Рішення № 71235973, 21.12.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8562/17

Провадження №2-а/461/691/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції м.Львова про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції м.Львова, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, серії БР №449148 від 25.11.2017 року.

В обґрунтування вимог покликається на те, що 24.11.2017 року припаркувався на проїжджій частині тротуару біля буд. №16 на вул. Костюшка у м.Львові.25.11.2017 року інспектором УПП у м.Львові ДПП відносно ОСОБА_2 винесено постанову про накладення на останнього адміністративного штрафу у розмірі 1020,00 грн. Згідно даної постанови ОСОБА_2 здійснив стоянку на місці, призначеному для стоянки інвалідів. Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, тому просить позов задоволити.

У судове засіданняпозивач не з’явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.Тому, відповідно доч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання не здійснювалося у зв’язку з неявкою учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою серії БР №449148у справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 Кодексу України про адміністративні порушення. Згідно даної постанови позивач здійснив стоянку на місці, призначеному для стоянки інвалідів, позначеного дорожнім знаком 5.38 з табличкою 7.17 ПДР України.

Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ч.5 ст.122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака«Водій з інвалідністю».

Відповідно до ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 і 5 ст.122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ч. 2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, за приписами ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною першою ст.268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відповідачем суду не надано копії матеріалів справи, на підставі яких було постановлено рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.В матеріалах справи міститься лише постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача.

Вказана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення позивача, надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз'яснено її права та обов'язки, враховано особу порушника, розглянуто клопотання в разі їх наявності.

Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідачем всупереч положень Кодексу України про адміністративні правопорушення не проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст.ст. 278, 279 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Вказаній нормі Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційним Судом України надано офіційне тлумачення в рішенні від 26.05.2015р. № 5-рп/2015.

Конституційний Суд України вирішив, що положення ч.1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Також у наведеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що приписами ст.ст. 33, 245, 268 КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

За приписами ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Разом з тим, відповідач всупереч положенням ч.1 ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу позивача.

Разом з цим, відповідачем будь-яких доказів того, що постанова про притягнення ОСОБА_2 винесена з дотриманням процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, суду не надано, як і не доведений факт, що саме позивач керував транспортним засобом «Хюндай Тусон», д.н.з. НОМЕР_1 та саме позивач порушив ПДР України.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Окрім того, суд зазначає, що у своїй позовній заяві ОСОБА_2 вказав на те, що його автомобіль був припаркований на проїжджій частині вздовж тротуару, поза лінією розмітки зони дії дорожнього знаку 5.38 з табличкою 7.17, у той час як відповідачем ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за паркування у недозволеному місці. Однак, представником відповідача не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених доводів позивача.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Окрім того, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог шляхом закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, відповідно до вимог ст.139 КАС України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції в розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 122, 222, 254, 258, 268, 276, 278, 279, 283, КУпАП, ст.ст. 2, 9, 77, 139, 229, 241-246, 255, 286, 292, 295, 297КАС України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Скасувати постанову Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції у справі про адміністративне правопорушення серії БР №449148 від 25.11.2017 року, якою ОСОБА_2 Васильовичапритягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 1020,00 грн. та провадження у справі закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збіру розмірі 640,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зубачик Н.Б.