Постанова № 71228399, 13.12.2017, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1248/17

провадження № 2-а/691/57/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.,

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю:

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Корінь М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні суду м.Городище адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Городищенського об»єднаного Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії,-

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Городищенського об»єднаного Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 16 травня 1992 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Городищенського районного виконавчого комітету Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Городище Черкаської області народився ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації актів про народження 16 травня 1992 року зроблено запис №71, батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_6. На початку 2004 року ОСОБА_5 тяжко захворів, в зв»язку з чим лікарсько-консультативною комісією Городищенського районного територіального медичного об»єднання було складено медичний висновок від 23 квітня 2004 року за №22, згідно якого він був визнаний інвалідом з дитинства віком до 16 років з діагнозом - цукровий діабет. Вказаний висновок було підготовлено на виконання рекомендацій спеціалістів Черкаської обласної лікарні, які викладені у виписці із історії хвороби за №03494 від 16 квітня 2004 року. По досягненню ОСОБА_5 шістнадцятирічного віку, Управлінням Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області 24 вересня 2008 року було видано посвідчення Серії НОМЕР_2, згідно якого з 09 квітня 2008 року ОСОБА_5 отримував пенсію у зв»язку з інвалідністю з дитинства, що підтверджується і довідкою Управління соціального захисту населення Соснівського району м.Черкаси від 08 вересня 2017 року №6647. Зважаючи на те, що хвороба у ОСОБА_5 не минала, 03 листопада 2015 року йому було встановлено 3 групу інвалідності та, як зазначено у довідці до Акту огляду МСЕК Серії 12ААА №192546 від 10 листопада 2015 року, причиною є інвалідність з дитинства. Відповідно до запису у трудовій книжці, на час досягнення нею 50 річного віку, має страховий стаж, що в сумарному складає більше 20 років. 19 червня 2017 року звернулась із заявою до Городищенського об»єднаного Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про призначення пенсії за віком, згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», але отримала відмову, з підстав, що у довідках, які видали медичні установи, відсутні відомості, що ОСОБА_5 міг бути визнаний дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Вважає, що Городищенське об»єднане Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області безпідставно посилається на те, що нею не надано відомості про визнання ОСОБА_5 дитиною інвалідом до досягнення ним шестирічного віку, що і змусило звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та просили визнати дії відповідача протиправними із зобов»язанням призначити пенсію за віком відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та стягнути судові витрати.

Представник відповідача Корінь М.В. позов не визнав, надав заперечення, яке мотивував тим, що право на пенсію за віком, в тому числі дострокову, визначено Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року і будь-яких змін не вносилось. Відповідно до абзацу 4 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років. Згідно ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій передбачає надання документа про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом. При цьому факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. Відповідно до п.2.17 та п.2.18 2.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть. Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності). Підпунктом 6 п.7 Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №917 від 21 листопада 2013 року, передбачено наявність повноважень лікарсько-консультативних комісій надавати висновок про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Для отримання такого висновку необхідно звернутись із заявою до керівництва закладу здоров»я, в якому дитина перебувала на обліку до досягнення шестирічного віку, одночасно надавши документи, які б дали можливість встановити медичні показання для визнання дитиною-інвалідом до досягнення цього віку. Відповідно до висновку про час настання інвалідності від 23 червня 2017 року, ОСОБА_5 міг бути визнаний інвалідом до 18 років та визнаний інвалідом 3 групи з 03 листопада 2015 року, тобто після 23 років. За таких обставин, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 6 Кодексу Адміністративного Судочинства України, кожному гарантується в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Кожна сторона, за нормами ст.71 ч.1, ст.11 ч.1 КАС України, повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до трудової книжки Серії НОМЕР_3 від 28 серпня 1986 року, позивач ОСОБА_2 має трудовий стаж з 28 серпня 1986 року по 03 жовтня 2011 року (а.с.15-16). Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 16 травня 1992 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Городищенського районного виконавчого комітету Черкаської області позивач ОСОБА_2 є матірю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9). Із виписки Черкаської обласної лікарні, а саме історії хвороби №03494, вбачається, що ОСОБА_5 рекомендовано «Д» облік та оформлення, як інваліда дитинства (а.с.10). Відповідно до медичного висновку №22 форми-080-0 на дитину (підлітка-інваліда з дитинства) віком до 16 років від 23 квітня 2004 року, який направляється в орган соціального забезпечення за місцем проживання батьків або опікуна, встановлено висновок, згідно якого генуюче захворювання та патологічний стан ОСОБА_5, відповідають розділу ІІ пункту 3.3 «Переліку медичних показань, які дають право на отримання соціальної пенсії дітям-інвалідам віком до 16 років» та дає право на визнання дитини інвалідом з дитинства згідно з наказом Міністерства Охорони Здоров»я України № 482 від 04.12.2001 року (а.с.11). Згідно посвідчення Серії НОМЕР_2 на ім»я ОСОБА_5, в ньому у графі вид пенсії зазначено - інвалід з дитинства та по інвалідності, посвідчення видано первинно, на термін з 09 квітня 2008 року по 26 березня 2010 року (а.с.12). Згідно довідки до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААА №192546 від 10 листопада 2015 року, син позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 10 листопада 2015 року є інвалідом третьої групи із зазначенням причини інвалідності - інвалідність з дитинства (а.с.14). Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради №6647 від 08 вересня 2017 року, ОСОБА_5 дійсно перебуває на обліку при Управлінні соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради і отримує державну соціальну допомогу дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства, допомогу призначено на термін з 27 березня 2010 року по 30 листопада 2018 року (а.с.13). 19 червня 2017 року позивач звернулася до Городищенського об»єднаного Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області із заявою про призначення пенсії за віком, згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», але отримала відмову, з підстав, що у довідках, які видали медичні установи, відсутні відомості, що ОСОБА_5 міг бути визнаний дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. (а.с.17).

Правові відносини, які виникли між сторонами, слід врегулювати в порядку діючого законодавства, яким визначено наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Згідно з пунктом 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1) визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров»я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії або МСЕК про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного чи вісімнадцятирічного віку.

Визначальним є факт встановлення інвалідності дитині у відповідному віці до досягнення 6 або 18 років та факт виховання її (дитини-інваліда, інваліда з дитинства) матір'ю до цього віку.

Дана позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 27 травня 2014 року у справі №21-133а14, від 02 грудня 2014 року у справі №21-534а14 та з врахуванням ч. 2 ст.244-2 Кодексу Адміністративного Судочинства України застосовується судом при винесенні рішення у справі.

Відповідно до п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

За правилами п. 4.2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі. Відповідно до вимог п. 4.3 цього ж Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Згідно вимог п. 4.7 зазначеного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем надані всі документи для підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за віком як матері дитини інваліда з дитинства і тому дії Городищенського об»єднаного Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» слід визнати протиправними.

Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду понесла судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн. та оплати наданої правової допомоги в сумі 3000,00 грн., суд стягує вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача, згідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа так як, вважає їх підтвердженими та такими, що узгоджуються із ст.91 КАС України щодо граничного розміру компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду та встановленими Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 46, 55, 64, 124 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. ч. 1, 3, 24 Кодексу Законів про Працю України , ст. ст. 10,11, 53, 59, 69, 71, 76, 79, 86, 94, 159-163, 256 КАС України, суд-

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Городищенського об»єднаного Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати дії Городищенського об»єднаного Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області по відмові у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» протиправними.

Зобов"язати Городищенськк об»єднане Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительці АДРЕСА_1, пенсію за віком відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 19 червня 2017 року.

Стягнути із бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень Городищенського об»єднаного Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1 судові витрати в розмірі 3 640 (три тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.

Суддя О. М. Савенко