Рішення № 71235311, 21.12.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.12.2017

Справа № 334/6069/16-ц

Провадження № 2/334/719/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

при секретарі Куліковій Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води,

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Концерн «МТМ» по відношенню до відповідачів являється виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води). Концерн «МТМ» у період з грудня 2014 року по листопад 2015 року надав послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 6424,19 гривень. Відповідачі, скориставшись послугами Концерну, не здійснили жодної оплати за надані позивачем послуги. Концерн «МТМ» звертався до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового заказу про стягнення заборгованості за використані боржниками послуги, яка була задоволена 22.02.2016 р. Однак, ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2016 року по справі № 334/1030/16-ц судовий наказ за заявою Концерну «МТМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасовано.

Станом на 01.12.2015 року, згідно розрахунку заборгованості, сума боргу відповідачів перед позивачем складає 6424,19 гривень. На адресу відповідачів направлялися претензії стосовно наявної у них заборгованості за надані послуги, але відповідачами борг на цей час не сплачено. Позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за надані послуги в сумі 6424,19 гривень та сплачений судовий збір у сумі 1378,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з мотивів, викладених у письмових заперечення проти позову. Відповідач ОСОБА_2 надала письмові заперечення проти позову, та вважає неправомірною вимогу позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки таке право, на її думку, є виключно у балансоутримувача будинку №42 по вул. Зернова у м. Запоріжжя. Оскільки 27.03.1995 року між співвласниками і ВРЕЖО №7 було укладено безстроковий договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, тому тільки балансоутримувач має право звертатися до суду з вимогою про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги. Окрім цього, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на звернення до суду, оскільки таке право обумовлюється в договорі, а з Концерном «МТМ» відповідачі не укладали договір.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 8)

Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради №25 від 29.01.09 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, з 01.01.2009 виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «Міські теплові мережі» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Згідно п. 4 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для обєктів усіх форм власності є субєкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Квартира відповідачів підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Позивач у період з грудня 2014 року по листопад 2015 року надав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване у АДРЕСА_1 на загальну суму 6424,19 гривень.

Відповідачі, скориставшись послугами Концерну, не здійснили жодної оплати за надані позивачем послуги.

12.03.2016 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/1030/16-ц, провадження 2-с/334/21/16 судовий наказ №334/1030/16-ц виданий 22.02.2016 року за заявою Концерну «МТМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасовано.

Стаття ст. 526 ЦК України визначає, що зобовязання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Відповідно до ст..20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 24 ЗУ «Про теплопостачання» передбачено обовязок відповідача, як споживача послуг позивача, своєчасно укласти з ним договір на постачання теплової енергії, а за ст..25 вказаного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за №630, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК УРСР, наймачі (власники) квартир зобовязані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Згідно зі ст. ст. 64 ЖК УРСР члени сімї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобовязаннями з договору найму житлового приміщення.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутність укладеного договору з відповідачами, як споживачами комунальних послуг, не звільняє відповідачів від сплати за фактично надані послуги.

Розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви позивачем, не суперечить положенням цивільного процесуального законодавства України, містить нарахування окремо по кожній складовій наданих позивачем послуг. Відповідачі не спростували вказаний розрахунок заборгованості.

Представник відповідача посилався, що ОСОБА_1 деякий час не проживала за даною адресою, а тимчасово знаходилась у Росії, що не враховано позивачем, та не зменшено сум нарахувань.

Відповідно до п.1 Порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача або членів його сімї за місцем реєстрації, який діє на сьогоднішній день та затверджений рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради, перерахунок за надані послуги здійснюється на підставі письмової заяви споживача про тимчасову відсутність споживача та/або членів його сімї за місцем реєстрації. Аналогічні норми діяли також в спірний період.

Однак, представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні не надав доказів, що відповідачі зверталися із такою заявою на адресу Концерну «МТМ». Заперечень з боку відповідачів на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води на адресу Концерну «МТМ» також не надходило.

Оцінивши досліджені докази, суд вважає, що відповідачі порушили правила оплати послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, тому, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за надані послуги за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі 6424,19 грн. за період з 01.12.2014 року по 01.12.2015 року на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь Концерну «МТМ» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1378,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 322, 525, 526, 651 ЦК України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК УРСР, ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд -

ВИРІШИВ :

Позов Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у солідарному порядку на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання №26031300042813 Установа банку: Філія Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, Свідоцтво платника ПДВ: 11030127, ІПН: 321214508249) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (підігрів питної води) у сумі 6424,19 грн. (шість тисяч чотириста двадцять чотири гривні 19 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р 26007301001951 в Філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458), судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Баруліна Т. Є.