Ухвала суду № 71233826, 22.12.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 4-с/243/42/2017

Справа № 243/9749/17

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2017 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кузнецова Р.В.,

при секретареві Малиновській І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», заінтересована особа - ОСОБА_1 на повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу, покладання зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2017 року на адресу суду надійшла скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі» на повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу, покладання зобов’язання вчинити певні дії. У своїй скарзі представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» зазначив про те, що 11 травня 2011 року Слов’янським міськрайонним судом було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги банку задоволені та стягнуто заборгованість у сумі 8059,63 грн. ПАТ «ВіЕйБі Банк» пред’явив до виконання виконавчий лист за цим рішенням суду до Слов’янського міськрайонного ВДВС. 05 вересня 2017 року державним виконавцем Хамло Ю.А. направлено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв’язку із тим, що стягувачем не надано підтвердження сплати авансового внеску. Вважає такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки у ПАТ «ВіЕйБі Банк» триває процедура ліквідації, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а Фонд є державною установою, яка відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» звільняється від сплати авансового внеску. Просить визнати дії державного виконавця щодо ухвалення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання неправомірними, скасувати повідомлення та зобов’язати державного виконавця відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-363/11 з виконання рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник заявника не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, суду було подано письмове клопотання про підтримку доводів скарги та клопотання про проведення розгляду скарги за відсутності представника.

Старший державний виконавець Слов’янського міськрайонного ВДВС ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № 39575 від 13 листопада 2017 року (а.с. 12), не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, через канцелярію суду надав письмові заперечення по справі в яких розгляд справи просив проводити у відсутності представника ВДВС (а.с. 10-11).

У запереченнях на скаргу державний виконавець зазначив, що скаржником до Слов’янського міськрайонного ВДВС було надано заяву про примусове виконання виконавчого листа від 11 травня 2011 року № 2-363/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості у розмірі 8059,63 грн. До заяви не було надано підтвердження сплати авансового внеску всупереч положенням ч.2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», 05 вересня 2017 року державним виконавцем Слов’янського ВДВС було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Посилання скаржника щодо наявності підстав для звільнення його від сплати авансового внеску вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-УІ (із змінами) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Положення вищенаведеного Закону № 4452-УІ не містять прямої норми про звільнення Фонду від сплати авансового внеску в межах виконавчого провадження.

Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як регулятор ринку фінансових послуг, хоча і є державною організацією, проте не є державним органом, який відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» звільняється від сплати авансового внеску.

Зважаючи на наведене, не можна погодитись із доводами скарги про віднесення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до державних органів, як осіб, що в сенсі наведеної норми Закону мають пільги по сплаті авансового внеску.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виступає від імені сторони правочину ПАТ «ВіЄйБі Банк» (цивільно-правової угоди), не здійснюючи при цьому владних повноважень, що узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 року у справі № 6-1521цс15. Так само уповноважена особа Фонду не здійснює владних повноважень у межах виконавчого провадження, а лише представляє стягувана у відносинах цивільно-правового характеру.

Таким чином Фонд у даному випадку не представляє свої власні інтереси як державні, а тому не може бути звільнений від сплати авансового внеску. Просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Заінтересована особа - боржник по виконавчому документу ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає можливе провести судовий розгляд скарги у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно із виконавчим листом № 2-363/11 виданим Слов’янським міськрайонним судом Донецької області на виконання рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2011 року у цивільній справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає до стягнення на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 8059,63 грн., та судові витрати по справі в сумі 200 грн. 60 коп. (а.с. 3,3 з.б.).

05 вересня 2017 року державним виконавцем Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, згідно із яким, виконавчий лист № 2-363/11, виданий 11 травня 2011 р. на виконання рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 8059,63 грн., та судові витрати по справі в сумі 200 грн. 60 коп., повернуто стягувачу на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 5).

Оскаржуване повідомлення державного виконавця від 05 вересня 2017 року та виконавчий лист були отримані стягувачем - ПАТ «ВіЕйБі Банк» 17 жовтня 2017 року, про що свідчать відомості вхідної кореспонденції представлені заявником (а.с. 4).

Зазначене повідомлення, дії державного виконавця, і є предметом оскарження ПАТ «ВіЕйБі Банк» у судовому порядку.

Згідно із положеннями статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень статті 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи та у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як видно із матеріалів справи, зокрема супровідного листа ВДВС (а.с. 4), повідомлення від 05 вересня 2017 року було отримано ПАТ «ВіЕйБі Банк» лише 17 жовтня 2017 року, а скарга подана до суду 02 листопада 2017 року. Таким чином, заявником пропущений строк для подання скарги до суду.

Згідно із роз’ясненнями викладеними в п. 16 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року, відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Таким чином, за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку, необхідно вирішити питання про залишення скарги без розгляду та її повернення заявникові на стадії прийняття, щоб останній мав можливість на повторне звернення до суду, однак не під час розгляду скарги по суті.

Пунктом 13 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року встановлено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 185 ЦПК.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 187 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 42, 43 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 128 -131 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; тощо.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно із п. 5 ч. ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини

Згідно із ст. 126 ЦПК України, якою передбачені наслідки пропущення процесуальних строків , право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно із ст. 127 ЦПК України, яка передбачає поновлення та продовження процесуальних строків, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.

Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.

Судом було прийнято дану скаргу до розгляду, втім, як було встановлено після її прийняття, дана скарга подана до суду з порушенням встановленого законом строку. Клопотання про поновлення пропущеного строку заявником не подане.

Таким чином, з урахуванням ст.12, ст. 175, п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заявником подано скаргу яка не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки заявником не подано клопотання про поновлення строку для звернення до суду із даною скаргою із обґрунтуванням поважності причин пропуску звернення до суду та відповідними доказами.

З огляду на викладене, суд вважає, що з метою сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, слід надати заявникові строк для усунення недоліків скарги та подання до суду клопотання про поновлення строку для звернення до суду із даною скаргою із обґрунтуванням поважності причин пропуску звернення до суду та відповідними доказами.

Керуючись статтями ст.12, ст.175, п. 8 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Надати Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» строк у 5 (п’ять) днів з дня отримання нею копії цієї для усунення недоліків скарги та подання до суду клопотання про поновлення строку для звернення до суду із даною скаргою із обґрунтуванням поважності причин пропуску звернення до суду та відповідними доказами.

Суд роз’яснює, що у випадку не усунення цих недоліків у встановлений судом строк, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р.В. Кузнецов