Рішення № 71232966, 22.12.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження№2/235/2419/17

Справа №235/2487/17

РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2017 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Долгопольської А.В.

за участю представника позивача Публічного

Акціонерного Товариства Комерційний Банк

«Приватбанк» Мощинської Н.В.

За участю представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк « Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідно до укладеного договору б/н від 24.07.2013 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 4000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Внаслідок порушення умов договору станом на 30.04.2017 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 40421,26 грн., яка складається з :

заборгованості за кредитом- 3015,83 грн.;

заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 31704,42 грн.;

заборгованість за пенею та комісією- 3300,00грн.

штраф ( фіксована частина)- 500 грн., штраф (процентна складова)- 1901,01 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 40421,26 грн. за кредитним договором б/н від 24.07.2013 року та понесений судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки вважає протиправним підвищення тарифної ставки банком, просив застосувати строк позовної давності, оскільки строк позовної давності сплинув 25.04.2017 року у зв'язку з проведенням останнього платежу 17.03.2014 року. просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 24.07.2013 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 4000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5-6)

Станом на 30.04.2017 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 40421,26 грн., яка складається з :

заборгованості за кредитом- 3015,83 грн.;

заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 31704,42 грн.;

заборгованість за пенею та комісією- 3300,00грн.

штраф ( фіксована частина)- 500 грн., штраф (процентна складова)- 1901,01 грн.(а.с.4)

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в ст.2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, до проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання вимог цього закону КМУ прийняв розпорядження№1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до цього розпорядження до зазначених населених пунктів належить і місто Покровськ (Красноармійськ) Красноармійського району (Покровського).

В подальшому розпорядженням КМУ від 05.11.2014 року № 1079-р дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 року зупинено.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053р та розпорядження КМУ від 05.11.2014 року № 1079-р.

Згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить і місто Покровськ (Красноармійськ) Красноармійського району (Покровського).

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли пом'якшує або скасовує у цивільну відповідальність особи.

Зворотна дія в часі закону чи іншого нормативно-правового акта полягає в тому, що його юридична обов»язковість поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності, причому саме з моменту їх виникнення. При такій дії відбувається перегляд, корекція попередніх рішень щодо таких фактів вже відповідно до нового закону чи іншого нового нормативно-правового акта.

Проте, не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов»язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов»язків, недотримання таких заборон завжди буде новим видом, новим складом правопорушень.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Розпорядження Кабінету Міністрів є підзаконним нормативно-правовим актом.

У даному випадку розпорядження містять вторинні (похідні) норми, що розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі, спрямовані на їх виконання.

Отже, норми підзаконного правового акта - розпорядження КМУ від 05.11.2014 року розповсюджувались на правовідносини, які виникли до вступу цього розпорядження в силу, та регулювались нормами вищезазначених діючих законодавчих актів.

Оскільки на теперішній час місто Покровськ (Красноармійськ) Красноармійського району (Покровського), згідно затвердженого переліку, є територією де проводилася антитерористична операція, штрафні санкції були нараховані банком після набрання чинності Закону України від 2 вересня 2014 року "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", та в момент чинності вищезазначених нормативно-правових актів, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, з урахуванням положень ст. 5 ЦК України та ст. 58 Конституції України, розповсюджуються на відповідача звільняють останнього від обов'язку по оплаті на користь позивача всієї суми штрафних санкцій.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України №6-2879 цс/16 при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитними договорами з громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, суди повинні враховувати вимоги статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Вказаний закон зазначає, що забороняється нарахування пені і штрафних санкцій.

Отже, враховуючи вищезазначені норми права, суд вважає, що граничний період, до якого повинні розраховуватися пеня та штрафні санкції - 13.04.2014 року включно.

За таких підстав суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема в сумі 38020,26 грн., яка складається з :заборгованості за кредитом- 3015,83 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 31704,42 грн.; за виключенням штрафних санкцій та пені.

Що стосується застосування строків позовної давності за заявою представника відповідача, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Відповідно до заяви позичальника, яка є складовою частиною кредитного договору, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної картки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ч.1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 року (справа №6-14 цс 14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Доводи представника відповідача про застосування строків позовної давності у зв'язку з тим, що строк позовної давності сплинув 25.04.2017 року у зв'язку з проведенням останнього платежу 17.03.2014 року, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH) та що останній платіж здійснено 26.04.2014 року, а дія картки закінчилась в липні 2016 року.

Що стосується доводів представника відповідача щодо неправомірності підвищення відсоткової ставки, то суд зазначає наступне.

Відповідно статті 1056 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які разом із заявою відповідачки складають банківський договір (кредитний договір), банк має право проводити зміни тарифів, які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також на зміну інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобовязаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку. Якщо протягом 7 днів банк не отримає повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням, без попереднього повідомлення клієнта (п.1.1.3.2.3).

Банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активації додаткових послуг, контактних даних, Умов та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості по кредиту, про акції, що проводяться банком тощо) встановлювати контакт з клієнтом, використовуючи різні канали звязку: направлення SMS-повідомлень на мобільний телефон клієнта; авторизація за допомогою мобільного телефону і ОТР-паролю; поштовий лист; телеграма; повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах та терміналах самообслуговування; друкувати на чеках терміналів; інші засоби комунікації (п.1.1.3.2.9).

Відповідно до п.1.1.6.1 зміни Умов та Правил надання банківських послуг вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України. ( а.с. 20)

В тих випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання наступних каналів звязку: на офіційному сайті банку, розміщення інформації у відділеннях банку; підпис необхідних документів у відділеннях банку (підпункти 1.1.6.2.1, 1.1.6.2.2 пункту 1.1.6.2).( а.с. 20)

Отже, з огляду на умови даного договору, вбачаються ознаки змінюваної процентної ставки за користування кредитом та порядок повідомлення клієнта про підвищення процентної ставки, а відповідачкау , підписавши анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, користувалася кредитним лімітом, а відтак, погодилася з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та порядком його зміни у порядку встановленому Умовами і Правилами надання банківських послуг.

Крім того, як слідує із анкети- заяви, вбачається, що відповідачка своїм підписом підтвердила, що вона була ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, погодилась з ними та була згодна отримати кредит у виді кредитного ліміту на кредитну картку саме за таких умов, а також, що вона зобовязалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг та регулярно ознайомлюватися з їх змінами та змінами тарифів банку на сайті Приватбанку.

ПАТ КБ «Приватбанк» повідомляло відповідачку про збільшення тарифної ставки смс-повідомленнями ( а.с. 92,93).

Доказів, які б спростували факт ознайомлення відповідачки з вищезазначеними нормативними актами суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5% в місяць або 30% на рік. Далі процентна ставка була змінена, а саме 01.09.2014 року встановлена у розмірі 34,80% та 01.04.2015 року встановлена у розмірі 43,20 %, що підтверджується наказами банку СП-2014-6915682 від 18.08.2014 року та СП -2015-6552838 від 18.02.2015 року ( а. с. 91-107).

Отже, враховуючи, що сторони погодили умови договору про зміну процентної ставки, обовязок отримувати виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам покладається на позичальника, приймаючи до уваги той факт, що відповідачка була належним чином повідомлена про зміну тарифної ставки, не пред'являла вимоги щодо незгоди з ними та розірвання кредитного договору, вбачається, що дії банку щодо підвищення процентної ставки є правомірними.

З урахуванням вищезазначених норм права, обставин справи , суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 38020,26 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати - судовий збір, пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, у розмірі 1504,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526, 530, 549, 550, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк « Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 38020,26 грн., судові витрати в розмірі 1504,96 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: