Вирок № 71228781, 22.12.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1500/13-к

Провадження № 1-кп/712/1/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Чечот А.А.

при секретарях Деркач А.І., Маламуж Н.В.

за участю прокурорів Грушовенко Є.Г., Рейдало Ю.Д.,

Сидоров Г.Ю., Кочерга О.В., Павленко О.А.

захисників Білоглазенко Г.П., Будько Н.Г.

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12012250020000276 відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Бабанка, Уманського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого заступником директора управління Держземагенства у Черкаській області, проживаючого в АДРЕСА_1.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він працюючи згідно наказу № 76-ст від 13.03.2012 року на посаді першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Черкаській області і відповідно до наказу № 94 від 15 серпня 2012 року про розподіл обов»язків між начальником, першим заступником та заступником Головного управління Держземагенства у Черкаській області маючи сферу повноважень: за дорученням начальника у разі його відсутності взаємодіяти із облдержадміністрацією, обласною радою, Держземагенством України, силовими структурами та сферу управління: безпосередній контроль за діяльністю територіальних органів Держкомзему у Жашківському, Звенигородському, Катеринопільському, Лисянському, Маньківському, Монастирищенському, Тальнівському, Христинівському районах та міськрайонних управліннях Держкомзему у м. Умань та Уманському районі та м. Черкаси та Черкаському районі; відділу державного земельного кадастру; відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за дотриманням ліцензійних умов, являючись службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара, з використанням свого службового становища, з початку листопада 2012 року вимагав та отримав від директора ДП «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою» ОСОБА_7 хабар у розмірі 21500 гривень за погодження землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки землі СТОВ «Лан», ФОП ОСОБА_8, ТОВ СП «НІБУЛОН», ФГ «Нива» та ПП «НК Лідер».

05.12.2012 року ОСОБА_6 під час зустрічі з ОСОБА_7 в його службовому кабінеті, розташованому за адресою: м. Черкаси вул. Смілянська, 131, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання через сторонніх осіб хабара від ОСОБА_7, надав останньому банківський рахунок НОМЕР_1, який попередньо отримав в тимчасове користування від начальника Черкаського відділення №17 ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10, яку не поставив до відома про справжній характер своїх намірів щодо використання вказаного рахунку та яка не була обізнана про його злочинний умисел, поставив ОСОБА_7 вимогу перерахувати вказану суму коштів за позитивне вирішення ним вищевказаних питань, а саме за погодження землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки землі СТОВ «Лан», ФОП ОСОБА_8, ТОВ СП «НІБУЛОН», ФГ «Нива» та ПП «НК Лідер».

06.12.2012 року під час проведення спеціального слідчого експерименту ОСОБА_7 в приміщенні ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» перерахував вимагаєму ОСОБА_6 суму грошей в сумі 21500 гривень на наданий ним банківський рахунок НОМЕР_1.

ОСОБА_6 працюючи згідно наказу №76-ст від 13.03.2012 року на посаді першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Черкаській області і відповідно до наказу № 94 від 15 серпня 2012 року про розподіл обов»язків між начальником, першим заступником та заступником Головного управління Держземагенства у Черкаській області маючи сферу повноважень: за дорученням начальника у разі його відсутності взаємодіяти із облдержадміністрацією, обласною радою, Держземагенством України, силовими структурами та сферу управління: безпосередній контроль за діяльністю територіальних органів Держкомзему у Жашківському, Звенигородському, Катеринопільському, Лисянському, Маньківському, Монастирищенському, Тальнівському, Христинівському районах та міськрайонних управліннях Держкомзему у м. Умань та Уманському районі та м.Черкаси та Черкаському районі; відділу державного земельного кадастру; відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за дотриманням ліцензійних умов, являючись службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара, з використанням свого службового становища, починаючи з 11 листопада 2012 року вимагав від засновника ТОВ «Геоприват» ОСОБА_7 хабар за не перешкоджання виконання робіт по договорам № 44-12 і №45-12 від 25.06.2012 року, укладених між ТОВ «Геоприват» і Службою автомобільних доріг у Черкаській області, пов'язаних із інвентаризацією земель під існуючими автошляхами на території Черкаської області та виготовленням відповідної технічної документації, а саме у розмірі 20% від встановленої даними договорами ціни, що становить 164123 гривень і у 306 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є у великому розмірі. Свій злочинний умисел направлений на отримання вказаного хабару від ОСОБА_7, ОСОБА_6 не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі так як 06.12.2012 року він був затриманий під час отримання хабара від ОСОБА_7, у розмірі 21500 гривень за погодження землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки землі СТОВ «Лан», ФОП ОСОБА_8, ТОВ СП «НІБУЛОН», ФГ «Нива» та ПП «НК Лідер».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину за ст.368 ч.3, 15 ч.2, 368 ч.3 КК України не визнав та пояснив, що про укладені договори між службою автодоріг у Черкаські області та ТОВ «Геоприват» йому не було відомо, так як будь-яка документація як до нього особисто та до головного управління на погодження не надходила і не могла надходити відповідно до положення про головне управління, що підтверджено свідком звинувачення ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_11 в судовому засіданні. Щодо звинувачення у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за погодження землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки землі СТОВ «Лан», ФОП ОСОБА_8, ТОВ СП «НІБУЛОН», ФГ «Нива» та ПП «НК Лідер» пояснив, що по вказаній документації проведена державна землевпорядна експертиза, у висновках експертів були казані зауваження до документації та повернуто на доопрацювання. Експертизу проводять експерти, до яких ОСОБА_6 не відносився. Вся документація передавалась до головного управління та поверталась через дозвільний центр один раз що підтверджується свідченням свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні та листом головного управління Держземагенства № 903/03-02-12 від 19.02.2013 р.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані:

-за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням;

-за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України, як замах на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара дій з використанням наданої влади та службового становища, поєднаного з вимаганням хабара;

На думку державного обвинувачення, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться зібраними в ході досудового розслідування по справі доказами - матеріалами кримінального провадження, які надано на адресу суду.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України не знайшла свого підтвердження здобутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами, а тому є недоведеною.

Так, суд при розгляді справи в межах оголошеної ОСОБА_6 підозри, безпосередньо допитавши обвинуваченого, свідків, оглянувши документи та вивчивши всі матеріали кримінального провадження, заслухавши міркування і доводи прокурора, захисників, приходить до переконання, що дані досудового розслідування не підтверджують оголошеної обвинуваченому підозри, виходячи з наступного.

Згідно статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Стаття 84 КПК України передбачає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Враховуючи вищевказані норми закону, суд не розцінює надані стороною державного обвинувачення докази, як докази вини обвинуваченого ОСОБА_6 з наступних підстав.

Допитані в ході судового розгляду справи свідки пояснили суду наступне:

-свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що працює заступником директора ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» по вул. Смілянській, 118 в м. Черкаси. В телефонному режимі ОСОБА_6 запросив його поговорити. При зустрічі ОСОБА_6 повідомив що для того, щоб вони нормально працювали на території Черкаської області, повинні сплачувати 30 відсотків від суми укладених договорів. Проте ОСОБА_7 повідомив, що це не реально. Потім їм потрібно було зробити нормативно-грошову оцінку участків, проте документи увесь час безпідставно поверталися назад. Після чого він пішов до ОСОБА_6 і запитав що потрібно для позитивної оцінки, на що ОСОБА_6 сказав йому суму. Про те, що ОСОБА_6 вимагав гроші він повідомляв директору, замовникам він нічого не говорив. Потім до нього зателефонували працівники СБУ, сказали що знають про те, що з них вимагають кошти і запросили його до себе. Після чого він проїхав до УСБУ і написав заяву. Йому дали грошові кошти щоб він вручив їх ОСОБА_6, проте ОСОБА_6 відмовився брати гроші і дав йому аркуш паперу із номером рахунку, на який потрібно було перерахувати кошти. Він пішов до банку і попросив перерахувати вказані кошти на рахунок. Суму у банку розбили на кілька сум, оскільки за одним разом не можна було перерахувати таку суму. Після того, як він сплатив кошти і вийшов з приміщення банку, працівники СБУ забрали в нього квитанції і аркуш паперу з рахунком. Чи складався при цьому якийсь документ він не пам»ятає. Також повідомив про те, що його розмови з ОСОБА_6 та перерахунок коштів у банку фіксувалися на пристрій, який йому вручили працівники СБУ;

-свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що навчається в АПБ ім. Героїв Чорнобиля. 05 грудня 2012 року його та ОСОБА_13 працівники СБУ запросили бути понятими, на що він погодився. У приміщенні СБУ їм показали грошові кошти, зробили їх копії та поклали у сейф. У їх присутності гроші ОСОБА_7 не вручалися. Було приблизно 20 тисяч гривень, точної суми він не пам»ятає. Вони поїхали до банку і чекали на вулиці. ОСОБА_7 пішов до приміщення банку без них. Працівники СБУ їм сказали, що ОСОБА_7 перераховуватиме гроші на рахунок ОСОБА_6, самі вони цього не бачили. Слідчий Жила О.М. його допитував, протокол допиту він підписував, виправлення в протоколі не робив. У кабінеті ОСОБА_6 при проведенні обшуку він був присутній;

-свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що навчається в АПБ ім. Героїв Чорнобиля. 05 грудня 2012 року його та ОСОБА_12 працівники СБУ запросили бути понятими, на що він погодився. В його присутності в приміщенні СБУ було поміченого грошові кошти, зроблено їх копії та вручено чоловіку похилого віку. На кожній копії грошей вони ставили підписи, і ці копії залишилися в кабінеті слідчого. Точної суми грошових коштів він не пам»ятає, приблизно була 21 тисяча гривень. Ці кошти чоловік повинен був перерахувати на банківський рахунок. Після того як чоловік перерахував гроші і вийшов з банку, працівники СБУ та чоловік поїхали до місця роботи ОСОБА_6, де чоловік повинен був йому віддати квитанцію про перерахунок коштів. При перерахунку грошей у банку та врученні квитанції ОСОБА_6 він присутній не був, був присутній при обшуку у кабінеті ОСОБА_6 Приймав участь у слідчих діях до вечора, допитували його два раза, у протоколі допиту в якості свідка від 07.12.2012 року він виправлення дати не робив. У протоколі обшуку від 06.12.2012 року жоден підпис йому не належить, що саме він підписував не пам»ятає;

-свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що працює у Черкаському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» на посаді менеджера банківського обслуговування відділення РКЦ по вул. Благовісній, 169 у м. Черкаси. До неї підійшов чоловік, сказав, що хоче перерахувати гроші і дав їй номер карточки, який був написаний на аркуші паперу. Точної суми вона не пам»ятає, але точно знає, що це було більше 10 тисяч гривень, бо вона розбивала суму на кілька сум і проводила кілька операцій. Чи було вказано на аркуші прізвище особи, якій перераховувались кошти вона не пам»ятає;

-свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що всі висновки (погодження) державної експертизи землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки землі СТОВ «Лан», ФОП ОСОБА_8, ТОВ СП «НІБУЛОН», ФГ «Нива» та ПП «НК Лідер» були виконані нею, як начальником відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за дотриманням ліцензійних умов в строки, які вказані у висновках. Директором ДП «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою» на той період був не ОСОБА_7, а ОСОБА_14 Перший заступник начальника Головного управління Держземагенства у Черкаській області ОСОБА_6 діяв виключно в межах повноважень, встановлених Посадовою інструкцією, не мав жодного впливу на її висновки. Всі замовлення на проведення експертиз проходили через дозвільний цент, про що є відмітка;

-свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що він згідно наказу є директором ТОВ «Геоприват» та виконує функції щодо управління підприємством і він безпосередньо приймав участь в проведенні робіт по виготовленню документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право постійного користування Служби автомобільних доріг у Черкаської області на земельні ділянки під автомобільні дороги місцевого значення у Черкаської області, а саме підписання договорів № 44-12 і № 45-12 від 25.06.2012, актів здачі-приймання землепорядної документації. До Головного управління Держземагенства у Черкаській області він не звертався, так як це питання районних відділів;

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що покази допитаних свідків не вказують на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 368 КК України через те, що не містять жодних даних, які б вказували на одержання чи замах на одержання службовою особою хабара.

Досліджені в ході судового розгляду матеріали кримінального провадження, а саме:

-протокол обшуку приміщення від 06.12.2012 року;

(Том 1 а.с. 25)

-квитанція Черкаського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» від 06.12.2012 року та аркуш паперу з номером рахунку картки поповнення Приватбанк;

(Том 1 а.с. 36)

-протокол огляду предмету від 07.12.2012 року;

(Том 1 а.с. 39-41)

-протокол тимчасового доступу до речей і документів в порядку ст. 159-166 КПК України від 25.12.2012 року;

(Том 1 а.с. 133)

-протокол огляду документів від 11.01.2013 року;

(Том 1 а.с. 214-215)

-протокол огляду предметів від 11.01.2013 року;

(Том 1 а.с. 217-218)

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16.01.2013 року;

(Том 2 а.с. 8-9)

-протокол огляду грошових коштів від 06.12.2012 року;

(Том 2 а.с. 68-69)

-протокол вручення грошових коштів від 06.12.2012 року;

(Том 2 а.с. 70-76)

-протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою № 14/1125 від 14.01.2013 року;

(Том 2 а.с. 78-99)

-протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою № 14/1125 від 15.01.2013 року;

(Том 2 а.с. 100-105)

-протокол за результатами проведення негласних слідчих дій за кримінальним провадженням № 12012250020000276 від 05.12.2012 року;

(Том 2 а.с. 142-143)

-протокол за результатами проведення негласних слідчих дій за кримінальним провадженням № 12012250020000276 від 06.12.2012 року;

(Том 2 а.с. 144-145)

-характеризуючі дані;

(Том 2 а.с. 124-130)

-вимога;

(Том 2 а.с. 131-133)

Дані матеріали кримінального провадження також не вказують на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 через те, що не містять жодних даних, які б вказували на одержання чи замах на одержання службовою особою хабара.

Згідно документів, які приєднано до матеріалів кримінального провадження від Головного управління Держземагенства у Черкаській області всі висновки державної експертизи землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки землі СТОВ «Лан», ФОП ОСОБА_8, ТОВ СП «НІБУЛОН», ФГ «Нива» та ПП «НК Лідер» були виконані в період серпня-жовтня 2012 року, а саме для СТОВ «Лан»-05 жовтня 2012 року за № 479 та за № 480; для ФОП ОСОБА_8,-12 вересня 2012 року за № 446,447; для ТОВ СП «НІБУЛОН» - 18 вересня 2012 року за №452; для ФГ «Нива»-18 вересня 2012 року за № 451; для ПП «НК Лідер»- 18 вересня 2012 року за № 456., а тому вимагати хабар для погодження даної документації у обвинуваченого ОСОБА_6 не було підстав.

Стороною обвинувачення також не надано до суду жодного доказу про той факт, що ОСОБА_6 вимагав та отримав від директора ДП «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою» ОСОБА_7 хабар.

Посилання обвинувачення на свідка ОСОБА_7, як на доказ вини підсудного у вчиненні злочину - отримання хабара не може бути прийняте судом як доказ в розумінні ст. 86 КПК України.

Не знаходить свого підтвердження факт отримання коштів ОСОБА_6

Так, згідно пред'явленого звинувачення ОСОБА_7 отримав у працівників СБУ кошти в сумі 21 500 грн. та перерахував їх ОСОБА_6

Проте, згідно роздруківки руху коштів картки банку «ПриватБанк» № НОМЕР_2, на яку свідок ОСОБА_7 перерахував кошти, належить невідомій особі.

Стороною обвинувачення не доведено факт належності номеру картки банку «ПриватБанк» ОСОБА_6, та інших доказів причетності останнього до даного рахунку та отримання ним цих коштів стороною обвинувачення не надано, даний факт підтверджує свідок ОСОБА_9, допитана у судовому засіданні.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які були допитані в ході судового розгляду також не підтвердили факту вимагання та отримання хабара ОСОБА_6

Посилаючись на вимоги п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», де зазначено, що відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу та судову практику Верховного Суду України, суд вважає, що встановлені в суді обставини унеможливлюють кримінальну відповідальність ОСОБА_6 за одержання хабара службовою особою.

Як зазначено в додатковому обвинувальному акті, ОСОБА_6 з 11 листопад 2012 року вимагав від засновника ТОВ «Геоприват» ОСОБА_7 хабар за не перешкоджання виконання робіт по договорам № 44-12 і № 45-12 від 25.06.2012 рок, укладених між ТОВ «Геоприват» і Службою автомобільних доріг у Черкаської області, пов'язаних із інвентаризацією земель під існуючими автошляхами на території Черкаської області та виготовленням відповідної технічної документації, а саме у розмірі 20 % від встановленої даними договорами ціни, що становить 164123 гривень і у 306 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, але ОСОБА_6 не зміг довести до кінця свій намір з причин, що не залежали від його волі, так як 06.12.2012 року він був затриманий під час отримання хабара від ОСОБА_7

По даному звинуваченню прокурор посилається на показання свідка ОСОБА_7, які він надав додатково в ході досудового розслідування.

Але, згідно листа директора ТОВ «Геоприват» ОСОБА_15 № 20 від 04.04.2013 року, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 працює в ТОВ «Геоприват» на посаді провідного інженера-землепорядника за сумісництвом, тому він не є службовою особою даного товариства.

Посилання органу досудового слідства на те, що він є засновником не має законного обгрунтування того, що він міг виконувати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Згідно вимог чинного законодавства, зокрема Господарського Кодексу, Закону України «Про господарські товариства» засновник або власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник призначає керівника підприємства, яким був ОСОБА_15

Допитний в ході судового слідства ОСОБА_15 підтвердив, що він згідно наказу є директором ТОВ «Геоприват» та виконує функції щодо управління підприємством і він безпосередньо приймав участь в проведенні робіт по виготовленню документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право постійного користування Служби автомобільних доріг у Черкаської області на земельні ділянки під автомобільні дороги місцевого значення у Черкаської області, а саме підписання договорів № 44-12 і № 45-12 від 25.06.2012, актів здачі-приймання землепорядної документації. До Головного управління Держземагенства у Черкаській області він не звертався, так як це питання районних відділів.

Згідно актів здачі-приймання землепорядної документації від 15.08.2012 року, які приєднано до матеріалів кримінального провадження на 15.08.2012 року складання документів, що посвідчує право постійного користування оформлена в належному порядку на суму 429287 грн., що складає більш 50% вищевказаних договорів.

Допитаний додатково в судовому засіданні 09.09.2013 року свідок ОСОБА_7 пояснив, що договори № 44-12 і № 45-12 від 25.06.2012 року були укладені між ТОВ «Геоприват та Службою автомобільних доріг у Черкаської області і перший заступник начальника Головного управління Держземагенства у Черкаській області ОСОБА_6 ніякого відношення до даних договорів не має. Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право постійного користування, згідно даних договорів повинні погоджувати районні відділи, Держземагенства. Посадові особи ТОВ «Геоприват» заяв про вимагання хабара за неперешкодження виконання робіт по договорах не подавали.

Тому суд вважає, що жодного доказу по даному факту стороною обвинувачення не надано, а тому в діях обвинуваченого ОСОБА_6 не має складу злочину, передбаченого ст.15 ч.2, 368 ч.3 КК України.

Крім того, суд вважає, що не можуть бути допустимими доказами проведення негласних слідчих дій з допомогою апаратури відео звукозапису, яка була вручена ОСОБА_7 для фіксації розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в грудні 2012 року, а також протоколи за результатами проведення негласних слідчих дій, які долучені до матеріалів кримінального провадження.

Так нормами КПК України серед джерел доказів відсутні протоколи оперативно - розшукових заходів з відповідними додатками. Діючим КПК України доказами в кримінальному провадженні визнаються фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексу порядку на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Такими процесуальними джерелами в розумінні ст..84 КПК України є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Ніяких особливостей та будь яких виключень для матеріалів оперативно - розшукових діяльності для визначення їх доказами норми КПК України не містять.

Основними вимогами до визнання фактичних даних доказами , у тому числі й отриманих у ході оперативно - розшукових діяльності є належність та допустимість доказу.

Стороною обвинувачення в ході розгляду даного кримінального провадження не надано доказів про належність та допустимість матеріалів оперативно - розшукових діяльності. Взагалі стороною обвинувачення ні до судових засідань, ні до клопотання експертів КНДІСЄ не було надано апаратури відео звукозапису, яка використовувалась для фіксації відео звукозапису на відеокасету.

Крім того, сторона обвинувачення намагалася закріпити проведення матеріалів оперативно - розшукових діяльності як належний та допустимий доказ шляхом проведення експертизи звукозапису.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення експертизи звукозапису від 28.09.2017 року № 16847/16-35/9934-9936/17-35 на 11 поставлених питань, а саме за №№ 1-5, 7-12 експертизою відповіді не надані, в зв'язку з неможливістю їх надання.

На питання № 6 «Чи брав ОСОБА_6 участь у зафіксованих на фонограмах розмовах та які конкретно слова та фрази ним промовлені ?» та № 13 «Чи брав ОСОБА_6 участь у зафіксованих на відеофонограмах розмовах та які конкретно слова та фрази ним промовлені ?» надано відповіді про те, що:

- на диску (інвентарний № 2193) не можливо встановити чи брав ОСОБА_6 у розмові;

- на диску (інвентарний номер № 2188) в записах ОСОБА_6 ймовірно брав участь у розмовах.

Таким чином у даній експертизі звукозапису відсутні категоричні експертні висновки щодо приймання участі ОСОБА_6 у певних розмовах, які були записані.

Відповідно, Висновку експерта за результатами проведення експертизи звукозапису від 28.09.2017 року № 16847/16-35/9934-9936/17-35 не може бути доказом вини підсудного ОСОБА_6 в розумінні ст. 84 КПК України.

Крім того, органом досудового слідства були оглянуті та приєднані до матеріалів кримінального провадження лише відеокасета з записом та диск, всі інші диски не оглянуті та не приєднані до провадження.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом а також на припущеннях.

Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України стороною обвинувачення не надано.

Обов'язок доказування обставин за обвинуваченням, належності та допустимості доказів покладається в даному випадку на слідчого, прокурора й не може перекладатись на обвинуваченого.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

За ч.1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 2, 3, 4 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Повідомлення про підозру, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачаться на користь такої особи.

З ч.1 ст. 91 КПК України вбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.1, 2 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України стороною обвинувачення після опитування щодо бажання доповнити судовий розгляд надано не було, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини обвинуваченого слід тлумачити на їх користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необхідність постановлення відносно ОСОБА_6 виправдувального вироку, оскільки не доведено, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Виправдати ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Виправдати ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України.

Поновити ОСОБА_6 в правах, обмежених під час кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді застави - скасувати по вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази:

- диск CD «Vebratium» та відеокасета «Фуджіфілм» приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- чотири чеки «Приватбанк» про перерахування грошей в сумі 21500 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_2, а також відрізок аркушу з надрукованим банківським рахунком № НОМЕР_2 приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- оригінал та копія доповідної записки керівника групи ОСОБА_17, графічна комп»ютерна роздруківка анкети на ОСОБА_6, копія наказу № 76-ст від 13.03.2012 року, копія наказу № 94 від 15.08.2012 року, візитна карточка управляючого відділу № 17 Приватбанк ОСОБА_10 приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- флеш-картка з відеозаписом з камер спостереження приміщення відділу № 17 КБ «Приватбанк» приєднана до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- два мобільні телефони марки «Самсугн», флеш-картка, записна книжка, дисконтна картка, банківська картка «ВТБ Банк», банківська картка «Приватбанк», дві візитні картки, хустинка зеленого кольору, зв'язка з 4 ключів, чорнові записи на 61 аркуші передано під зберігальну розписку ОСОБА_16 - залишити за належністю ОСОБА_16;

- технічний паспорт та ключ від автомобіля «Пежо 308» передано під зберігальну розписку ОСОБА_18 - залишити за належністю ОСОБА_18;

- системний блок, який був вилучений під час обшуку 06.12.2012 року у кабінеті першого заступника начальника ГУ Держземагенства за адресою м. Черкаси вул. Смілянська, 131 та передано під зберігальну розписку ОСОБА_19 - залишити за належністю;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Обвинуваченим та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Головуючий: А.А.Чечот