Ухвала суду № 71234248, 20.12.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/4944/15-ц

ОКРЕМА ДУМКА

20 грудня 2017 р. м. Ужгород

судді-доповідача Куштана Б.П.

у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 20 вересня 2017 року під головуванням судді Маргитич О.І. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 20 вересня 2017 р. у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів Куштана Б.П. (доповідача), Мацунича М.В. і Собослоя Г.Г. постановлено апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково; ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 20 вересня 2017 року скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, включно з положеннями ст. 151 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали) щодо порядку забезпечення позову. Я не погоджуюся із цим висновком, оскільки такий суперечить обставинам справи, предмету вирішення і належним до застосування нормам процесуального права. Так, ОСОБА_2 просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 11 серпня 2015 р. На обґрунтування заяви зазначив, що об'єкт нерухомості на який накладено арешт (млинзавод) знаходиться у власності іншої особи, а тому захід забезпечення позову не може сприяти виконанню рішення суду. При цьому змінилися обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову. Також указав, що вказаний млинзавод був переданий в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № SMEWC/05459/S-1 від 31 серпня 2011 р., а отже Банк має пріоритетне право на задоволення вимог за договором іпотеки. Зазначає також, що суд забезпечив позов до відкриття провадження у справі. Згідно з положеннями ст. 154 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів (строк подання такої заяви може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка подала заяву). Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову (за умови, що суд має достатні дані про належне їх повідомлення про час і місце судового засідання). Суд може скасувати забезпечення позову у зв'язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, у своїй заяві про скасування таких заходів має вказати, чому застосовані заходи забезпечення позову є недоцільними і чому їх належить скасувати. У нашому випадку заяву про скасування заходів забезпечення позову подав ОСОБА_2, щодо якого вжито заходи забезпечення позову, проте ні в самій заяві, ні в апеляційній скарзі він не посилається на таку обставину як неповідомлення його про час і місце розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Наведені ним доводи зводяться лише до зміни умов, але такі не дають підстав для судового висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, оскільки, зокрема, рішення суду не виконано. За загальним правилом заходи забезпечення позову діють до виконання рішення суду. Твердження апелянта про вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову до відкриття провадження у справі є обґрунтованими, проте цей довід міг бути підставою для скасування ухвали про забезпечення позову за наслідками її апеляційного оскарження. Однак, ухвала Мукачівського міськрайонного суду від 11 серпня 2015 р. не оскаржувалась. У контексті наведеного, на моє переконання, ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 20 вересня 2017 року належало залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Суддя-доповідач Куштан Б.П.