
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/74360/17-к
У Х В А Л А
Іменем України
18 грудня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В.,
за участю секретаря Капішон В. В.
прокурора Колесник М. О.
захисника Назаренка О. І.
підозрюваного ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Гіріч Л. О. у кримінальному провадженні № 420171010700000221 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Гіріч Л. О. звернулась до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що в Головному слідчому управлінні Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420171010700000221 від 20.09.2017 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 185 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 у період часу з 28.09.2016 по 02.10.2017, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, несанкціоновано втрутились в роботу електронно-обчислювальних машин - банкоматів ПАТ КБ «ПриватБанк», що призвело до витоку та підробки інформації, зкомпроментували внаслідок цього 498 карт, підробили останні та вчинили таємне викрадення чужого майна, внаслідок чого заподіяли матеріальну шкоду у сумі 2 627 960,93 грн., що становить особливо великий розмір.
17.11.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 185 КК України.
Причетність ОСОБА_2 до вчинення злочинів (кримінальних правопорушень) та обґрунтованість підозри підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
18.11.2017 ухвалою Подільського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
05.12.2017 ухвалою Апеляційного суду м. Києва скасовано ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2017 та до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Станом на 11.12.2017 підозрюваним ОСОБА_2, іншою фізичною або юридичною особою (застоводавцем) кошти на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва в якості застави не внесені.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших осіб причетних до вчинення злочину, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не забезпечать запобігання існуючим у кримінальному провадженні ризикам, а обраний запобіжний захід у вигляді застави підозрюваним виконано не було.
В судовому засіданні прокурор клопотання повністю підтримала, посилаючись на викладені в ньому доводи, просила задовольнити. Акцентувала увагу, що на даний час внаслідок невнесення ОСОБА_2 застави на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва щодо підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів не діє жодного запобіжного заходу.
Підозрюваний, захисник підозрюваного проти задоволення клопотання категорично заперечували, посилаючись на те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, в провадженні відсутні передбачені ст. 177 КПК України ризики. Вказали, що підозрюваний з огляду на його матеріальне становище, не може внести будь-якої застави, проте його поведінка свідчить, що він не має наміру порушувати обв'язки підозрюваного, ухилятись від слідства. Вважали можливим застосувати до ОСОБА_2 інший запобіжний захід, зокрема домашній арешт в певний період доби.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу, приходить до наступного висновку.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить того, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованих йому злочинів, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання, а саме заяві ПАТ КБ «ПриватБанк» від 09.11.2017 /а.м. 67-73/; протоколі огляду речей і документів від 14.11.2017 /а.м. 23-56/; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення /а.м. 60-61/; протоколі обшуку /а.м. 64-66/, чим спростовуються відповідні доводи сторони захисту щодо відсутності даних про обґрунтовану підозру.
Також обґрунтованість підозри ОСОБА_2 перевірялась Апеляційним судом м. Києва при застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді застави, та даних про те, що з 05.12.2017 (часу постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу колегією Апеляційного суду м. Києва) обставини підозри будь-яким чином змінились сторонами не надано.
Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо підозрюваного слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2, та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, що оцінені в тому числі в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, зважаючи на те, що підозрюється у вчиненні злочинів у співучасті з іншими особами.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченим ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи зміну способу їх виконання.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що в клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
17.11.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 185 КК України / а.м. 13-20/.
18.11.2017 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України / а.м. 21-22/.
05.12.2017 колегією суддів Апеляційного суду м. Києва скасовано ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2017 та до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави /а.м. 57/.
Протягом п'яти днів з дня застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави на виконання відповідної ухвали та приписів ч. 6 ст. 182 КПК України сума застави не внесена, в судовому засіданні з розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу сторона захисту також не вказала про наявність в підозрюваного намірів здійснити дії по внесенню застави.
З урахуванням вимог статей 177, 178, 183 КПК України, враховуючи, що ухвала Апеляційного суду м. Києва від 05.12.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваним не виконана, обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання за інкриміновані діяння, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із наданими даними про особу підозрюваного, вважаю наявними підстави для задоволення даного клопотання.
При цьому доводи захисту щодо можливості застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби слідчий суддя вважає необгрунтованими, оскільки скасовуючи ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2017, якою до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва зазначила, що ОСОБА_2 підозрюється, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад 3 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.
Будь-яких доводів щодо зміни обставин підозри чи встановлених в провадженні ризиків, стороною захисту не надано, як і не наведено аргументів, на якій підставі слідчий суддя може застосувати інший запобіжний захід всупереч ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.12.2017.
При цьому на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_2, корисливий мотив їх вчинення, дані про особу і майновий стан підозрюваного, високий ступінь ризиків, що встановлені в провадженні, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності, необхідним визначити розмір застави в максимальних межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України - в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 480 000 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Крім того, у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками в кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Поряд з тим, строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.01.2018 включно.
На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 208, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання - задовольнити частково.
Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обраховувати з 18 грудня 2017 року, - та в межах строку досудового розслідування до 17 січня 2018 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
р/р 373 180 051 120 89;
МФО 820172;
ЄДРПОУ: 26268059;
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками в кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_2 обов'язків визначити в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні - до 17 січня 2018 року.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя С. В. Шапутько
Судове рішення № 71231041, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 18.12.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/74360/17-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: