Ухвала суду № 71227224, 23.12.2017, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 538/1400/17

Провадження № 1-кс/549/171/17

У Х В А Л А

23 грудня 2017 року смт.Чорнухи

Слідчий суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Глущенко Н.М.при секретарі Міщенко Т.А. з участю прокурора Стеценко В.О., слідчого Миколаєнка О.В, підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши клопотанняслідчого Лохвицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12017170230000778 від 20.12.2017 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодружений, не працюючий, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше судимий,

підозрюваного у вчиненні злочину,передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Своє клопотання слідчий мотивував тим, що 20.12.2017 року ОСОБА_1, котрий перебував у с. Сенча Лохвицького району Полтавської області виник умисел на відкрите викрадення чужого майна(грабіж) поєднаний з проникненням у житло, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого.

20.12.2017 року, близько 14.30 год., реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна(грабіж) поєднаний з проникненням у житло та із насильством яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, переслідуючи корисливу мету, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 прибув до господарства в с. Сена пров. Горянський, 20, Лохвицького району Полтавської області, де проживала ОСОБА_3. У подальшому ОСОБА_1 представившись дільничним офіцером поліції та таким чином увійшовши в довіру до потерпілої, проник до її будинку за вказаною адресою. Знаходячись у будинку та продовжуючи свої злочинні дії направлені на відкрите викрадення чужого майна(грабіж), ОСОБА_1 став вимагати у потерпілої ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 8000 грн. Коли потерпіла повідомила про відсутність таких грошей, ОСОБА_1 кистю лівої руки, з достатньою силою штовхнув її у праве плече, внаслідок чого остання впала на підлогу та отримала тілесні ушкодження. Після цього, ОСОБА_1 шляхом погроз застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, змусив її віддати йому грошові кошти в сумі 3500 грн., а у подальшому, завязавши їй очі та руки, відкрито заволодів її грошовими коштами у загальній сумі 4000 грн. та мобільним телефоном марки «Nokia 1200» вартістю 300 грн. та з викраденим майном залишив місце скоєння злочину.

Вказані злочинні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 186 КК України, як грабіж, поєднаний з проникненням у житло.

20.12.2017 відомості за вказаним фактом злочинної діяльності, внесено до ЄРДР за № 12017170230000778.

20.12.2017 року ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України, було затримано в порядку ст.208 КПК України.

21 грудня 2017 року слідчим Лохвицького ВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину за ч.3 ст.186 КК України, тобто грабіж, поєднаний з проникненням у житло, погоджену прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні начальником Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4О .

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та запобігання продовженню ним злочинної діяльності, а також для запобігання можливого ухилення ним від досудового слідства йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 може змінити своє постійне місце проживання з метою переховування від органів досудового розслідування, неодружений, немає на утриманні дітей або родичів похилого віку, таким чином відсутні соціальні звязки, тому знаходячись на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк може ухилитися від слідства та суду, змінювати місця проживання, залишити територію області, не повідомивши про це слідчого, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

2. Незаконне впливання на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні. Знаходячись на волі, без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або в разі обрання йому більш мякого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_1 матиме можливість шляхом вмовлянь або погроз вплинути на покази свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, що може призвести до їх подальшої зміни або відмови свідчити у кримінальному провадженні. Так, підозрюваний ОСОБА_1 без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або в разі обрання йому більш мякого запобіжного заходу, матиме можливість шляхом вмовлянь або погроз впливати на свідка ОСОБА_5, потерпілу ОСОБА_3, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_5.

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

З огляду на зазначене просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків та запобігти визначеними ст.177 КПК України ризикам.

Заслухавши думку слідчого та прокурора, які підтримали клопотання з мотивів, аналогічних викладених у клопотанні, підозрюваного, який вину у скоєному злочині визнав та просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, дослідивши надані матеріали, прихожу до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст.177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При цьому, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин. Про це наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року по справі «Фокс та інші проти Сполученого Королівства».

Окрім цього ОСОБА_1 раніше судимий, 12 жовтня 2017 року обрано міру запобіжного заходу у виді особистого зобовязання. Крім того, 20.10.2017 року до Гайсинського районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

При визначенні виду можливого запобіжного заходу суд враховує, існування встановлених в судовому засіданні ризиків та вважає необхідним відносно ОСОБА_1 застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш мякий запобіжний захід, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ним процесуальних обовязків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с)ст. 5 Європейської конвенції з прав людиниі основоположних свобод.

При цьому, суд враховує правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі "Мамедов проти Росії", де зазначено, що суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоч суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному в виді тримання під вартою є необхідним.

Врахувавши викладене слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів.

Вирішуючи питання про можливість застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд звертає увагу, що можливість не застосування такого запобіжного заходу є дискреційним правом суду, та визначається за сукупністю встановлених судом обставин.

У задоволенні клопотання підозрюваного щодо обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 94, 176,178, 182,193, 196, 198, 205 КПК України, суддя , -

у х в а л и в :

Клопотання Слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 21 грудня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3,тобто з 20 грудня 2017 рокута обчислювати з урахуванням часу його затримання в порядкуст. 208 КПК України.

Строк дії ухвали становить 60 календарних днів з моменту взяття під вартуОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,тобто з 20.12.2017 року по 17.02.2018 року включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_1 у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб - у сумі 52860,00 гривень., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА в Полтавській області, код 26304855, Банк одержувача ДКСУ м. Київ МФО 820172, рахунок 37314008015950, призначення платежу застава.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з дня її оголошення, проте відповідно до положень ст. 205 КПК України дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя