Рішення № 71233124, 22.12.2017, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/5193/17

Номер провадження 2-а/237/181/17

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.17 року м. Курахове

Мар'їнського району Донецької області

Суддя Мар’їнського районного суду Донецької області Сметаняк О.Я., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (третя особа ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати поважними причини строку звернення до суду.

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо припинення з 01 березня 2016 року виплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

- зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 01 березня 2016 року.

- розподілити судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України.

- допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

- зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області подати у місячний строк звіт про виконання постанови суду відповідно до ст. 267 КАС України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він здобув право на пенсію за віком у 2004 році. З листопада 2014 року перебуває на обліку в УПФУ Мар’їнського району Донецької області, як отримувач пенсії. В березні 2016 року відповідачем припинено виплату пенсії належної позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з питанням виплати належної йому пенсії та листом від 10.10.2017 року за № 155/к-01-01-08 УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області його було повідомлено про призупинення пенсії у зв’язку із обміном інформацією з єдиною інформаційною базою даних внутрішньо перемішених осіб з посиланням на Постанову КМУ № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам» від 08.06.2016 року, рекомендовано звернутись до органів пенсійного фонду з заявою про поновлення виплати пенсії по фактичному місцю проживання, а також роз’яснено порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України (а.с. 1-6).

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області в письмових запереченнях на позов відповідач посилався на положення Постанови КМУ № 365 від 08.06.2016 року, зазначивши що органами соціального захисту населення дію довідки тимчасово переміщеної особи позивача було скасовано, про що було внесено відомості до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб, зазначені обставини слугували підставою для зупинення пенсії, проте зазначене рішення приймалось органом соціального захисту населення, а УПФУ в Мар’їнському районі лише виконував рішення про припинення відносно пенсійних виплат.

Разом із тим відповідач зазначив, що до внутрішньо переселених осіб, які є окремою категорією застосовуються положення підзаконних нормативно – правових актів.

Будь-яких дій щодо відновлення позивачу пенсійних виплат відповідач не здійснював, зазначену обставину пов’язував із дією інформаційної бази даних внутрішньо переселених осіб (а.с. 8, 21-22,31-35).

Третя особа УПСЗ Мар’їнської районної державної адміністрації відзив до суду не надав.

Ухвалою від 01.12.2017 року, відповідно до ст. 183-2 КАС України, відкрито скорочене провадження по справі.

У відповідності до п. 10 Перехідних Положень КАС України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, які набули чинності 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, тому суд розглядає справу на підставі положень ст. 261, п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України у письмовому провадженні.

Суддя, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини в межах предмету доказування зазначає наступне.

Як вбачається з паспорту громадянина України серії ВЕ № 657495 виданого Кіровським РВ ДМУВС України в Донецькій області, пенсійного посвідчення серії АД № 081787 від 08.04.2004 року позивач є особою пенсійного віку отримує пенсію за віком, номер пенсійної справи 121918 (а.с. 16-19).

З довідки від 25.11.2014 року за № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи місцем фактичного проживання позивача є вул. Челюскінців, 23, село Єлизаветівка Мар’їнського району Донецької області (а.с. 20).

З довідки УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області від 19.12.2017 року за № 9284/03 вбачається, що в останнє виплату пенсії за віком в розмірі 1663,25 гривень позивачу виплачено в лютому 2016 року (а.с. 36).

Листом від 10.10.2017 року за № 155/К-01-01-08 УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області позивача повідомлено про призупинення пенсії у зв’язку із обміном інформацією з єдиною інформаційною базою даних внутрішньо перемішених осіб (а.с. 21).

Судом застосовується законодавство на час виникнення правовідносин.

Щодо посилань позивача на порушення строків звернення до суду, суд зазначає, наступне, так в своєму позові позивач зазначає, що про припинення виплати пенсії йому стало відомо з 01.03.2016 року, проте відповідь позивач отримав від відповідача 10.10.2017 року (а.с. 1-2, 21).

Ухвалою суду від 01.12.2017 року позивачу було поновлено строк звернення до суду.

Так, положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивачу було в останнє виплачено пенсію у лютому 2016 року, тобто відлік порушеного права обчислюється з березня 2016 року, шестимісячний строк звернення до суду сплинув у вересні 2016 року, з позовом до суду позивач звернувся 30.11.2017 року (а.с. 1).

З урахуванням того, що позивач є особою похилого віку, є юридично необізнаною особою, пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, та з врахуванням проведення АТО на території Донецької області, суд вважає, що пропущений строк звернення до суду підлягає поновленню.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо припинення з 01 березня 2016 року виплати пенсії та зобов’язання ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області поновити виплату пенсії з моменту припинення її виплати, тобто з 01 березня 2016 року суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 46 ОСОБА_3 України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Преамбулою та положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV передбачено, що призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, регулюються зазначеним Законом. За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із ч. 1 ст. 47 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У ст. 49 цього Закону зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 цього Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених Законом № 1058.

З огляду на наведене, суд вказує на те, що відповідачем рішення про припинення виплати пенсії позивачу з березня 2016 року не приймалось. За таких обставин у позивача відсутні підстави звертатися до управління з заявою про поновлення виплати пенсії.

Суд вважає за необхідне відмітити, що припинення виплати пенсії на підставі положень постанов Кабінету Міністрів України без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення не входить до вказаного вище переліку випадків, відповідно до яких припиняється виплата пенсії, а тому не може бути підставою для її припинення, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину ОСОБА_3 України.

Аналізуючи фактичні обставини справи суд зазначає, що комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат вирішено соціальні виплати ОСОБА_1 в тому числі пенсії, припинити у зв’язку з тим, що за зазначеною у довідці внутрішньо переміщеної особи адресою позивач не проживає, та дію довідки скасовано (а.с. 21, 31-34).

Суд вважає, що рішення комісії носить роз’яснювальний характер та не є нормативно - правовим актом вищої юридичної сили, яким встановлено обов'язок органів Пенсійного фонду України припинити виплату пенсій через скасування довідки, виданої згідно з Порядком № 509, а отже не є і належною підставою для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058 (а.с. 21, 31-34).

Висновки суду першої інстанції узгоджуються із рішеннями ЄСПЛ, так, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У п. 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням викладеного суд вважає позов в частині визнання дій протиправними та зобов’язання поновити виплату пенсії з 01 березня 2016 року є ґрунтовним та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання в частині звернення рішення до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць, суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Щодо розподілу судових виплат, суд зазначає наступне у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачу було відстрочено сплату судового збору, відтак судові витрати в розмірі 640 гривень по справі підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (85600, місто Мар’їнка, вул. Заводська, 24, ЄДРПОУ 22014014) в розмірі 640 гривень на користь держави.

Положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, тому суд вважає за доцільне встановити строк в один місяць для для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання рішення суду, оскільки воно вимагає вчинення певних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 46 ОСОБА_3 України, ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. ст. 47, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV, ст. ст. 2, 6-9, 121-123, 139, 242-246, 255, 262-263, 371, 382 КАС України, суддя, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (третя особа ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо припинення з 01 березня 2016 року виплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 01 березня 2016 року.

Стягнути на користь держави судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (85600, місто Мар’їнка, вул. Заводська, 24, ЄДРПОУ 22014014) в розмірі 640 гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення КАС України» до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складено 22.12.2017 року.

Суддя О.Я. Сметаняк

Дата документу 22.12.2017