Рішення № 71233562, 22.12.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/10428/17

провадження № 2/243/4521/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

при секретарі Мирошниченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою Дружківського дитячого будинку-інтернату до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Дружківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Дружківський дитячий будинок-інтернат, який діє в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Дружківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідач на момент народження сина ОСОБА_3 не перебувала у шлюбі, відомості про батька були записані у свідоцтво про народження дитини з її слів. За станом здоров'я малолітній ОСОБА_3 потребує стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг, у зв'язку з чим рішенням виконавчого комітету Дебальцівської міської ради від 20.07.2011 року № 232 дитину влаштовано до державного закладу на повне державне утримання. На підставі зазначеного рішення наказом директора Дружківського дитячого будинку-інтернату від 28.05.2015 року № 19, малолітнього було зараховано до облікового складу вихованців закладу. На момент влаштування дитини до їх закладу його мати ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала у м. Дебальцеве Донецької області, інформація про зміну її місця проживання не надходила, протягом усього періоду перебування дитини у будинку-інтернаті мати його жодного разу не відвідувала, з ним не листувалась, не телефонувала, не цікавилася його станом здоров'я, жодної участі у вихованні дитини та його утриманні не брала. У зв'язку з викладеним просять суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_3 на користь малолітньої дитини ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/4 усіх видів заробітку, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 04.12.2017 року (а.с.26), будучи належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, не з'явилася, надала суду заяву про розгляд даної справи за своєї відсутності, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечувала проти постановлення заочного рішення. Оскільки наслідки ст. 280 ЦПК України зрозумілі, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Місце реєстрації відповідача ОСОБА_3 зазначено: АДРЕСА_1, місце фактичного проживання: АДРЕСА_2. Під час розгляду справи, судом приймались усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_3 про місце, день та час розгляд заяви. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», пересилання пошти не здійснюється до м. Дебальцеве Донецької області, що позбавляє суд можливості надіслання поштою судового виклику до суду ОСОБА_3 Відповідач була повідомлена про дату та час судового засідання за адресою свого фактичного перебування, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада України (а.с.29). Однак, незважаючи на прийняті судом заходи, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Дружківської міської ради, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду цивільної справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, актовий запис від 29.03.2011 року № 60, зроблений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дебальцівського міського управління юстиції у Донецькій області, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено: ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.3).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00009142926 від 16.06.2011 року, відомості про батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 записано відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто зі слів матері (а.с.5).

Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Дебальцівської міської ради № 232 від 20.07.2011 року, малолітнього ОСОБА_3 було влаштовано до дитячого закладу на повне державне утримання (а.с.6).

Відповідно до витягу з наказу № 19 від 28.05.2015 року, ОСОБА_3 зараховано з 28.05.2015 року до Дружківського дитячого будинку-інтернату (а.с.7). Зазначене підтверджується довідкою Дружківського дитячого будинку-інтернату № 301 від 15.11.2017 року (а.с.8).

Згідно копії акту про дитину, покинуту в іншому закладі здоров'я від 11.06.2011 року, ОСОБА_3 залишила свою дитину ОСОБА_3 в дитячому відділенні Дебальцівської Центральної міської лікарні (а.с.9).

Відповідно до акту невідвідування дитини Дружківського дитячого будинку-інтернату від 13.11.2017 року, мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не відвідувала сина, не листувалась з ним, не телефонувала, жодної участі у його вихованні не брала, його долею не цікавилась (а.с.10).

Відповідно до медичного висновку № 306 про дитину-інваліда віком до 16 років, наданої КЛПУ «Донецький обласний спеціалізований будинок дитини» від 16.07.2012 року, ОСОБА_3 хворіє на ДЦП (а.с.11).

Згідно відповіді Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради від 24.10.2017 року, фактичне місце перебування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 зазначено за адресою: АДРЕСА_2 (Комунальна установа «Центр обліку бездомних з будинком нічного перебування» Слов'янської міської ради) (а.с.12).

Як вбачається з наказу Дружківського дитячого будинку-інтернату № 19/3 від 04.01.2017 року, обов'язки опікуна (піклувальника) дітей - сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування вказаної установи покладено на директора закладу - ОСОБА_7 (а.с.16).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Проте, жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконує.

Верховний Суд України в ч.2 п.16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідач свого батьківського обов'язку, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття, не виконує протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання.

Статтею 150 СК України закріплені обов'язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовки її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

У відповідності до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З Висновку Органу опіки та піклування Дружківської міської ради № 16-3393/1-01 від 19.12.2017 року про позбавлення батьківських прав вбачається, що орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки мати дитини свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками (а.с.31).

У силу положень Закону і роз'яснень, даних у п.15 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з п.17 зазначеної постанови, не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно-правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів суд, згідно вимог ст. 182 СК України, виходить з того, що відповідач є працездатною особою, а отже має можливість, з урахуванням свого матеріального становища, надавати матеріальну допомогу своїй дитині до досягнення нею повноліття щомісяця.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, який набрав чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, якою встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.11.2017 року до повноліття дитини.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_3 від обов'язку утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено.

За таких обставин, позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів малолітньої дитини, судом визнається таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Проаналізувавши надані сторонами в силу ст. 81 ЦПК України докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки, завідомо, навмисно ухилялася від їх виконання у відношенні своєї малолітньої дитини. Тому суд визнає обґрунтованими позовні вимоги Дружківського дитячого будинку-інтернату про позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні її дитини ОСОБА_3

Відповідно до положень ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей за один місяць, згідно вимогам ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 150, 157, 164, 165 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Дружківського дитячого будинку-інтернату до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Дружківської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Дебальцеве Донецької області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дебальцеве Донецької області.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Дебальцеве Донецької області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.11.2017 року, та до досягнення дитиною повноліття, а саме до 21.03.2029 року, на р/р 262072842859 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО: 380805, ЄДРПО: НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Дебальцеве Донецької області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп. до державного бюджету коштів, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко