають електрозварники (електрогазозварники) ручної електродугової (дугової) зварки, на автоматичних і напівавтоматичних машинах під шаром флюсу або в середовищі вуглекислого газу, а також ті, які працюють на автоматичній і напівавтоматичній зварці в середовищі аргону, на атомно-водневій зварці, а зварникам на стиковій, контактній, шовній і точковій зварці пенсії призначаються на загальних підставах, так як таке не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на час спірного періоду роботи позивача, а саме з 05.08.1986 р. по 17.02.1992 р. була чинна постанова ОСОБА_3 Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 р., якою був затверджений ОСОБА_2 №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, розділом XXXII «Загальні професії» якою передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за ОСОБА_2 № 2 мають електрозварники та їх підручні, тобто відповідач помилково застосував до позивача ОСОБА_2 №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162, в якому конкретизовано різновид електрозварників, які мають право на пільгову пенсію за ОСОБА_2 № 2.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів неможливості зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи, а судом таких не встановлено, оскільки період роботи позивача, що дає право на призначення пільгових умовах підтверджений оформленими належним чином записами в трудовій книжці, довідками та архівними документами, що в силу вищенаведених норм законодавства є достатньою підставою для підтвердження пільгового стажу. Будь-яких інших підстав для відмови у призначенні пенсії позивачу відповідачем не зазначено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірними.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до п. «б» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суд зазначає наступне.

Правильність та повноту наданих документів для призначення пенсії визначають органи пенсійного фонду.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог відповідно до ст.9 КАС України та зобов'язати управління повторно розглянути заяву позивача з врахуванням спірного періоду та прийняти рішення відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, у відповідності до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України „Про пенсійне забезпечення", Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_2 № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим ОСОБА_3 КМУ від 12.08.1993 року №637, Порядком про застосування ОСОБА_2 № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправними.

Зобов'язати Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи у ВАТ «Спецбудмонтаж» з 05.08.1986р. по 17.02.1992р.

Зобов'язати Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2017р. з врахуванням періодів його роботи в ВАТ «Спецбудмонтаж» з 05.08.1986р. по 17.02.1992р. та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 640 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: