Постанова № 71235681, 21.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/5271/17 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/4419/17 Дубина Л.А.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» - Тищука Миколи Андрійовича на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «СБЕРБАНК», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, в якій зазначає, що у квітні 2017 року він звернувся до Ленінського районного суду із позовною заявою про визнання виконавчого напису реєстр №6320 від 12.08.2014 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. таким, що не підлягає виконанню.

16.09.2016 року постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області поновлено виконавче провадження №44790677 з примусового виконання виконавчого напису.

Відповідно до виконавчого напису, звернуто стягнення на нерухоме майно що належить ОСОБА_4 за Іпотечним договором реєстр №810 від 03.07.2013 року, а саме: на житловий будинок літ.Н загальною площею 967,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0748 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, пропонується задовольнити вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в сумі 4 568 927,99 грн.

Незважаючи на наявність судового спору за позовом про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження є відкритим, а виконавчі дії не зупинені.

Державною виконавчою службою, з метою примусової реалізації нерухомого майна проводяться виконавчі дії з метою подальшого відчуження будинку в порядку реалізації арештованого майна, що передбачено ст.61 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки виконавчий напис реєстр №6320 від 12.08.2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки є чинним і зверненим до виконання, на підставі якого відкрито виконавче провадження, накладено арешт на нерухоме майно - будинок, з метою подальшого його реалізації, як арештованого нерухомого майна, що перебуває під іпотекою, є всі підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, яким може бути скасований виконавчий документ.

Вказує, що житловий будинок, на який звернуто стягнення є єдиним місцем для проживання його і його родини, включаючи неповнолітню дитину.

Ускладнення чи неможливість виконання рішення суду, яким може бути скасований виконавчий документ (виконавчий напис) полягає у тому, що у випадку реалізації предмету іпотеки в порядку примусового виконання виконавчого документу, він буде змушений звертатися додатково з окремими позовами, якими визнавати незаконними дії чи рішення державної виконавчої служби, скасовувати результати прилюдних торгів з реалізації предмету іпотеки, внаслідок чого буде нести додаткові витрати пов'язані з розглядом справ у судах, та невідомо чи зможе повернути собі праве власності на свій будинок.

Зазначає, що факт відкриття виконавчого провадження та наявність відповідних постанов про арешт майна боржника та інші свідчать про реальну можливість примусового продажу заставленого майна, що унеможливить реальне виконання рішення суду, вважає що є всі підстави для звернення до суду з заявою пре забезпечення позову.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису реєстр №6320 від 12 серпня 2014 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок літ.Н загальною площею 967,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0748 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, реєстр №6320 від 12.08.2014 року вчиненого приватним нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок літ. Н загальною площею 967, кв.м та земельну ділянку площею 0,0748 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1У апеляційній скарзі представник ПАТ «СБЕРБАНК» - Тищук М.А. зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду, в задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суддя виходив з того, що скільки предметом заявленого ОСОБА_4, позову є законність дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису за договором іпотеки, то відсутність заходів забезпечення про які просить заявник, може ускладнити або зробити неможливим подальше виконання рішення суду, в зв'язку з існуванням можливості реалізації предмету іпотеки в порядку примусового виконання виконавчого документу. При цьому суд першої інстанції послався на п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів зважаючи на наступне.

Згідно роз'яснень викладених у п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Тобто, допускається забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, однак лише в тому разі, якщо такий документ оскаржується у судовому порядку. Протилежне суперечило б основним засадам виконавчого провадження.

У даному випадку, таким виконавчим документом є виконавчий напис нотаріуса.

Згідно з п. 16 Постанови ВССУ № 3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто, слід розрізняти спори про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню від спорів з приводу оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, що не є тотожним.

При цьому, належним способом оскарження такого виконавчого документу, як виконавчий напис є саме пред'явлення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В даному ж випадку, ОСОБА_4 пред'явив позов про скасування виконавчого напису. При цьому зі змісту позовної заяви чітко вбачається, що такий позов пред'явлено саме в порядку оскарження нотаріальної дії про що декілька разів чітко зазначається в позовній заяві з посиланням на відповідні норми.

Таким чином, колегія суддів вважає, що предметом даного позову є оскарження нотаріальної дії, а не виконавчого документу, а відтак, суд не вправі був вживати такі заходи забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, оскільки це не відповідає обраному позивачем способу судового захисту.

Слід також зазначити, що зазначений позов перебуває на розгляді суду з 11.08.2017 року, однак до цього часу, виконавчий напис від 12.08.2014 року так і не виконано. Зазначене свідчить про те, що відсутні підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції від підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» - Тищука Миколи Андрійовича задовольнити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2017 року по цій справі скасувати та ухвалити нову наступного змісту: «У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Дата складання повної постанови 21 грудня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: