Ухвала суду № 71231233, 16.12.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-кс/760/17768/17

№ 760/28131/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., при секретарі Швидченко О.В., за участю прокурора Самченко І.В., захисника Петрусєвича В.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві Галети О.Ф., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Ганай І.М., на підставі матеріалів досудового розслідування №12017100090014570, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2017 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві Галети О.Ф. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З матеріалів клопотання вбачається, що Солом'янським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090014570 від 14.12.2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14.12.2017 року в період часу з 02:00 год. до 05:50 год., більш точний час досудовим розслідуванням ОСОБА_2, перебуваючи у залі очікування, який розташований на третьому поверсі Південного залізничного вокзалу ст. «Київ-Пасажирський» за адресою: м. Київ, вул.. Г.Кірпи, 4, помітив раніше незнайому ОСОБА_5, яка спала в кріслі поруч з ним та перед цим розмовляла по мобільному телефону, котрий поклала у внутрішню кишеню своєї куртки. В той час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного вище мобільного телефону. Реалізуючи свій корисливий злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх не спостерігає, таємно для ОСОБА_6, яка спала, дістав з внутрішньої лівої кишені куртки, в яку була одягнена ОСОБА_5, мобільний телефон «Nomi І 177 М», вартість якого становить 309 грн., в середині якого знаходилися сім-карти мобільних операторі «Київстар» та «лайфселл», вартість кожної з яких становить 50 грн., на рахунках яких грошових коштів не було та грошові кошти в сумі 1100 грн. Після чого, ОСОБА_2 таємно викравши чуже майно, утримуючи його при собі з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим таємно заволодів майном ОСОБА_5, завдавши останній матеріальної шкоди в розмірі 1509 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

14.12.2017 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КПК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.

Крім того, обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочину середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній знаходиться у розшуку, не має місця проживання в м. Києві; може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний ОСОБА_7 немає постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні корисливі злочини, незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни останнім показів в частині фактичних обставин для уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував та посилався на розсуд суду.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурори обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 14 грудня 2017 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

14 грудня 2017 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14 грудня 2017 року, часом фактичного затримання ОСОБА_2 є 06 год. 20 хв. 14 грудня 2017 року.

16 грудня 2017 року підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.12.2017 року, рапортом працівника поліції від 14.12.2017 року, протоколом огляду місця події від 14.12.2017 року, протоколом допиту потерпілого від 14.12.2017 року, протоколом допиту свідка від 14.12.2017 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.12.2017 року.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 оголошений у розшук, як обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 5 (п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн.

Разом з тим, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 5 (п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн.

Строк тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 06 години 20 хвилини 14 грудня 2017 року.

У разі внесення застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37318005112089; МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ: 26268059; Банк одержувача: ДКС України в м. Києві, покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до 06 години 20 хвилини 10 лютого 2018 року обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали - до 06 години 20 хвилини 10 лютого 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської місцевої прокуратури №9.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали 20 грудня 2017 року о 16 годині 55 хвилин.

Слідчий суддя Л.І.Кізюн