Ухвала суду № 71232806, 21.12.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/17971/17

Провадження № 1-кс/234/6830/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

21 грудня 2017 року м. Краматорськ

Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області ОСОБА_1

при секретарі Містюкевич І.В.,

за участю прокурора- Мілевського А.М.,

за участю слідчого- Тішина М.В. ,

за участю захисника ОСОБА_2

за участю підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в м. Краматорську

клопотання старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури сил антитерористичної операції старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051110000119 від 7 вересня 2017 року за підозрою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не

одруженого, раніше судимого, не працюючого, зареєстрованого за

адресою: Донецька область, смт. Петрівка, м. Торецьк,

вул. Берегова, 11, проживаючого за адресами: Донецька область,

сел. Щербинівка, вул. Центральна, 41; Донецька область, м.

Торецьк, АДРЕСА_1,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2017 року старший слідчий слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури сил антитерористичної операції старший лейтенант юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42017051110000119 від 7 вересня 2017 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом військової прокуратури сил антитерористичної операції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017051110000119 від 7 вересня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ст. 348, ч. 3 ст. 365 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на території міста Торецька Донецької області функціонує організоване злочинне угрупування насильницького спрямування, що спеціалізується на вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні та перевезення з метою збуту наркотичних та психотропних речовин.

Так, за наявними даними, керівництво організованою групою здійснюють мешканці міста Торецька Донецької області. До складу вказаної організованої групи входить 10 (десять) 15 (пятнадцять) осіб. Вказана організована група спеціалізується на вчиненні злочинів насильницького характеру (вимагання, примушування до виконання цивільно правових обовязків, грабежів, тощо), злочинів у сфері господарської діяльності (незаконні валютні операції, незаконне виготовлення підакцизних товарів, тощо), різного роду крадіжок (викрадення обладнання та будматеріалів з місцевих підприємств, тощо), а також контроль за так званим «наркоринком» міста Торецька Донецької області.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 19.11.2017 у ОСОБА_3 виник злочинний корисливий умисел, спрямований на отримання незаконного прибутку та особисте збагачення у протиправний спосіб.

З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_3, близько 17 год. 00 хв. 19.11.2017, зустрівся з ОСОБА_5 по місцю свого постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, у присутності ОСОБА_5, близько 17 год. 00 хв. виготовив психотропну речовину метамфетамін, яку розфасував у три медичні шприци обємом по 10 мл. кожен та відразу після цього передав їх ОСОБА_5, при цьому отримавши від останнього грошові кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Згідно висновку експерта № 19/121/3-15960 від 01.12.2017 прозора рідина з жовтим відтінком, яка містилася у 3 (трьох) медичних шприцах, масою: 10,5802 г, 11,3589 г, 10,5291 г, яку ОСОБА_3 19.11.2017, близько 17 год. 05 хв. збув ОСОБА_5 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, масою 0,2674 г, 0,1867 г, 0,1607 г., всього загальною масою 0,6148 г.

Таким чином, ОСОБА_3 діючи умисно, в порушення вимог Конституції України та Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», з метою реалізації свого злочинного корисливого умислу спрямованого на отримання незаконного прибутку та особисте протиправне збагачення, 19.11.2017, близько 17 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: Донецька область, м. Торецьк, смт. Щербинівка, вул. Центральна, 41, виготовив психотропну речовину метамфетамін, яку розфасував у три медичні шприци обємом по 10 мл. кожен та відразу після цього збув шляхом продажу за готівку у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень ОСОБА_5 Згідно висновку експерта № 19/121/3-15960 від 01.12.2017 вказана речовина містить у своєму складі психотропну речовину метамфетамін, масою 0,2674 г., 0,1867 г., 0,1607 г., всього 0,6148 г. та віднесена до психотропних речовин, обіг яких обмежено, згідно таблиці II списку № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.

Крім того, ОСОБА_3 діючи умисно, в порушення вищевказаних вимог законодавства, з метою реалізації свого злочинного корисливого умислу спрямованого на отримання незаконного прибутку та особисте протиправне збагачення придбав у невстановлений слідством спосіб, час та у невстановленому місці особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який у подальшому незаконно зберігав, з метою його збуту, та 19.11.2017 близько 17 год. 05 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, збув ОСОБА_5 шляхом продажу за готівку у сумі 2000 (дві тисячі гривень) гривень, збув 25 (двадцять пять) сірникових коробок у яких знаходилась суха подрібнена речовина рослинного походження, яка згідно висновку експерта 19/121/3-15960 від 01.12.2017 є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 99,2395 г та віднесена до особливо небезпечних наркотичних засобів обіг яких заборонено, згідно таблиці I списку № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770.

Крім того, ОСОБА_3 діючи умисно, в порушення вищевказаних вимог законодавства, з метою реалізації свого злочинного корисливого умислу спрямованого на отримання незаконного прибутку та особисте протиправне збагачення, придбав у невстановлений слідством спосіб, час та у невстановленому місці речовину рослинного походження у подрібненому стані, яка за зовнішніми ознаками схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який незаконно зберігав з метою його подальшого збуту у будинку за адресою проживання, а саме: Донецька область, м. Торецьк, смт. Щербинівка, вул. Центральна, 41.

14.12.2017 в ході проведення обшуку будинку за вказаною адресою виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження у подрібненому стані, яка за зовнішніми ознаками схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, обіг якого заборонений, згідно таблиці I списку № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України за наведених обставин.

21 грудня 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень є: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, Донецької області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше судимого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресами: Донецька область, сел. Щербинівка, вул. Центральна, 41; АДРЕСА_2.

Вина підозрюваного ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: показаннями свідка ОСОБА_5, матеріалами виконаних доручень співробітниками ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО за № 50/5016 від 13.09.2017, № 50/5843 від 23.10.2017, № 50/6066 від 30.10.2017, № 50/6232 від 06.11.2017, № 50/6472 від 15.11.2017, № 50/6525 від 17.11.2017, № 50/6860 від 05.12.2017, № 50/6859 від 05.12.2017 та №50/6926 від 08.12.2017, а також у матеріалами виконаного доручення оперативними співробітниками Донецького управління ДВБ НП України № 2063/42-04/02-2017 р. від 07.12.2017, протоколом добровільної видачі від 19.11.2017, протокол обшуку від 14.12.2017, висновком експерта № 19/121/3-15960 від 01.12.2017, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому, застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, беручи до уваги відсутність стійких соціальних завязків та проживання в безпосередній близькості до непідконтрольної владі України території, враховуючи суворість покарання за вчинені злочини, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання; незаконно впливати на свідків, що свідчить про ускладнення виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обовязків і унеможливить, у випадку обрання останньому більш мякого запобіжного заходу, здійснення зі сторони обвинувачення та суду контролю за поведінкою ОСОБА_3, що в свою чергу сприятиме останньому у можливості уникнення кримінальної відповідальності за скоєні злочини; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищевикладене свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_3 інших більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Вказані обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться у вищезазначених матеріалах кримінального провадження, а також інших належних та допустимих доказах, зібраних у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави, щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкі кримінальні правопорушення, а тому з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обовязків, слідчий вважає, що слід призначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 140 960, 00 (сто сорок тисяч девятсот шістдесят гривень 00 копійок) гривень, та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не відлучатися із м. Торецьк Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому злочинів; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Крім того, необхідність задоволення клопотання прокурора вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються, принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Геращенко проти України» (рішення від 07.11.2013, пар.99) Європейський суд зазначив, що тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обовязковою і неодмінною умовою (sine qua non) законності її продовжуваного тримання під вартою.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до обвинуваченого може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, слід прийти до висновку, що в матеріалах кримінального провадження існує обґрунтована підозра ОСОБА_6 у вчиненні тяжких злочинів, а також вищенаведені обставини, свідчать про наявність реальних ризиків у разі звільнення його з-під варти, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У звязку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, запобігання спробам вчинення наведених дій та для виконання завдань кримінального провадження, слідчий просить задовольнити клопотання.

У судовому засіданні прокурор Мілевський А.М., слідчий Тішин М.В. підтримали дане клопотання та просили його задовольнити, підозрюваний ОСОБА_3 не заперечував проти доводів клопотання, його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти доводів клопотання, просив відмовити в задоволенні клопотання, через те, що прокурором, слідчим не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обґрунтованість підозри. Також просив суд врахувати стан здоровя підозрюваного ОСОБА_3

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі обставини перелічені у зазначеній статті.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Як встановлено в судовому засіданні, слідчим відділом військової прокуратури сил антитерористичної операції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017051110000119 від 7 вересня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ст. 348, ч. 3 ст. 365 КК України.

21 грудня 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Доводи захисника щодо відсутності обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає не обґрунтованими, такими, що нічим не підтверджуються та не спростовують доводів прокурора та слідчого. Стороною захисту не надані інші докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам.

Слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 зазначеного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: а саме те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

Згідно з частиною 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, в якому він обґрунтовано підозрюється, з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обовязків, слідчий суддя вважає необхідним призначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 96000,00 (девяносто шість тисяч ) гривень,

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу у разі внесення застави на строк не більш ніж два місяці, а саме:

-не відлучатися із м. Торецьк Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому злочинів;

- носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури сил антитерористичної операції старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051110000119 від 7 вересня 2017 року за підозрою ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державна установа "Бахмутська установа виконання покарань № 6» до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до закінчення 60 (шістдесяти) днів з моменту доставки ОСОБА_3 до суду, а саме: з 21 грудня 2017 року по 18 лютого 2018 року включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_3 у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 96000,00 (девяносто шість тисяч ) гривень, який перерахувати на рахунок №37311047011792, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, код ЄДРПОУ -26288796.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-не відлучатися із м. Торецьк Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому злочинів;

- носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Попередити, що у разі невиконання даних обов'язків, згідно зі ст.182 ч.8 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя В.К.Демидова