Рішення № 71232910, 21.12.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2-а/235/244/17

Справа 235/5693/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі:

головуючого - судді Філь О.Є.

при секретарі Придворовій В.В.

за участю представника відповідача Ієвлєва С.В.

позивач ОСОБА_2 (не з'явилась)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Покровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати протиправними дії відповідача щодо зупинення виплати їй державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про зупинення виплати їй державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язати відповідача поновити їй виплату допомоги при народженні дитини та виплатити заборгованість за весь період часу починаючи з 01 травня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Покровської міської ради як внутрішньо переміщена особа. В листопаді 2015 року вона звернулась до відповідача з заявою за подовження допомоги при народженні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та надала всі необхідні документи, відповідач продовжив виплату їй допомоги на період з 01.01.2015 року по 31.05.2017 року. Але в вересні 2017 року вона звернулась до відповідача з приводу не виплати їй допомоги, на що отримала відповідь, з якої вбачається, що з 01.05.2016 року виплата допомоги була призупинена на підставі акта соціальних інспекторів № 399 від 02.02.2016 року (не підтверджено факт проживання за вказаною адресою).

Вважає прийняте рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її права та підлягає скасуванню. Також просила поновити строк звернення до суду, оскільки про порушення свого права дізналась лише в жовтні 2017 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Ієвлєв С.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що підставою для призупинення виплати з 01 травня 2016 року державної допомоги позивачу на неповнолітню дочку в рамках постанови КМУ від 05.11.2014 року № 637, з урахуванням постанов КМУ № 1091 та № 1751 слугував акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з висновками про відсутність за фактичним місцем проживання, з огляду на що відсутні підстави поновлення для виплати державної допомоги.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими

цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Судом встановлено та не є спірним між сторонами, що в листопаді 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась до відповідача Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області з заявою за подовження допомоги при народженні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та надала всі необхідні документи, відповідач продовжив виплату їй допомоги на період з 01.01.2015 року по 31.05.2017 року. Проте з 01.05.2016 року виплата допомоги була призупинена на підставі акта соціальних інспекторів № 399 від 02.02.2016 року, оскільки не підтверджено факт проживання за вказаною адресою (а.с. 39-41).

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно припинення виплати державної допомоги позивачу з 01.05.2016 року на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з урахуванням вимог діючого законодавства.

З приводу викладеного суд зазначає, що згідно ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Не є спірним між сторонами, що позивач дотрималась вищенаведених вимог Закону та отримувала допомогу при народженні дитини з 01.01.2015 року по 01.05.2016 року.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Статтею 1 наведеного Закону окрім іншого передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:

- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

- припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

При цьому жодної з наведених підстав відповідачем не встановлено, а будь яких інших підстав для припинення виплати допомоги при народженні дитини законом не передбачено, а постанови КМУ, на підставі яких відповідач здійснив перевірку, склав акт та припинив виплату не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання соціальних витрат позивачем, оскільки право вносити відповідні зміни до Законів належить виключно Верховній Раді України і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам.

Крім цього, довідка внутрішньо переміщеної особи є діючою та не скасована (а.с. 12).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно

обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. НормиКонституції України є нормами прямої дії.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення: створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 49 Конституції України).

При цьому пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року роз'яснено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 1 ст. 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що про порушення свого права позивач ОСОБА_2 дізналась лише з відповіді відповідача на її звернення лише в жовтні 2017 року (а.с. 9-10), відповідач в свою чергу доказів про те, що раніше повідомляв позивача про зупинення виплати допомоги при народження дитини суду не надав, то суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, тому заява ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду підлягає задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в поівному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 241-247, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 пропущений строк для звернення до суду.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області щодо зупинення виплати ОСОБА_2 державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про зупинення виплати ОСОБА_2 державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області поновити виплату ОСОБА_2 державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та виплатити заборгованість за весь період часу починаючи з 01 травня 2016 року.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 25953161, на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер

облікової картки платника податків НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) 00 коп.

Позивач: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації АДРЕСА_1.

Відповідач: Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25953161, місцезнаходження вул. Поштова, 22, м. Покровськ, Донецької області, 85300.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошена його вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 21 грудня 2017 року. Повне судове рішення складено 26 грудня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду, з врахуванням вимог п. 15.5 Перехідних положень КАС України. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

21.12.17