Рішення № 71232110, 18.12.2017, Вугледарський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер: 223/736/17

Провадження номер: 2/223/333/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 р. м. Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Вугледарської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини та встановлення графіку зустрічей,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, де третя особа: Служба у справах дітей Вугледарської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини та встановлення графіку зустрічей.

Позивачка позовні вимоги мотивує тим, що вона є матір’ю ОСОБА_3, яка з 24.01.2009 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від вказаного шлюбу у останніх 03.08.2009 року народилась донька – ОСОБА_4. Позивачка тривалий час спілкувалась з онукою – ОСОБА_4, до того часу як донька заявниці 28.12.2016 року померла, після чого відповідав перестав надавати ОСОБА_1 можливість спілкуватися з онукою. Позивачка зазначає, що є здоровою людиною, шкідливих звичок не має, за місцем проживання характеризується як добропорядна та чуйна людина, цікавиться життям онуки – ОСОБА_4, та намагається приймати участь у її вихованні, але відповідач перешкоджає зустрічам позивачки з дитиною. Тому, позивачка просить суд зобов’язати відповідача не перешкоджати їй брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з онукою – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити наступні способи участі позивачки у вихованні онуки: спільне проживання один тиждень на місяць та спільний відпочинок один місяць на рік під час літніх канікул у школі.

Сторони в судовому засіданні дійшли згоди щодо участі позивачки у вихованні дитини та встановлення графіку зустрічей з останньою, а саме: спілкування кожного тижня з п’ятниці після закінчення навчання у шкільному закладі і до 20 години 00 години суботи; спільний відпочинок один тиждень під час літніх канікул у школі в межах Донецької області на території підконтрольній українській владі, за попередньо згодою з батьком дитини та його правом бути присутнім під час відпочинку.

З метою надання ОСОБА_1 письмових уточнень до позовної заяви, за клопотанням останньої, судом було оголошено перерву.

Після оголошеної судом перерви, сторони в судове засідання не з’явився, надали до суду письмові заяви, якими просили суд розгляд справи завершити за їх відсутності.

Представник третьої особи Відділу у справах дітей Вугледарської міської ради в судовому засіданні підтримала вимоги позову. Після оголошеної судом перерви в судове засідання не з’явилась, надала до суду письмову заяву, якою просила суд розгляд справи завершити за її відсутності.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 28 грудня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої серії V-НО №485234 від 18 січня 1984 року та свідоцтвом про смерть серії 1-НО №956799 від 29 грудня 2016 року. На даний час у позивачки з померлою донькою – ОСОБА_5 різні прізвища, оскільки остання 24 січня 2009 року під час укладення шлюбу з відповідачем змінила дівоче прізвище «Лобко» на шлюбне прізвище «Гізімчук», що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб від 10 червня 2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вугледарського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с. 4, 5 7).

Як вбачається з повторного свідоцтва про шлюб донька заявниці ОСОБА_6 та ОСОБА_2 24 січня 2009 року зареєстрували шлюб, від зазначеного шлюбу у останніх народилась спільна донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-НО №263125 від 10 серпня 2009 року (а.с. 5, 6).

Відповідно до довідки №226 від 29.08.2017 року та Інформації про стан виховання, утримання і розвитку малолітньої дитини ОСОБА_4 №01-29/136 від 09.11.2017 року, остання навчається у 2 класі Вугледарського НВК «Мрія», проживає з бабусею ОСОБА_7, дитина систематично відвідує шкільні заняття, забезпечена одягом, приладдям та всім необхідним для навчання. Зі слів класного керівника, дитина уникає розмов про батька. Бабуся дівчинки – ОСОБА_1 цікавиться вихованням онуки, підтримує телефонний зв'язок з класним керівником. Стосунки між дитиною та позивачкою доброзичливі (а.с. 10).

Згідно характеристики №582 від 10.10.2017 року, виданою ОСББ «Фортуна-Вугледар», лікарських довідок від 31.08.2017 року, позивачка за місцем проживання характеризується як добропорядна та чуйна людина, підтримує у родині теплі та дружні стосунки, за характером спокійна, розсудлива, врівноважена, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 9, 11, 12).

Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 11.09.2017 року за місцем проживання позивачки наявні задовільні умови проживання, санітарно-гігієнічні умови відповідають нормі, централізовано підключено водо-, тепло-, газо- та енергопостачання, є необхідні меблі та побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: виділено окрему кімнату, де є м’який диван, шафи, письмовий стіл, комп’ютер, іграшки (а.с. 13-14).

Положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка була ратифікована Україною 27.02.1991 року та набрала чинності для України 27.09.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Таким чином, позивачка як бабуся має право спілкуватись зі своєю онукою ОСОБА_4 та брати участь у її вихованні, а відповідач не має права перешкоджати позивачці у здійсненні нею своїх прав щодо виховання онучки, тому, суд приходить до висновку, що вимоги позову в частині зобов’язання відповідача не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з ОСОБА_4 слід задовольнити.

Стаття 263 СК України передбачає, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Суд, приймаючи до уваги графік зайнятості малолітньої ОСОБА_4 з відвідування шкільних та додаткових занять, враховуючи час необхідний для спілкування з батьком - відповідачем ОСОБА_2, вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2, про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини та встановлення графіку зустрічей щодо встановлення графіку спілкування з онукою ОСОБА_4.

Суд вважає за необхідне встановити наступний графік спілкування позивачки з онукою ОСОБА_4:

- спілкування кожного тижня з п’ятниці, після закінчення навчання у шкільному закладі, і до 20 години 00 години суботи;

- спільний відпочинок один тиждень під час літніх канікул у школі в межах Донецької області на території підконтрольній державній владі України, за попередньою згодою з батьком дитини та його правом бути присутнім під час такого відпочинку.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Україною 27.02.1991року, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 151, 153, 157, 257, 263 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 247, 258, 263-265, суд,-

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Вугледарської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини та встановлення графіку зустрічей, - задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не перешкоджати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з онукою – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановити наступний графік спілкування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, з онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3:

- спілкування кожного тижня з п’ятниці, після закінчення навчання у шкільному закладі, і до 20 години 00 години суботи;

- спільний відпочинок один тиждень під час літніх канікул у школі в межах Донецької області на території підконтрольній державній владі України, за попередньою згодою з батьком дитини та його правом бути присутнім під час такого відпочинку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області ОСОБА_8